Експортній потенціал підприємства

 

Міністерство  освіти і науки молоді та спорту України

Дніпропетровський національний університет імені  Олеся Гончара

Факультет міжнародної  економіки

Кафедра міжнародних  фінансів

 

 

 

 

ДИПЛОМНА  РОБОТА БАКАЛАВРА

Наслідки світової фінансової кризи  для зовнішньоекономічної діяльності підприємств

 

Виконавець

Студентка групи ВЕ-07-02

Найдьон Катерина Миколаївна         Найдьон К.М.

 

Керівник 

Доцент, к.е.н. Коренюк Л. В.                                                                  Коренюк Л. В.

 

Рецензент

Доцент, к.е.н. Стеблянко І. О.                                                                Стеблянко І. О.

 

Допускається до захисту:

 

Зав. кафедри міжнародних фінансів

Доцент, к.е.н. Федорова В.А

 

 

 

2011

План

 

1ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ КРИЗИ

1.1 Зовнішньоекономічна діяльність підприємства як фактор підвищення його конкурентоспроможності

1.2 Криза як один із проявів циклічного розвитку економіки

1.3 Особливості  металургійної галузі України  та причини негативного впливу  світової фінансової кризи на  зовнішньоекономічнк діяльність металургійних підприємств

2 АНАЛІЗ  ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ТА ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА (НА ПРИКЛАДІ ПАТ «ЕВРАЗ – ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД ІМЕНІ ПЕТРОВСЬКОГО»)

2.1 Аналіз  виробничо-збутової діяльності ПАТ «Євраз – ДМЗ ім. Петровського»

2.2 Аналіз  зовнішньоекономічної діяльності підприємства

2.3 Вплив світової фінансової кризи на результати діяльності підприємства

3 ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ  ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЕКСПОРТНОГО  ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

3.1 Напрями розширення зовнішньоекономічної діяльності підприємства

3.2 Збільшення  експорту продукції шляхом регулювання  ціни

 

 

 

 

 

 

1ТЕОРЕТИЧНІ  ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ  КРИЗИ

 

1.1 Зовнішньоекономічна діяльність підприємства як фактор підвищення його конкурентоспроможності

 

Зовнішньоекономічна   діяльність   -   діяльність   суб'єктів господарської    діяльності   України   та   іноземних   суб'єктів господарської  діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Cуб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є: фізичні та юридичні особи, об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, спільні  підприємства  за  участю  суб'єктів господарської діяльності    України   та   іноземних   суб'єктів   господарської діяльності.

Суб'єкти   господарської   діяльності   України  та  іноземні суб'єкти      господарської      діяльності     при     здійсненні зовнішньоекономічної діяльності керуються такими принципами:

1) Принципом  суверенітету  народ України у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, що полягає у:

• виключному  праві  народу  України самостійно та незалежно  
  здійснювати  зовнішньоекономічну  діяльність на території України,  
  керуючись законами, що діють на території України;
• обов'язку  України  неухильно  виконувати  всі  договори і  
  зобов'язання України в галузі міжнародних економічних відносин;

2) Принципом  свободи   зовнішньоекономічного  підприємництва, що  
полягає у:

• праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності добровільно  
  вступати у зовнішньоекономічні зв'язки;
• праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати  
  її в будь-яких формах, які прямо не  заборонені  чинними  законами  
  України;
• обов'язку додержувати при  здійсненні  зовнішньоекономічної  
  діяльності порядку, встановленого законами України;
• виключному праві власності  суб'єктів  зовнішньоекономічної  
  діяльності на всі одержані  ними  результати  зовнішньоекономічної  
  діяльності;

3) Принципом юридичної  рівності і недискримінації, що  полягає у:

• рівності перед законом всіх суб'єктів  зовнішньоекономічної  
  діяльності, незалежно від форм власності, в  тому  числі  держави,  
  при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності;
• забороні будь-яких,  крім  передбачених  цим  Законом,  дій  
  держави,  результатом  яких  є  обмеження  прав  і   дискримінація  
  суб'єктів  зовнішньоекономічної  діяльності,  а  також   іноземних  
  суб'єктів господарської діяльності за  формами  власності,  місцем  
  розташування та іншими ознаками;
• неприпустимості  обмежувальної діяльності з боку будь-яких  
  її суб'єктів, крім випадків, передбачених цим Законом;

