Автор работы: Пользователь скрыл имя, 05 Апреля 2011 в 16:33, курсовая работа
Основна мета курсової роботи полягає у дослідженні ролі держави в ринковій економіці.
Предметом курсової роботи є економічні відносини, які виникають в процесі державного втручання в економіку. В якості об’єкта курсової роботи виступає безпосередньо ринкова економіка.
Завданням дослідження є проаналізувати, а також підкреслити необхідність державного регулювання ринкової економіки.
Вступ 3
Розділ I. Теоретичні засади державного регулювання ринкової економіки 5
1.1. Необхідність державного втручання в економіку 5
1.2. Відмінність між макро- і мікрорегулюванням 13
1.3. Основні методи та важелі державного регулювання економіки...................15
Розділ II. Особливості державного регулювання економіки України 17
2.1. Аналіз соціальної політики України 17
2.2. Аналіз державної політики регулювання податків 25
Розділ ІІІ. Напрями вдосконалення державного регулювання розвитку економіки України...........................................................................................................................37
3.1. Проблеми та шляхи розвитку соціальної політики України..........................37
3.2. Проплеми та пропозиції вдосконалення оподаткування в Україні...............39
Висновки 44
Література 46
Розрізняють також короткотермінове та довготермінове державне регулювання. Короткотермінове регулювання передбачає комплекс антициклічних та антикризових заходів держави, зокрема зміни відсоткової ставки, надання державних субсидій та ін [5, с.35].
Довготермінове
регулювання здійснюється у формі
економічного програмування або
прогнозування розвитку народного господарства
загалом чи окремих сфер, регіонів, галузей.
З цією метою формують конкретні цілі,
визначають порядок їх досягнення, встановлюють
відповідальність певних органів за їх
виконання, виділяють необхідні кошти
та визначають порядок фінансування, здійснюють
поточний контроль за їх виконанням. При
використанні такого способу державного
регулювання економіки, як планування,
його формами виступають індикативне
(рекомендаційне, необов’язкове для виконання)
і директивне (обов’язкове для виконання)
планування.
РОЗДІЛ II
Особливості
державного регулювання
економіки України
2.1. Аналіз соціальної політики в Україні
Питання щодо належного рівня державного фінансування соціальної політики протягом тривалого часу залишається спірним, як в розвинених, так і в бідних країнах. Ілюзії "держави загального добробуту" з максимальним рівнем державного забезпечення соціальних програм останнім часом замінюються прагматичною концепцією неспроможності навіть найбагатшого бюджету задовольнити всі соціальні проблеми без загрози виникнення кризових тенденцій в економіці. Іноді дивно виглядають прагнення розвинених країн скорочувати соціальні витрати, встановлювати оптимальні норми соціального забезпечення та роздержавлювати соціальну сферу. Проте, скорочення соціальних програм є прагненням уникнути зловживань з боку реципієнтів державних соціальних послуг, але у жодному разі — наміром порушити соціальні права громадян, ключовим з яких є стандарт достатнього рівня життя [20, с.79].
В Основних напрямах бюджетної політики на 2005 рік окреслений чіткий вектор на збільшення долі соціальних витрат у загальних витратах Державного бюджету на 2005 рік. Визначаються гарантії збалансованості бюджету та його виконання. Відповідно до цих положень спробуємо проаналізувати бюджетні витрати стосовно основних галузей соціальної політики.
В урядовому законопроекті "Про Державний бюджет на 2005" визначаються наступні соціальні стандарти для визначення розмірів соціальної допомоги. Рівень мінімальної заробітної плати залишається на рівні 165 грн/міс, що пояснюється необхідністю вирівнювання зарплат різних категорій державних службовців. Цей стандарт становить 48 % від встановленого на 2004 рік прожиткового мінімуму, розміром у 342 грн.
Щодо соціальних стандартів для малозабезпечених сімей та інвалідів, то ст. 44 встановлює на 2005 рік гарантований прожитковий мінімум для призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, сім'ям з дітьми, інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам в розмірі 80 грн/міс. (23% від прожиткового мінімуму).
Встановлюються обмеження щодо соціальної підтримки малозабезпечених сімей, сімей з дітьми та інвалідів:
>
допомога по догляду за
>
одноразова допомога при
>
розмір державної допомоги
>
до сукупного доходу сім'ї при
визначенні права на допомогу
включається грошовий
> допомога малозабезпеченій сім'ї з дітьми призначається тільки на підставі ст. 19 ЗУ "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", що передбачає надання допомоги протягом 6 місяців сім'ї, сукупний доход якої менший за встановлений прожитковий мінімум для сім'ї.
У законопроекті не враховується і не встановлюється прожитковий мінімум на 2005 рік. У ст. 29 законопроекту визначається щорічна грошова допомога для інвалідів війни та учасників бойових дій: інваліди війни 1 групи — 150 грн. (44% від прожиткового мінімуму), 2 групи — 120 грн (35% від прожиткового мінімуму), 3 групи — 100 грн. (29% від прожиткового мінімуму), учасники бойових дій — 80 грн. (23% від прожиткового мінімуму), особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною — 55 грн. (16% від прожиткового мінімуму), члени сімей померлих учасників бойових дій та учасників війни — 40 (12%).
Таким чином, соціальна допомога забезпечується категоріям громадян, які мають право на пільги — на рівні від 12% до 50% прожиткового мінімуму.
Згідно зі ст. 31 гарантією виконання соціальних виплат з бюджету є перелік захищених статей бюджету. Захищаються виплати зарплати працівникам бюджетних установ, що, в свою чергу, підсилює ефективність таких напрямків соціальної політики, як охорона здоров'я та освіта, працівники яких найбільше страждали від заборгованостей по зарплаті; нарахування на заробітну плату, що гарантує ефективність політики оплати праці; придбання медикаментів та перев'язуючих матеріалів, як захід стабільного матеріально-технічного забезпечення системи медичного обслуговування; трансферти населенню, що є гарантією ефективності соціального захисту. Урядом вишукуються можливості фінансування соціального захисту інвалідів, як захищеної статті бюджетних витрат. Після першого читання відкинуте як захищена стаття фінансування будівництва житла для військовослужбовців. Відповідно, бюджетне фінансування житлової політики не має захисту.
Загалом у 2005 році планується залишити загальний рівень фінансування соціального захисту на рівні 2004 року, тобто в межах 6 млрд 919 млн 200 тис. грн, що становить зараз 3,32% від ВВП [14, с.60].
На діяльність Міністерства праці та соціальної політики в урядовому законопроекті Державного бюджету передбачено виділити 1 674 271 тис. грн., що, разом із врахованими пропозиціями бюджетного комітету ВРУ щодо збільшення витрат на 20 млн грн, становить 1 694 271 тис грн. Управлінські витрати в сфері праці та соціального захисту становлять 7 486 тис грн, що становить 0,4% загальних витрат.
Водночас,
із переліку соціальних послуг для
таких вразливих категорій
Досить незначним є фінансування заходів із соціального захисту дітей (2 млн грн), зважаючи хоча б на очевидні масштаби дитячої безпритульності.
Фінансування соціального захисту ветеранів незначною мірою передбачене в межах асигнувань на діяльність Державного комітету у справах ветеранів (5,860 тис). Передбачається забезпечення санаторного лікування ветеранів війни, хворих на туберкульоз у розмірі 3 560 тис, фінансова підтримка громадських організацій ветеранів — 1 963 тис грн.
Основний обсяг соціальних послуг для інвалідів здійснюється через Фонд України соціального захисту інвалідів, на фінансування діяльності якого разом із врахованими пропозиціями Комітету з питань бюджету виділено 334 767 тис. грн. Адміністрування фонду поглинає 5 930 грн, або 1,7% загальних витрат. Фонд отримує бюджетне фінансування для надання таких послуг, як забезпечення інвалідів автомобілями (169 577 тис грн — 50% витрат), компенсаційні виплати за пальне та транспортне обслуговування (16 000 тис грн — 4% витрат), санаторне оздоровлення інвалідів (30 243 тис. — 9% витрат). Одноразова матеріальна допомога інвалідам (6000 тис. грн — 1,7% витрат) та соціальна, трудова та професійна реабілітація інвалідів (80 000 тис. грн — 23% витрат).
У законопроекті "Про Державний бюджет України на 2005 рік" запропоновано призупинити дію значної кількості положень законодавства про соціальний захист — відмінити їх фінансування.
Загалом передбачені чинним законодавством потреби соціального захисту на 2005 рік відповідно до проекту бюджету буде недофінансовано на загальну суму 10 255 856 тис. грн. Найбільш вражаючим є недофінансування гарантованих законодавством потреб постраждалих від Чорнобильської катастрофи. Це стосується 106 статей витрат на загальну суму 5 831 359,6 тис грн.
