Контрабанда ювелірних виробів з дорогоцінних металів і коштовного каміння та їх вплив на економіку України

- Збільшення взаємозалежності держав;

- Формування світового ринку, для якого характерні тісні економічні зв'язки, взаємні інвестиції;

- Формування міжнародних фінансових мереж, систем міжнародних розрахунків, що дозволяють швидко здійснювати складні фінансові операції, із залученням банківських установ кількох держав;

- Розвиток світових систем комунікацій;

- Розвиток міжнародної торгівлі, чому особливо сприяло введення системи вільної торгівлі в післявоєнний період;

- Широкий розвиток технології контейнерних перевезень;

- Збільшення масштабів міграції, освіта багатонаціональних мегаполісів;

- «Прозорість кордонів» між державами, що входять в Європейський Союз і Співдружність Незалежних Держав.

До цього слід додати деякі соціально-економічні тенденції розвитку світового співтовариства, зазначені професором М. Дельмас-Марті:

- «Загальна тенденція до нерівномірного розподілу ресурсів, доходів і багатства, що призводить до зростання нерівності як усередині окремих країн, так і між країнами, утворюючи таким чином вузли соціальної напруженості;

- Утворення міжнародних центрів концентрації новітніх технологій, що призводить до відмінностей в здатності окремих країн долати кризи;

- ... Значна концентрація населення в містах, яка може створити як можливість накопичення досвіду і знань, так і небезпека перенаселення і деградації міст;

- ... Зростаюча рухливість порога недозволеності, так само як і злиття культурних моделей та цінностей різних країн ... »1.
Перераховані вище чинники зробили і продовжують робити вплив як на розвиток світового ринку, так і на формування окремих регіональних кримінальних ринків та світового кримінального ринку в цілому.
У легальній економіці це призвело до створення транснаціональних корпорацій (JMC, Coca-Cola, Sony, Panasonic і ін), в кримінальній сфері найбільш потужні національні злочинні організації стали здійснювати свої операції в міжнародному масштабі, перетворившись на «транснаціональні злочинні організації» (далі - ТПО), які ще називають «транснаціональними кримінальними корпораціями» (американська «Коза Ностра», італійська «Каморра» і мафія, японська «Якудза», китайські «тріади», колумбійські картелі та ін.)

Поява транснаціональних злочинних організацій поряд з економічними факторами (зокрема, кон'юнктурою ринку) обумовлено також необхідністю приховування їх діяльності від правоохоронних органів та легалізації доходів.

У цих цілях частина злочинних операцій переноситься в країни з більш ліберальним законодавством, у «відмиванні грошей» задіюються «податкові притулку» і міжнародні фінансові центри.

Офшорні території привертають до себе увагу злочинних організацій з двох причин:

1) дуже сприятливий фіскальний (податковий) режим порівняно з податковим режимом в індустріально розвинених країнах;

2) юридична система, що забезпечує конфіденційність і приховування капіталів, вивезених із своєї країни через фіскальних причин.
Досить назвати лише деякі з найбільш відомих офшорних територій:

- В Європі - острови протоки Ла-Манш (Джерсі, Герн-сі, Мен), Люксембург, Швейцарія, Ліхтенштейн, Гібралтар, Ірландія, Мальта та ін;

- В Америці - Панама і території на островах Карибського моря (Багамські, Бермудські, Віргінські, Облямівка-нови острови, острови Аруба, Кюрасао та ін);

- В Азії - Гонконг і Сінгапур; В Африці - Ліберія та ін
Оскільки багато з країн не мають значними економічними ресурсами, їх політичні влада охоче підтримують секретність капіталовкладень для того, щоб подолати економічну та національну відсталість.
Для з'ясування проблеми транснаціональної злочинності слід розглянути її відмінності від звичайної організованої злочинності, а також схожість і відмінності транснаціональних злочинних організацій і легальних транснаціональних корпорацій.

Стосовно до них термін «транснаціональний» використовується, як правило, для позначення потоків інформації, грошей, фізичних об'єктів, людей чи інших матеріальних (або нематеріальних) засобів через державні кордони, при цьому, принаймні один з суб'єктів цього процесу не представлений державою » .

Порівнюючи звичайні організовані злочинні групи з транснаціональними злочинними організаціями, слід зазначити наступні відмітні риси:

• Транснаціональні злочинні організації систематично здійснюють злочинну діяльність на території декількох країн. Ключовим словом при цьому є саме «систематично», оскільки звичайна злочинна група, навіть володіє достатніми можливостями, може здійснювати лише тільки окремі міжнародні операції.

• Транснаціональні злочинні організації зосереджують під своїм контролем значні фінансові кошти, зіставні розміри валового національного продукту деяких країн.

В окремих країнах стан економіки виявляється в значній мірі залежним від діючих на їх території транснаціональних злочинних організацій в силу слабкого розвитку легальної економіки (наприклад, в Колумбії, Афганістані, Бірмі, Лаосі).

Подібна залежність зумовлює масштабне проникнення представників ТПО в органи влади і управління, зацікавленість держави у функціонуванні ТПО на його території і відповідно ухилення від міжнародного співробітництва по боротьбі з транснаціональною злочинністю та її організованими структурами. Тому, виходячи з характеру реалізованої ТПО продукції (зокрема, зброї і наркотиків) і числа її споживачів, можливо розглядати діяльність ТПО в довгостроковій перспективі як провідну до духовної і фізичної деградації людства в цілому.
В даний час масштаби діяльності ТПО, а також масштаби її проникнення у легальну економіку, громадське та політичне життя змушують змінити оцінки її діяльності в порівнянні із звичайною злочинністю. Якщо традиційно рівень злочинності оцінювався як фактор правопорядку в країні, то транснаціональна злочинність стає фактором загрози безпеки держав у найбільш важливих сферах, а також виявляється в змозі впливати на міждержавні відносини.

Що стосується схожості та відмінності легальних транснаціональних корпорацій (далі - ТНК) і транснаціональних злочинних організацій, слід звернутися до п. 4 довідкового документа порядку денного Неапольський Всесвітньої конференції з організованої транснаціональної злочинності 1994 р. У документі зазначено, що головним завданням як ТПО, так і ТНК є отримання прибутку. Їх діяльність виходить далеко за рамки національних кордонів і орієнтована на отримання максимальної свободи дій при мінімальному контролі за ними як на національному, так і на міжнародному рівнях.

Незважаючи на наявну схожість, по ряду ознак транснаціональні злочинні організації істотно відрізняються від легальних ТНК. Порушення закону для транснаціональних корпорацій, створених на законних підставах, є, скоріше, винятком, ніж правилом. На відміну від них, для ТПО протиправна діяльність є визначальною. Здійснюючи свою діяльність, в тому числі і на легальному ринку, транснаціональні злочинні організації широко використовують засоби і методи кримінальної конкуренції, зокрема, корупцію, шантаж і насильство.

Звідси «прагнення звести до мінімуму можливий ризик і отримати максимальний прибуток, характерне для транснаціональних злочинних організацій, цілком відповідає цілям легального бізнесу. Відмінність полягає лише в тому, що ступінь ризику, який готові прийняти на себе злочинні організації, значно перевищує той передбачуваний ризик, який беруть на себе корпорації, що діють у сфері законного бізнесу ».
У зв'язку з цим представляється вірною позиція професора Г.А. Зоріна, який при аналізі транснаціоналізації сучасної злочинності виділив такі її відмітні риси, як:

- Організоване мобільне кримінальне проникнення і захоплення (експансія) неприступних просторів інших держав;

- «Відмивання грошей»;

- Інвестування злочинних коштів в тіньову економіку на територіях держав базування і злочинного функціонування;

- Отримання максимальної вигоди при мінімальному ризику;

- Наявність в організованій структурі спеціальної системи (корумпованих зв'язків, розвідки, контррозвідки) забезпечення безпеки всієї групи та окремих її частин;

- Активна протидія правоохоронним органам і проникнення у легальну економіку;

- Сувора конспіративність, сприяє тривалому функціонуванню.
З урахуванням вищевикладеного можна визначити транснаціональну організовану злочинність як загальносоціальне явище, що виражається в широкомасштабній діяльності злочинних організацій з надання заборонених товарів і послуг або незаборонених товарів та послуг забороненим способом, а також їх іншої злочинної діяльності, систематично здійснюваної на території декількох країн із зосередженням під своїм контролем значних фінансових ресурсів, використанням кримінальної конкуренції і проникненням в національну і міжнародну економіку і політику.
Таким чином, у сучасному процесі транснаціоналізації організованої злочинності можна виділити дві основні тенденції її розвитку:

- Виникнення і функціонування злочинних організацій, що мають спільні риси і характеристики у всіх країнах світу (торгівля наркотиками, зброєю, ядерними матеріалами, антикваріатом і ін);

- Вихід організованої злочинності за рамки національних кордонів і поширення її діяльності на території інших держав.
Слід зазначити, що якоїсь єдиної моделі транснаціональної злочинної організації не існує. Пояснюється це тим, що вони розрізняються за формою і розмірами, кваліфікації та спеціалізації злочинної діяльності.
Їх діяльність може здійснюватися в різних регіонах і на ринках різних товарів і послуг, з використанням найрізноманітнішої тактики і стратегії, обходячи механізми соціального контролю і ховаючись від правоохоронних органів.
Діапазон практично будь-якої транснаціональної злочинної організації надзвичайно високий: від організації з жорсткою структурою до більш гнучких та динамічних мережевих структур.

