Контрабанда ювелірних виробів з дорогоцінних металів і коштовного каміння та їх вплив на економіку України

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 30 Марта 2012 в 23:03, курсовая работа

Краткое описание

Митне право України усе більше і більше відіграє роль у боротьбі з організованою міжнародною злочинністю, у попередженні наркобізнесу, незаконної торгівлі зброєю, в захисті культурно-історичного надбання України.
Перехід до ринкової економіки, зміна внутрішніх і зовнішніх форм економічного обороту, значний ріст злочинів у сфері економіки в Україні вимагає в даний час особливої уваги до питань економічної безпеки країни в умовах лібералізації зовнішньоекономічних зв'язків.

Содержание работы

Введення
I. Вплив контрабанди ювелірних виробів на економіку держави
1.1. Загальне поняття контрабанди в законодавстві України
1.2. Організація боротьби з контрабандою ювелірних виробів як елемент захисту економіки держави
II. Кон'юнктура ринку ювелірних товарів з урахуванням контрабандного ввезення товарів
2.1. Світові тенденції розвитку ринку виробів з дорогоцінних металів та коштовного каменю
2.2. Стан вітчизняного ринку ювелірних товарів з урахуванням товарів, які потрапили на територію України у вигляді контрабанди
III. Боротьба з контрабандою на ринку ювелірних прикрас
3.1. Аналіз світового досвіду в боротьбі з контрабандою ювелірних товарів
3.2. Засоби боротьби з контрабандою ювелірних прикрас
Висновки
Список використаної літератури

Содержимое работы - 1 файл

Курсовая Катя.doc

— 2.55 Мб (Скачать файл)

Вбачається тенденція до скорочення обсягів незаконного ввезення товарів легкої промисловості з країн СНД (Росії, Білорусі та Молдови). Насамперед, це пояснюється як економічними факторами – на сьогодні покупці за ціновими характеристиками віддають перевагу китайським товарам, а за якісними характеристиками – товарам із країн Західної Європи, так і вжиттям ряду оперативних заходів спільно з митними службами цих країн.

Широкого розповсюдження нині набуло незаконне ввезення на територію України м’яса та м’ясопродуктів. Так, за 11 місяців 2007 року митними органами задокументовано 747 спроб незаконного ввезення м’яса та м’ясопродуктів в Україну, вилучено понад 527 т м’ясопродукції.

За фактами незаконного ввезення м’яса та м’ясопродуктів митними органами порушено 4 кримінальні справи на суму 3,9 млн. грн.

Переважна більшість правопорушень – 85 %, предметом контрабанди яких є продукція тваринного походження, виявляється на українсько-польському кордоні, де протягом 2007 року митними органами складено 633 протоколи про порушення митних правил, вилучено понад 237 т продукції на загальну суму 1,76 млн. грн.

На українсько-російському кордоні виявлено 5 % правопорушень – складено 35 протоколів на суму 182 тис. грн., вилучено понад 18 т м’ясопродукції.

На кордони з Білоруссю, Угорщиною, Словаччиною та Молдовою припадає 8 % правопорушень. Здебільшого, це спроби незаконного ввезення в Україну м’ясопродукції незначними партіями шляхом приховування в конструктивних порожнинах транспортних засобів та спрощеної форми прикордонно-митного контролю.

Двояко виглядає ситуація на морському кордоні – за кількістю випадків це лише 2 % (17 випадків), але за вартістю товарів – 13 % (484 тис. грн.). Як правило, це спроби незаконного переміщення значних партій м’ясопродукції шляхом ухилення від сплати податків.

Крім того, протягом 2006–2007 років митними органами виявлено та припинено ряд каналів незаконного переміщення цукру під виглядом операцій з давальницькою сировиною, переміщення металобрухту з ухиленням від сплати вивізного мита на підставі угод про вільну торгівлю, персиків під виглядом нектаринів, незаконних експортних операцій з лісоматеріалами.

Відповідно до Програми боротьби з виробництвом та розповсюдженням фальсифікованих лікарських засобів на 2003–2008 роки, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.03 № 1075, виявлено схеми, пов’язані з незаконним ввезенням фармацевтичної продукції.

Переважна більшість контрабандних проявів фіксується у морських портах (м. Іллічівськ, м. Одеса, м. Миколаїв та ін.), на сухопутних ділянках державного кордону та на авіаційних (м. Київ) і залізничних (Сумська область) пунктах пропуску товарів.

Іншою проблемною ділянкою залишається так званий “зелений” кордон з Молдовою (особливо його Придністровська ділянка), що обумовлено складною криміногенною і соціально-економічною обстановкою на суміжній території та наявністю розгалуженої мережі неконтрольованих польових доріг.

Так, із загального обсягу транзитних перевезень на придністровську ділянку кордону припадає біля 70 %.

