Облік іноземної валюти

Згідно з П(С)БО 21 "Вплив змін валютних курсів" визначення курсових різниць по монетарних статтях в іноземній валюті проводиться:

1)     на дату здійснення розрахунків;

2)     на дату балансу.

Дата балансу - дата, на яку складено баланс підприємства, тобто останній день звітного періоду.

Відповідно до цього можна виділити чотири періоди, за які здійснюється перерахунок заборгованості в іноземній валюті для. визначення курсових різниць. Це періоди між:

      датою відображення операції в бухгалтерському обліку і датою фактичного здійснення розрахунку;

      датою відображення операції в бухгалтерському обліку і датою складання бухгалтерської звітності за звітний період;

      датою складання бухгалтерської звітності за попередній звітний період і датою фактичного здійснення розрахунку;

      датою складання бухгалтерської звітності за попередній звітний період і датою складання бухгалтерського звіту за звітний період.

Приклади конкретних дат, на які проводиться перерахунок курсових різниць, наводиться в таблиці 3. [7, с.71]

Таблиця 3. Перелік дат, на які здійснюють перерахунок операцій в іноземній валюті

З обліку курсових різниць, що виникли, повинні починатися записи в книзі обліку господарських операцій. При комп'ютерному обліку відповідна кореспонденція може автоматично з'явитися в книзі обліку господарських операцій після виклику та реалізації алгоритму бухгалтерської програми.

Курсові різниці потрібно відрізняти від інших видів доходів і витрат, пов'язаних з валютними операціями. Зокрема, від сумових різниць, які виникають при переоцінці валютних статей бухгалтерського балансу.

Сумові різниці

різниць, поява яких викликається використанням різних видів валютного курсу. Наприклад, при продажу іноземної валюти на біржі (в комерційному банку) сумова різниця, що виникла, не може кваліфікуватися як курсова, оскільки вона створюється у зв'язку із застосуванням двох видів курсу - офіційного і біржового. Реальна операція (продаж) здійснюється за біржовим курсом, а в обліку вона відображається за офіційним курсом. В результаті з'являється різниця між оцінками проданої валюти за офіційним і біржовим курсами на одну і ту ж дату.

Сумові різниці поділяються на два види: [7, с.72]

      перший - сумові різниці, що виникають по валютних операціях, по яких застосовуються різні види валютних курсів. Наприклад, при купівлі (продажу) іноземної валюти реальна операція (купівля або продаж іноземної валюти) здійснюється за курсом комерційного банку (або валютної біржі), але в обліку ця валюта відображається за курсом, встановленим НБУ. Різниця між гривневою оцінкою купленої (проданої) іноземної валюти по цих курсах і є сумовою різницею;

      другий - полягає в тому, що в грошовому зобов'язанні може бути передбачена оплата в національній валюті в сумі, еквівалентній певній кількості іноземної валюти. При цьому сума, яка підлягає оплаті в гривнях визначається за офіційним курсом на день виплати, якщо інший курс не встановлений договором або за домовленістю сторін. Сума зобов'язань, виражена в іноземній валюті, перераховується в гривні на різні дати (оприбуткування товарів, їх оплати і т.п.), внаслідок зміни курсу виникають сумові різниці.

Сумові різниці також, як і курсові, можуть бути позитивними та негативними, що в бухгалтерському обліку відображається у складі доходів та витрат (рахунки 719 "Інші доходи від операційної діяльності", 746 "Інші доходи від звичайної діяльності", 949 "Інші витрати операційної діяльності", 977 "Інші витрати звичайної діяльності"). [7, с.73]

3. Рахунки в банках в іноземній валюті: види, порядок відкриття, відображення операцій в бухгалтерському обліку

Підприємства, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, поряд з рахунками в національній валюті мають право на відкриття рахунків в іноземній валюті, де повинні зберігатись тимчасово вільні грошові кошти підприємства в іноземній валюті (власні та позикові).

Обов'язковими рахунками для підприємств, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, є транзитний та поточний валютні рахунки.

Транзитний валютний рахунок - це рахунок, призначений для зарахування валютної виручки підприємства.

Використання цього рахунку є обов'язковим у зв'язку з необхідністю розподілу валютної виручки, що надходить від нерезидента в валюті першої груп Класифікатора іноземних валют.

Поточний валютний рахунок призначений для проведення безготівкових і готівкових розрахунків в іноземній валюті при здійсненні поточних операцій, визначених законодавством України.

Поточний валютний рахунок може бути відкритий: [7, с.74]

4)  юридичним особам-резидентам України для здійснення поточної діяльності;

5)  фізичним особам-резидентам України з правом здійснення підприємницької діяльності (приватні підприємці без створення юридичної особи) і без нього;

6)  представництвам юридичної особи-нерезидента України з правом здійснення підприємницької діяльності або без надання такого права (в залежності від мети і завдань, передбачених статутом юридичної особи- нерезидента);

7)  дипломатичним, консульським, торговим та іншим представництвам іноземних держав;

8) іноземним інвесторам (юридичним і фізичним особам);

9)  фізичним особам - нерезидентам України без права здійснення підприємницької діяльності.

Поточні операції, що проводяться на підприємстві в іноземній валюті, можуть бути торговельними та неторговельними.