4) Принципом верховенства закону, що полягає у:

• регулюванні зовнішньоекономічної діяльності тільки законами  
  України;
• забороні застосування підзаконних актів та актів управління  
  місцевих органів, що у будь-який спосіб  створюють  для  суб'єктів  
  зовнішньоекономічної діяльності умови менш сприятливі, ніж ті, які  
  встановлені законами України;

    5) Принципом захисту   інтересів  суб'єктів  зовнішньоекономічної діяльності, який полягає у тому, що Україна як держава:

• забезпечує  рівний  захист  інтересів    всіх    суб'єктів  
  зовнішньоекономічної    діяльності    та    іноземних    суб'єктів  
  господарської  діяльності  на  її  території  згідно  з   законами  
  України;
• здійснює рівний захист всіх суб'єктів зовнішньоекономічної  
  діяльності України за межами України згідно з нормами міжнародного  
  права;
• здійснює  захист  державних  інтересів  України  як  на її  
  території,  так і за її межами лише відповідно до законів України,  
  умов  підписаних  нею  міжнародних  договорів та норм міжнародного  
  права;

     6) Принципом еквівалентності  обміну,  неприпустимості  демпінгу  
при ввезенні та вивезенні товарів.

До видів зовнішньоекономічної діяльності,  які  здійснюють  в Україні суб'єкти цієї діяльності, належать:

• експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили;
• надання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України послуг іноземним суб'єктам господарської діяльності, в тому числі: виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових,     експортних,     посередницьких,    брокерських, агентських,      консигнаційних,     управлінських,     облікових, аудиторських, юридичних, туристських та інших.
• наукова,  науково-технічна,  науково-виробнича,  виробнича, навчальна та інша навчання та  підготовка  спеціалістів  на  комерційній основі;
• міжнародні  фінансові  операції  та  операції  з   цінними паперами у випадках, передбачених законами України;
• кредитні   та   розрахункові   операції   між  суб'єктами зовнішньоекономічної    діяльності    та   іноземними   суб'єктами господарської  діяльностіспільна підприємницька    діяльність    між    суб'єктами зовнішньоекономічної  діяльності    та    іноземними    суб'єктами господарської  діяльності,  що    включає    створення    спільних підприємств різних видів і форм, проведення спільних господарських операцій  та спільне володіння майном як на території України, так
• і за її межами;
• організація та здійснення діяльності  в  галузі  проведення виставок, аукціонів, торгів, конференцій,  симпозіумів,  семінарів та інших подібних заходів, що здійснюються на комерційній  основі, за участю суб'єктів зовнішньоекономічної  діяльності; 
• товарообмінні  (бартерні)  операції  та  інша  діяльність, побудована  на  формах  зустрічної   торгівлі    між    суб'єктами зовнішньоекономічної  діяльності    та    іноземними    суб'єктами господарської діяльності;
• орендні, в тому числі лізингові,  операції  між  суб'єктами зовнішньоекономічної  діяльності    та    іноземними    суб'єктами господарської діяльності;
• інші види зовнішньоекономічної  діяльності,  не  заборонені прямо і у виключній формі законами України.

 

В умовах ринку, що характеризуються нестабільністю, мінливістю попиту та пропозиції, цін на товари і фактори виробництва, змінами в конкурентному середовищі й іншими мікро- і макроекономічними факторами, однією з першочергових задач керівництва підприємства стає формування й оцінка поточних і перспективних можливостей підприємства, тобто його потенціалу. Це викликано, насамперед, необхідністю забезпечення ефективності функціонування підприємства і зміцнення його конкурентоспроможності на ринку. [Краснок]

Термін  «потенціал» у своєму етимологічному значенні походить від латинського слова «potentiа» і означає «приховані можливості», які у виробничій практиці завдяки праці можуть перейти в реальну дійсність.[Федонин, Репина]

Основна маса публікацій з теорії потенціалів присвячена такій категорії як «економічний потенціал підприємства». Аналіз літературних джерел показав, що коло визначень економічного потенціалу підприємства дуже широке – від надзвичайно вузького його розуміння як річного обсягу виробництва продукції до таких загальних категорій, як соціально-економічна система.

