Фітопрепарати промислового виробництва

Усі настої і відвари за співвідношенням сировини до готової витяжки поділяються на чотири групи.

 

Співвідношення сировини і готової витяжки	Назва лікарської рослинної  сировини
1:10	Усі рослини, крім сильнодіючих і окремо зазначених
1:30	Трава горицвіту весняного Корені і кореневища валеріани Трава споришу і конвалії Коріння китяток, сенеги, синюхи, собачого мила Бульби  морської  цибулі
1:400	Трава термопсису Листки Наперстянки
1:20	Корені  алтеї лікарської, плоди  шипшини

 

КВП показує об'єм води, що поглинається 1,0 ЛРС після віджимання її в перфорованому стакані (деколятор) інфундирки.

При цьому враховують, що для різних видів ЛРС КВП можуть бути іншими. Об'єм води, який поглинається сировиною, розраховують та додають  до вказаного за прописом.

Стандартність сировини. Склад і концентрація водних витяжок, сила і характер їх дії на організм залежать від вмісту у вихідних сировини діючих засобів, який може коливатися від цілого ряду причин (місця і часу збору та ін.).

Стандартною називається та сировина, яка відповідає вимогам сучасних нормативних актів.

• в аптеки надходить тільки стандартна ЛРС або з вищим вмстом      діючих  речовин чи підвищеною біологічною активністю, що вказується на етикетці контейнера у відсотках або в біологічно активних одиницях дії (ОД);
• розрахунки нестандартно! ЛРС проводить за формулою:

  , де

х — кількість нестандартної сировини;

А — кількість сировини, прописаної в рецепті (г);

В — стандартний вміст діючих речовин (% або ОД);

Б — фактична кількість лікарських речовин у даній сировині

 

Температура і тривалість процесу настоювання (нагрівання і охолодження) (див. таблицю нижче).

 

Вид витяжок	До 1000 мл		Від 1000 до 3000 мл		На «Cito»
	На киплячій водяній  бані	При кімнатній температурі	На киплячій водяній  бані	При кімнатній температурі
	Настоювання	Охолодже-ння	Настою-вання	Охолод-ження
Настої	15 хв	45 хв	25 хв	45 хв	25 хв (охолодження штучне)
Відвари	30 хв	10 хв	40 хв	10хв	25 хв (охолодження штучне)

 

 

рН середовища. Для настоїв і відварів, виготовлених із сировини, що містить алкалоїди, які містяться в сировині у вигляді не-розчинних у воді основ, для переведення їх у легкорозчинні солі — водне середовище — слщ шдкислити додаванням розраховано! кількості розчину хлоридної кислоти 0,83%.ЇЇ беруть за масою стігьки, скільки міститься алкалоїдів у наважці ЛРС в перерахунку на хлористий водень.

Такою ЛРС є:

• трава термопсису;
• листки беладони та ін.

 

Гістологічна будова сировини.

• Настої готують із тонкої, ніжної сировини (квітки, листки, трави);
• із щільної твердої сировини (кори, корені, кореневища) — готують відвари.

 

Виняток:

- з коренів з кореневищами валеріани готують настої;

- з шкірянистих листків сени,

- мучниці,

- брусниці — відвари

 

                Основною стадією одержання екстрактів-концентратів є кстрагування лікарської рослинної сировини. Усі екстракційні препарати готують за схемою:

• екстрагування діючих речовин;
• очистка від баластних речовин;
• стандартизація готового продукту.

 

Екстракти-концентрати — це особлива група стандартизована певну кількість діючих речовин екстрактів, призначених для отовлення настоїв і відварів шляхом простого розчинення або іування відповідної кількості концентрату з очищеною водою. За консистенцією вони бувають:

• рідкі (extracta fluida standartisata 1:2). Це означає, що: 1 частина рослинної сировини відповідає за вмістом діючих речовин 2 об'ємним частинам концентрату.

Тому  для приготування настою чи відвару з його використанням останнього беруть удвічі більше за об'ємом від кількості прописаної сировини.

