Експортній потенціал підприємства

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 07 Апреля 2012 в 17:19, реферат

Краткое описание

1.1 Зовнішньоекономічна діяльність підприємства як фактор підвищення його конкурентоспроможності



Зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Cуб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є: фізичні та юридичні особи, об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, спільні підприємства за участю суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності.

Суб'єкти господарської діяльності України та іноземні суб'єкти господарської діяльності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності керуються такими принципами:

1) Принципом суверенітету народ України у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, що полягає у:
виключному праві народу України самостійно та незалежно

Содержание работы

1ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ КРИЗИ

1.1 Зовнішньоекономічна діяльність підприємства як фактор підвищення його конкурентоспроможності

1.2 Криза як один із проявів циклічного розвитку економіки

1.3 Особливості металургійної галузі України та причини негативного впливу світової фінансової кризи на зовнішньоекономічнк діяльність металургійних підприємств

2 АНАЛІЗ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ТА ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА (НА ПРИКЛАДІ ПАТ «ЕВРАЗ – ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД ІМЕНІ ПЕТРОВСЬКОГО»)

2.1 Аналіз виробничо-збутової діяльності ПАТ «Євраз – ДМЗ ім. Петровського»

2.2 Аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства

2.3 Вплив світової фінансової кризи на результати діяльності підприємства

3 ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЕКСПОРТНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

3.1 Напрями розширення зовнішньоекономічної діяльності підприємства

3.2 Збільшення експорту продукції шляхом регулювання ціни

Содержимое работы - 1 файл

1ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ ЕКСПОРТНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ КРИЗИ.docx

— 208.60 Кб (Скачать файл)

 

Обладнання для здійснення пиловугільного вдування в горн доменної печі на сьогоднішній день коштує 22,9 млн. євро, тобто за нинішнім офіційним обмінним курсом НБУ, який становить 11,40 грн за 1 євро вартість обладнання складає – 261, 1 млн. грн..

У 2010 році економічні показники діяльності підприємства були наступними:

    • виручка від реалізації продукції – 3883597 тис. грн.;
    • валовий прибуток від реалізації продукції – 3674460 тис. грн.;
    • собівартість реалізованої продукції – 4197605 тис. грн.;
    • чистий збиток – 630047 тис. грн.

Для оптимізації впровадження технології пиловугільного вдування необхідно спочатку розрахувати точку беззбитковості підприємства, тобто об'єм або рівень операцій, при якому сукупний дохід підприємства дорівнює сукупним витратам, тобто це точка нульового прибутку або нульових збитків.

Точка беззбитковості є одним з показників, застосовуваних для оцінки ефективності інвестиційних проектів. Оскільки вона відповідає обсягу продажів продукції, починаючи з якого її випуск повинен приносити прибуток, розрахований для її досягнення обсяг продажів (випуску) зіставляється із проектною потужністю створюваного підприємства.

Аналіз беззбитковості проекту дозволяє виявити залежність розміру прибутку від визначальних факторів: обсягу продажів, зміни ціни продукції, видатків на будівництво підприємства цін на сировину і т.і. Ця інформація з урахуванням бажаного ітрервалу значень цін продажу, видатків підприємства і т.і. може використовуватися для оцінки інвестиційного проекту й інвестиційного ризику.

Пропонована технологія для доменної печі № 3 ПАТ «Євраз – ДМЗ ім. Петровського» передбачає вдування до 200 кг ПВП / т чавуну. Приймаючи коефіцієнт заміни коксу альтернативним паливом 0,8 (в залежності від різних технологічних факторів, найважливішим з яких є якість вживаного палива, зокрема вміст у ньому золи, сірки, теплота згоряння вугілля, на практиці дана величина приймає значення від 0,7 до 1,4), маємо 160 кг / т економії коксу, що дозволить скоротити витрату коксу до 300 кг / т чавуну. Підвищення якості завантажуваного матеріалу дасть додаткову економію коксу 5-10%.

http://dt.ua/articles/45764

 

Итак, предлагаемая технология предусматривает построение установки для вдувания приготовления  и вдувания пылеугольного топлива (как пример, в первом разделе  имеем схему и краткое описание функционирования установки Донецкого  металлургического завода).

 

Экономический эффект определяют по суммарной стоимости  топлива (кокса, угольной пыли и природного газа), израсходованного на 1 тонну чугуна. Принимают, что при сохранении состава  шихты и производительности печи все прочие (кроме стоимости топлива) статьи калькуляции существенно  не изменяются.

 

Стоимость угольной пыли рассчитывают с учетом потерь угля при сушке и на выпыливание, а так же с учетом стоимости  приготовления пыли, которая составляет, согласно данным Укрэнергочермета, ~10% стоимости угля.  Принимаем стоимость  угля 400 грн.  за 1 т, и, соответственно 40 грн. за приготовление 1 т, т.е. суммарные  затраты - 440 грн. за 1т.

 

Высокая стоимость металлургического кокса  обусловлена рядом причин объективного характера: ухудшением природных условий  добычи в связи с увеличением  объема добычи; истощением находящихся  близко к поверхности разведанных  ресурсов коксующихся углей; ухудшением качества добываемых углей,  что  связано с дополнительными затратами  на их обогащение; неравномерным размещением  запасов по территории страны, что  вызывает увеличение транспортных издержек; трудоемкость добычи угля, так как  около 60 % затрат в угольной промышленности приходится на заработную плату.  Принимаем  в современных условиях стоимость  одной тонны кокса - 1200 грн. Принимаем  расход кокса на тонну чугуна на ДП№5 при наилучшем базовом периоде  460кг/т чугуна. Как отмечалось ранее, имеем 160 кг экономии кокса, т.е. 300кг кокса /т чугуна, стоимостью 0,3*1200=360 грн. /т  Расходы на 200кг ПУТ на тонну чугуна - 0,2*440=88грн. /т. Имеем 0,5*1200=600 грн. /т без  внедрения предлагаемой  инновации  и 360+88=448 грн. /т, а в итоге – 600-448=152 грн. экономии на каждой тонне выплавляемого  чугуна. Так, при годовом объеме выпуска  продукции равном 1млн. т можно  сделать вывод, что установка, стоимостью 100млн. $ окупится при сегоднешнем  курсе за 1,5 года при условии вдувания ПУТ на 3-х доменных печах предприятия.

Как пишут "Экономические известия" в  статье "Таможня тормозит модернизацию",МК «Запорожсталь» (Запорожье) с января 2011 г. не может получить на таможне  оборудование, предназначенное для  использования в установке вдувания пылеугольного топлива (ПУТ) в доменном производстве. Об этом сообщило агентство  УНИАН со ссылкой на генерального директора ОП «Металлургпром» Василия  Харахулаха.

 

По словам главы объединения, «Запорожсталь» уже закончила весь цикл подготовки и ввела в эксплуатацию установку  по вдуванию ПУТ. Однако у предприятия  возникла проблема с завозом оборудования для склада подготовки углей для  ПУТ, которое было произведено на Южно-Уральском машиностроительном заводе (Россия) и пересекло границу Украины 1 января 2011 г.

 

Вчера, к  сожалению, не удалось связаться  с пресс-службой «Запорожстали», а в Таможенной службе Украины  не смогли предоставить комментарий  к моменту сдачи газеты в печать, но пообещали подготовить его  в ближайшее время.

 

Закон Украины  «Об энергосбережении» предусматривает  ряд льгот для предприятий, реализующих  проекты по повышению энергоэффективности, к которым относится и внедрение  технологии вдувания ПУТ. «Запорожсталь» решила воспользоваться льготой  при импорте оборудования, но пока не получила ожидаемого результата.

 

В 1980 г. на Донецком МЗ (сейчас - ЗАО «Донецксталь»-МЗ») была сдана в промышленную эксплуатацию первая в Европе установка ПУТ. Аналитик ИК BG Capital Евгений Дубогрыз говорит, что кроме этого предприятия  в Украине установками вдувания ПУТ оснащены 1-я и 5-я доменные печи ОАО «Алчевский МК». «На «Запорожстали» в конце прошлого года провели  горячие испытания установки, но в промышленную эксплуатацию оборудование еще не запущено»,- уточняет Евгений  Дубогрыз.

 

По словам аналитика, основной экономический  эффект от внедрения технологии вдувания ПУТ - снижение себестоимости производства чугуна за счет уменьшения удельного  расхода газа и/или кокса. «В среднем 1 кг ПУТ можно заместить 0,7 кг кокса  или 0,7 куб. м природного газа. При  этом себестоимость тонны ПУТ  в настоящее время для отечественных  меткомбинатов может составлять $140-160/т (высококачественное подготовленное сырье из Австралии обойдется  в $190-200/т) - более чем в два раза ниже стоимости газа и кокса. Экономия при использовании ПУТ в доменном производстве может составлять 2-6% себестоимости готовой продукции»,- говорит аналитик BG Capital, уточняя, что конечный результат для каждого конкретного предприятия может отличаться.

 

Внедрение ПУТ является приоритетным проектом на ММК им. Ильича. Контракт на поставку оборудования с китайской компанией MinMetals был подписан в 2006 г., однако в 2008 г. реализация проекта была заморожена. По словам источника на комбинате, в  настоящее время активизировались консультации специалистов ММК им. Ильича с поставщиком оборудования. Ожидается, что оно будет введено  в эксплуатацию до конца 2012 г.

http://bin.ua/companies/116485-pusk-ustanovki-vduvaniya-pyleugolnogo-topliva-na.html


Информация о работе Експортній потенціал підприємства