Узагальнена інформація Генеральної прокуратури свідчить про існування кількох стабільних злочинних механізмів контрабанди та ухилення від сплати митних платежів у повному обсязі як на внутрішніх, так і прикордонних митницях. Зокрема, на всій митній території України мають місце факти вивезення вантажів із зазначенням у товаросупровідних документах неправдивих відомостей щодо їх вартості. Для досягнення злочинної мети підприємцями також використовуються так звані “прямі” контракти, які нібито укладені безпосередньо виробником продукції в країні відправника та фірмою-імпортером в Україні з фіксацією цін на товари. У більшості випадків зазначені контракти є фіктивними, особливо це стосується угод, укладених з китайськими та турецькими фірмами.

Масового розповсюдження набули схеми імпорту товарів із використанням в якості відправників фірм, зареєстрованих в офшорних зонах, які без будь-яких фіскальних наслідків можуть здійснювати “збиткові” поставки товарів в Україну із документальним заниженням їх вартості через митні ліцензійні склади на прикордонних територіях країн Євросоюзу (Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії).

Яскравим прикладом непослідовності у визначенні митної вартості товарів можуть слугувати наступні статистичні дані Державної митної служби: середня митна вартість одиниці ввезеного товару на Південній регіональній митниці становить 4,3 грн., на Приморській – 7,64 грн., а на Миколаївській митниці лише 58 копійок.

Наступним “згубним” механізмом при імпорті товарів є застосування вексельної форми розрахунку до сплати ПДВ, насамперед фірмами-імпортерами, що ввозять до кінцевого споживача різнопланові товари, які не використовуються у виробничих і технологічних процесах.

На увагу заслуговує так звана схема імпорту товарів за судовими рішеннями, коли суб’єкти ЗЕД або повністю звільняються від сплати окремих видів податків і митних платежів (СПД “Колосовська”, “Долінська”, “Борець”, “Зайцев”, “Вощенко” та ін.), або судовими рішеннями фіксуються такі поняття, як митна вартість товарів (ТОВ “Тіора”, “Металопрокат”, “Орбіта”, “Євроконтакт” та ін.), що є неприпустимим, оскільки у сфері митної справи уповноваженим державним органом з цих питань є Державна митна служба, а не суд будь-якої інстанції.

Найбільш типовими контрабандними схемами та механізмами, що застосовуються на митницях продовжують залишатися переміщення вантажів без оформлення митних документів, сплати платежів і податків, фіксації в обліках відповідних служб (“чорні” схеми) та зниження фактурної вартості й кількості задекларованих вантажів шляхом підміни або підробки товарно-супровідних документів, маніпуляції з кодуванням товарів (“сірі” схеми). Розповсюдженим є переміщення товарів поза пунктами пропуску на ділянках “зеленого” кордону з Придністров’ям.

Вказані протиправні прояви мають характерні особливості залежно від регіону, виду транспорту, пори року та рівня активності контролюючих органів.

Широкого розповсюдження набули факти контрабанди та порушення митних правил при ввезенні на митну територію України автотранспортних засобів. Одна з найпоширеніших таких контрабандних схем – заниження митної вартості автомобілів. При ввезенні майже кожного автомобіля реальна вартість занижується від трьох до 20 разів.

Треба відмітити, що загальноукраїнський процес заниження митної вартості товарів триває з 2005 року.

Наприклад, за даними бюджетного комітету Верховної Ради України, у 2004 році дитячий одяг з бавовни імпортовано в Україну з середнім рівнем митної вартості 28,46 $ США за кілограм, а у 2005 році він знизився до 2,03 $ США. Тобто, заявлена вартість зменшилася у 14 разів. Митна вартість на текстиль та вироби з нього за цей період зменшилася в 53 рази.

У 2007 році під час митного оформлення імпорту з Китаю товарів широкого вжитку Південною (Одеською) регіональною митницею з кілограма ввезеного товару до бюджету стягується приблизно одна гривня митних платежів.

Інша поширена схема – оформлення пасажирських автомобілів, як вантажних, без акцизу. Скажімо, на Вінницькій митниці середні втрати держбюджету на одному автомобілі сягають 50 тис. грн. На Житомирській митниці недоплата акцизу на кожному, начебто вантажному, автомобілі становила в середньому 35 тис. грн. За результатами тільки однієї перевірки у 2007 році на Ужгородській митниці виявлено 94 порушення, кожне з яких обійшлося державі приблизно у 50 тис. грн. (отже, за однією схемою лише на одній Ужгородській митниці збитки становили 4,7 млн. грн.).

Ще одна схема, коли автомобілі, які були в експлуатації терміном до року, оформлялися, як нові, з нульовою ставкою акцизу. При цьому довести, що конкретний автомобіль не є новим, а вже експлуатувався півроку чи рік, дуже важко.

Крім того, в Україну завозять автомобілі, що були у користуванні понад вісім років. Їх оформляють як гуманітарну допомогу. Проте, відповідно до ст. 1 Закону України “Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів” такі автомобілі взагалі не підлягають пропуску через кордон до України.

За результатами аналітичної роботи працівниками митних органів викрито схему використання фіктивних молдовських сертифікатів походження товарів.

