Аналіз доходів та витрат конкертоного банку від емісії та обслуговуванню платіжних карток

РОЗДІЛ 3.АНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ОЩАДБАНКУ ПО ОБСЛУГОВУВАННЮ ПЛАТІЖНИХ КАРТОК

Оцінка прибутковості/збитковості банківських операцій необхідна передусім для визначення доцільності їх впровадження, а також виправданості тарифів за такі послуги. Методика розрахунку ефективності окремих операцій має бути розроблена в кожному банку окремо, виходячи з її специфіки. У загальному розумінні оцінка прибутковості операцій ґрунтується на співвідношенні доходів та витрат за цими операціями.

Операції з платіжними картками відносяться до найбільш прибуткових видів банківської діяльності. В середньому дохід на одиницю витрат в картковому бізнесі більше ніж, по інших операціях. Це пояснюється тим, що банк бере на себе підвищений ризик та значні витрати по створенню та підтримці в належному * технічному стані карткової інфраструктури. Прибуток по картках — це різниця між доходами та видатками банку. Перш за все треба визначити структуру доходів та витрат банку.[22]

Структура доходів Ощадбанку має наступний вид:

      Доходи по емісії та обслуговуванню власних карток:

о За картки (плата за вдачу картки, річна плата за обслуговування);

о              За кредит (відсотки за надані кредити);

о              ATM fee (комісія за видачу готівки);

о              Mark up (овердрафт);

о              Вхідний interchange (інтерчейндж) за операціями в торгівлі;

о Доходи по нарахуванню % на залишки по коррахунку в розрахунковому банку ПС;

о Інші доходи.

      Доходи по обслуговуванню карток, то емітовані іншими банками:

о Комісійні по операціях cash advance (видача готівки);

о Interchange fee по операціях cash advance;

о Комісійні доходи по операціях в торгівлі.[24]

Найбільшу питому вагу в структурі доходів "Ощадбанку" від емісії та обслуговуванню власних карток займає стаття "доходи за картки", яка складається з комісії за вдачу картки, річної плата за обслуговування картрахунку тощо(рис.3.3.). На неї приходиться 48,8% від загального обсягу доходу від емісії та обслуговування власних карток, або 434 677,22 млн. грн.

Рис.3.1. Стуктура доходів «Ощадбанку» по емісії та обслуговуванню власних карток станом на 01.01.2011р.[24]

Доходи за надані кредити протягом 2010р. склали 130 858,59 млн.грн. , що характеризує її долю в структурі доходів від емісії та обслуговування власних карток як 14,7% (див.рис.4.1.). Це пояснюється активною політикою банку, щодо надання кредитів (кредитних ліній) по картрахунках клієнтів.

Комісії, які "Ощадбанк" стягував протягом 2010р. за зняття готівки (ATM fee - Automatic Telling Machine fee) через банкомати дозволили отримати доход в розмірі 129 826,26 тис.грн. або 14,6% (див.рис. 3.1.) в структурі доходів по обслуговуванню та емісії власних картках. Це пояснюється перш за все низькими тарифами по зняттю готівки (0-0,5%, min $0,1 USD) (див. табл.2.5) в порівнянні з іншими банками, та значними об'ємами цих операцій. Протягом 2010 року здійснено 211 597 операцій видачі готівки по картках міжнародних платіжних систем, емітованих Ощадбанком. Обсяг виданої готівки становив 31 836 333,01 грн. та 657 715,13 дол. США. Тобто знижуючи відповідні комісії банку вдалося залучити більшу кількість клієнтів. Така політика Ощадбанку щодо тарифів виявилась досить ефективною. Далі буде проведений розрахунок "критичної маси" (тобто точки беззбитковості), при проведені операції з видачі готівки.[17]

Комісії за перевищення використання відведеного (встановленого при укладанні угоди) залишку (Mark up або овердрафт) по картрахунку клієнта, тобто кредит по більш високих відсотках, принесли Ощадбанку доход в розмірі 61 964,48 грн. або 7% (див.рис.3.1.) в загальній структурі доходів Ощадбанку від емісії та обслуговування власних карток.

Протягом 2010 року Ощадбанком було стягнуто штрафів на суму 27677,04 грн. або 3,1%. (див.рис.3.1.). але як розраховувати на штрафи, як на джерело доходів неможливо.

Комісії за вхідний interchange (інтерчейндж), тобто відсоток, що сплачується екваєром банку-емітенту для покриття його видатків, принесли дохід в розмірі лише 19 549,34 грн. або 2,2% (див.рис.3.1.) в загальній структурі доходів Ощадбанку від емісії та обслуговування власних карток. Це є низьким показником, що свідчить про поки що нерозгалужену мережу торгових точок і, все ж таки протягом 2010 року по картках

Ощадбанку було здійснено 7112 операцій в мережі торгівлі та сервісу на суму 1 606 844,43 грн. Банк повинен прагнути до того, щоб доходи від вхідного інтерчейнджу були основними.

