Аналіз доходів та витрат конкертоного банку від емісії та обслуговуванню платіжних карток

Перспективні плани банків передбачають розробку додаткових послуг для власників карток, упровадження зарплатних проектів, реалізацію спеціальних пенсійних та студентських програм, випуск віртуальних карток для розрахунків у мережі Інтернет, розширення власної мережі пунктів обслуговування карток та банкоматів. Банки працюють над підвищенням привабливості власних карткових продуктів шляхом реалізації проектів з продажу товарів у розстрочку, оплати комунальних послуг з карткових рахунків, бонусних та виграшних програм.

Як ми бачимо,що на ціноутворення картки впливають тарифи, обслуговування карток, надання додаткових та пільгових для держателя карток.

РОЗДІЛ 2.ДОСЛІДЖЕННЯ ЦІНОВОЇ ПОЛІТИКИ БАНКУ НА РИНКУ ПЛАТІЖНИХ КАРТОК

Для української банківської системи поворотним став 1996 рік. Етап легкого заробляння грошей завершився періодом відносної стабілізації національної валюти. Банки перестали одержувати надприбутки від кредитування торговельних угод, операцій купівлі-продажу валюти тощо і почали шукати нових шляхів залучення коштів. Чимало з них змінили політику щодо приватних вкладників, прагнучи зацікавити їх якимись новими стимулами, адже гроші населення були й залишаються найдешевшим і найреальнішим кредитним ресурсом.

У зв'язку із цим стрімко зріс інтерес комерційних банків до сучасних технологій, зокрема, платіжних карток як важливого інструменту залучення коштів  фізичних осіб. Найпоширенішими в Україні (не враховуючи спеціалізованих телефонних і проїзних у метро) є ідентифікаційні картки з магнітною смугою - засіб доступу клієнтів ряду банків до депозитних рахунків. Здебільшого це картки міжнародних платіжних систем Visa та MasterCard.

На початку 1996 року до міжнародної платіжної системи Visa International Service Association було прийнято сім українських банків: Промінвестбанк, Приватбанк, "Аваль", Укрексімбанк, Укрінбанк, Перший міжнародний банк та Градобанк (Табл. 2.1.).

Сім ведучих комерційних банків - "Аваль", "Україна", Перший Український Міжнародний банк, Ощадний банк, Приватбанк, Укрексімбанк та Укрінгбанк в 1999 році підписали угоду з компанією Еuroрау International про створення в країні асоціації учасників системи Еuroрау. Підписання угоди є прямим наслідком стрімкого росту популярності платіжних продуктів системи Еuroрау на Україні.

Але  так як сьогодні не існує платіжної системи Europay,то можна сказати найбільшого попиту на платіжні продукти систем MasterCard та Visa International.

К першому кварталу 2010 р.кількість платіжних карток дія,яких не закінчилася приблизно дорівнює 45 тис  . Прискорено розширюється система банкоматів та торгівельних підприємств, які надають весь спектр послуг по картках MasterCard і Visa International(див. Табл. 2.1.)..

Таблиця 2.1.

Українські банки-члени міжнародних платіжних систем станом на 01.01.2010р[31]

Стан ринку кредитних карток сьогодні дуже складний та напружений. Ведучі платіжні асоціації ведуть серйозну конкурентну боротьбу за завоювання якомога більшої частини ринкового простору. Так на долю міжнародної платіжної системи Visa International приходиться приблизно 55% українського ринку платіжних карток, а на долю міжнародної платіжної системи MasterCard припадає 45% українського ринку платіжних карток, та 5% займають такі міжнародні платіжні системи як, Diners Club та JBC (рис 2.1.).

Рис. 2.1. Структура ринку пластикових карток на Україні в розрізі міжнародних платіжних систем за станом на 01.01.2010 р.[ 24]

Теперішній стан українського ринку пластикових карток можна охарактеризувати як бум, що продовжується. Доказом цього є той факт, що щорічна кількість карток, що емітується, збільшується у геометричній прогресії. Так кількість користувачів з червня 2010 року до 1 січня 2011 року зросла майже на 412 тисяч, з 500 тисяч у червні 2010р. до 911,792 тисячі користувачів на 1 січня 2011 р.[ 24]

Така динаміка неможлива у жодній країні з розвинутим ринком банківських послуг. Безперечно, може й існують більш популярні та вигідні банківські послуги, але залишки на карткових рахунках у комерційних банках зростають значно швидше, ніж на звичайних поточних рахунках, будь вони гривневими або валютними. Це має надзвичайне значення для формування ресурсної бази банку та його діяльності загалом.

Успішно на ринку пластикових грошей діють такі банки як:

      Приватбанк

      ПУМБ

      Райффайзен Банк Аваль

      Промінвестбанк

      Ощадний банк

      Укрексімбанк

      Надра

      інші

Треба відмітити, що на долю чотирьох крупних банків, таких як Приватбанк (який перший серед банків України переступив поріг емісії 12 936 218 шт.), Райффазен Банк Аваль випустив 3 182 276 шт. карток, Промінвестбанк на 1 січня 2011 року випустив приблизно 2 007 759 карток, Ощадний банк – 1 813 816(див.табл.2.2)

Таблиця 2.2[ 24]

Банки лідери в емісії платіжних карток станом на 01.01.2010р(шт.)

