Сутність емісії, розміщення та обслуговування акцій

 

                                                   Зміст

 

Вступ                                                                                                                         3                                                                                                 

Розділ 1 Сутність емісії, розміщення та обслуговування акцій                         5

1. Сутність акцій та їх класифікація                                                                    5
2. Нормативно-правове регулювання емісії, розміщення та обслуговування акцій                                                                                                                  11
3. Організація емісії, розміщення та обслуговування обігу акцій                 18

Розділ 2 Умови та порядок емісії, розміщення та обслуговування акцій на прикладі  ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»                                                          28

2.1 Загальна характеристика  ПАТ  «Райффайзен Банк Аваль» та визначення його місця в банківській системі України                                                          28

2.2 Порядок емісії, розміщення та обслуговування акцій на прикладі  ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»                                                                                   35

Розділ 3 Проблеми розміщення та обслуговування акцій ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та шляхи їх вирішення                                                                  46        

Висновки                                                                                                                51

Перелік використаних джерел                                                                            56

Додатки                                                                                                               

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                Вступ

 

На сучасному етапі  розвитку світових економічних ринкових відносин однією з найпривабливіших та вигідних форм організації суб’єктів  господарювання є акціонерні товариства. У світовій практиці практично всі великі компанії, холдинги та корпорації організовані за принципом акціонерних товариств.

В Україні на даному етапі становлення  ринкових та господарчих відносин частка акціонерних товариств різних типів  досить мала та складає лише близько 3 відсотків від загальної кількості об’єктів господарювання. Велика кількість з цих акціонерних товариств створилася у 90-ті роки внаслідок приватизації державних об’єктів. У наш час в Україні спостерігається тенденція до зменшення кількості акціонерних товариств, яку не можна віднести до позитивних змін в економіці країни.

До причин, що гальмують розвиток акціонерних товариств в Україні, можна віднести необізнаність громадян, відсутній широкий досвід роботи вітчизняних акціонерних товариств, а також фінансова криза, яка стала причиною дефіциту вільного грошового капіталу на фінансовому ринку.

Акціонерне товариство може випускати  акції різних видів, що відповідають на даному етапі розвитку інтересам  товариства згідно його статуту. Для  цього необхідно вільно орієнтуватись у різновидах акцій, які існують, та засобах та засадах розміщення акцій на фондових біржах.

У свою чергу такі знання необхідні  також і громадянину, хто хоче самостійно створити акціонерне товариство або взяти участь у створенні  разом із співзасновниками, хто хоче інвестувати гроші в існуюче акціонерне товариство шляхом купівлі цінних паперів, або хто хоче спробувати вдачу на фондовому ринку, уклавши договір з торговцем цінними паперами на інвестування коштів.

Питання про порядок емісії  розміщення та обслуговування акцій розглядаються у працях таких вчених, теоретиків та практиків, О.Д. Василик, В.А. Євтушевський, О.Г.Мендрул, І.А. Шевчук, О.О.Терещенко та інших. В їх працях висвітлено умови та порядок емісії розміщення та обслуговування акцій.

    Тому метою даної курсової роботи є саме акції, їх емісія, розміщення та обіг. З огляду на вищесказане, тема є важливою для вивчення у наш час, коли в України тільки починається побудова фондового ринку, і потрібно ще декілька років, щоб український ринок цінних паперів насправді розвинувся.

Для реалізації поставленої мети в  курсовій роботі необхідно вирішити наступні завдання:

- поглиблене вивчення акцій  як різновиду цінних паперів,  що випускаються акціонерними  товариствами;

- вивчення та аналіз особливостей акцій українських акціонерних товариств

- ознайомлення з механізмами  фондового ринку України, особливостями  обігу цінних паперів.

Предметом дослідження є акції, що емітуються.Об’єктом дослідження даної курсової роботи є діяльність ПАТ«Райффайзен Банк Аваль» , що до емісії і обслуговування акцій.

Методологічною і інформаційною  базою при виконанні курсової роботи виступає специфіка становлення і розвиток світових економічних ринкових відносин, матеріали нормативного та законодавчого характеру, публікації в спеціальних періодичних виданнях, підручники та інтернет сайти, використовувались комп’ютерні програми EXCEL та WORD.

 

Розділ 1 Сутність емісії, розміщення та обслуговування акцій    

 

1. Сутність акцій та їх класифікація                                                                       

      

  Визначення поняття   акція (нім. Aktie, від лат. actio - дія, претензія) - емісійний цінний папір, що закріплює права її власника (акціонера) на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів, на участь в управлінні акціонерним товариством і на частину майна, що залишається після його ліквідації [9].

Акція — цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує часткову участь у статутному капіталі акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства. [11, с. 108].

   Акції випускає акціонерне товариство. Воно робить це, коли створюється, за будь-яких змін форми власності, за злиття з іншим (іншими) акціонерним товариством і за розширення масштабів своєї діяльності збільшенням статутного фонду. Випуск акцій є обов’язковою умовою створення акціонерних товариств, які у світовій економіці закріпилися як найефективніші форми підприємств взагалі. На купівлю акцій припадає близько 30% фінансування підприємницької діяльності у провідних країнах світу.

Акція є своєрідною одиницею виміру економічних інтересів її власника, тобто становить зафіксований комплекс прав, що їх власник (утримувач) акції одержав в обмін на вкладений ним у статутний фонд акціонерного товариства капітал.

Акція є неподільною. Якщо одна акція належить кільком особам, усі вони визнаються за одного власника і можуть здійснювати свої права через когось одного з них. Мінімальна номінальна вартість акцій не може бути менша за одну копійку. Матеріально акцію репрезентує акціонерний сертифікат, котрий виготовляється друкарським способом з кількома системами захисту.

За способом передавання  акцій від однієї особи до іншої  або, інакше кажучи, за ознакою персоналізації акцій, вони підрозділяються на іменні та на пред’явника.

Іменною зветься акція, що в ній вказано ім’я її власника. Дві особливості іменної акції: по-перше, ім’я власника обов’язково заноситься до книги реєстрації (реєстр), яку веде або сам емітент, або на його доручення особа (установа), що спеціалізується на цьому (депозитарій, реєстратор); по-друге, іменні акції, як правило, існують у документарній (сертифікатній), а не електронній формі.

За більш розвинутих ринкових відносин користуються здебільшого  акціями на пред’явника, тобто без  зазначення імені її власника. Вона не реєструється і фактичного володіння нею досить, щоб підтвердити статус акціонера. Ясна річ, що це значно спрощує процедуру обігу таких акцій на фондовому ринку.

Акції на пред’явника  можна продавати й купувати на вторинному ринку без реєстрації їхнього нового власника. Емітент, що випустив акції на пред’явника, може навіть не знати, хто в нього є акціонером і якою кількістю акцій його підприємства володіють конкретні інвестори. Перехід таких акцій з власності одних інвесторів у власність інших не потребує жодної реєстрації (юридичного оформлення). Їх просто передають з рук у руки.

Акція на пред’явника  — на відміну від іменної —  може існувати як у документарній (паперовій), так і в електронній (безпаперовій) формі. Нагадаємо, що в документарній  формі на бланку ім’я власника не зазначається. Якщо акцію випущено у вигляді комп’ютерного запису, то в файлі електронного депозитарію проти прізвища власника просто вказується кількість акцій. До акції, випущеної у вигляді документарного цінного паперу на пред’явника, може додаватися купонний листок на виплату дивідендів. Купон включає такі дані: серійний номер купона, серійний номер акції, назву акціонерного товариства (емітента) і дату виплати. І ще одна деталь акції на пред’явника — вона має бути обов’язково оплаченою інвестором.

Незалежно від групування акцій за вищеназваними класифікаційними ознаками вони групуються також і за цілим рядом інших ознак. Наприклад, за ступенем вільного обігу акції поділяються на відкриті, тобто акції, що можуть вільно обертатися, і закриті, які не мають такої властивості. Коли емітент пропонує свої акції на продаж усім потенційним інвесторам, а не якійсь конкретній групі, то такий випуск є відкритим, а якщо навпаки — то закритим. Акції закритих випусків мають обмежений обіг, або взагалі перебувають поза обігом.

Особливе значення мають права власників акцій. Щодо цього акції поділяються на звичайні (прості) та привілейовані.

Звичайна акція засвідчує  такі права її власника:

- на участь в управлінні  справами акціонерного товариства;

- на одержання дивідендів (не гарантованих і не фіксованих);

- на певну частину  майна, яке залишається після  ліквідації акціонерного товариства.

Статутом акціонерного товариства можуть бути передбачені  також інші права власника звичайних  акцій. Але названі є обов’язковими  з тими, однак, застереженнями, що виплата дивідендів цілком залежить від результатів діяльності акціонерного товариства, керівництво якого не дає власникові звичайних акцій будь-яких гарантій щодо термінів і розмірів виплати дивідендів, а за ліквідації акціонерного товариства власник звичайної акції отримує вкладене тільки після задоволення інтересів власників облігацій і привілейованих акцій.

Звичайні акції можуть бути «даровими», тобто розподілятися  серед акціонерів пропорційно вартості акцій, які вже є в них на руках. Такі модифікації акцій звичайно обертаються на позабіржовому ринку і реалізуються в найзаможнішому прошарку населення (зокрема випуск таких «дарових» акцій широко практикується в Німеччині).

Кажучи про звичайні акції, можна згадати й таку їхню модифікацію, як «обмежені акції». Вони забезпечують власникам звичайні дивіденди, але не дають права голосу або обмежують можливість його здійснення.

Іще різноманітнішими є  привілейовані або преференційні  акції (preferense — перевага).

Вони можуть бути кумулятивними  й некумулятивними, конвертованими й неконвертованими, відкличними й невідкличними, з фіксованою ставкою й нефіксованою, з пайовою участю або без такої.

Привілейована акція  засвідчує такі права її власника:

а) на одержання дивідендів, як правило, фіксованих, що виплачуються незалежно від результатів діяльності акціонерного товариства;

б) переважне право (порівняно  із власниками звичайних акцій):

1) на першочергове  одержання дивідендів;

2) на пріоритетну участь  у розподілі майна акціонерного  товариства за його ліквідації (якщо цей пріоритет передбачено умовами випуску акцій).

Виплата дивідендів на привілейовані  акції здійснюється в розмірі  отриманого акціонерним товариством  прибутку. Якщо прибуток у відповідному році був недостатнім, то виплата  дивідендів на привілейовані акції здійснюється з резервного фонду, коли ж розмір дивідендів, що виплачуються акціонерам на прості акції, значно перевищує фіксований розмір дивідендів на привілейовані акції, власникам останніх можуть доплачувати відповідну суму. За ліквідації акціонерного товариства власник привілейованої акції одержує пропорційну частину майна цього товариства в передостанню чергу, тобто після розрахунку емітента з державою, кредиторами і трудовим колективом (власник звичайної акції одержує свою частку останнім).