Передбачається призупинення фінансування виконання окремих положень законодавства, що стосується виплати щорічної разової допомоги ветеранам війни, забезпечення пільг військовослужбовцям по оплаті житла і комунальних послуг та проїзду у громадському транспорті, про забезпечення інвалідів автомобілями. Також буде призупинено виплати державної допомоги інвалідам та сім'ям з дітьми на загальну суму 1 367 290,3 тис гри.
Загальну суму видатків на охорону здоров'я у 2005 році заплановано збільшити порівняно з 2004 роком на 4,5%, шо становитиме 2 182 273 тис. гри і складатиме 0,88% ВВП, хоча законодавством передбачено фінансувати цю сферу на рівні 10% ВВП.
Із
тексту законопроекту не зрозуміло,
як розподілятимуться кошти
Загальні
витрати Міністерства охорони здоров'я
України в урядовому
На санаторне лікування хворих на туберкульоз та дітей із соматичними захворюваннями планується витратити 96 070 тис, хоча для задоволення реальних потреб необхідно додатково 21 000 тис. грн.
За рахунок Міністерства охорони здоров'я у загальнодержавних медичних закладах надається спеціалізована та високоспеціалізована медична допомога на суму 74 156 тис. грн. Також на стаціонарне медичне обслуговування працівників водного транспорту та нафтопереробної промисловості виділяється 24 752 тис. грн. До інших видів медичних послуг, які фінансуються міністерством, належать консультативна амбулаторно-поліклінічна допомога (6 150 тис. грн) та послуги державних стоматологічних закладів (9 690 тис. грн). Загалом, власне, на медичну допомогу виділяється 114 748 тис. грн, що становить 6,9% загальних витрат по статтях Міністерства охорони здоров'я.
В проекті бюджету значна увага приділяється фінансуванню заходів санітарно-епідеміологічного нагляду та на боротьбу з епідеміями. На ці заходи передбачено виділити 351 697 тис. гри. Уряд також врахував пропозицію про збільшення фінансування на 10 000 тис. гри, що у підсумку становитиме 18% загального фінансування.
Пропонується призупинити на 2005 рік виконання такого положення законодавства як безоплатне забезпечення житлом працівників охорони здоров'я, які працюють в сільській місцевості, що потребує фінансування у розмірі 82 млн 166 тис. грн. Щодо оплати праці медичних працівників, то вимога дотримуватись рівня середньої зарплати у промисловості також не буде забезпечуватись. Для дотримання цього нормативу необхідно виділити додатково 4 537 798 тис. грн. Програма боротьби із туберкульозом в частині пільг на медичне обслуговування та санаторно-курортні путівки не забезпечується бюджетними ресурсами на 21389 тис. грн.
На 2005 рік передбачається збільшити видатки на освіту на 9,8% від зведеного бюджету поточного року, що становитиме 5 149 839 тис. грн. і складе 2% прогнозованого ВВП на 2005 рік.
В законопроекті окремо передбачено субвенцію на інформатизацію загальноосвітніх навчальних закладів у розмірі 18 900 тис. грн.
Видатки Міністерства освіти та науки України передбачалися до проведення першого читання законопроекту "Про державний бюджет України" у розмірі 3 791 779 тис. грн. Відповідно до врахованих пропозицій комітету ВРУ з питань бюджету, видатки збільшено на 37 860 тис. грн., і загальна сума поки що становить 3 829 639 тис. грн.
Оскільки на даний момент не відомо, як збільшились видатки відносно інших пропозицій, даний аналіз здійснюється на основі урядового проекту Держбюджету.
Адміністративні витрати на керівництво та управління у сфері освіти та науки становлять 3 млн 804 тис. грн, що становить 0,1 % запільних витрат. Власне, фінансуванню освіти присвячені статті забезпечення загальноосвітніх спеціалізованих шкіл-інтернатів, шкіл соціальної реабілітації, надання позашкільної освіти, навчання у професійно-технічних навчальних закладах та вищих навчальних закладах І—IV рівнів акредитації. На ці послуги виділяється З 183 391 тис. грн [19, с.53].
Щодо забезпечення прав на освіту дітей та молоді з особливими потребами, то 12 837 тис.грн виділяються на навчання в школах та професійно-технічних навчальних закладах соціальної реабілітації, що складає 0,4% витрат на освіту.