Ці банки в тій чи іншій мірі борються на ринку обслуговування підприємств торгівлі та залучення фізичних осіб. Серед банків склались певні групи, які діють в наступних напрямках:

•         ПУМБ - має сталу кількість великих клієнтів, почав активно пропонувати свої послуги на ринку еквайєрингу (пріоритетний регіон діяльності -Донецька, Луганська, Маріупольська області).

•         Промінвестбанк - має одну із самих досвідчених команд на Україні по обслуговуванню пластикових карток. Цей банк першим серед вітчизняних створив власний процесинговий центр. В останній час значно активізував діяльність на ринку пластикових грошей, як по залученню клієнтів, так і торгівельних точок.

•         Приватбанк - традиційний конкурент Райффазен Банк Аваль на ринку пластикових карток, має найбільшу мережу торгівців, пропонує такі ж послуги що і Райффазен Банк Аваль та веде агресивну політику в регіонах. Для банку одним з най пріоритетних напрямів діяльності є забезпечення можливості обслуговування власних клієнтів по всій Україні.

•         Укрексімбанк - маючи статус державного банку, на початку 1998 року почав найактивніший наступ на ринок торгівців. Проводить свою політику послідовно, вкладає великі об'єми коштів в розвиток даної сфери. Донедавна банк не претендував на ринок фізичних осіб і в даній області не був конкурентом Райффазен Банк Аваль, але аналізуючи цінову політику, яку банк проводить останнім часом, можна сказати, що він переглянув пріоритети діяльності на картковому ринку. До того ж не виключено створення альянсу між «Укрексімбанком» та «Ощадбанком», а в умовах створення процесингового центру НБУ це неминуче приведе до витіснення деяких банків з ринку пластикових карток, адже два спеціалізованих державних банків не втратять можливості в завоюванні масового споживача

Розпочавшийся процес стабілізації загального стану фінансового ринку неминуче веде за собою й позитивний розвиток карткового ринку.

Потрібно зауважити, що на протязі останніх півтора-двох років банки-члени платіжних систем VISA та MasterCard періодично знижували тарифи як по обслуговуванню емітуємих ними карток, так і по еквайрингу. На початковому етапі розвитку карткових програм між банками практично не було конкуренції, а продукт, що пропонувався, виявився настільки популярним, що банки мали змогу дозволити собі орієнтуватися на найбільш платоспроможних клієнтів та встановлювати завищені тарифи по обслуговуванню. Потім із розширенням клієнтської бази тарифи почали плавно зменшуватися і на теперішній час по тарифам на виготовлення та обслуговування як між банками, так і за різновидами карток VISA і Mastercard існує майже повне співпадіння. Крім того, у боротьбі за клієнта банки йдуть на додаткові послуги, так Райффазен Банк Аваль здійснює зарахування премії у розмірі 0.5% від суми, витраченої у його магазинах, "Приватбанк" з 7 квітня 1998 року відмовився від авансової плати за річне обслуговування користування карткою і перейшов на щомісячне зняття комісійних, що у співставленні з нарахуванням до 7%   річних по залишках  рахунків  дає  можливість   клієнту  компенсувати  витрати  за обслуговування картки.

Основну "погоду" встановлюють 3-4 з найміцніших банків, Причому невипадково, ці банки є найбільш крупними інвесторами, найбільш активними дилерами, мають дуже розгорнуту філіальну мережу, тощо. Особливо це видно в еквайрингі: той, хто не спроможний вкладати сотні тисяч доларів у автоматизацію комерційної мережі, в банкомати - заздалегідь приречений до витіснення з цього бізнесу.

Найбільш активну діяльність по створенню власної інфраструктури ведуть банки Pайффазен Банк Аваль ", "Приватбанк", "Укрінбанк", ПУМБ, "Промінвестбанк", Ощадбанк, причому майже 35% ринку еквайєрингу контролюється Райффазен Банк Аваль (це пояснюється тим, що Райффазен Банк Аваль має власний процесинговий центр та розгалужену мережу торгових точок, які приймають астикові картки), 30% - КБ «Приватбанк» (рис 2.2.), банки намагаються залучити до роботи з картками якомога більшу кількість торгових точок, на відміну від Укрексімбанку,що намагається обслуговувати лише самих крупних клієнтів, наприклад, готель "Київська Русь", де лише щомісячний оборот складає біля 250 тисяч доларів.

Рис.2.2. Структура ринку еквайрингу на Україні станом на 01.01.2010р.[24]

Також дані банки мають найрозгалуженішу мережу пунктів прийому карток  та банкоматів (див.табл.2.3.)

Таблиця 2.3.

Кількість банкоматів встановлених банків-лідерами вітчизняного карткового рнику (одиниць)[ 24]