Міністерство  освіти і науки України

  Волинський  національний університет імені  Лесі Українки 
 

  кафедра економічної теорії 
 
 
 
 

  Курсова робота

  з дисципліни "Мікроекономіка"

    на тему:

  "Роль  держави в ринковій  економіці" 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      Луцьк -2008

ЗМІСТ 
 

Вступ

      Становлення системи регулювання економіки  в Україні розпочалося без  належного теоретичного обґрунтування. Як приклад використовувалися західні моделі регулювання, але при цьому не враховувалися специфічні особливості соціально-економічного розвитку країни, пов'язані з глибокою деформованістю інфраструктури економіки України, рівнем розвитку сучасних форм грошового обігу тощо. Всі ці фактори визначають нестабільний характер як податкової політики, так і цінової, митної і та ін., що і справляє негативний вплив на розвиток макро- і мікроекономічних процесів у державі.

      Що  ж до податкової політики, то вона виявилася  відірваною від структурної політики, яка в нинішніх умовах повинна бути основою економічної політики, створила значні податкові навантаження на товаровиробників, обумовила вилучення обігових коштів підприємств, спричинила зростання цін на продукцію, відкрила легальні і нелегальні шляхи для ухилення від сплати податків. Фактично податки на сьогодні використовуються як пасивний інструмент для забезпечення загальнодержавних потреб.

      Митна політика являє собою певний комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективного функціонування митних кордонів та забезпечення захисту національних інтересів та національної безпеки держави у зовнішньоекономічній сфері.

      В курсовій роботі розглядається широке коло проблем пов'язаних зі станом цінової  політики, митної, податкової політики, політики державних дотацій, квот, їх недоліки та напрямами реформування з метою необхідного поповнення дохідної частини бюджету.

      Рівень  державного регулювання визначається питомою вагою фінансових ресурсів, які мобілізуються у формі  податків, мита, у їх загальній величині, а також у ВВП.

      Ціна, податки, мито, дотації, субсидії виступають важливим інструментом регулювання  економіки, перерозподілу ВВП на цілі економічного розвитку і соціальних гарантій населенню. Такою умовою успішного  розвитку економіки держави повинна стати ефективна цінова політика, податкова, митна і та ін.

    Основна мета курсової роботи полягає у дослідженні ролі держави в ринковій економіці.

    Предметом курсової роботи є економічні відносини, які виникають в процесі державного втручання в економіку. В якості об’єкта курсової роботи виступає безпосередньо ринкова економіка.    

    Завданням дослідження є проаналізувати, а також підкреслити необхідність  державного регулювання ринкової  економіки.

     Основними методами дослідження  є аналіз і синтез, індукція і дедукція, метод наукової абстракції, експерементальний метод. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 Розділ I

Поняття державного регулювання

      1.1. Необхідність державного  втручання в економіку

      Дослідження сучасних ринкових структур переконали багатьох економістів, що ринок неспроможний вирішити чимало важливих проблем економічного розвитку і розподілу матеріальних благ. Еволюція ринкового механізму виявила ряд притаманних йому дефектів, які стали гальмом у суспільному прогресі, що і послугувало основним аргументом на користь державного регулювання економіки. Серед економістів немає одностайності в оцінці державного втручання в приватну господарську діяльність. Існує багато аргументів за і проти такого втручання. Ці проблеми детально вивчаються в курсі макроекономіки. Але результати державного втручання змінюють перш за все поведінку мікроекономічних суб'єктів. І з цієї точки зору важливо окреслити основні дефекти ринку, тобто сфери його неспроможності, з'ясувати особливості та наслідки їх регулювання [13, с. 378].

      Виділяють наступні дефекти ринку:

• циклічний характер розвитку економіки;
• монопольна влада;
• недостатня інформованість ринкових суб'єктів;
• неспроможність забезпечити виробництво суспільних благ;
• екстерналії, або зовнішні ефекти виробничої діяльності;
• нерівномірний розподіл насущних благ, що суперечить принципу справедливості.

      Коротко проаналізуємо ці недоліки та їх джерела.

      Економіка, де панує приватна власність, зазнає періодичних коливань ділової активності, – періоди швидкого зростання  змінюються різкими спадами виробництва, тривалими депресіями, які переходять у пожвавлення, а далі – в економічний "бум", швидке нарощування темпів зростання. Такі коливання негативно позначаються на зайнятості населення, викликають інфляцію, погіршують добробут широких верств населення. Економічний цикл демонструє неспроможність ринку забезпечити безперервне економічне зростання. Він проявляється на рівні кожного підприємства, банку, фірми, торгівельної організації, викликаючи в періоди спадів масові банкрутства, безробіття, появу надлишкових потужностей та зростання запасів готової продукції, яку неможливо реалізувати на ринку.

      Тому  однією з найважливіших функцій  сучасної держави вважається стабілізаційна функція. Уряди всіх країн докладають значних зусиль для пом'якшення розмаху циклічних коливань в економіці, хоч, як показує світовий досвід, повністю перебороти цей дефект ринкової економіки ще нікому не вдалося. Антициклічне регулювання детально вивчається в курсі макроекономіки.

      Монопольна  влада зумовлює неефективний розподіл ресурсів між галузями та виробниками, деформує механізм конкуренції, скорочуючи обсяги виробництва та штучно завищуючи ціни на продукцію. Держава обмежує діяльність монополій спеціальним законодавством, здійснює контроль за цінами в природних монополіях, створюючи і підтримуючи конкурентне середовище для невеликих підприємств.

      Недостатня  інформованість ринкових суб'єктів викликає багато проблем. Весь попередній аналіз ринкових структур ми здійснювали на основі припущення, що всі учасники ринку володіють повною інформацією про економічні змінні, які визначають їх вибір, тобто покупець і продавець займають на ринку симетричне положення.

      Утім  такий стан надто далекий від  реальності. Як правило, продавець більше знає про властивості свого товару, ніж покупець. Асиметричність інформації обумовлює неспроможність ринку, яка може проявитись витісненням низькоякісними, але дешевшими товарами високоякісних, хоча й дещо дорожчих, тому що покупці, не маючи правдивої інформації щодо дійсної якості продукції, скорочують свій попит на дорогі товари.

      Недостатня  інформованість споживачів і виробників може спонукати їх до таких дій, які  не відповідають їх власним інтересам. Погано поінформовані фірми не можуть бути впевненими у результатах прийнятих  рішень, а споживачі – в якості покупки. Асиметричною інформацією характеризуються численні ринків товарів і послуг: ринки страхування, кредитів, робочої сили, а також роздрібна торгівля [13, с.380].

      Неспроможність  ринку забезпечити виробництво  і надання суспільних благ породжена їх природою. Ринок забезпечує споживачів лише товарами індивідуального споживання. Благо індивідуального споживання має здатність ділитись на дрібні однорідні одиниці. Потреба споживачів у товарах індивідуальною споживання формує споживчий попит. Кожен споживач задовольняє свою потребу шляхом купівлі товару на ринку. Ринкові ціни сигналізують виробникам, яку кількість того чи іншого блага потребують покупці. Коливання ринкової ціни підтримують рівновагу між попитом і пропонуванням кожного товару. Рівноважна ціна забезпечує виробникам одержання певного прибутку. Кожен споживач максимізує свій добробут відповідно до власної платоспроможності. Той, хто може заплатити за товар, отримує можливість ним користуватись, хто не має грошей, той не отримає його. Тобто для благ індивідуального споживання діють принцип винятковості (можливості виключення зі споживання), згідно з яким благо, спожите одним індивідом, не може бути спожите іншим, а також принцип конкурентноcті (суперництва): хто не заплатив, той не може спожити благо.

      Суспільне благо неподільне. На нього не поширюється принцип винятковості. Коли товар виготовлений, ним може користуватись будь-хто. Не діє також принцип конкурентності. Суспільні блага забезпечують потреби всіх членів суспільства в однаковій мірі, незалежно від того, хто за них заплатив. До суспільних благ відносяться національна оборона, освіта, охорона громадського порядку, наукові дослідження, природоохоронні заходи та ін.

      Виробництво цих благ потребує значних витрат, але неможливо знайти жодного  стимулу, який спонукав би кожного громадянина купити свою частку, наприклад, оборонного потенціалу країни, гарантувавши надання даного суспільного блага. Отже, необхідне державне вирішення проблеми забезпечення суспільними благами громадян країни.

      Проблема екстерналій або зовнішніх ефектів полягає у тому, що ринкові відносини породжують такі витрати або вигоди, які дістаються третім особам, котрі не беруть участі в ринкових угодах. Ці додаткові впливи не відображаються ринковими цінами. Екстерналії можуть бути позитивними або негативними. Прикладом позитивних ефектів (побічних вигод) може слугувати гарний газон, який господар розбив біля будинку і який позитивно впливає на настрій перехожих, або суцільне щеплення дітей, яке дозволяє громадянам уникнути небезпечних хвороб. Прикладом негативних ефектів (побічних витрат) є забруднення навколишнього середовища відходами виробничої діяльності підприємств. Регулюючи зовнішні ефекти, держава може значно поліпшити результати функціонування економіки і добробут населення.

      Надмірна  диференціація доходів, яка не відповідає сучасним етичним критеріям справедливості, випливає з того, що поняття ефективності і справедливості в ринковій економіці виступають як протилежні. Ринок враховує лише індивідуальні граничні витрати, а доходи пов'язує безпосередньо з індивідуальною продуктивністю факторів виробництва. За цих умов непрацездатні члени суспільства взагалі не могли б одержувати доходу. Для нерегульованого ринку характерною є ситуація, коли 1% населення може зосередити в своїх руках значну частину сукупного доходу в економіці. Держава застосовує широкомасштабний перерозподіл доходів, щоб забезпечити всім членам суспільства нормальне споживання, принаймні, насущних благ.

      Короткий  огляд неспроможностей ринку  переконує, що сучасна держава виконує ряд важливих функцій регулювання економічних процесів:

• забезпечення правової основи ефективного функціонування ринкової економіки;
• стабілізація економіки;
• перерозподіл доходів і матеріальних благ з метою вирівнювання споживання насущних благ;
• підтримка конкуренції шляхом регулювання діяльності монополій;
• регулювання розподілу ресурсів для забезпечення суспільними благами;
• коригування зовнішніх ефектів [13, с.382].

      Розрізняють економічне і соціальне регулювання економіки. Економічне відноситься до обмеження використання приватної власності, контролю над цінами, тарифами. Соціальне регулювання пов'язане з охороною праці, безпекою споживання продуктів, охороною навколишнього середовища та здоров'я людей. Виконуючи свої функції, держава стикається з рядом проблем, застосовує різні інструменти регулювання.

      Прагнення суспільства досягти соціальної справедливості потребує від державної  влади різноманітних заходів  щодо перерозподілу доходів. Тут  перш за все необхідно визначити, наскільки нерівним є фактичний розподіл доходів, а для цього треба ввести відповідні показники нерівності. По-друге, слід визначитись із поняттям справедливого розподілу доходів, що дає змогу відшукати стан, до якого треба скеровувати рух процесу перерозподілу. По-третє, необхідно розглянути інструменти, які допоможуть перерозподіляти доходи. Нарешті, слід проаналізувати вартість перерозподілу для суспільства. Розглянемо послідовно всі ці питання.