Бюджетная система Украины

     Основним  критерієм, відповідно до якого розподіляються витрати між державним та місцевим бюджетами, є організаційна підпорядкованість  підприємств та організацій.

     Підвищення  цін, що спричинило зростання видатків бюджетів усіх рівнів, у той же час доходи зростали в менших обсягах. Це стало однією з головних причин незбалансованості бюджету.

     2. Бюджетний дефіцит, що набув великих масштабів.

     Реформування  бюджетної системи, що взаємопов’язане з реформуванням політичної системи. Так, згідно з Конституцією України скасовано підпорядкованість Рад по вертикалі. Це створює передумови для формування бюджетної системи, адекватної ринковій економіці [20].

     Система місцевих бюджетів існує у всіх країнах світу. Проте її розвиток і функції зумовлені низкою національних, політичних, економічних та інших факторів. До місцевих належать обласні, районні, міські, селищні та сільські бюджети. Це фонди фінансових ресурсів, що зосереджені в розпорядженні місцевих рад народних депутатів та органів місцевого й регіонального самоврядування. Компетенція кожного з них у галузі бюджету й фінансів розмежована, усього місцевих бюджетів в Україні понад 14 тисяч. Найчисельніша група – це сільські, селищні та міські бюджети.

    Головною  складовою частиною бюджетної системи  являються місцеві органи самоврядування, які самостійно визначають напрямки використання коштів своїх бюджетів. Ці бюджети містять видатки на фінансування підприємств й організацій місцевого господарства, на фінансування здійснюваних місцевими органами заходів у сфері освіти, культури, охорони здоров’я, фізичної культури, соціального забезпечення, на утримання місцевих органів влади та управління.

    Економічна  сутність місцевих бюджетів виявляється  у формуванні грошових фондів, які є фінансовим забезпеченням діяльності місцевих рад і місцевих державних адміністрацій, розподілі та використанні цих фондів на фінансування, утримання й розвиток соціальної інфраструктури, місцевого господарства.

    Згідно  з чинним законодавством органи місцевого  самоврядування в межах своєї  компетенції самостійно розробляють, затверджують і виконують бюджети  місцевого самоврядування. Бюджети  місцевого самоврядування не включаються  до інших місцевих бюджетів і до державного бюджету України [12, с.52].

    До  місцевих бюджетів зараховуються, частина  загальнодержавних податків (якщо це визначено у законі «Про Державний  бюджет» на поточний рік), місцеві  податки та збори, що встановлюються сільськими, селищними, міськими радами в межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць. До місцевих податків і зборів належать: податок на рекламу; комунальний податок; збір за здійснення зарубіжного туризму; готельний збір; збір за паркування автотранспорту; ринковий збір; збір за видачу ордера на квартиру; курортний збір; збір за право використання місцевої символіки; збір за проведення аукціону; збір за проїзд територією Автономної Республіки Крим та прикордонними областями автотранспорту, що прямує за кордон; збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг; збори за надання земельних ділянок для будівництва об’єктів виробничого й невиробничого призначення. індивідуального житла та гаражів у населених пунктах.

    Місцеві податки та збори встановлюються міськими, селищними та сільськими радами в межах граничних розмірів (ставок), визначених законодавством, крім збору за проїзд територією Автономної Республіки Крим та прикордонними областями автотранспорту, що прямує за кордон, який встановлюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим та власними радами. Ради, ухвалюючи рішення про встановлення місцевих податків і зборів, затверджують положення про кожний їх вид, в яких визначаються платники, об’єкти оподаткування, ставки податків і зборів, пільги, порядок їх обчислення і строки перерахування до місцевих бюджетів, органи, що здійснюють контроль і справляння податків і зборів.

    В цьому підрозділі визначили підходи  до формування та розподілу державного бюджету України.  
 

     2. 3. Аналіз показників бюджетної системи України та її складових у контексті оновленого Бюджетного кодексу 

     Новому  Уряду України у 2010 році дісталась у спадок розбалансована та некерована економіка держави. Підсумки 2009 року засвідчили, що розвиток економіки України відкинуто на чотири роки назад – реальне падіння ВВП було одним з найвищих у світі та становило «мінус» 14,8 відсотка. Обсяги промислового виробництва скоротились на 21,9 відсотка до рівня нижче, ніж на кінець 2004 року. Фінансовий результат (сальдо) підприємств від звичайної діяльності до оподаткування у 2009 році вперше за всю історію статистичних спостережень України був негативним та становив «мінус» 42,4 млрд. гривень. Реальна заробітна плата скоротилася на 9,2 відсотка, чого не спостерігалось з 2000 року, а заборгованість із заробітної плати зросла на 23,9 відсотка. Рівень безробіття населення зріс більше ніж на третину до 8,8 відсотка. Скорочення доходів населення на тлі падіння довіри до банків призвело до відтоку депозитних коштів з банківської системи – у квітні 2009 року обсяг депозитів зменшився на 45,8 млрд. грн. порівняно з кінцем 2008 року, а в цілому за 2009 рік – на 30 млрд. гривень. Готівковий курс гривні до долара США девальвував більш ніж вдвічі (з 4,46 гривень за долар США у травні 2008 року до 9,93 гривень за долар США у грудні 2008 року), при цьому середньорічний офіційний курс гривні до долара США у 2009 році девальвував на 47,8 відсотка. Міжнародні валютні резерви за 2009 рік скоротилися на 5 млрд. дол. США та у лютому 2010 року були доведені до мінімуму – 24,1 млрд. доларів США.