Промисловість випускає:

• extraction Adonidis fluidum (1:2);
• extractum Leonuri fluidum (1:2);
• extractum Valerianae fluidum (1:2);
• сухі (extracta sicca standartisata 1:1).

 При виготовленні настоїв, відварів із сухих екстрактів-концентратів їх беруть у кількості, рівній до маси прописаної сировини, розчиняють у відповідному об'ємі очищеної води (при вмісті 3 % і більше — враховують КЗО). Проціджують у контейнер для відпуску.

Промисловість випускає:

• extractum-concentratum herbae Adonidis vernalis siccum (1:1);
• extractum-concentratum radicis Althaeae siccum (1:1);
• extractum-concentratum herbae Digitalis siccum (1:1);
• extractum-concentratum herbae Thermopsidis siccum (1:1).

 

Усі екстракти готують  за загальною схемою виготовлення фітопрепаратів з додатковими операціями:

• випарювання,
• висушування (для сухих екстрактів).

 

Основними методами одержання  екстрактів є метод мацерації  і перколяції, комбінований метод (мацерації  з перколяцією).

Метод перколяції полягає  в пропусканні через рослинну сировину екстрагента в перколяторах

Очистка екстрактів проводиться залежно від виду і розчинника. Так, рідкі екстракти очищають, як і настойки, методом відстоювання при температурі не вище 8°С декілька діб, після чого фільтрують. Очистка витяжок для густих і сухих екстрактів проводиться різними методами: водні витяжки — кип'ятінням із додаванням адсорбуючих речовин або без них, якщо екстрагування проводилося слабким етиловим спиртом і витяжка містить багато ВМС — обробляють міцним етиловим спиртом із наступною заміною розчинника — до упареної витяжки додають воду. Витяжку відстоюють і фільтрують.

Стандартизація рідких екстрактів проводиться за вмістом:

• діючих речовин;
• етилового спирту;
• сухого залишку.

Сухі і густі екстракти  стандартизують за вмістом вологи. Зберігають екстракти так, як і настоянки.

Максимально очищені екстракційні фітопрепарати (новогаленові) — це фітопрепарати, що містять у своєму складі діючі речовини вихідної ЛРС у їх природному стані і максимально очищені від баластних речовин. Глибока очистка підвищує їх стабільність, знімає побічну дію ряду баластних речовин, дозволяє використовувати ці препарати для ін'єкційного застосування. Крім того максимально очищені фітопрепарати випускають стандартизованими біологічними або хімічними методами за діючими речовинами.

Максимально очищені фітопрепарати  можуть випускати н різних формах: порошки, таблетки, драже, краплі, ампули тощо.

Соки свіжих рослин. Із свіжої рослинної сировини готують: соки, настойки, екстракти. Метод виготовлення цієї групи препаратіи вибирається залежно від виду. Соки одержують шляхом пресування подрібненого рослинного матеріалу під високим тиском. До віджатого соку зразу додають етиловий спирт (на 85 частин соку 15 частин 95 % спирту). Стабілізують хлорбутанолгідратом або натрію метабі-сульфітом. Очищають відстоюванням при температурі не вище 8 "С, фільтрують, стандартизують за вмістом діючих речовин і концентрацією етилового спирту.

 

Фармацевтична промисловість випускає:

 

 

 

Сік подорожника (Succus Plantaginis) одержують шляхом пресування подрібнених листків подорожника великого і подорожника блошиного. Використовують при анацидних гастритах і хронічних колітах. Випускають у флаконах по 250 мл, зберігають у темному прохолодному місці.

 

Сік алое (Succus Aloes) одержують із свіжих листків алое деревоподібного. Застосовують при гастритах, зовнішньо — при гнійних ранах, опіках. Випускають у склянках із темного скла по ЗО—50 мл. Зберігають у захищеному від дії світла місці при температурі не вище 10°С.

 

 

Сік жовтушника (Succus Erysimi) одержують із свіжозібраної трави жовтушника різних видів. Зберігають за списком А. Сік жовтушника — напівфабрикат для виготовлення препарату "Кардіовалену".