У вітчизняній  економічній науці довгий час  економічний потенціал підприємства ототожнювався з масштабом діяльності об'єкта, а для його характеристики використовувалися такі поняття як розмір підприємства та його виробнича потужність. При цьому під розміром розумілися: виробнича площа, кількість робочих місць, загальна чисельність персоналу, обсяг продукції, сумарна вартість основних фондів, а під потужністю – обсяг продукції в натуральному вимірі. Однак і розмір, і потужність дають лише орієнтовне уявлення про можливості підприємства, тому що виступають характеристиками, що не знаходяться в прямому взаємозв'язку з умовами й інтенсивністю використання ресурсів підприємства за призначенням, а також не відбивають ступінь ефективності використання ресурсів для оптимізації можливостей підприємства.

Найбільш  поширеним трактуванням сутності потенціалу підприємства є представлення його як сукупності природних умов і ресурсів, можливостей, запасів і цінностей, що можуть бути використані для досягнення певних цілей.

Крім  того, іноді потенціал підприємства визначають як можливості господарської системи виробляти продукцію або як можливості продуктивних сил забезпечувати певний ефект, не уточнюючи, водночас, чи відповідає цей ефект поставленим цілям.

Таким чином, практично всі визначення тією чи іншою мірою спираються на ресурси  підприємства, з одного боку, та досягнення з їхньою допомогою поставлених цілей – з іншого. [Краснокутська]

Узагальнюючи  усе вище сказане, можна сказати, що економічний потенціал підприємства являє собою сукупність ресурсів (трудових, матеріальних, технічних, фінансових, інноваційних), навичок і можливостей керівників, фахівців та інших категорій виробничого персоналу для виконання робіт (послуг), одержання максимального доходу або прибутку і забезпечення функціонування й розвитку підприємства або – сукупність економічних ресурсів і виробничих можливостей фірми, що можуть бути використані для досягнення її цілей і розвитку.

Тобто основний зміст поняття «потенціал підприємства» полягає в інтегральному відображенні (оцінці) поточних і майбутніх можливостей економічної системи трансформувати вхідні ресурси за допомогою притаманних її персоналу підприємницьких здібностей в економічні блага і, таким чином, максимально задовольняти корпоративні та суспільні інтереси.

На сучасному етапі пріоритетним напрямом розвитку України є становлення її як економічно самостійної держави, а також здобуття нею належного місця на світовій арені. Досягнення заданих цілей неможливе без визнання України як повноцінного і повноправного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності. Прискоренню такого визнання сприятиме виявлення і розвиток потенційних можливостей підприємств-експортерів та всебічна підтримка державою зовнішньоторговельних операцій вітчизняних виробничих і комерційних структур на зарубіжних ринках.

Експорт виступає сьогодні в умовах кризових процесів в економіці в ролі стабілізуючого фактора виробництва, як джерело  валютних і матеріально-технічних  надходжень для структурної перебудови економіки.

Ефективна реалізація на світовому ринку конкурентоспроможного  експортного потенціалу країни вимагає  ретельного вивчення основ формування та обґрунтування практичних шляхів активізації використання експортного  потенціалу підприємств. [Аметова Э.И. Эксп потенциал предпр АПК]

Експортний  потенціал необхідно розглядати в системі економічного потенціалу експортоорієнтованого підприємства як невід'ємну його складову. Необхідно зазначити, що у вітчизняній та зарубіжній літературі не існує єдиного універсального визначення цього терміну, тому є доцільним розглянути декілька точок зору. У таблиці 1.1 наведені трактування терміну «експортний потенціал підприємства» вітчизняними та зарубіжними вченими. [Н.М. Тюріна сутнісні хар]

 

Таблиця 1.1 – Трактування терміну «експортний потенціал підприємства»

 

№	Автор	Визначення
1	Пепа Т.В.	Експортний потенціал – це та частина  виробничого потенціалу підприємства, результати розвитку якої реалізуються в сфері зовнішньоекономічної діяльності.
2	Бегма В.М.	Експортний потенціал – це частина  загального економічного потенціалу підприємства, що здатна відтворювати свої конкурентні  переваги на зовнішньому ринку або обсяг благ, які підприємство може створити і реалізувати на за межі держави.