Безробіття: його причини, рівень та форми

           Сучасна ситуація на ринку праці України істотно відрізняється від тієї, що була ще 4 роки назад. За ці роки чисельність зайнятого населення скоротилася на 9%. В даний час приблизно 5 млн. чоловік не мають заняття, але активно його шукають і майже 3 млн. чоловік зареєстровані в органах служби зайнятості в якості безробітних².

            У зв'язку зі зміною галузевої структури зайнятості (зменшенням числа працюючих у галузях обробної промисловості, особливо в машинобудуванні і легкій промисловості) загострилися регіональні проблеми зайнятості.

Цікава також диференціація регіонів країни по складу безробітних. Спочатку основну масу безробітних на Україні складали жінки, обличчя з вищою і середньою фаховою освітою, обличчя передпенсійного віку. Але потім у тих регіонах, де рівень безробіття був вище за середнє, стала рости частка чоловіків, частка осіб з низьким рівнем освіти, частка молоді.

            Таким чином, по складу безробітних можна судити про просунення того чи іншого регіону по гостроті безробіття. У тих регіонах, де переважають ”високоосвічені жінки передпенсійного віку”, можна говорити лише про початкову стадію безробіття. Рівень безробіття і напруженість на ринку праці в таких регіонах як правило невеликі, хоча рости вони можуть високими темпами. У тих регіонах, де серед безробітних переважає молодь, чоловіки, обличчя з низьким рівнем утворення, проблема безробіття дуже гостра, але чисельність безробітних найчастіше росте повільніше, ніж у середньому по країні

            У загальному випадку всі області України по гостроті зареєстрованого безробіття можна розділити на кілька груп.

           Перша група - регіони з дуже високим безробіттям. Ці регіони відрізняються високим рівнем безробіття, високими темпами його росту (у 2 рази вище середньоукраїнських), великою напруженістю на ринку праці.

          Друга група - регіони з високим рівнем безробіття і великою напруженістю на ринку праці (показники перевищують середньоукраїнські). Але темпи росту безробіття тут середні або нижче середніх. В основному це регіони північної половини європейської частини країни. Багато хто з цих регіонів відрізняються підвищеною змушеною неповною зайнятістю.

         Третя група - рівень безробіття і напруженість на ринку праці нижче середньоукраїнських, але темпи росту рівня безробіття вище середньоукраїнських. Фактично по гостроті безробіття ця група середня.

         Четверта група - регіони з найменш гострим безробіттям у країні. У них рівень безробіття нижче середнього, низка напруженість на ринку праці, темпи росту безробіття нижче середньоукраїнських. У даній групі багато північних регіонів з видобувною промисловістю.

         Отже, на Україні гостре безробіття мається в регіонах двох типів.

         По-перше, це райони з високим природним приростом населення. Тут на ринок праці постійно виходить велика кількість молоді, тоді як кількість робочих місць в умовах економічної кризи не тільки не збільшується, але і скорочується. У регіонах даного типу безробіття існувало й у минулому у виді аграрного перенаселення.

        По-друге, депресивні регіони, тобто з перевагою найбільш кризових галузей. На даний момент такими є легка промисловість і військово-промисловий комплекс, що відрізняються найбільшим скороченням обсягів виробництва.

        Важливе також питання сільського безробіття на Україні. Починаючи з 1994 р. І по сьогоднішній 2010 рік рівень безробіття серед сільського населення перевищує аналогічний показник для міського населення. Дуже висока також напруженість на сільському ринку праці, тому що вільних робочих місць тут практично немає. В основному сільське безробіття спостерігається в регіонах з високим природним приростом і в північних несільськогосподарських регіонах.

Отже, розвиток безробіття в Україні на сучасному  етапі істотно відрізняється від загальносвітових закономірностей. При різкому скороченні обсягів виробництва (більш ніж у 2 рази) рівень безробіття з обліком незареєстрованних безробітних не перевищує 10% . При цьому рівень безробіття в сільській місцевості вище, ніж у міських поселеннях. У причинах безробіття існує значна регіональна диференціація. Істотними виявилися і соціальні причини (високий природний приріст, значний міграційний відтік), і економічні (різкий спад виробництва в одних галузях, незначний - в інші, інфляція, криза 2008-2009 років).

           За низьким показником офіційно реєструємого безробіття не видно, наприклад, сховане безробіття (змушений достроковий відхід на пенсію, збереження робочого місця без реального відпрацьовування і т.д.), що ставить необхідність підрахунку макроекономічних витрат росту безробіття. Така ціна росту безробіття повинна визначатися в більшій мірі не ростом компенсаційних виплат і фінансуванням програм зайнятості, а у формі втрат можливого, але не зробленого ВНП унаслідок незайнятості частини робочої сили. Відомий американський економіст Артур Оукен математично виразив співвідношення між рівнем безробіття і відставанням обсягу ВНП. Закон Оукена показує, що якщо фактичний рівень перевищує природний рівень безробіття на один відсоток, то відставання обсягів ВНП складає 2,5%. Наприклад, спроби в 1953-1980 р. зменшити інфляцію шляхом росту безробіття створили для США втрати в середньому від 6 до 18% ВНП. При іншому варіанті економічної політики зайнятість населення могла б збільшитися на 4,5 млн. чоловік.

          Міжнародна організація праці (МОП) провела дослідження, що показало, що рівень безробітних на Україні значно вище офіційно визнаного. Директор МОП, що складав звіт за результатами дослідження, заявив, що українські джерела “самим нелюдським образом” ховають щире положення речей. За даними МОП безробіття на Україні в 2009 р. склало 9,5% (близько 3 млн. чол.). Причина такої розбіжності даних у тім, що людям не вигідно реєструватися в якості безробітних (з відходом з номінальної роботи людина позбавляється пільг), а підприємства намагаються тримати “мертві душі” щоб скоротити податки.

