Можливість, необхідність і зміст антикризового управління

8) принцип ефективності, сутність якого полягає у максимально  можливому використанні потенціалу  об'єкта та суб'єкта управління  для формування обґрунтованої  програми антикризових дій, мінімізації  часових, матеріальних та фінансових  витрат, пов'язаних з кризовим  станом підприємства та (або) виходом  з нього.

 

3. Аналіз антикризового управління ПАТ"Сумський завод "Насосенергомаш"
1. Загальна характеристика ПАТ «Сумський завод «Насосенергомаш»

ПАТ «Сумський завод «Насосенергомаш» був створений у 1949 році і дуже швидко перетворився у ведучий центр  насособудування. На базі конструкторського  відділу заводу у 1965 році було створено спеціальне конструкторське бюро поживних насосів, яке з часом виросло  в популярний науково – дослідний  інститут атомного і енергетичного  насособудування. В співробітництві  з цією організацією завод розвернув  виробництво насосів для нових  галузеё: атомної і теплової енергетики, нафтохімії, електронної, легкової і  харчової промисловості.

З часом завод став провідним  центром атомного та енергетичного  машинобудування. Продукцією заводу «Насосенергомаш» оснащені майже всі об’єкти атомної та теплових енергетики країн світу.

З 1991 року завод  «Насосенергомаш» - самостійна юридична особа. У 1992 році він був реорганізований в  орендне підприємство Сумський завод  «Насосенергомаш». У 1994 році згідно рішення  власників Колективне підприємство реорганізоване в Закрите акціонерне товариство Сумський завод «Насосенергомаш», а 29 травня 1997 року Загальні збори акціонерів ЗАТ Сумський завод «Насосенергомаш» прийняли рішення про реорганізацію  закритого акціонерного товариства у відкрите.

 Підприємство виробляє  значну номенклатуру насосів,  що знаходять своє кінцеве  призначення у наступних галузях  народного господарства:

• Енергетика;
• Металургія;
• Промислове водопостачання;
• Перекачування та очищення стічних вод.

  Якщо врахувати надзвичайно  високий рівень складності науко  – місткості продукції, що  її виробляє підприємство, то  цілком логічно може бути сприйнятий  тот факт, що експортний обсяг  продажу значно перевищує внутрішні  продажі. Експортується близько  93% продукції, що виготовляється.

ПАТ «Сумський завод «Насосенергомаш» має всі необхідні передумови для створення сучасного насосного устаткування: власну конструкторську базу, добре оснащене виробництво з сучасними технологіями, випробувальні стенди. Це дозволяє постійно удосконалювати серійну продукцію, оператив-но розробляти і упроваджувати у виробництво нові насоси, що відповідають потребам ринку, які постійно ростуть.

Кажучи  про тип виробництва, необхідно відзначити, що великою мірою випуск продукції залежить від конкретних контрактів, тому можна ска-зати, що більшість продукції випускається дрібносерійно та серійно. Однак конденсатні насоси для АЕС та насоси для нафтогонів, які по-перше мають дуже велику собівартість та по-друге високу трудомісткість, виробляються одинично.

Продукція заводу у більшості випадків збирається вручну через специфіку виробництва. Застосування наприклад конвеєрів неможливо через не-велику кількість випускаємої продукції одного виду і велику кількість видів продукції.

На підприємстві використовується велика кількість різноманітних типів верстатів: фрезерні, шліфувальні, свердлильні. Цікавим обладнанням є піскоструйна установка, яка може шліфувати поверхні. однак особливу увагу варто приділити верстатам з числово-програмним управлінням (ЧПУ). Верстати ЧПУ вже давно використовуються на західних та східних підприємст-вах, але використання їх на підприємствах України ускладнене великою вартістю цього обладнання. Верстати з ЧПУ дозволяють проводити обробку деталей з неймовірною та неможливою для людських рук точністю. Існують деталі, які взагалі не можуть бути виготовлені на звичайному верстаті.

Сьогодні головними споживачами  продукції підприємства є господарчі суб’єкти на території Азіатського регіону (Китай, Індія, Іран, Ірак) – близько 80% загального обсягу експорту в країни далекого зарубіжжя; також продукція заводу експортується до країн Східної та Центральної Європи – 20%.

 Вищим ограном управління ПАТ «Сумський завод «Насосенергомаш» є Загальні збори акціонерів. В період між зборами інтереси акціонерів представляє Спостережна рада ПАТ. Оперативне управління здійснює виконавчий орган – Правління. ПАТ «Сумський завод «Насосенергомаш» очолює Президент ПАТ.

 Президенту підпорядковується директорат у складі: директор з виробництва, директор з маркетингу, технічний директор, директор з економіки та фінансів та директор з якості продукції.

Правління ПАТ спрямовує свою роботу та колектив підприємства на виконання взятих зобов’язань, підвищення ефективності виробничо – господарської діяльності та поліпшення фінансового стану підприємства. Проведені заходи по енергозбереженню, по зменшенню матеріалоємності, трудомісткості продукції. Розроблена і чітко реалізована стратегія розвитку ПАТ «Сумський завод «Насосенергомаш», що забезпечує стійкий та поступальний розвиток підприємства в умовах ринкової економіки.

Загальні  збори акціонерів - найвищий орган  управління. В компетен-цію загальних  зборів входять такі питання :

• створення, впорядкування або реорганізації підприємства;
• ухвалення статуту або його твердження в новій редакції, внесення змін і доповнень в статут;
• формування статутного капіталу;
• розподіл прибутку і визначення розміру дивідендів;
• ухвалення рішення про припинення (ліквідації) діяльності підприємства;  емісії цінних паперів;
• затвердження балансів і річних звітів;
• створення і відзиву наглядової ради, правління, у тому числі і голови правління;
• інвестування засобів і майна в інші корпорації;
• перспектив розвитку корпорації;
• інших питань стратегічного характеру.

