На  рис. 11.1 зображено графік граничної корисності води «Оболонь». Спадно-ступінчастий попит на воду відображає спадну граничну корисність води. Бачимо, наскільки великим є надлишкове, або додаткове, задоволення від попередніх одиниць для господарства, оскільки ціна пляшки води коштує лише 1 грн. Підсумувавши всі затемнені на графіку додаткові вигоди від першої до восьмої одиниці отримуємо загальну додаткову вигоду в 3 гривні під час покупки, води. Отже, домогосподарство отримує додаткову вигоду від усіх перших одиниць товару. 

Рис. 11.1. Додаткова вигода  
(споживчий надлишок для домогосподарства)

  Максимізація  граничної корисності. Домогосподарство як споживач намагається максимізувати свою корисність або величину задоволення, які є наслідком покупки споживчих товарів. Домогосподарство як покупець повинне так упорядкувати своє споживання, щоб кожен окремий товар приносив йому однакову граничну корисність на кожну витрачену гривню. У такій ситуації члени домогосподарства матимуть максимальне задоволення або корисність від закупок товарів.

  Головна умова максимального задоволення  корисності така: споживач зі сталим доходом  за таких ринкових цін досягне  максимального задоволення або корисності, якщо гранична корисність останньої гривні, витраченої на певний товар, є такою самою, як і гранична корисність останньої гривні, витраченої на будь-який інший товар. Середня гранична корисність на гривню всіх товарів за стану рівноваги для споживача називається граничною корисністю доходу.

  Цю  фундаментальну умову стану рівноваги  для споживача (домогосподарства) П. Самуельсон запропонував визначати у вигляді формули:

  (Див.: Самуэльсон П. Экономика. Вводный курс: Пер. с англ. — М., 1964. — С. 431.)

  Цим правилом максимізації корисності керується  на ринку кожен споживач, купуючи  товари.

  Заощадження. Тепер доцільно з’ясувати суть терміна «заощадження». Дохід, що залишається у розпорядженні споживача після внесення податків та інших виплат, може використовуватись лише двома способами — або на заощадження, або на споживання.

  Заощадження — це та частина доходу домогосподарства, що не сплачується у вигляді податку та не витрачається на купівлю товарів особистого споживання.

  Причини для збереження доходу можуть бути найрізноманітнішими. Якщо зробити спробу ці причини класифікувати, то їх можна розділити на дві групи. Одна група — захист доходів, наприклад, прагнення забезпечити себе на «чорний день» у разі виникнення непередбачуваних обставин, бажання покращити взагалі фінансову забезпеченість своєї сім’ї та ін. Друга група причин — спекуляція на біржі, тобто зберігання частини доходу з метою витрачання його на придбання цінних паперів, щоб у майбутньому отримати прибуток від підвищення їх номінальної вартості.

  У сучасній неокласичній теорії існує  постулат про рівність заощаджень та інвестування. Це означає, що заощадження, які робить населення, повинні дорівнювати інвестиціям, що здійснюються фірмами. Тільки за даної умови попит на ринку дорівнюватиме пропонуванню, ситуація стане стабільною. Порушення ж наведеної рівності призводить до виникнення негативних явищ в економіці, до деформації ринкових структур.

  Зважаючи  на це звертаємо увагу ще на одну умову ринкової рівноваги: сукупні витрати повинні дорівнювати вартості виробленого продукту. Невиконання цієї умови у свою чергу призводить до негативних наслідків — до дефіциту або перевиробництва продукції на ринку.

  Вивчення  сукупного попиту, який формують витрати домогосподарств, дає орієнтир підприємцям у тому, яка продукція користується попитом на ринку, а яка — ні, які товари слід випускати, а які — ні. Існує окрема наука про вивчення попиту — маркетинг. Без знання її методики в сучасному світі не може обійтись жодне підприємство цивілізованої країни.

  Вивченням сукупного попиту займаються не тільки великі корпорації, фірми, а й держава, для того щоб здійснювати ефективне регулювання економікою. Використовуючи різні інструменти, держава може впливати на сукупний попит, стимулюючи або звужуючи його, і за допомогою цього вирішувати проблеми безробіття, інфляції, стабілізації економічного зростання, забезпечення ефективної зайнятості.

 
 
              Термінологічний словник

  Гранична  корисність доходу — середня гранична корисність на гривню всіх товарів за стану рівноваги для споживача.

  Домогосподарство — особа або група осіб, що об’єдналися з метою забезпечення всім необхідним для життя, тобто спільного ведення господарства.

  Ефект доходу — вплив зміни ціни на реальний дохід споживачів.

  Ефект заміни — коли ціна товару зростає, то споживачі намагаються замінити цей товар іншим, щоб отримати бажане задоволення за найменшу ціну.

  Заощадження — частина доходу домогосподарства, що не сплачується у вигляді податку та не витрачається на купівлю товарів особистого споживання.

  Максимізація  граничної корисності — таке впорядкування покупцем свого споживання, за якого кожен окремий товар приносить йому однакову граничну корисність на кожну витрачену гривню.

  Сім’я — сукупність осіб, що живуть разом, пов’язаних родинністю та спільним бюджетом.

  Споживання  домогосподарства — придбання товарів особистого користування та витрати на соціально-культурні та побутові послуги.

  Споживчий надлишок — розрив (різниця) між загальною корисністю блага і його ринковою вартістю, що виражається додатковою вигодою для домогосподарства або споживчим надлишком.

  Сукупний  дохід домогосподарства — вся сума доходів, які воно отримує в грошовій чи натуральній формі з будь-яких джерел.

 
     Контрольні  запитання і навчальні завдання

   1. У чому полягає сутність домогосподарства?

   2. Визначіть економічні функції домогосподарства.

   3. Яка роль домогосподарств України як постачальників виробничих ресурсів?

   4. Використовуючи дані Статистичного щорічника України за 2000 р., проаналізуйте диференціацію домогосподарств за доходами.

   5. Назвіть основне джерело сукупного доходу домогосподарств в Україні.

   6. Які складові споживання домогосподарств?

   7. Поясність сутність ефекту заміни для споживача.

   8. Яка причина того, що споживач, купуючи товари, має змогу одержати споживчий надлишок?

   9. Яким чином домогосподарство як покупець може забезпечити максимізацію граничної корисності?

  10. Які чинники спонукають домогосподарства здійснювати за- 
ощадження?