прискорення
розробки та затвердження «Програми
інвестиційно‑інноваційної діяльності
на 2011 р. і на період до 2015 р.», проект якої
передбачає реконструкцію підприємств
металургійної галузі, зокрема Відкритих
акціонерних товариств «Запоріжсталь»,
«Азовсталь» та «Маріупольський металургійний
комбінат ім. Ілліча», на суму близько
1 млрд дол. США у 2011-2012 рр. за рахунок власних
коштів суб’єктів господарювання, залучених
коштів, у т. ч. коштів державних і недержавних
банків, міжнародних фінансових організацій;
прийняття
Закону України «Про підвищення конкурентоспроможності
підприємств гірничо-металургійного
та хімічного комплексів» (Проект Закону
від 7.06.2010 р., реєстр. № 6492), яким, зокрема,
передбачено, що підприємства гірничо-металургійного
і хімічного комплексів мають
право на залучення кредитних
ресурсів під державні гарантії;
створення сприятливих
умов для залучення іноземних
інвестицій, зокрема за рахунок інформування
ділових кіл країн-партнерів про
можливості інвестування в промисловість
України, забезпечення прозорості у
системі стягування податків, спрощення
реєстраційних процедур тощо;
поширення на
металургійний комплекс режиму автоматичного
відшкодування ПДВ за умов приведення
показників металургійних підприємств
до критеріїв, визначених процедурою режиму
автоматичного відшкодування (дотримання
визначеного рівня заробітної плати
та рівня заборгованості по податках);
сприяння
вертикальній інтеграції у металургійному
комплексі за рахунок організаційного
кооперування (поширення досвіду
Метінвест Холдингу, «Індустріального
союзу Донбасу»).
Стимулювання
експорту вітчизняної металопродукції
має включати:
- прийняття Закону України «Про систему державної підтримки експорту товарів (робіт, послуг) українського походження» (Проект Закону від 03.03.2009 р.), який містить положення щодо надання експортних кредитів українським експортерам для здійснення експортних операцій, а також українським виробникам на стадії виробничого циклу для забезпечення виробництва продукції згідно з укладеними зовнішньоекономічними договорами, іноземним покупцям під зобов’язання закупівлі ними українських товарів; норми щодо страхування та перестрахування експортних кредитів, наданих українському експортеру банками-кредиторами, від комерційних та некомерційних ризиків для забезпечення відшкодування у разі невиконання іноземним покупцем зобов’язань за зовнішньоекономічним договором та ін.
- використання можливостей нарощування експорту вітчизняної металопродукції до країн, де раніше попит задовольняли японські металовиробники (до землетрусу у березні 2011 р.), а саме - до Індонезії, Філіппін, Малайзії, Таїланду, В’єтнаму. підвищення ролі відділів з економічних питань у складі дипломатичних представництв України за кордоном у проведенні антидемпінгових розслідувань та введення симетричних тарифних бар’єрів для імпорту з тих країн, які блокують доступ української металопродукції на свої ринки. http://www.niss.gov.ua/articles/435/
Україна виплавляє металу значно більше,
ніж споживає, однак не виробляє
всієї номенклатури прокату. Профільний
і розмірний сортамент має бути
розширеним і уніфікованим, включати нові
види металопродукції, в тому числі
для заміни імпорту, а також
із широким використанням власних легуючих
елементів.
У
сортопрокатному виробництві передбачається
освоєння нових профілів з
конструкційних та легованих
сталей для залізничного транспорту,
будівництва, машинобудування тощо.
Необхідним
є збільшення частки листа,
зокрема тонкого, в загальному
обсязі виробництва металопрокату,
а також частки холоднокатаного
листа, в тому
числі автомобільного, електротехнічного,
жерсті та із захисним покриттям.
Пріорітетним
напрямом виконання всих поставлених
завдань в області забезпечення
стабілізації та підвищення ефективності
зовнішньоекономічної діяльності металургійних
підприємств має бути дотримання
положень Концепції розвитку гірничо-металургійного
комплексу України, метою якої є
є визначення головних напрямів збалансованого
розвитку гірничо-металургійного комплексу
з урахуванням тенденцій змін
внутрішнього та зовнішнього ринків
металопродукції.
Завдання Концепції полягають
у визначенні заходів
щодо проведення структурної
перебудови комплексу, здійсненні
державної підтримки гірничо-металургійних
підприємств під час
технічного переозброєння та
модернізації виробництва.