Інші доходи Ощадбанку в 2010 році становили 9,3% (див.рис.3.1.) або 83 068,20 грн.. До інших доходів відносяться комісії за видачу додаткових звітів, виписок по картрахунках, комісії за видачу додаткової картки тощо.

Доходи Ощадбанку по обслуговуванню карток, то емітовані іншими банками, як вже зазначалось вище складається з: комісійних по операціях cash advance (видача готівки), Interchange fee по операціях cash advance (комісії за інтерчейндж по операціях з видачі готівки) та комісійних доходів по операціях в торгівлі.

Протягом 2010 року Ощадбанком було здійснено 5033 операцій по видачі готівки (cash advance) по картках, що емітовані іншими банками на суму 787 298,24 USD, що принесло дохід в розмірі 33 531,32 USD або 136349,9грн. Питома вага цієї статі доходів Ощадбанку по операціях з картками, що емітовані іншими банками складає 30% (рис.3.2.).

Рис.3.2. Структура доходів «Ощадбанку» по емісії та обслуговуванню карток, що емітовані іншими банками станом на 01.01.2011р.[23]

Протягом 2010 року було стягнуто комісій за інтерчейндж (Interchange fee) на суму 59 634,46 грн.) або 70% (див.рис.3.2.) від загального доходу по операціях з картками, що емітовані іншими банками. Така питома вага пояснюється тим, що Ощадбанк виконує також і функцію банку-екваєра, окрім того що він є банком-емітентом.

Витрати Ощадбанку мають наступну структуру:

      Витрати по емісії та обслуговуванню власних карток

о По процесінгу:

■         По генерації та персоналізації карток;

■         По доступу карток в ПС;

о По платіжній системі:

■         По авторизації та клірингу;

■         Інші витрати.

о Вихідний  Interchange по  cash (готівка) за власними картками;

                о Відсотки по залишках на картрахунках;

               о По послугах розрахункового банку ПС;

      По послугах провайдера Х 25;

                  Витрати по обслуговуванню карток, що емітовані іншими банками:

о  По платіжній системі:

■         ПС по обслуговуванню інших карток в частині cash (готівка);

■         ПС по обслуговуванню інших карток в торгівельних підприємствах;

                                 о Вихідний Interchange емітентів по операціях в торгівлі;

                                 о По трансакціях:

■        По cash (готьівка) за картками інших банків;

■        По  операціях  в  торгівельних  підприємствах  за картками інших банків.[19]

Найбільшу питому вагу в структурі витрат "Ощадбанку" по емісії та обслуговуванню власних карток займає стаття "витрати по платіжній системі" на її долю іфиходиться 36,7% (рис.3.3.) або 223 220,86 грн. .Витрати по ПС складаються з витрат по авторизації та клірингу та інших витрат. Витрати по авторизації та клірингу складають 46% від загального обсягу витрат по ПС, та 16,9% від загального обсягу витрат по емісії та обслуговуванню власних карток.

Рис.3.3. Структура витрат по емісії та обслуговуванню карток, що емітованні Ощадбанком станом на 01.01.2011р.[23]

Витрати по процесінгу (ПЦ), до яких належать витрати по генерації та персоналізації карток; по доступу карток в ПС та інші витрати. Загальні витрати по ПЦ за 2010 рік склали майже 30 % (див. рис.3.3.) або 182 188,21 грн. від загальних витрат по емісій та обслуговуванню власних карток. Витрати по генерації та персоналізації карток, витрати по доступу карток в ПС складають 14,8% та 1,4% від загального обсягу витрат по емісії й обслуговуванню власних карток та 49,5% - 4,8% від загального обсягу витрат по ПЦ відповідно.

В 2010 році Ощадбанк нарахував на залишки по картрахунках та виплатив своїм клієнтам 151 475,88 грн. ,що склало 24,9% від загальної суми витрат по емісії та обслуговуванню власних карток.

Плата, яку Ощадбанк сплатив банкам-екваєрам за обслуговування його карток в 2010 році склала 51 829,61 грн.), що склало 8,5% від загальної суми витрат по емісії та обслуговуванню власних карток

Витрати Ощадбанку по послугах провайдера в 2010 році склали 65734,56 грн. або 9,3% від загальних витрат по емісії та обслуговуванню карток.

По обслуговуванню карток, що емітовані іншими банками витрати Ощадбанку склали 31 150,93 грн., що становить 4,4% від загальних витрат банку по емісії та обслуговуванню карток. З яких 4 375,87 грн. - витрати ПС по обслуговуванню інших карток в частині cash (готівка), та 26 775,04 грн.., що становить 14,1% та 85,9% відповідна

Проаналізувавши доходи та витрати Ощадбанку слід відмітити, що 2010 рік він закінчив з позитивним результатом, який дорівнює 381 818,88 грн.