На загальних  зборах вирішуються важливі питання, але зовсім не питання оперативного управління. Останнє можливе, якщо цього буде вимагати правління, знявши з себе відповідальність за рішення спірних питань. Загальні збори мають право передати частину своїх повноважень, окрім виняткових, наглядовій раді або правлінню.

Як правило, рішення ухвалюється  більшістю представлених на зборах голосів. З найважливіших питань, до числа яких відносяться затвердження, зміна, доповнення статуту, реорганізація, визначення розміру дивідендів, рішення ухвалюються 3/4 голосів акціонерів, які беруть участь в загальних зборах.

З кожним роком підприємство створює та налагоджує виробництво нового насосного обладнання для різних галузей народного господарства.

Підприємство завжди є  учасником різноманітних всеукраїнських проектів та програм. Крім того, спеціалісти підприємства є постійними учасниками найпрестижніших спеціалізованих виставок та конференцій на різноманітну тематику (від цукрової промисловості до атомної енергетики).

3.2  Аналіз антикризового управління  з використанням методик прогнозування  банкрутства

Менеджери підприємства постійно впроваджують нові антикризові заходи, які направлені на покращення його фінансово – економічного стану. Однак показники фінансової стійкості вказують на певні кризові явища, які мають місце на виробництві сьогодні. Тому для оцінки фінансового становища підприємства, проведемо аналіз діяльності ПАТ «Сумський завод «Насосенергомаш» за методиками прогнозування банкрутства:

1. Методика Бівера. Вихідні дані для розрахунку показників методики наведено у табл. 3.1.

Таблиця 3.1 – Вихідні дані для розрахунку показників методики Бівера

Стаття балансу		Дані на 31.12.2010р. (тис. грн.)
Чистий прибуток		51759
Амортизація		5413
Довгострокові зобов’язання		55804
Короткострокові зобов’язання		19318
Активи		1170395
Власний капітал		186682
Необоротні  активи		201989
Оборотні  активи		967026

 

Розрахунок  показників представлено у табл. 3.2.

Отримані результати розрахунків  дають можливість сказати, що підприємство знаходиться у непростому стані. Значення коефіцієнта Бівера не входить в нормативне значення для нормально – функціонуючого підприємства, однак не свідчить про можливість настання банкрутства у найближчі 5 років. Значення коефіцієнта рентабельності активів свідчить про можливість настання банкрутства в найближчі 5 років. Дані показника фінансового левериджу свідчить про настання банкрутства за 5 років, так як його значення підпадає під цю категорію. Іншу ситуацію прослідкувати із коефіцієнтами покриття активів власним оборотним капіталом свідчить про настання банкрутства протягом трьох років. Значення коефіцієнта покриття свідчить про повну відсутність настання банкрутства.

 

 

 

 

Таблиця 3.2 – Розрахунок показників методики Бівера для ПАТ «Сумський завод «Насосенергомаш»

Показник	Розрахунок	Значення для норма- льного підп- риємства	Значення за 5 років до банкрутства		Значення за 3 роки до банкрутства	Значення показників для підпри- ємства на 31.12.2010р.
1.Коефіцієнт  Бівера	+	04-0,45	0,17	-0,15			0,617
2.Рентабель-  ність активів		6-8%	4%	-22%			4,42
3. Фінансовий  леверидж		37-50%	50-80%	>80%			64
4. Коефіцієнт  покриття ак- тивів власним оборотним  капіталом		>0,4	0,3-0,4	0,06			0,013
5. Коефіцієнт  покриття		>3,2	>2	<1			17,3

 

Тобто, отримані дані за цією методикою досить неоднозначні. Цю методику не можна вважати абсолютно  правильною та повністю відповідною  до сучасного українського економічного середовища, однак вона дозволяє виявити  найбільш проблемні моменти та більш  чітко орієнтуватися у фінансовій стабільності підприємства.

2. Методика прогнозування банкрутства американського вченого - економіста Е.Альтмана. При розрахунку був використаний варіант моделі для компаній, акції яких котируються на біржі. Розраховується за формулою:

                      Z = 1,2К1+1,4К2+3,3К3+0,6К4+0,999К5                         (3.1)

де К1 = Власний оборотний капітал / Загальна вартість активів; 

К2 = Нерозподілений прибуток /Загальна вартість активів; 

К3 = Прибуток до виплати відсотків /Загальна вартість активів 

К4 = Балансова вартість власного капіталу/Позиковий капітал; 

К5 = Виторг від продажу /Загальна вартість активів.

Результати розрахунку результуючого  показника методики Альтмана представлено у табл. 3.3.

Таблиця 3.3 – Результати розрахунку результуючого показника Z методики

Показник		Ваговий коефіцієнт		Значення показника
К1		1,2		0,04
К2		1,4		0,08
К3		3,3		0,04
К4		0,6		2,38
К5		0,999		0,33
Результуючий  показник, Z		–		2,049

 

Таблиця 3.4 – Шкала вірогідності банкрутства

Значення Z	Вірогідність банкрутства
Менш 1,8	дуже висока
від 1,81 до 2,7	висока
від 2,71 до 2,99	середня
від 3,0	низька

 

Результат розрахунку коефіцієнта  Альтмана, тобто «Z – рахунок», дає змогу сказати, що на даному етапі у підприємства висока вірогідність банкрутства, так як отриманий результат знаходиться у діапазоні від 1,81 до 2,7. Тобто ця методика також вказує на певні несприятливі явища, які існують на підприємстві на сьогоднішній день.