На етапі післякризової
стабілізації економіки
стратегія Концепції передбачає:
- виведення з експлуатації морально та фізично застарілих
металургійних агрегатів, нерентабельних виробництв;
- завершення будівництва та реконструкції металургійних
об'єктів;
- консервацію та збереження близько 30 відсотків надлишку металургійних потужностей для урахування можливого підйому металоспоживаючих галузей економіки країни;
- диверсифікацію виробництва;
- вирішення соціальних питань.
На етапі
піднесення економіки стратегія
Концепції передбачає:
- здійснення моніторингу розвитку металоспоживаючих галузей для
своєчасного вирішення завдань по виробництву високоліквідних та
конкурентоспроможних видів металопродукції;
- накопичення коштів для технічного переозброєння і розвитку
виробництва;
- впровадження енерго-, матеріалозберігаючих та екологічно
чистих технологій, структурну перебудову виробництва, скорочення питомих енерговитрат на виробництво чавуну, сталі та прокату, розвиток і підвищення технічного рівня виробництва, якості металопродукції, поліпшення техніко-економічних показників і поновлення виробничих фондів;
- подальшу диверсифікацію виробництва.
Інвестиційні
кошти галузі передбачається
спрямувати на вирішення першочергових
пріоритетних напрямів її технічного
переозброєння.
З метою формування організаційного
механізму реалізації
Концепції необхідно здійснити такі заходи:
- на основі Концепції щорічно розробляти річну програму розвитку гірничо-металургійного комплексу, визначати її показники та заходи щодо будівництва і реконструкції об'єктів галузі з проведенням експертизи техніко-економічних обгрунтувань, у тому числі екологічної;
- розробити схему розвитку гірничо-металургійного комплексу на період до 2015 року з урахуванням пріоритетних програм, затверджених Кабінетом Міністрів України;
- передбачати в проектах державних програм економічного і соціального розвитку виділеннядержавних централізованих капітальних вкладень на реалізацію Концепції в міру підготовки річних програм розвитку і в межах
можливостей державного бюджету;
- щорічно проводити аналітичні та маркетингові дослідження сучасної та
перспективної потреби України в металопродукції для визначення
обсягів та пріоритетних напрямів реконструкції металургійного
виробництва;
- проводити вивчення та маркетингові дослідження зовнішніх ринків збуту металопродукції з координацією Мінпромом зовнішньоекономічної діяльності підприємств гірничо-металургійного комплексу.
- розробити відповідну транспортну схему перевезень металопродукції під час продажу на експорт;
- продовжити здійснення заходів щодо підвищення конкурентоспроможності та сертифікації металовиробів;
- удосконалити законодавчу базу щодо заготівлі брухту та
відходів кольорових металів, зокрема щодо впорядкування всіх
видів діяльності, пов'язаних із збиранням, заготівлею, переробкою
і продажем брухту та відходів кольорових металів, зняття митних перешкод на їх ввезення в Україну, заборони експорту цієї важливої сировини;
- забезпечити підготовку наукових кадрів та професійну перепідготовку персоналу промислових підприємств гірничо-металургійного профілю з узагальненням світового досвіду.
Тяжке економічне становище
галузі посилюється відсутністю
фінансових коштів для реінвестиції
виробництва. Внаслідок високої
вартості основних засобів виробництва
для модернізації галузі немає
можливості залучити приватний
капітал. Зараз жодне металургійне
підприємство не спроможне
самостійно фінансувати проведення
технічного переобладнання виробництва.
Залишається один вихід - централізувати
власні кошти підприємств у єдиний
фонд для проведення поступової модернізації
галузі.
Основою інвестицій
для технічного переозброєння
галузі повинні стати акумульовані
кошти самих підприємств, одержані
від реалізації продукції як
на внутрішньому ринку, так
і за кордоном.
Фінансування
розвитку галузі можна здійснити
за рахунок: коштів підприємств
(амортизаційні відрахування на
реновацію і частина прибутку,
яка залишається в розпорядженні
підприємств) та кредиту; коштів,
що надходять від реалізації
акцій та орендної плати за
користування державним майном;
коштів, одержаних за рахунок
часткового звільнення від сплати
податків, у тому числі податку
на прибуток підприємств з
тяжкими екологічними умовами
виробництва, які проводять
технічне переозброєння згідно
з цією Концепцією, а також
характеризуються високим ступенем
зносу основних фондів; додаткового
прибутку, який може бути
одержаний унаслідок використання
вільних цін на продукцію
з високими споживчими властивостями,
що виготовляється за договорами із
споживачами, а також замість імпортованої
за валюту; бюджетного та централізованого
фінансування пріоритетних державних
програм, особливо важливих
програм з екології тапідвищення
якості металопродукції; іноземних інвестицій.
Основні напрями
здійснення фінансової політики:
- забезпечити першочергове фінансування робіт, щодо яких укладено державні контракти;
- розглянути питання про доцільність створення та джерела формування спеціального фонду, а також рекомендувати виділення пільгових кредитів підприємствам та організаціям усіх форм власності для фінансування робіт, передбачених цією Концепцією та річними програмами розвитку гірничо-металургійного комплексу.
З метою економічного
стимулювання робіт, пов'язаних
з реалізацією цієї Концепції,
потрібно розглянути та
подати до Кабінету Міністрів України
пропозиції про зниження відсотків
відрахувань у Державний
бюджет та введення
пільгового оподаткування фондів споживання
для підприємств та організацій, що здійснюють
технічне переозброєння
галузі за пріоритетними
напрямами, про видачу пільгових
кредитів підприємствам та організаціям,
які виконують роботи, пов'язані з реалізацією
цієї Концепції.
Під час
реалізації Концепції повинні
бути широко використані
наукові досягнення. Україна має
достатньо розвинуту структуру
металургійної науки, до складу
якої входять науково-дослідні,
проектні та впроваджувальні
організації широкого профілю.
Спираючись на широке використання
досягнень світової металургії,
ця Концепція передбачає
превалююче використання
досягнень вітчизняної науки. Національною
академією наук, ДКНТ, Мінпромом
проводяться роботи щодо створення
нових видів металопродукції та ефективних
марок сталі, удосконалення технологічних
процесів і устаткування з метою
технічного переозброєння гірничо-металургійного
комплексу.
Пріоритетні
напрями наукових досліджень:
- детальне вивчення та визначення оптимального співвідношення
обсягів підземного та відкритого видобутку, глибини збагачення руд
відкритого видобутку, раціонального співвідношення виробництва
агломерату та обкатишів;
- проведення досліджень щодо вивчення фізико-хімічних, теплофізичних та газогідродинамічних процесів, які відбуваються під час виробництва залізорудної сировини, флюсів та палива, окислювально-відновлювальних процесів, фазових перетворень під час розкислення, легування сталі та пластичної деформації металів. У прикладній частині повинні бути створені технології підготовки окускованої сировини, металізованої шихти, металургійного палива, розроблені технологічні процеси одержання широкого сортаменту марганцевих, хромистих та комплексних феросплавів на рівні нових технічних рішень, необхідних для розширення марочного сортаменту
сталі;
- розроблення ефективних засобів і технологічних схем видобутку
та переробки залізних, марганцевих, хромових та поліметалевих руд,
переробки техногенних відходів, які забезпечують підвищення вмісту
металу, та комплексне використання корисних компонентів;
- розроблення ефективних процесів прямого відновлення заліза з руди, безкоксового та малококсового виробництва чавуну;
- реалізація процесів безперервного розливу сталі, в тому числі
в тонкі сляби;
- розроблення теоретичних основ та створення методів істотного підвищення загального рівня міцності та пластичності металу
масового призначення;
- розроблення методів впливу на метал з метою спрямованої дії
на службові характеристики: корозійну стійкість, жаростійкість,
зносостійкість тощо;
- розроблення наукових основ створення видів матеріалів із
заданими фізичними властивостями, у тому числі аморфних та
мікрокристалічних сталей та сплавів, біметалу, радіаційно стійких
сталей тощо;
- створення нових технологічних процесів одержання металургійного палива, які розширять паливну базу металургії та дадуть змогу більш ефективно використовувати коксівне та енергетичне вугілля;
- розроблення технологій енерго- і ресурсозберігаючого виробництва чавуну, сталі, кольорових металів і сплавів та прокату;
- оснащення доменних печей новими видами устаткування, такими
як безконусні завантажувальні пристрої, рухомі плити колошника, а
також збільшення кількості повітряних фурм тощо;
- розроблення нових технологій роботи доменних печей, спрямованих на економію коксу та природного газу, а саме: застосування водню та окису вуглецю, вдування продуктів газифікації вугілля, гарячих відновлювальних газів, пиловугільного палива тощо;
- розроблення процесів електрометалургії для удосконалення структури сталеплавильного виробництва та виплавки якісного металу;
- впровадження комбінованої продувки сталі в кисневих конверторах для реалізації процесів енергозбереження;
- удосконалення та впровадження процесів позапічної обробки металів з метою підвищення якості та підготовки сталі до безперервного розливу;
- розроблення алгоритмів та систем автоматичного керування технологічними процесами та роботою устаткування;
- розроблення техніки та технології рекультивації порушених гірничими підприємствами земель, які забезпечать використання їх у народному господарстві;
- розроблення єдиної інформаційної та комп'ютерної системи координування гірничодобувного і металургійного виробництв.