Встановлено факти підробки 224 сертифікатів, унаслідок чого бюджетом не отримано понад 14 млн. грн. митних платежів. Митними органами протягом 11 місяців 2007 року складено 75 протоколів про порушення митних правил, порушено 3 кримінальні справи.

За даними Служби безпеки України, протягом 2005–2007 років набуло поширення розмитнення товарів у пільговому режимі без сплати податків та мита за рішенням судів. Зокрема, за рішенням судових установ суб’єктам підприємницької діяльності, згідно Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, надаються дозволи на здійснення імпорту товарів в Україну без сплати митних платежів, хоча вони передбачені тільки для інвалідів війни, а правоохоронним і контролюючим органам заборонено втручатися у їхню діяльність. Нерідко з використанням документів про пільги інваліда війни та за рішенням суду про звільнення від податків та мита через митний кордон України переміщуються значні партії товарів.

За втручанням судів звільняються від сплати митних платежів суб’єкти підприємницької діяльності – фізичні особи, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, що суперечить вимогам Закону України “Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб’єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження” .

Мають місце факти звільнення судами від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) при застосуванні пільг, передбачених ст. 12 Закону України “Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області” і підзаконних нормативних актів, що діяли до 31 березня 2005 року та регулювали порядок митного оформлення ввозу сировини на територію СЕЗ “Донецьк”. За висновками Генеральної прокуратури України, Верховний Суд України не завжди погоджується з позицією та документами реагування, внесеними нею з метою захисту інтересів держави.

Створено практику використання незаконних судових рішень з метою розмитнення автомобілів, увезених в Україну контрабандним шляхом, що призводить до втрати коштів державного бюджету на десятки мільйонів гривень. Так, рішенням ряду районних судів Рівненської області, всупереч вимогам чинного законодавства, задовільнялися позови фізичних осіб про визнання фактів укладання договорів купівлі-продажу автомобілів та зобов’язання органів ДАІ зареєструвати право власності за позивачами, як добросовісними набувачами. Всього виявлено 40 таких рішень, при цьому, як з’ясовано прокуратурою, у 17 випадках справи за цими позовами у судах взагалі відсутні. На підставі зазначених неправомірних рішень легалізовано автомобілі, незаконно, поза митним контролем, увезені в Україну.

Контрабанда тісно пов’язана з корупцією в органах влади і управління, правоохоронних і контролюючих органах, банківських структурах тощо та суттєво впливає на загальну криміногенну ситуацію в країні.

До переважної більшості контрабандних схем причетні службові особи, які здійснюють контрольні функції у сфері ЗЕД, в першу чергу митники. Саме їм належить ключова роль в існуванні протиправних механізмів переміщення товарів на усіх ділянках державного контролю.

За матеріалами Служби безпеки України у 2007 році стосовно митників порушено 33 кримінальні справи (у 2005 р. – 37; 2006 р. – 42), з них 3 – за фактами сприяння контрабандному переміщенню вантажів, 4 – за хабарництво. Відповідно до вимог Закону України “Про боротьбу з корупцією”, спецпідрозділами СБ України складено 95 адміністративних протоколів про корупційні діяння співробітників митних органів (у 2005 р. – 92; 2006 р. – 88).

Співробітниками СБ України спільно з працівниками митних органів було припинено схеми “чорної” контрабанди товарів широкого вжитку на морському каналі, до яких, окрім організаторів злочинних оборудок та корумпованих службовців контролюючих органів, також причетні власники суден, капітани та інші члени команд, якими в супровідні документи на вантажі вносилися неправдиві відомості.

Особливу роль у протиправних механізмах контрабанди відіграють корумповані зв’язки організованих злочинних структур серед окремих працівників органів прокуратури та суддівського корпусу. Так, органами прокуратури незаконно закриваються порушені кримінальні справи, затягується час прийняття рішень по скерованих матеріалах, а також здійснюється перекваліфікація складу злочину, що суперечить матеріалам кримінальних справ щодо фактів незаконного переміщення через митний кордон України.

Інформація СБ України свідчить про численні факти прийняття суддями рішень в інтересах правопорушників, сприяння ними здійсненню протиправних діянь та уникненню від кримінальної відповідальності, що в окремих випадках зводить нанівець діяльність правоохоронних органів по боротьбі з контрабандою. Непоодинокими є факти безпідставного повернення правопорушникам предметів контрабанди, наприклад, м’яса та м’ясопродукції, тютюнових виробів, що підлягали конфіскації.

Однак, вплинути на ситуацію шляхом апеляцій до судів вищого рівня митні органи не мають права, оскільки процедури оскарження рішення суду органом, який порушив справу, чиним законодавством не передбачено.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, можемо зробити наступні висновки:

1. Дії контрабандистів в Україні є широкомасштабними, а наслідки цих дій вразили всі сфери економічної діяльності держави.

Информация о работе Контрабанда ювелірних виробів з дорогоцінних металів і коштовного каміння та їх вплив на економіку України