Автор работы: Пользователь скрыл имя, 07 Апреля 2012 в 17:19, реферат
1.1 Зовнішньоекономічна діяльність підприємства як фактор підвищення його конкурентоспроможності
Зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.
Cуб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є: фізичні та юридичні особи, об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, спільні підприємства за участю суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності.
Суб'єкти господарської діяльності України та іноземні суб'єкти господарської діяльності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності керуються такими принципами:
1) Принципом суверенітету народ України у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, що полягає у:
виключному праві народу України самостійно та незалежно
1ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ КРИЗИ
1.1 Зовнішньоекономічна діяльність підприємства як фактор підвищення його конкурентоспроможності
1.2 Криза як один із проявів циклічного розвитку економіки
1.3 Особливості металургійної галузі України та причини негативного впливу світової фінансової кризи на зовнішньоекономічнк діяльність металургійних підприємств
2 АНАЛІЗ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ТА ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА (НА ПРИКЛАДІ ПАТ «ЕВРАЗ – ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД ІМЕНІ ПЕТРОВСЬКОГО»)
2.1 Аналіз виробничо-збутової діяльності ПАТ «Євраз – ДМЗ ім. Петровського»
2.2 Аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства
2.3 Вплив світової фінансової кризи на результати діяльності підприємства
3 ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЕКСПОРТНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА
3.1 Напрями розширення зовнішньоекономічної діяльності підприємства
3.2 Збільшення експорту продукції шляхом регулювання ціни
Продовження табл. 3.1
Показник |
Нормативне значення |
Фактичне значення |
Характеристика показника | ||
3.2 Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу |
Зростання – посилення залежності підприємства від кредиторів, |
-33,80 |
8,20 |
4,80 |
Величина позикових коштів по відношенню до власного капіталу. |
3.3 Коефіцієнт концентрації залученого капіталу |
Зменшення – зміцнення фінансової стійкості і незалежності підприємства. |
0,97 |
0,89 |
0,83 |
Частка позикових коштів у загальній сумі коштів, вкладених у майно підприємства |
4. Оцінка рентабельності | |||||
4.1 Рентабельність активів,% |
- |
-2,15 |
12,03 |
1,96 |
Прибуток на 1 грн активів |
4.2 Рентабельність продажу,% |
- |
3,00 |
6,02 |
14,00 |
Прибуток з кожної гривні проданої продукції |
4.3 Рентабельність продукції,% |
- |
3,40 |
6,40 |
16,87 |
Прибуток підприємства на 1 грн понесених витрат |
5. Оцінка ділової активності | |||||
5.1 Оборотність капіталу |
- |
1,07 |
0,70 |
0,91 |
Швидкість обороту вкладеного власного капіталу |
5.2 Оборотність запасів |
- |
16,12 |
17,5 |
19,30 |
Число оборотів запасів |
5.3 Оборотність дебіторської |
- |
0,05 |
1,22 |
13,41 |
Кількість оборотів дебіторської заборгованості |
5.4 Оборотність кредиторської |
- |
0,02 |
5,70 |
6,87 |
Кількість оборотів дебіторської заборгованості |
Таблиця
3.2 – Основні показники
Показник |
Нормативне значення |
Фактичне значення |
Характеристика показника | ||
2008 |
2009 |
2010 | |||
1. Оцінка майнового стану | |||||
1.1 Сума господарських коштів, тис. грн |
Зростання –нарощування майнового потенціалу підприємства. |
3415644 |
4105786 |
5758892 |
Узагальнена вартісна оцінка активів, що перебувають на балансі підприємства. |
1.2 Коефіцієнт зносу основних |
- |
0,75 |
0,79 |
0,81 |
Частка зношених ОЗ у загальній їх вартості. |
2. Оцінка ліквідності та платоспроможності | |||||
2.1 Власний капітал, тис. грн |
Має зростати |
121793 |
1424283 |
779339 |
Частина власного капіталу підприємства, яка є джерелом покриття поточних активів |
2.2 Коефіцієнт покриття загальний |
>1 |
0,72 |
0,48 |
0,47 |
Співвідношення оборотних активів і поточних зобов'язань. |
2.3 Коефіцієнт швидкої ліквідності |
>1 |
0,63 |
0,34 |
0,32 |
Частина короткострокових зобов'язань, яку можна погасити негайно за рахунок грошових коштів та очікуваних фінансових надходжень. |
2.4 Коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможності) |
>0,2 |
0,06 |
0,02 |
0,02 |
Частина короткострокових зобов'язань, яку можна погасити негайно за рахунок грошових коштів. |
3. Оцінка фінансової стійкості та стабільності | |||||
3.1 Коефіцієнт автономії |
>0,5 |
0,04 |
0,35 |
0,14 |
Залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування. |
3.2 Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу |
Зростання – посилення залежності підприємства від кредиторів, |
26,90 |
1,76 |
3,96 |
Величина позикових коштів по відношенню до власного капіталу. |
3.3 Коефіцієнт концентрації залученого капіталу |
Зменшення – зміцнення фінансової стійкості і незалежності підприємства. |
0,96 |
0,65 |
0,86 |
Частка позикових коштів у загальній сумі коштів, вкладених у майно підприємства |
4. Оцінка рентабельності | |||||
4.1 Рентабельність активів,% |
- |
-2,15 |
12,03 |
1,96 |
Прибуток на 1 грн активів |
4.2 Рентабельність продажу,% |
- |
0,03 |
-7,00 |
-14,00 |
Прибуток з кожної гривні проданої продукції |
4.3 Рентабельність продукції,% |
- |
0,03 |
-6,72 |
-12,46 |
Прибуток підприємства на 1 грн понесених витрат |
5. Оцінка ділової активності | |||||
5.1 Оборотність капіталу |
- |
1,12 |
0,70 |
0,63 |
Швидкість обороту вкладеного власного капіталу |
5.2 Оборотність запасів |
- |
16,12 |
17,5 |
19,30 |
Число оборотів запасів |
5.3 Оборотність дебіторської |
- |
0,05 |
1,22 |
13,41 |
Кількість оборотів дебіторської заборгованості |
5.4 Оборотність кредиторської |
- |
0,02 |
5,70 |
6,87 |
Кількість оборотів дебіторської заборгованості |
3 ШЛЯХИ
ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ
3.1 Основні напрями підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності металургійних підприємств
Проведений аналіз свідчить про значні проблеми, нагромаджені у металургійній галузі України, що суттєву зменшують потенційні можливості металургійних підприємств до розширення зовнішньоекономічної діяльності та закріплення на міжнародних ринках як ключових гравців.
Для реформування вітчизняної металургійної галузі необхідно створити умови для ефективного використання наукового потенціалу та підвищення ролі держави у реалізації інвестиційно‑інноваційної моделі розвитку галузі. Пріоритетами реформ мають бути зменшення енергоємності виробництва, збільшення попиту на внутрішньому ринку на вітчизняну продукцію металургійної галузі, стимулювання експорту, забезпечення конкурентоспроможності металургійної продукції.
У найбільш загальному вигляді план по вдосконаленню та розширенню зовнішньоекономічної діяльності металургійних підприємств України має включати наступні кроки:
1) розвиток конкурентоспроможного експортного виробництва;
2) стримування інфляції;
3) активне сприяння залученню іноземних інвестицій.
Значний
резерв підвищення ефективності зовнішньоторговельної
діяльності підприємств міститься
у підвищенні якості самих зовнішньоторговельних
контрактів. Сучасний стиль торгівлі
має включати супровід постачання товарів
відповідними послугами розміщення
на території покупця торговельних
представництв і сервісних
Підприємство
на зовнішньому ринку - це якісно нове
явище для української
На сучасному
етапі економічних перетворень,
коли йде активний процес формування
принципово нової правової та інституційної
основи відкритого ринкового господарства,
особливого значення набувають цілеспрямовані
зусилля держави з
Експортоорієнтована політика українських підприємств повинна бути довгостроковою, далекоглядною у передбаченні майбутньої експортоздатності і життєздатності підприємства. Це вимагає постановки чітких цілей і формування стратегічних напрямів її розвитку. Головні з них можна сформулювати наступним чином:
1. Розробляти та реалізовувати довгострокову експортоорієнтовану стратегію підприємства, яка б передбачала: здійснення продуктових, технологічних, організаційно-управлінських та інфраструктурних інновацій, підвищення стабільності та завершеності технологічних циклів при створенні конкурентоздатної експортоорієнтованої продукції, покращення якості продукції, яка експортується, збільшення глибини її переробки, оптимізацію цінових умов, гнучке використання сукупного потенціалу підприємства залежно від кон'юнктури зовнішніх ринків, залучення зовнішніх і внутрішніх інвестицій, розвиток інвестиційного співробітництва, шляхи подолання основних експортних перешкод і бар'єрів; системне акумулювання даних про наявний експортний потенціал підприємства шляхом автоматизації інформаційно-аналітичної діяльності на основі застосування новітніх інформаційних технологій з виходом у глобальну комп'ютерну мережу Інтернет; кадрове забезпечення і навчання персоналу підприємства, що працюють з експортною продукцією тощо.
2. Нейтралізовувати вплив негативних чинників зовнішнього середовища шляхом формування захисту проти них; обмежувати вплив та кількість чинників зовнішнього середовища, що діють негативно, шляхом сегментації ринку та визначення тих позицій, де дія цих чинників є найелабшою.
3. Цілеспрямовано керувати функціонуванням системи управління для досягнення стратегічних цілей та завдань експортної діяльності, розвитку внутрішнього механізму її саморегуляції та забезпечувати синхронізацію управлінського впливу з динамікою дії негативних та позитивних чинників, тобто гнучкості експортної діяльності підприємства як процесу.
4. Використовувати стратегічне бачення щодо процесів управління керівним складом. Перелічені узагальнені стратегічні напрями розвитку експортоорінтованої політики підприємств повинні мати системний характер застосуватись у контексті довгострокової стратегії зовнішньоекономічної діяльності.
У сучасних
умовах рішення проблеми розвитку й
особливо ефективної реалізації можливостей
експортного потенціалу України
залежить не тільки від економічної
ситуації в країні, але і тісно
пов'язано зі змінами, що відбуваються
в світогосподарському
Важливе значення для підприємств може мати підтримка з боку держави у вивченні ринків, організації реклами, участі у ярмарках, виставках. За кордоном з цією метою витрачаються значні кошти. Так, у Великобританії фірми мають право на покриття за рахунок держави до 1/3 витрат на дослідження зовнішніх ринків, до 1/2 витрат на заснування закордонних підрозділів. Уряд Німеччини активно сприяє фірмам в участі у міжнародних виставках та ярмарках, різних міжнародних спеціалізованих салонах і вважає їх ефективним інструментом активізації експорту.
З метою ефективнішого використання експортного потенціалу в Україні доцільно сформувати державну систему зовнішньоекономічної інформації, якою могли б користуватися всі підприємства. Загальна інформація, яку повідомляють державні відомства і торговельні представництва за кордоном, повинна поширюватися безплатно. Докладає неабияких зусиль для поширення необхідної інформації, наприклад, ЄС, який проводить політику підвищення конкурентоспроможності, сприяючи міждержавному співробітництву. Одним з конкретних напрямів такої діяльності є створення комп'ютеризованої системи пошуку партнерів.
Зменшенню енергоємності металургійного виробництва сприятиме:
Підвищення
конкурентоспроможності металургійної
галузі вимагає технологічного оновлення
та оптимізації структури
розробки та впровадження ефективного механізму контролю за виконанням інвестиційних та соціальних зобов’язань на приватизованих об’єктах, в тому числі завдань щодо структурної модернізації, підвищення продуктивності праці, забезпечення конкурентоспроможності продукції, соціальних гарантій; опрацювання механізму повернення майна в державну власність у разі невиконання приватизаційної угоди;