Автор работы: Пользователь скрыл имя, 28 Февраля 2012 в 22:16, курсовая работа
Необхідність банківського управління кредитним портфелем у банку та нагляду з боку держави визначається тим, що банки функціонують як недержавні, приватні структури, мета діяльності яких – отримання максимального прибутку.
Актуальність теми полягає в необхідності управління діяльності банків, нагляд за кредитним портфелем, на теперішній час, в умовах економічної кризи, для підвищення ефективності фінансово-кредитної системи України та економіки держави в цілому.
Метою курсової роботи є:
ВСТУП……………………………………………………………………………..5
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ КРЕДИТНИХ ВІДНОСИН
1.1. Теоретико-суттєва характеристика управління кредитним портфелем…………………………………………………….7
1.2. Правова основа управління кредитним портфелем банку…………………………………………………………12
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ДІЮЧОЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ КРЕДИТНИМ ПОРТФЕЛЕМ БАНКІВ В УКРАЇНІ
2.1. Аналіз кредитного портфелю банківської системи України……………………………………………………….20
2.2. Регіональні аспекти формування кредитного портфеля банків Харківської області………………………………...28
РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ КРЕДИТНИХ ВІДНОСИН НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ
3.1. Сучасні підходи щодо підвищення ефективності управління кредитним портфелем в Україні…………………………...33
3.2. Концептуальний підхід до мінімізації кредитного ризику в управлінні кредитним портфелем банку…………………….40
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...49
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………
53
НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ
УНІВЕРСИТЕТ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ
ХАРКІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ
Кафедра банківської справи
КУРСОВА РОБОТА
З ДИСЦИПЛІНИ «ГРОШІ ТА КРЕДИТ»
НА ТЕМУ:
УПРАВЛІННЯ КРЕДИТНИМ ПОРТФЕЛЕМ БАНКУ
Керівник роботи,
к.е.н., доцент Л.В.Васюренко
Студент факультету
банківської справи,
ІІІ курсу, групи 34-БС,
спеціальності 6.050100
"Банківська справа"
Харків-2010
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ КРЕДИТНИХ ВІДНОСИН
1.1.
1.2.
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ДІЮЧОЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ КРЕДИТНИМ ПОРТФЕЛЕМ БАНКІВ В УКРАЇНІ
2.1. Аналіз кредитного портфелю банківської системи України……………………………………………………….2
2.2. Регіональні аспекти формування кредитного портфеля банків Харківської області………………………………...28
РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ КРЕДИТНИХ ВІДНОСИН НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ
3.1.
3.2.
ВИСНОВКИ…………………………………………………………
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….51
АНОТАЦІЯ
Необхідність банківського управління кредитним портфелем у банку та нагляду з боку держави визначається тим, що банки функціонують як недержавні, приватні структури, мета діяльності яких – отримання максимального прибутку.
Актуальність теми полягає в необхідності управління діяльності банків, нагляд за кредитним портфелем, на теперішній час, в умовах економічної кризи, для підвищення ефективності фінансово-кредитної системи України та економіки держави в цілому.
Метою курсової роботи є:
- дослідження важелів державного регулювання кредитної діяльності банків;
- подальше дослідження сутності кредитного портфеля банку урахуванням його місця і ролі у суспільному відтворенні;
- дослідження змісту кредитного ризику як важливої складової в управлінні кредитним портфелем;
- визначення шляхів удосконалення кредитного портфеля в банку;
- розробка пропозицій щодо використання ефективних інструментів зменшення втрат від кредитного ризику
Згідно з метою дослідження були поставлені такі задачі :
розглянути організацію й механізм функціонування кредитного портфеля в банку;
проаналізувати фактичний стан, правове забезпечення та нормативну базу діяльності системи комерційних банків України;
Об’єктом дослідження є кредитна діяльність банків України на сучасному етапі.
Предмет дослідження – кредитний портфель банків як елемент фінансово-економічних і правових відносин.
Методологічною основою дослідження є системний підхід та основні положення управління діяльністю підприємств.
Курсова робота складається із вступу, трьох розділів та висновків. Загальний обсяг роботи без списку використаної літератури становить – 49 сторінок.
