Економічна  наука посилено і не без успіху шукає шляхи і методи нейтралізації негативних наслідків впливу циклічності на соціально-економічний розвиток суспільства.

  Етапи дослідження природи  економічних циклів. Оцінюючи погляди на циклічність та її причини, слід зазначити, що вони видозмінилися в часі разом з якісною зміною самих соціально-економічних реалій. Заслуговує на увагу точка зору тих економістів, які виділяють три етапи у змінах поглядів на економічні цикли.

  Перший  етап охоплює період з початку XVIII ст. до середини 30-х рр. XX ст. У цей період переважали погляди, що економічні кризи або взагалі неможливі за капіталізму (Д. Рікардо, Ж.-Б. Сей, Дж. Мілль), або вони носять випадковий характер, оскільки система вільної конкуренції здатна самостійно їх переборювати (Ж.-Ш. Сісмонді, Р. Родбертус, К. Каутський).

  Другий  етап включає період із 30-х до середини 60-х рр. і пов’язаний із працями  Дж. Кейнса і перш за все з його висновком, що економічні кризи неминучі за умов класичного капіталізму і випливають із природи притаманного йому ринку.

  Третім  етапом у дослідженні причин економічних  циклів є період із середини 60-х рр. ХХ ст. У цей час стала приділятися особлива увага розмежуванню екзогенних (зовнішніх) і ендогенних (внутрішніх) причин циклічності ринкової економіки, у тому числі й ролі сучасної держави в регулюванні циклів.

  Дослідження природи циклічності соціального  відтворення в умовах державного регулювання економіки сприяли  появі нових поглядів на дану проблему, серед яких слід указати на концепції «рівноважного ділового циклу» і «політичного ділового циклу». Перша з них відбиває розвиток ідей монетаризму. Згідно із цією концепцією держава в розвинутих країнах виконує, поряд з багатьма притаманними їй функціями, також роль своєрідного генератора грошових «шоків», які виводять господарську систему зі стану рівноваги і таким чином підтримує циклічні коливання в суспільному відтворенні.

  У 70—80-х рр. ХХ ст. ця концепція активно  розроблялась представниками теорії раціональних очікувань. Якщо монетаристи вважають, що держава може спровокувати цикл, користуючись недостатньою обізнаністю людей про істинний зміст і цикли різних напрямів державної економічної політики, то прибічники теорії раціональних очікувань у даному питанні виходять з протилежних міркувань. Вони вважають, що юридичні і фізичні особи навчилися завдяки динамічним інформаційним зрушенням оцінювати дійсні мотиви рішень державних органів і можуть своєчасно реагувати на відповідні державні рішення згідно зі своєю вигодою. А тому цілі державної політики не завжди повністю реалізуються і спад або піднесення набувають більш ярко вираженого характеру.

  Друга концепція — «політичного ділового циклу» — базується на тому, що залежність між рівнем безробіття та інфляцією визначається за «кривою Філліпса», тобто існує зворотний зв’язок між цими величинами: чим менше безробіття, тим динамічніше зростають ціни. Під час боротьби за владу партії як головні економічні показники, на які в першу чергу реагує населення, визначають темпи інфляції і норму безробіття. Чим нижче декларуються їх рівні, тим більше голосів буде подано на виборах за представників відповідної партії. Для забезпечення собі перемоги на виборах часто уряд, партії відповідної країни роблять заяви щодо підтримки таких співвідношень рівнів інфляції і безробіття, які уявляються найбільш прийнятними виборцям.

  Політичні маніпуляції в ході виборчих компаній щодо рівнів цих показників, стабілізації економіки мають місце і в  країнах з перехідною економікою.

  Ситуація  в Україні сьогодні свідчить, що її економіка протягом 90-х рр. ХХ ст. і нині перебуває в глибокій економічній кризі, яка не є ні циклічною, ні довгохвильовою. Ми маємо спад спричинений: по-перше, руйнуванням однієї соціально-економічної системи (адміністративно-командної) і формуванням іншої (ринкової); по-друге, порушенням колишнього єдиного народногосподарського комплексу в рамках СРСР (хоч і недосконалого за структурою і неякісного технічно); по-третє, практичною некерованістю трансформаційними процесами на макро- і мікрорівнях за умов, коли національна економіка тільки формується і паралельно відбувається процес державотворення. Є багато й інших причин всеохоплюючої соціально-економічної кризи в Україні, які будуть розглядатися в наступних темах.

 
 
              Термінологічний словник

  Депресія (застій) — фаза економічного циклу (може бути тривалою), протягом якої завершується формування умов для пожвавлення економічної діяльності

  Економічна  криза — різке зменшення обсягів виробництва, яке починається поступово зі звуження ділової активності.

  Економічне  зростання — процес кількісного збільшення та якісного вдосконалення результатів і факторів виробництва на макрорівні.

  Економічний цикл (хвиля) — періодичне коливання економічної активності; період від початку однієї економічної кризи до наступної.

  Інвестиції  — сукупність витрат, що реалізуються у формі довгострокових вкладень капіталу в різні галузі та сфери економіки.

  Інвестування — збільшення обсягу функціонуючого капіталу за рахунок нагромаджених засобів від прибутку та інших доходів.

  Моделі  економічного зростання — схеми (концепції) аналізу місця і ролі факторів виробництва в економічному зростанні, тобто інструменти теоретичного аналізу.

  Нагромадження капіталу — процес перетворення (метаморфоза) господарюючим суб’єктом частки отриманого доходу (прибутку) у капітал для подальшого розвитку своєї бізнесової справи.

  Норма нагромадження — виражена в процентах частка виробничого і невиробничого нагромадження в національному доході.

  Паніка (в умовах кризи) — ситуація, коли вкладники масово починають хвилюватися за долю своїх вкладів у банках і терміново закривають свої рахунки.

  Рецесія — стан економіки, коли обсяг ВВП стає меншим, що свідчить про спад або зниження темпів його розвитку.

  Темпи економічного зростання  — швидкість зростання факторів, показників і результатів виробництва.

  Фактори економічного зростання — залучені до процесу виробництва ресурси.

  Циклічність розвитку економіки — рух від однієї макроекономічної рівноваги в масштабі економіки в цілому до іншої.

 
 
     Контрольні  запитання і навчальні  завдання

  1. Дайте характеристику  конкретних форм  прояву екстенсивного  та інтенсивного типів економічного зростання. Укажіть принципову різницю між ними.

  2. Визначіть, у чому  різниця між заощадженнями  та інвестиціями 
і які наслідки вона спричинює.

  3. Зробіть теоретичний  аналіз: яка тенденція  норми нагромадження у різних фазах економічного циклу.

  4. Обґрунтуйте суперечливість  кризи як фази  економічного циклу;  визначіть, по-перше,  наслідки, які характеризують її руйнівний характер; по-друге, ті, що обумовлюють конструктивну роль в економічному розвитку.

  5. Проаналізуйте темпи економічного розвитку України за 90-ті рр. ХХ ст. (на основі макроекономічних статистичних даних).