     2009 рік був одним з найневдаліших  бюджетних років за часи незалежної  України – фінансова криза  та непрофесійність попереднього  Уряду призвели до того, що  розпис доходів Державного бюджету  України у 2009 році був недовиконаний на 45,6 млрд. грн., або на 17,9%, надходження порівняно із 2008 роком скоротились на 22,0 млрд. грн., або на 9,5 відсотка. В 2009 році реальний дефіцит державних фінансів (з урахуванням дефіциту зведеного бюджету, рекапіталізації банків, поповнення статутних фондів НАК «Нафтогаз України»,  незаконного вилучення обігових коштів підприємств через фіскальну систему, недофінансування інвестиційних програм, боргу вугільних підприємств перед Пенсійним фондом, відволікання коштів місцевих бюджетів з єдиного казначейського рахунка для надання позичок Пенсійному фонду та інших складових прихованого дефіциту) сягнув 169,2 млрд. грн., або 18,5 відсотка ВВП. Залишок коштів на єдиному казначейському рахунку станом на 1 січня 2010 року становив 1,1 млрд. гривень [7].

     Розглянемо  більш докладніше доходи Державного бюджету України 2010 року у порівнянні з попередніми роками.

     Отже, державний бюджет 2010 року був  збалансованим  за доходами й видатками і побудований  на реалістичних макропоказниках. Доходи держбюджету визначено на рівні 267,5 млрд. грн. (у 2008 р. – 231,9 млрд. грн., у 2009 р. – 245,3 млрд. грн.), з яких податкові надходження – 203 млрд. грн., або 76% від загальної суми доходів (у 2008 р. – 170,9 млрд. грн., або 73,7%; у 2009 р. – 175,5 млрд. грн., або 72%), неподаткові – 55,4 млрд. грн., або – 20,7% (у 2008 р. – 47,4 млрд. грн., або 20,4%; у 2009 р. – 57,4 млрд. грн., або 23,4%), інші – 2 млрд. грн., або – 0,7% (у 2008 р. – 6,2 млрд. грн., або 2,7%; у 2009 р. – 2,51 млрд. грн., або 1,0%), трансферти – 7,1 млрд. грн., або – 2,6% (у 2008 р. – 7,5 млрд. грн., або 3,2%; у 2009 р. – 8,8 млрд. грн., або 3,6%) (рис. 2. 1).

     Рис. 2. 1. Доходи Державного бюджету України  згідно з Законами України про  Державний бюджет України 2010 року. 

     Сума  видатків держбюджету склала  – 330,9 млрд. грн., що на 36,3% перевищує минулорічний показник. Дефіцит бюджету існував на рівні 5% ВВП – 54,3 млрд. грн. (без урахування витрат на підтримання НАК «Нафтогаз України»). При цьому 10 млрд. грн. дефіциту планувалося профінансувати за рахунок надходжень від приватизації держмайна, а решту – шляхом внутрішніх і зовнішніх запозичень [7].

     З перших днів роботи новим Урядом було вжито дієвих заходів зі стабілізації економіки, підтримки підприємств  реального сектору, стабілізації цінової  ситуації, прийнято державний бюджет на 2010 рік, який передбачав підвищення соціальних стандартів та стимулювання економічної активності, досягнуто домовленостей з Російською Федерацією щодо надання знижки на імпортований природний газ, реалізації спільних проектів в стратегічних галузях економіки, та розпочато реалізацію Програми економічних реформ Президента України на 2010-2014 роки.

     Це  дало змогу, починаючи з квітня–травня 2010 року, відновити тенденції до економічного зростання та стабілізувати економічну ситуацію після кризових років. За підсумками 2010 року зростання реального ВВП очікується щонайменше на 4,1 відсотка. Обсяги промислового виробництва у 2010 році зросли на 11 відсотків, що є найвищим показником з 2004 року.

     Реалізація  новим Урядом антиінфляційних заходів, вчасне усунення дисбалансів на продовольчих ринках, виваженість бюджетної та монетарної політики дали змогу стабілізувати цінову ситуацію. У 2010 році вперше за останні сім років було досягнуто однозначного значення показника інфляції – 9,1 відсотка і це при тому, що вже за перший квартал попередники залишили у спадок 4,7 відсотка інфляції.

     Підвищення  підприємницької активності, активна  державна політика щодо повернення на експортні ринки, отримання знижки на імпортований природний газ забезпечили  високий позитивний фінансовий результат від звичайної діяльності підприємств. Зростання прибутків підприємств за січень-листопад 2010 року становило 43,6 відсотка.