 

 

 

 

Приготування настоїв із сухих і рідких екстрактів-концентратів

При виготовленні мікстур з використанням екстрактів-концентратів потрібно дотримуватися правил приготування ліків з рідким дисперсійним середовищем:

• готувати масо-об'ємним способом;
• першою відмірювати розраховану кількість очищеної води:
• у робочий стакан, якщо солі і екстракт — сухі, їх розчинити і проціжувати в контейнер для відпуску;
• у контейнер для відпуску, спочатку додавати солі у вигляді концентрованих розчинів, а потім екстракт-концентрат рідкий;

• настоянки, спиртові розчини, ароматні води, смакові і цукрові сиропи додавати у склянку для відпуску останніми в такій послідовності:

• водні, не пахучі і не леткі рідини;
• спиртові розчини в порядку збільшення міцності спирту;
• пахучі і леткі рідини, що вміщують ефірні олії (нашатирно-анісові краплі, грудний еліксир, розчин цитралю, настоянку м'яти перцевої), додавати у контейнер для відпуску, попередньо змішавши в окремій підставці з цукровим сиропом (за його наявності в прописі) або з рівною кількістю мікстури частинами, збовтуючи.

Наприклад:

Rp.: Infusi herbue Adonidis uernalis  ex 6,0 —180 ml

Natrii bromidi  4,0

Tincturae Valerianae  5 ml

Misce. Da.

Signa: по 1 столовій ложці 3 рази на день.

Лікарський препарат — опалесцентна мікстура, тонка суспензія, до складу якої входить світлочутливий, розчинний у воді лікарський засіб натрію бромід, спиртова (70 %) настоянка валеріани, а також настій з трави горицвіту, що вміщує серцеві глікозиди і є сильнодіючим лікарським засобом.

Перевірити  дози трави горицвіту весняного (естракту-концен-трату сухого (1:1):

V заг. = 180 мл + 5 мл = 185 мл.

V cтолової ложки = 1.5 мл.

Vзагальний              185 мл 

 

m трави горицвіту весняного = 6,0 = m екстрату-концентрату сухого

 

Настоянки

Настоянки (від лат. tіngеrе — мочити), — це спиртові витяжки із ЛРС, що одержують без нагрівання і видалення екстрагента. Вони є прозорими, забарвленими рідинами, які мають смак і запах рослин, з яких їх приготовано.

Настоянки поділяються на прості, які виготовлені з одного виду сировини, і складні — із різних видів сировини, інколи з додаванням лікарських засобів. Для їх одержання використовують, як правило, засушену сировину.

Основним  методом одержання настоянок  є метод мацерації:

— настоюванням в настойнику потрібної кількості подрібненого рослинного матеріалу з розрахованою кількістю екстрагента при кімнатній температурі декілька діб;

• періодично вміст настойника перемішують;
• рідину зливають;
• сировину віджимають;
• заміряють об'єм отриманої рідини.

 

 

 

                                

 

 

Настойник,який обертається             Преси для відпрацьованого

                                                                     рослинного матеріалу:

                                                                    а— гвинтовий,

     б— диференціальний

 

При невідповідності заданому об'єму готового продукту додають  чистий екстрагент. При виготовленні настоянок як екстрагент використовують етиловий спирт різної міцності (від 40 % до 95 %).

Масооб'ємне співвідношення між сировиною  і готовим продуктом:

• із звичайної сировини настоянки готують у співвідношенні 1:5:
• із сильнодіючої сировини — у співвідношенні 1:10;
• із несильнодіючої сировини (настоянка арніки, глоду, нагідок) — 1:10.

Очистка настоянок проводиться шляхом відстоювання одержаної витяжки протягом декількох діб при температурі не вище 8^о С.

Стандартизація настоянок проводиться за вмістом:

• етилового спирту;
• діючих або екстрактивних речовин;
• важких металів (не більше 0,001 %).

Якість настоянок, що містять  серцеві глікозиди або гітйсі речовини, визначають біологічними методами.

До цієї групи фітопрепаратів належать: