Управління кредитним портфелем банку

Інформація починає вноситись до інформаційної системи на етапі розгляду кредитної заявки і до моменту повного виконання позичальником зобов’язань перед банком або списання кредиту за рахунок резервів. Будь-які зміни стосовно вищенаведеної інформації мають вноситись до інформаційної системи.

Управління кредитними ризиками в цьому аспекті виступає як сукупність науково обґрунтованої методології, успішно апробованих методів та інструментів мінімізації ризиків (рис. 1).

Рис. 3.2. Методологія управління кредитними ризиками

Управління кредитними ризиками з позицій комерційного банку можна представити як процес, що послідовно проходить наступні етапи:

1)     вироблення стратегії управління кредитними ризиками;

2)     ідентифікація (розпізнавання) ризику;

3)     оцінка наслідків настання ризиків;

4)     вибір рішень про управлінський вплив (тактика управління ризиками);

5)     контроль і корегування управління кредитними ризиками.

Кожний з перерахованих вище етапів виконує визначені задачі і функції, у своїй сукупності формуючи методологію управління кредитними ризиками, стратегічний рівень аналізу.

Рішення методологічних (стратегічних) задач можливе за умови правильно виробленої тактики, що являє собою систему методів управління кредитними ризиками – аналітичний апарат дослідження. Застосування методів управління ризиком створює об’єктивні передумови для появи похідних (інструментів), до числа яких можна віднести результати від застосування того або іншого методу.

Виходячи з приведеної етапізації, стратегічному управлінню належить основна, домінуюча роль як першому етапові процесу управління кредитними ризиками, на якому вирішується питання прийняття ризикових стратегій у секторі дії кредитних ризиків.

З метою підвищення конкурентноздатності кредитні підрозділи банків розробляють методики оцінки кредитного ризику одного або групи позичальників, описують індивідуальні умови кредитування для кожного клієнта.

Оскільки кредитна політика є одним з найважливіших стратегічних документів, прямо пов’язаних з управлінням кредитними ризиками, то йому повинна приділятися найпильніша увага з боку керівництва банку і працівників, що безпосередньо знаходяться в орбіті дії кредитних ризиків.

ВИСНОВКИ

З розділу 1-го, я зробив наступні висновки, що кредитування є пріоритетною економічною функцією банків. Адже у структурі банківських активів кредити становлять близько 50-60 % і забезпечують 2/3 усіх доходів.

Кредитний портфель у структурі банківського балансу розглядається як одне ціле та складова активів банку, котра характеризується показниками дохідності та відповідним рівнем ризику. За співвідношенням цих показників визначається ефективність діяльності банку.

Головна мета процесу управління кредитним портфелем банку полягає в забезпеченні максимального доходу за допустимого рівня ризику. Рівень дохідності кредитного портфеля залежить від структури й обсягу портфеля, а також від рівня відсоткових ставок за кредитами.

Правовідносини у сфері кредитування регулюються в основному нормами Цивільного кодексу України, Законів України «Про Національний банк України», «Про банки і банківську діяльність», положенням Національного банку України «Про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями комерційних банків».

В розділі 2-му, я дійшов такого висновку, аналізуючи кредитний портфель банківської системи України в період з 2008-2009 року  ресурси банківської системи зменшилися, у зв’язку з  економічною кризою.

З початку 2009 року в банках спостерігалося зменшення частки заборгованості за кредитами у доларах США з одночасним збільшенням частки заборгованості у євро, російських рублях  та інших валютах.

На кінець квітня 2009 року найбільшу питому вагу серед кредитних вкладень в економіку становила заборгованість за довгостроковими кредитами.

На сьогоднішній день у кредитній діяльності банків­ських установ Харківської області простежується стійка тенденція до зростання обсягів кредитування інвестиційної діяльності суб'єктів економіки. В зв’язку  з тим, що харківські банки вже не один рік дотримуються встановлених НБУ економічних нормативів, що свідчить про їх надійність та своєчасне виконання зобов’язань перед вкладниками та кредиторами.

В розділі 3-му, можна підвести такі висновки, щоб визначити  сучасні підходи щодо підвищення ефективності управління кредитним портфелем в Україні, нам треба розглянути оцінки кредитного ризику — рівень забезпечення кредитної операції.

Для мінімізації кредитного ризику в управління кредитним портфелем банку застосовуються такі показники, як дисперсія та стандартне відхилення. Вони характеризують міру розсіювання кредитних ризиків щодо угод кредитного портфеля відносно сукупного кредитного портфельного ризику. Ці показники відображають диверсифікованість кредитного портфеля стосовно ризику. Також застосовують такий показник ризику, як                    семіваріація.

Отже, в роботі чітко окреслені основні тенденції розвитку, стану, аналіз та сучасні підходи щодо підвищення ефективності управління кредитним портфелем в Україні.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.      Закон України “Про банки і банківську діяльність” від 07.12.2001р. №2121.// Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності

2.      (Додаток до журналу “Вісник Національного банку України), 2001. – № 1. – С. 3-46.

3.      Закон України “Про Національний банк України” від 20.05.1999р №679.// Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності (Додаток до журналу “Вісник Національного банку України), 1999. – № 7. – С. 3-23.

4.      Положення «Про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків» від 06.07.2008.  №279.// Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності

5.      (Додаток до журналу “Вісник Національного банку України), 2008. – № 1. – С. 47-53.

6.      Інструкція «Про порядок регулювання діяльності банків в Україні», затверджена постановою НБУ від 28.08.2001р. №368.// Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності (Додаток до журналу “Вісник Національного банку України), 2001р. – № 7. – С. 24-38.

7.      Банківські операції: Підручник / А. М. Мороз. – К.: КНЕУ, 2008. – 456 с.

8.      Банківські операції: Підручник / В. І. Міщенко, Н. Г. Слов’янська. – К.: Знання, 2008. – 727 с.

9.      Гуцал І.С. Банківське кредитування суб’єктів ринку в трансформаційній економіці України. – Л.: ВАТ «БІБЛЬОС», 2008. – 244с.

10. Загородній А.Г. Фінансовий словник. – К.: Знання, 2007. – 146с.

11. Мещеряков А.А., Лисяк Л.В. Фінансовий менеджмент у банках: Навчальний посібник. – К.: ЦУЛ, 2007. – 450с

12. Подлесный С. Оптимизационный подход к управлению кредитным портфелем в условиях кризиса // Банковский менеджмент. – 2009. – № 1. – С. 25–29.

13. Примостка Л.О. Кредитний ризик банку: проблеми оцінювання та управління // Фінанси України. – 2004. – № 8. – С. 118–125.

14. Примостка Л.О. Фінансовий менеджмент у банку: Підручник. – К.: КНЕУ, 2004. – 468 с.

15. Рубан О. Спецпроект "Корпоративні фінанси": сек'юріті-сервіс // Контракти. – 2007. – № 6.

16. Петрук О. М. Банківська справа: Навчальний посібник. – К. : Кондор, 2007. – 461 с.

17. Стельмах В. С., Шаповалов А. В. Кредитна система України і банківські технології: Навчальний посібник. – Л.: ЛБІ НБУ, 2008 – 580 с.

18. Бюлетень НБУ. – 2007. №12. – С.105.

19. Бюлетень НБУ. – 2008. №12. – С.94-101.

20. Бюлетень НБУ. – 2009. №9. – С.126.

21. Волохов B.I. Оцінка ефективності кредитної діяльності банків // Фінанси України. - 2007 - №4. - С. 115-124.

22. Голуб В.М. Концептуальні підходи до управління проблемними кредитами в комерційних банках // Вісник НБУ. – 2000. — № 2. –С. 56-59.

23. Ковальчук Г,Г., Коваль М.М, Ліквідність комерційних банків: Навчальний посібник. - К,: Знання , КОО, 2007. - 120с.

24. Гладких Д. ocновні тенденції розвитку кредитного ринку в Україні // Вiсник НБУ. - 2009- № 9. - С. 49-53.

25. Даниленко А., Шелудько Н. Тен­денції та наслідки активізації споживчого кредитування в Україні // Вісник НБУ - 2006. - №5.- С 36-39.

26. Завадська Г. Стратегії управління активами і пасивами// - 2006- 20-22с.

27. Козьменко С.М., Шпиг Ф.I., Волошко I.В. Стратегiчннй менеджмент банку. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2007.- ­734 с.

28. Колоколова О. Оптимизационное моделирование кредитного портфеля // Банковский менеджмент. – 2006. - № 4. – С. 24-30.

29. Кондратюк Е.А. Понятие банковских рисков и их классификафия // Деньги кредит. – 2007 - № 4. – С. 42-58.

30. Вітлінський В.В. та ін. Оцінка кредитоспроможності позичальника та ризику банку // Фінанси України, №12,2007. - С.91-102.

31. Національний банк і грошово-кредитна політика. Підручник / За ред. д. е. н., проф. Мороза А. М., к. е. н., доц. Пуховкіної М. Ф. - К.: КНЕУ, 2008.

32. ЛуцівБ.Л. . Гроші банки та кредит: у схемех та коментарях. Тернопіль: Карт-бланш, 2007, 225 с.

33. Ковбасюк М.Р. Економічний аналіз діяльності коерційних банків і підприємств . Київ: Видавничий дім "Скарби", 2009, 336 с.

34. Кошикова Т.В. Контроль та управління ризиками в кредитній діяльності банків // Вісник НБУ. – 2007 - № 1. – С. 29-34.

35. Кротюк В., Кipєє B.О., Карчева Г. Банківська система України в 2009poцi: проблеми, тенденції, перспективи // Вісник НБУ.-2008 - К23.-С.2-8.

36. Голуб В.М. Методичні аспекти ціноутворення на кредитні послуги банку // Вісник НБУ. – 2007. – № 7. – С. 48—50.

37. Волошин І. Прогноз впливу кредитного ризику на ліквідність і процентні надходження банку // Вісник НБУ. – 2008. – № 8. – С. 26–29.

38. http//: www. bank. gov. ua

39. http//: www. nau. kiev. ua

40. http//: www. rada. kiev. ua

41. http//: www. ukrstat. gov. ua

42. http:// www.mdco.ru/content/849 http://www.bank.gov.ua.