У звіті  МОП також відзначається неухильне  зниження загальної кількості робочих  місць у 2008 році при тім що працездатне населення виросло. Але вже у 2009 році зниження кількості вакансій порівняно з 2008 роком уповільнилось

Однією  з глибинних причин росту безробіття стає диференціація населення, що підсилюється, по доходах. Елітні шари населення, на користь яких перерозподіляється сьогодні національний доход, не можуть сформувати могутнього попиту на предмети масового споживання вітчизняного виробництва, що сприяє його стагнації і, як наслідок, безробіттю.

          У 2008 - 2009 р. диференціація доходів продовжувала рости. При збереженні цієї тенденції ми вже через два роки наздоженемо латиноамериканські країни по глибині розшарування суспільства по доходах.

Однак не слід переоцінювати значення безробіття як самостійного економічного фактора. Вона досить умовна - особливо стосовно демографічних процесів, у рамках і за допомогою яких формується зайнятість населення. Сьогодні демографічні процеси в Україні проходять дуже песимістично. З усіх прогнозів у соціально-економічній сфері демографічні є самими точними в силу того, що демографія як наука успішно просунулася, використовуючи відпрацьовані методики і повну інформацію. У країні прискорюється старіння нації, чисельність і питома вага населення у віці молодше працездатного (основне джерело поповнення трудових ресурсів).

          Це приводить до необоротних вимірів у професійному складі трудових ресурсів: людям у зрілому віці сутужніше перемінити кваліфікацію, - словом, знижується мобільність трудових ресурсів. Уже сьогодні в ряді територій Центральної і Західної України частка обличчя літнього віку більше 30-40% і має тенденцію до росту. Також у найближчі два роки відбудуться зміни в чисельності населення в працездатному віці.

          Отже, у зв'язку з перерахованими вище показниками макроекономічний спад неминучий.

          Таким чином, в обговорюваних програмах виходу економіки України з кризи безробіття розуміється як результат і наслідок економічної політики, і, отже, боротьбі з безробіттям не приділяється стратегічної ролі в системі мір державного регулювання. Тим часом, безробіття уже вийшло на рівень, у значній мірі визначаючий його прийдешню динаміку.

          Рівень безробіття, досягнутий у 2008-2009 роках, говорить за те, що криза зайнятості буде продовжуватися щонайменше протягом декількох наступного років. Виникнуть різні соціально-економічні диспропорції, у тому числі: різкі регіональні розходження в динаміку зайнятості, сегментація і маргінализація ринку праці. Різкий ріст безробіття запустить у дію механізм додаткового зниження ділової активності: крім скорочення споживчого й інвестиційного попиту ріст безробіття буде визначатися динамікою незайнятості попередніх періодів.  
 

Висновки.

1.Безробіття  – це незайнятість у виробництві працездатного населення, яке бажає мати роботу.

2.Розрізняють   такі форми безробіття:

    а) фрикційне(добровільне)

    б) структурне

    в) циклічне

    г)  сезонне

    д) приховане 

3.Безробіття, що формується різними потоками  на ринку праці,   складається  з двох частин: природного (нормального)  рівня    та рівня, що перевищує  природний. Величина  природного    рівня  є змінюваною і формується  низкою зовнішніх чинників.

4. Встановлення  безробіття на рівні, що перевищує   природний,   спричиняє відхилення  фактичного ВНП від потенційного (природного) ВНП, що міг би  бути створений. Зв'язок між   відхиленням рівня безробіття  від природного та втратою  ВНП  відображений у законі  Оукена.

5. Існує  два  принципово  відмінних   трактування  безробіття:

   неокласичне та кейнсіанське.  Неокласичне,  що  є своєрідною  конкретизацією  класичного,  пояснює   безробіття    жорсткістю зарплати, негнучкістю цін і хибністю  економічних    передбачень.  Кейнсіанське трактування грунтується   на ідеї     недостатності  сукупного попиту.

6. Природа кожного з видів безробіття (фрикційного, структурного та  циклічного)  може  бути  відображена в моделі. Модель   фрикційного безробіття грунтується на відхиленні лінії пропозиції праці, структурного - передбачає зсув лінії попиту   на працю. Модель циклічного безробіття  -  різнонаправлені     зсуви ліній, що відображають сукупний попит і рівень безробіття. 
 

Посилання:

1. Базилевич В.Д.  Макроекономіка., Київ- 2006. с.433
2. Статистичний щорічник України. Динаміка рівня безробіття - 2009

Список  використаних джерел: 

3. Григорчук Т.В. Основи економічної теорії., Коломия  –1998.
4. Комісарук М.П. Макроекономіка. Курс лекцій.,- Коломия-1999.
5. Ковальчук В.М. Макроекономіка. Теоретичний конспект.,Тернопіль-1996.
6. Базилевич В.Д.  Макроекономіка., Київ- 2006.
7. Статистичний щорічник України – 2009.
8. Бюлетень Національного банку України. – 2009.
9. Гальків Л.І. Втрати людського капіталу України: чинник безробіття// Економіка і регіони. – 2009.
10. Трофанова Т.Г. Безробіття як фактор нівелювання економічних та суспільно-виробничих відносин(підводні течії епохи безробіття// Економіка. Фінанси. Право. – 2006. - №5.
11. Звєряков М.І. Інституційне безробіття.
12. Єдиний веб-портал органів виконавчої влади України Урядовий портал – 2010.
13. Верхоглядова Н.І. Люьдський капітал і показники економічного зростання/ Н.І Верхоглядова [Електронний ресурс].
14. www.minjust.gov.ua