     Пожвавлення виробництва, поліпшення ситуації на ринку  праці та виконання всіх запланованих соціальних видатків бюджету сприяло реальному зростанню доходів населення. Реальна заробітна плата збільшилася на 10,2 відсотка, що дало змогу перевищити її докризовий рівень. Одночасно зменшився рівень заборгованості із заробітної плати (на 17,3 відсотка) та рівень безробіття населення. Приріст обсягу депозитів досягнув рівня 2007-2008 років та становив 86,1 млрд. гривень [8].

     З метою створення стимулів для  подальшого розвитку реального сектору  економіки Національний банк України  в 2010 році тричі знижував облікову ставку (з 10 серпня 2010 року її було встановлено на рівні 7,75 відсотка річних, що є найнижчим рівнем з 2004 року). Міжнародні валютні резерви у 2010 році зросли на 8,1 млрд. дол. США до 34,6 млрд. доларів США.

     Податково-бюджетна політика нового Уряду передбачала наведення порядку в адмініструванні податків та проведення податкової реформи, підвищення соціальних стандартів та збалансування Пенсійного фонду, оптимізацію штату органів державного управління, запровадження інфраструктурних програм, збалансування фінансового стану НАК “Нафтогаз України”, проведення виваженої боргової політики, стабілізацію фінансової системи, а також збільшення фінансової забезпеченості місцевих бюджетів. Всі ці завдання за 2010 рік були виконані.

     В результаті зростання економіки, наведення порядку в адмініструванні податків та удосконалення окремих норм оподаткування у 2010 році надходження до державного бюджету збільшилися на 22,6%, в тому числі до загального фонду на 32,5% порівняно з 2009 роком (без врахування погашення простроченої заборгованості з відшкодування ПДВ, утвореної попереднім Урядом у 2008-2009 роках, у сумі 16,4 млрд. гривень). Всього до Державного бюджету України у 2010 році, без врахування погашення простроченої заборгованості з відшкодування ПДВ, надійшло 257051,1 млн. грн., у тому числі до загального фонду - 207472,7 млн. гривень [7].

     Виконання державного бюджету за видатками  у 2010 році здійснювалося відповідно до Закону України "Про Державний  бюджет України на 2010 рік", на основі принципів програмно-цільового методу та було спрямовано на реалізацію місії бюджету та досягнення встановлених цілей.

     З метою досягнення системи цінностей, що була покладена в основу бюджету 2010 року, під час виконання бюджету  за видатками було посилено соціальний захист громадян через підвищення соціальних стандартів, які профінансовані у повному обсязі, забезпечено підтримку стійкого економічного зростання шляхом збільшення капітальних видатків та реалізації інфраструктурних проектів.

     Новий Уряд забезпечив збільшення середньомісячних видатків державного бюджету у квітні–грудні 2010 року на 8216,8 млн. грн., або на 42,9%, порівняно з січнем–березнем, до 27353,2 млн. гривень.

     Захищені  статті та пріоритетні видатки загального фонду державного бюджету у 2010 році були профінансовані стовідсотково у сумі 227574,5 млн. грн., у тому числі:

• оплата праці працівників бюджетних установ з нарахуваннями, соціальні виплати населенню – 50318,0 млн. грн., що на 6162,1 млн. грн. більше ніж у 2009 році;
• медикаменти та перев’язувальні матеріали, продукти харчування –  3781,2 млн. грн., що на 413,6 млн. грн. більше ніж у 2009 році;
• оплата комунальних послуг та енергоносіїв – 3205,6 млн. грн., що на 719,1 млн. грн. більше ніж у 2009 році;
• трансферт Пенсійному фонду – 59963,8 млн. грн., що на 15031,5 млн. грн. більше ніж у 2009 році;
• чорнобильські соціальні програми – 2469,9 млн. грн., що на 377,9 млн. грн. більше ніж у 2009 році;
• видатки на підготовку кадрів вищими навчальними закладами І–ІV рівнів акредитації – 15430,2 млн. грн., що на 3050,8 млн. грн. більше ніж у 2009 році;
• фундаментальні і прикладні дослідження та дослідно-конструкторські роботи – 3599,1 млн. грн., що на 501,8 млн. грн. більше ніж у 2009 році;
• реформування та розвиток Збройних Сил України – 105,6 млн. грн., що на 18,9 млн. грн. більше ніж у 2009 році [7].

     В 2010 році Уряд не тільки повністю фінансував підвищені соціальні зобов’язання бюджету, але й акцентував свою увагу на відтворенні інвестиційного потенціалу країни.

     Фінансування  капітальних видатків було здійснено  в обсязі 21057,1 млн. грн., що у 2 рази більше ніж у 2009 році. За загальним фондом відбулося зростання капітальних видатків майже в 3,3 раза, або на 2522,0 млн. грн. до 3640,4 млн. гривень. У структурі видаткової частини державного бюджету частка капітальних видатків збільшилася на 2,6 в. п. до 6,9 відсотка.