Поточні операції: [7, с.75]

      між юридичними особами-резидентами та юридичними особами- нерезидентами при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за торговельними операціями

      між юридичними особами-резидентами на території України, за умови наявності індивідуальної ліцензії НБУ

      між юридичними особами-нерезидентами та юридичними особами- резидентами через юридичних осіб-резидентів посередників відповідно до договорів (контрактів, угод), що укладені відповідно до чинного законодавства України

      інші розрахунки, що здійснюються відповідно до чинного законодавства України

      операції на міжбанківському валютному ринку України

      оплата товарів (робіт, послуг) з використанням чеків та пластикових карток

      виплата готівкової іноземної валюти за платіжними документами в іноземній валюті на витрати, пов'язані з відрядженнями

      здійснення обмінних операцій з іноземною валютою за платіжними документами в іноземній валюті

      виплата готівкової валюти за чеками та пластиковими картками фізичним особам (резидентом та нерезидентам)

      купівля платіжних документів в іноземній валюті фізичними особами (резидентами та нерезидентами)

      виплата авторських гонорарів і платежів за користування авторськими правами

      перерахування коштів на проведення міжнародних виставок, конгресів, симпозіумів, конференцій та інших міжнародних зустрічей

      оплата праці нерезидентів, які працюють в Україні

      перерахування коштів в іноземній валюті за навчання, лікування, патентування, сплату митних платежів, членських внесків

      платежі з відшкодування витрат судових, арбітражних, нотаріальних, правоохоронних органів

      виплата готівкової іноземної валюти за переказами з-за кордону (пенсії, аліменти, оплата праці, спадщина, допомога родичів тощо)

      переказ за межі України коштів в іноземній валюті (пенсії, аліменти, оплата праці, спадщина, допомога родичів тощо)

      інші виплати та перекази в іноземній валюті, що не суперечать чинному законодавству України

Підприємства за власним бажанням можуть відкривати в українських банках позиковий та депозитний валютні рахунки.

Позиковий валютний рахунок - рахунок, що відкривається для отримання банківських позик в іноземній валюті незалежно від наявності поточного рахунку в банку кредитора.

Депозитний валютний рахунок відкривається фізичним та юридичним особам (резидентам та нерезидентам) для зарахування на нього валютних депозитів з поточного рахунку з наступним поверненням суми основного депозиту та нарахованих відсотків по закінченню строку депозитного договору.

Зберігання валюти на депозитному рахунку повинно бути обумовлене договором між вкладником і банком. По вкладах на депозитних рахунках нараховуються відсотки. Зарахування і списання іноземної валюти з депозитного рахунку проводиться через поточний рахунок підприємства.

Для філій або відокремлених підрозділів підприємств-резидентів, що здійснюють свою діяльність в Україні, відкривають окремий субрахунок валютного рахунку.

Окремий субрахунок валютного рахунку відкривається філіям або відокремленим підрозділам підприємства за їх проханням із зазначенням обсягу та характеру операцій, що будуть по ньому проводитись.

На цей рахунок зараховується виручка філії або відокремленого підрозділу з наступним її перерахуванням на поточний валютний рахунок підприємства. Платежі з цього рахунку здійснювати неможливо.

Валютні рахунки підприємствам, які здійснюють господарсько- фінансову діяльність в країнах дальнього і ближнього зарубіжжя (організації морського, річного, авіатранспорту та спільні підприємства), дозволено відкривати в іноземних банках. [7, с.76]

Всі надходження на користь резидентів в іноземної валюті (виручка, дивіденди), що надійшли на валютний рахунок за кордоном, незалежно від строків надходження, підлягають зарахуванню на валютні рахунки резидентів в українських уповноважених банках після сплати податків та інших зборів, що передбачені законодавством іноземної держави.

Нерезидентам в Україні можуть бути відкриті рахунки в національній валюті двох типів: [7, с.76]

1)     рахунки "Лоро";

2)     рахунки "Ностро".

Рахунки "Лоро" - рахунки, які відкривають банки своїм банкам-кореснондентам, на які вносяться всі суми, які одержуються чи видаються за їх дорученням.

Рахунки "Ностро" - рахунки кредитної установи в банках- кореспондентах, на яких відображаються взаємні платежі.

Представництвам юридичних осіб-нерезидентів можуть відкриватись в уповноважених банках України рахунки двох типів:

1)     рахунки типу "Н";

2)     рахунки типу "П".

Рахунок типу "Н" - це рахунок, який відкривається уповноваженим банком іноземним, дипломатичним, консульським, торговим та іншим офіційним представництвам, міжнародним організаціям і філіям, які користуються імунітетом і дипломатичними привілеями, а також представництвам юридичних осіб-нерезидентів, установам або особам, що представляють їх інтереси в Україні та не займаються підприємницькою діяльністю на території України.

Рахунок типу 77" - це рахунок, який відкривається уповноваженим банком постійним представництвам іноземних компаній, фірм, міжнародних організацій, створених в будь-якій організаційній формі без статусу юридичної особи, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність нерезидента на території України.

Відкриття валютних рахунків дозволяється всім господарюючим суб'єктам України незалежно від форми власності.

Підприємства, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, можуть відкривати валютні рахунки в різних уповноважених банках на території України, що мають ліцензію НБУ на проведення валютних операцій. Відкриття підприємством рахунку в іноземному банку за кордоном і здійснення по ньому операцій потребує попереднього дозволу НБУ. При цьому підприємство повинно надавати звітність по залишках коштів на таких рахунках та інші відомості за формою і в терміни, визначені НБУ. Валюта рахунку визначається за вибором самого підприємства. [7, с.77]