Розрахунок  «критичної маси» показав, що тільки якщо транзакція буде проведена на суму 30 грн. банк досягне точки беззбитковості, тобто коли доходи по проведенню трансакції дорівнюють відповідним витраиам.

В іншому випадку, коли транзакція буде на суму меншу ніж 30 грн. Ощадбанк буде нести більші збитки при зменшені суми транзакції, і навпаки коли транзакція буде проведена на суму більшу ніж 30 грн. банк буде отримувати прибуток[11].

РОЗДІЛ 4. ШЛЯХИ ВИБОРУ ОПТИМАЛЬНОЇ ЦІНОВОЇ ПОЛІТИКИ НА РИНКУ ПЛАТІЖНИХ КАРТОК

Ситуація, яка зараз спостерігається на ринку платіжних карток пояснюється трьома причинами. На 1-му місті стоїть (і буде стояти ще як мінімум декілька років) збільшення емісії карток за рахунок зарплатних проектів, на 2-му та 3-му відповідно проведення рекламних акцій та реалізація проектів для обслуговування платежів на підприємствах.

При встановленні цін на банківські продукти комерційний банк може використовувати такі підходи до ціноутворення: "витрати плюс", "ціни на рівні цін конкурентів", встановлення ціни на рівні середньоринкової тощо.

Найбільш простим та вигідним є підхід до визначення ціни є "витрати плюс". Ціни при цьому встановлюються на рівні середніх витрат та додається норматив прибутку. Цей підхід ще називають затратними. Але така ціна не може задовольнити споживача тому що останнього цікавлять не витрати виробництва, а їх результат; корисність послуги, її якість та ступінь задоволення потреб споживача.

З іншого боку, як банк, так і споживач (клієнт банку) повинні орієнтуватися на ринкові ціни конкурентів (якщо існують товари-аналоги або товари-субститути). Треба також враховувати, що на ринку існує конкуренція цін (цінова конкуренція) та конкуренція якості банківського продукту (нецінова конкуренція).

Встановлення цін на рівні середньоринкових має певні недоліки, пов'язані з тим, що усереднена ціна може мати значні відхилення від реальної ціни, що може негативно позначитись на діяльності банку.

При визначенні ціни потрібно дотримуватись науково обґрунтованих методів ціноутворення, а точніше, тих, які прийняті на сучасному світовому ринку. Ці методи доволі різноманітні та залежать від специфіки банківського продукту. Найбільш важким, але і найбільш правильним слід визначити метод встановлення ціни на базі споживчої якості банківського продукту

Аналізуючи тарифи та спектр послуг з міжнародними платіжними картками, які пропонуються клієнтам українськими банками та Ощадбанком зокрема можна побачити тенденцію зниження тарифів та впровадження нових проектів, які б враховували інтереси пересічного клієнта. Зараз в своїй діяльності банки орієнтуються на громадян з середнім рівнем доходу.[14]

Пропонувати платіжні картки Ощадбанк почав не так давно (близько 4 років). Його можна вважати новачком в картковому бізнесі. Аналіз тарифів Ощадбанку показав, що він використовує політику "низьких цін" або політику "прориву на ринок". Така агресивна цінова політика дозволила Ощадбанку по результатах проведеної рейкінгової оцінки зайняти перше місце серед банків вибірки  (див.  п.2).     Результати такої політики ціноутворення є досить вагомими. Ощадбанку вдалося на протязі 2010 року емітувати більше ніж 21000 карток, коли лідеру на ринку платіжних карток «Райффазен Банк Аваль» вдалося емітувати приблизно 17000 карток за цей же період. Така агресивна політика принесла Ощадбанку прибуток від операцій з платіжними картками за 2010 рік в розмірі 381 818,88 грн., але на цьому зупинятися банк не буде.

При визначенні ціни на свої послуги Ощадбанк комбінує такі методи ціноутворення як "витрати плюс" та "ціни на рівні конкурентів". Тобто відштовхуючись від собівартості надання послуги Ощадбанк закладає таку мінімальну норму прибутковості, щоб кінцева ціна не була вищою ніж ціна конкурентів. Це дозволяє банку покривати свої витрати, отримувати прибуток та залучати клієнтів.

Доказом цього може бути розрахунок ефекту від впровадження "зарплатного проекту", як наслідку вірно визначеної ціни на послуги.

З організаційної точки зору, має бути розроблений бізнес-план по емісії та обслуговуванню даного продукту в мережі установ Ощадбанку. Складання бізнес-плану включає в собі розрахунок витрат банку на впровадження даного проекту, розрахунок планових обсягів емісії та обслуговування карток, калькуляцію витрат на здійснення окремих операцій тощо.