ВСТУП
Нині в економіці криза, яка призвела до економічного спаду. Але країна бореться з нею, і темпи та стійкість залежать від здатності банківської системи, яка забезпечує потреби суб’єктів господарювання, яким необхідні кредитні ресурсам. Банківські кредити сприяють появі нових підприємств, збільшенню кількості робочих місць, будівництву об'єктів соціального та культурного призначення, а також забезпечують економічну стабільність. У цьому зв'язку дослідження питань управління кредитним портфелем банку набуває особливого значення, що зумовлює актуальність обраної теми та доцільність проведення досліджень для розвитку цього питання.
Об’єктом дослідження роботи є управління кредитним портфелем в банківських установах України.
Предмет дослідження – кредитний портфель банків як елемент фінансово-економічних і правових відносин.
Мета роботи полягає у теоретичному обґрунтуванні основ організації, розкритті діючої практики з управління кредитним портфелем банку, а також пошуку напрямків удосконалення цієї роботи на основі систематизації існуючих пропозицій щодо цього питання.
Для досягнення поставленої мети у роботі були поставлені такі завдання:
- уточнити принципи формування кредитного портфеля банку;
- провести аналіз системи управління кредитним портфелем банків в Україні;
- визначення шляхів удосконалення кредитного кредитного портфеля в банку;
- визначити регіональні аспекти формування кредитним портфелем банку;
- розглянути концептуальний підхід до мінімізації кредитного ризику в управлінні кредитним портфелем банку.
Вказаному питанню приділяється значна увага Національного банка України, Президента України, Верховної Ради України, Кабінету міністрів України, що знайшло своє відображення у законах «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000р. №2121, «Про Національний банк» від 20.05.1999р. №679, «Про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків» від 06.07.2000р. №279, інструкція «Про порядок регулювання діяльності банків в Україні» від 28.08.2001, № 368.
Інформаційну базу дослідження склали теоретичні роботи вітчизняних вчених таких, як Буряк В.М., Васюренко О.В., Версаль Н.І., Волохов B.I., Колоколова О.Н., Кондратюк О.А., Коршикова Т.В., Кулинич І.Н., Мороз А.М., Мещеряков А.А., Павлюк І.І., Примостка О.Л., Шевченко Р.І. та інші автори.
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ КРЕДИТНИХ ВІДНОСИН
1.1. Теоретико-суттєва характеристика управління кредитним портфелем
Кредитування є пріоритетною економічною функцією банків. Від того, наскільки добре банки реалізують свої кредитні функції, багато в чому залежить економічний стан регіонів, що ними обслуговуються. Банківські кредити сприяють появі нових підприємств, збільшенню кількості робочих місць, будівництву об'єктів соціального та культурного призначення, а також забезпечують економічну стабільність.
У структурі банківських активів кредити становлять близько 50 – 60 % і забезпечують 2/3 усіх доходів. Кредитні операції банку є найбільш дохідними, але разом з тим і найризикованішими. Аналіз сучасних тенденцій розвитку банківської системи України свідчить, що обсяги кредитування постійно зростають як в абсолютних, так і у відносних показниках [47]. Кредитна діяльність сучасних комерційних банків досить багатогранна і включає різні форми та види позичок, наданих юридичним або фізичним особам для одержання доходів, а також банківські послуги кредитного характеру.
У процесі управління кредитною діяльністю банку об'єктами є не лише кожна окрема кредитна операція, а й сукупність усіх наданих банком кредитів з їх взаємовпливом і взаємозалежністю, тобто кредитний портфель банку.
Кредитний портфель – це сукупність усіх кредитів, наданих банком для одержання доходів [7]. Обсяг кредитного портфеля оцінюється за балансовою вартістю всіх кредитів банку, у тому числі прострочених, пролонгованих, сумнівних. У структурі банківського балансу кредитний портфель розглядається як одне ціле та складова активів банку, котра характеризується показниками дохідності та відповідним рівнем ризику.
Дохідність і ризик – основні параметри управління кредитним портфелем банку. За співвідношенням цих показників визначається ефективність кредитної діяльності банку [10].
Головна мета процесу управління кредитним портфелем банку полягає в забезпеченні максимальної дохідності за допустимого рівня ризику. Рівень дохідності кредитного портфеля залежить від структури й обсягу портфеля, а також від рівня відсоткових ставок за кредитами [8,12]. На формування структури кредитного портфеля банку істотно впливає специфіка сектору ринку, який обслуговується цим банком. Для спеціалізованих банків структура кредитного портфеля концентрується в певних галузях економіки. Для іпотечних банків характерним є довгострокове кредитування. У структурі кредитного портфеля ощадних банків переважають споживчі кредити та позички фізичним особам [16].
Обсяг і структура кредитного портфеля банку визначаються такими чинниками:
- розмір банку (капіталу);
- правила регулювання банківської діяльності;
- офіційна кредитна політика банку;
- досвід і кваліфікація менеджерів;
- рівень дохідності різних напрямків розміщення коштів.
Одним з головних завдань, що постають перед менеджментом у сфері кредитування, є розробка кредитної політики банку. Кредитна політика охоплює найважливіші елементи та принципи організації кредитної роботи в банку, визначає пріоритетні напрями кредитування, а також перелік кредитів, які не повинні входити до кредитного портфеля банку. Один і той самий кредит може не відповідати основним вимогам кредитної політики одного банку, але бути цілком прийнятним для іншого [10,11].
Величина капіталу банку значною мірою впливає на загальний обсяг залучених і запозичених коштів, а отже, і на обсяг кредитних ресурсів. Показник величини капіталу банку використовується для встановлення лімітів та обмежень у процесі регулювання кредитної діяльності банків, адже всі встановлені Національним банком України нормативи з кредитування розраховуються у відношенні до капіталу банку [6] . Отже, величина капіталу банку визначає обсяг і структуру його кредитного портфеля.
У формуванні структури активів банку вирішальним фактором є рівень дохідності кожного виду активних операцій. Проте висока дохідність, як правило, супроводжується високим рівнем ризику, тому менеджменту банку необхідно врахувати обидва фактори. Якщо рівень дохідності різних видів активів приблизно однаковий, то перевага надається найменш ризикованим напрямам розміщення коштів. У такому разі обсяг кредитного портфеля банку може зменшитися на користь портфеля цінних паперів або на користь проведення інших активних операцій.
Для оцінювання прибутковості кредитів банк повинен мати ефективну систему обліку не лише доходів, а й витрат за кожним видом кредитів. На прибутковість кредитних операцій банку впливають як доходи та витрати, так і можливі збитки, що визначаються рівнем кредитного ризику за кожною позичкою. Вимірювання, мінімізація та контроль за рівнем кредитного ризику – одне з найскладніших завдань, що постає перед менеджментом банку у процесі формування кредитного портфеля.
Мета проведення кредитних операцій банку полягає в одержанні доходів, а тому саме цей параметр є визначальним у виборі напряму кредитування. Формуючи кредитний портфель, менеджмент банку звичайно керується правилом – видавати ті кредити, які приносять максимальні доходи за інших однакових умов [9] .
Дохідність характеризується абсолютними (сума доходів у грошовому вираженні) та відносними показниками (середній рівень дохідності кредитних ресурсів). У загальному випадку дохідність кредитного портфеля банку протягом зафіксованого періоду залежить від обсягу портфеля та рівня відсоткових ставок за кредитами. Останній є узагальнюючим показником, оскільки через рівень відсоткової ставки опосередковано враховуються й такі чинники, як тривалість користування кредитом, ступінь ризику, метод нарахування та спосіб сплати відсотків, забезпеченість позички [14,15] .
Дохід за кредитною операцією (в межах року) обчислюється за формулою (1.1.) :
Еі – дохід за і-ю кредитною операцією (у грошовому вираженні);
ri – відсоткова ставка за і-м кредитом (річна);
Vі – сума і-го кредиту (у грошовому вираженні);
ti – період кредитування за і-м кредитом (дні);
ВS – база розрахунку (360 чи 365 днів).
Доходи кредитного портфеля банку формуються також за рахунок проведення заставних та дисконтних операцій з векселями, за якими порядок обчислення доходів інший. Дохід за вексельними операціями формується у вигляді дисконту й обчислюється за формулою: