Опыт работы Главного управления коммунальной собственности исполнительного органа Киевского городского совета (Киевской городской госу

Слід розробити та здійснювати окремі заходи щодо залучення молоді до державної служби, закріплення і професійного зростання молодих спеціалістів. З метою підвищення відповідальності кадрів за доручену ділянку щорічно проводити Дні кадрової роботи, співбесіди, систематично заслуховувати звіти про виконання службових обов'язків, запроваджувати публічну звітність державних органів та їх керівників.

Отже, питання набору кадрів до місцевих органів виконавчої влади в Україні потребує доопрацювання в чинному законодавстві та нормативних актах з метою уточнення проведення процедур відбору відповідно до сучасних ефективних технологій, які вже давно застосовуються як у відомих успішних зарубіжних і вітчизняних приватних структурах, так і в державних органах влади розвинених країн.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Житлове господарство – важлива галузь, як міського господарства, так і загалом соціальної сфери. В житловому фонді України зосереджено майже четверту частину всіх основних фондів країни. Разом з тим рівень розвитку, організації, якість і надійність роботи житлового та житлово-комунального господарства не відповідає сучасним вимогам, що викликає погіршення стану житлового фонду та його знецінення і руйнування. 

Основними завданнями Головного управління є сприяння своєчасному введенню в експлуатацію жилих будинків, обліку та ефективному розподілу і використанню житла, забезпечення контролю за дотриманням у м. Києві житлового законодавства України, виконання розпоряджень КМДА та рішень Київради з цих питань, внесення пропозицій щодо плану розподілу житлової площі, збудованої за замовленням міськдержадміністрації та готує проекти розпоряджень з цих питань, надання практичної та методичної допомоги районним у м. Києві державним адміністраціям, підприємствам, організаціям та установам з питань, які входять до його компетенції, координація своєї діяльність з іншими підрозділами КМДА та співпраця з постійними комісіями Київської міської Ради.

Матеріально-технічні ресурси, виділені на експлуатаційні і ремонтні потреби житлово-комунального господарства не відповідають реальним потребам, а капітальні вкладення, направлені на будівництво, не забезпечують пропорційність розвитку міського господарства. Житлове господарство України, зокрема галузі теплопостачання, водопостачання й водовідведення, перебувають у кризовому стані. З одного боку, знижується технічний рівень виробництва, внаслідок чого спадають обсяги надання та їх якість, зростає їх собівартість, у тому числі її енергетична складова. З іншого боку, через низьку платоспроможність населення і його незадоволення якістю послуг погіршується платіжна дисципліна.

За цих обставин виникають і постійно зростають борги комунальних підприємств, що підпорядковуються Головному управлінню житлового господарства, передусім це борги за енергоносії. Це потребує ретельного аналізу і пошуку комплексних вирішень на рівні органів державної влади, органів місцевого самоврядування та на рівні комунальних підприємств. Витрати на паливо та енергію у процесі виробництва і подачі тепла становлять близько 54%, а у водопостачанні - близько 35%. Проблеми розрахунків за енергоносії в умовах обмеженої платоспроможності кінцевих споживачів пов’язана передусім із високою енергомісткістю процесів виробництва і подачі споживачам води і тепла. Це викликано застарілою матеріально-технічною базою, поганим технічним станом виробничих фондів підприємств. А також порівняно високою вартістю енергоносіїв для галузі, що є наслідком недосконалої політики ціноутворення й економічної політики держави щодо галузі житлового господарства в цілому.

Для підвищення ефективності роботи Головного управління житлового господарства потрібно впровадити наступні заходи:

- здійснювати контроль за виконанням законів України, актів і доручень Президента України, Кабінету міністрів України, інших управлінських рішень;

- впровадження електронного обігу документів, навчання та підвищення кваліфікації спеціалістів, що займаються безпосередньо контролем за документами, стимулювання та підвищення відповідальності за результати роботи;

- запровадити технології е-урядування, що створить можливість надання та отримання послуг споживачем безпосередньо, не відходячи від комп’ютера;

- налагодити дієву взаємодію між управлінням, громадськістю та засобами масової інформації;

- впровадження системи управління якістю надання послуг, що дозволить істотно підвищити ефективність роботи управління;

- перегляд законодавчою владою нормативно-правової бази в сфері житлового господарства, розробка нових законопроектів та усунення недоліків та білих плям в існуючому законодавстві;

- приділення великої уваги питанням професійного розвитку державних службовців. Особливе значення при цьому мають питання планування і реалізації службової кар'єри;

- в умовах недостатнього фінансування галузі, пошук альтернативних джерел фінансування та підтримка процессу запровадження ОСББ;

- капітальний ремонт та впровадження ефективної системи нагляду за станом житлового фонду.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ДЖЕРЕЛ

1.      Алексєєв В. М. Удосконалення управління комунальною власністю в Україні: організаційно-теоретичні засади /В. М. Алексєєв// - Чернівці: Технодрук, 2005. - 216 с.

2.      Алексєєв В. М. Комунальна власність: проблеми та перспективи. /Зб. наук. пр. УАДУ// - К.: Вид-воУАДУ, 2002. – Вип. 1. – С.  168-174;

3.      Алексєєв В. М. Спільна комунальна власність: історія і реалії /В. М. Алексєєв// - К.: Вид-воУАДУ, 2002 – №3, 7. – С. 136;

4.      Алексєєв В. М. Шляхи розв’язання проблем комунальної власності / Зб. наук. пр. УАДУ// - К.: Вид-воУАДУ, 2002. – Вип. 2 – С. 174;

5.      Антоненко В. О., Баймуратов М. О., Батанов О. В. Актуальні проблеми становлення та розвитку місцевого самоврядування в Україні. /Монографія// За ред.: В. В. Кравченка, М.О. Баймуратова, О.В. Батанова –  К. : Атака, 2007. – 864 с.;

6.      Бабаєв В. М. Управління міським господарством: теоретичні та прикладні аспекти: Монографія. – Х.: Магістр, 2004. - С. 204;

7.      Бабінова О.В. Проблеми оцінки якості та ефективності діяльності органів місцевої влади / О.В. Бабінова// [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/Monitor/September/6.htm

8.      Богачев С. К. Неналоговые поступлення в местные бюджеты: опит и проблемы /С. К. Богачев// Экономист. - №6. – 2005. – С 70-73;

9.      Верес М.Д., Приходько В.В. Рекомендації щодо підвищення ефективності управлінської роботи органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування /В.В. Приходько, М.Д. Верес// – Чернігів: ЧППК ДС, 2006. – 6 с.

10.  Вільна енциклопедія “Вікіпедія” [Електронний ресурс].  – Режим  доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki;

11.  Дерець В.А., Органи виконавчої влади в Україні та управлінські відносини /В.А. Дерець// ВД “Юридична думка”: – К., 2007.- с. 13-34;

12.  Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про столицю України – місто-герой Київ» щодо порядку утворення районних рад від 07.09.2010 р.;

13.  Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII. зі змінами від 8 липня 2011 р. № 3668-VI ( 3668-17 );

14.  Інформаційно-аналітичний правовий портал «Ліга Закон» [Електронний ресурс]. – http://www.ligazakon.ua;

15.  Коваленко Г. І.  Приватна власність на житло. Закон і реальність. / Г. І.  Коваленко// — К.: ДАЖКГ Держбуду України, 2001. – С. 328;

16.  Кондик П. В.  Житлове законодавство України: стан і перспективи розвитку [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.justinian.com.ua/article.php?id=1063

17.  Конституція України від 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР зі змінами від 20 листопада 2011 р. № 2952-VI;

18.  Колодій А.М., Олійник А.Ю. Організація роботи місцевих державних організацій /А.М. Колодій, А.Ю. Олійник// Навч. Посібник. – К ., 2001.- С. 403;

19.  Кравцова Т. М. Поняття та принципи діяльності публічної адміністрації /Т. М. Кравцова// Форум права. –  К.: 2010. – С. 566;

20.  Мельник Ю. В. До питання про правовий статус місцевих державних адміністрацій /Ю. В. Мельник// Зб. наук. пр. КНЕУ «Правове регулювання економіки». – К. – 2007. – С. 191-199.

21.  Мельниченко В. С. Коли місцеві власті не жебракують /В. С. Мельниченко//

22.  Ославський М.І. Виконавча влада в Україні: організаційно-правові засади. / М.І. Ославський// Навчальний посібник. – К.: Знання, 2009. – 216 с.

23.  Офіційний веб-портал Київської міської влади . [Електронний ресурс] - http://kor.gov.ua;

24.  Поліщук Л.Ю. Система управління якістю в органах виконавчої влади: нормативно-правовий аспект /Л.Ю. Поліщук// [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/DeBu/2010-1/doc/4/07.pdf

25.  Положення «Про Головне управління житлового господарства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації)»

26.  Постанова Кабінету Міністрів «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю» № 311 від 5.11.1991 року

27.  Серьогін С.М. Деякі аспекти державної кадрової політики в сфері навчання державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування: матеріали симпозіуму за міжнародною участю /С.М. Серьогін// – К.: НАДУ, 2007. – 251 с.;

28.  Строкань Т. П. Управління житлово-комунальним господарством: досвід Кракова /Т. П. Строкань// Економіка України. – №11.-2000. – С. 74-77;

29.  Сунцова О. О. Особливості реформування комунального сектору в умовах української моделі самоврядування /О. О. Сунцова// К.: 2004. - №6 – С. 12-17;

30.  Фрицький О. Ф. Крнституційне право України. /О. Ф. Фрицький// Підручник – К.: Юріком Інтер, 2002. – С. 506;

31.  www.kmv.gov.ua

Додатки

3