Зокрема, з точки зору ведення ділових операцій їх організаційна структура може варіюватися: від «корпорацій» міжнародного рівня до місцевих спеціалізованих «фірм».

Так, наприклад, структура колумбійського наркокартелю, що базується в місті Калі, найбільш близька за своїм характером до формальній структурі корпорації, заснованої на суворій ієрархії, ділової спеціалізації та плануванні майбутньої діяльності. Це - досить велика організація, незважаючи на те, що в ній задіяно безліч різних і не пов'язаних між собою допоміжних злочинних угруповань, яка проводить широкомасштабні міжнародні операції з кокаїном. На рівні оптової та роздрібної торгівлі картель складається з дрібних груп, які здійснюють діяльність на місцях, ведуть суворий фінансовий облік і повертають кошти, отримані від торгівлі наркотиками, своїм керівникам.
Не можна не погодитися з думкою експертів ООН, висловленим на IX Конгресі ООН з попередження злочинності та поводження з правопорушниками, що транснаціональні злочинні організації можна розрізняти і по сфері їх діяльності.

Причому, на наш погляд, ця ознака є профілюючим в позначенні того, є та чи інша злочинна організація транснаціональною, тобто чи можна розглядати її діяльність як суспільно небезпечною тільки для однієї держави, або для ряду держав або для всього світового співтовариства в цілому. Сфери злочинної діяльності можуть бути самими різними.

Це:

- незаконна торгівля наркотиками;

- Незаконна торгівля зброєю;

- Незаконна торгівля енергоресурсами (нафта, газ і т.д.);

- Незаконна торгівля ядерними та рідкісноземельними матеріалами;

- Розкрадання і контрабанда автомобілів;

- Організовані форми незаконної міграції і торгівля людьми;

- Незаконна торгівля органами людського тіла (трансплантатами);

- Незаконна експлуатація проституції;

- Використання грального та шоу-бізнесу для «відмивання» злочинних доходів;

- Розкрадання і торгівля творами мистецтва та антикваріату;

- Виготовлення і підробка фальшивих грошей, цінних паперів і платіжних документів;

- Розкрадання і незаконна торгівля дорогоцінними металами та камінням;

- Незаконна торгівля дикими тваринами (особливо їх рідкісними видами);

- Незаконне знищення небезпечних (радіоактивних) відходів та ін.

Зазначені сфери злочинної діяльності найбільш типові для транснаціональних злочинних організацій. При їх здійсненні одні злочинні організації вузькоспеціалізовані (наприклад, колумбійські наркокартелі, які займаються виключно виробництвом і торгівлею кокаїном), інші беруть участь у багатьох видах злочинної діяльності («Якудза» в Японії і «Тріади» у Китаї, що займаються торгівлею зброєю, наркотиками, крадіжкою і контрабандою автомобілів та ін.)

Транснаціональні злочинні організації не є по суті повністю відокремленими і незалежними структурами. Вони активно можуть співпрацювати з іншими злочинними організаціями, терористичними угрупованнями і навіть з урядами.

Так, торговці наркотиками в Перу встановили міцні відносини з терористичною організацією «Сен-Деррі луміносо» («Сяючий шлях»). Характер цього союзу полягає в тому, що члени цієї організації забезпечують захист тих, хто вирощує коку, і торговців наркотиками в обмін на частину доходів, одержуваних від торгівлі кокаїном. Організації «Сяючий шлях» ці кошти дозволили фінансувати кампанію з повалення уряду. Таким чином, цей зв'язок являє собою своєрідні ділові відносини, в яких кожна сторона використовує іншу для досягнення своїх цілей.

Іншим прикладом служить діяльність Ісламської партії Афганістану (ІПА) у вирощуванні й переробці опійного маку. Зокрема, її лідеру - Хекматіара належить найбільша у світі «фабрика» з виробництва героїну, споруджена за технічного та фінансового сприяння американської наркомафії. Крім того, у зв'язках з організованими злочинними співтовариствами особливо відзначені терористичні формування «Тигри визволення» («Таміл Ілама»), «Червоні бригади» (Італія), «ЕТА» (Іспанія).
Підводячи підсумок вищевикладеного, слід виділити основні ознаки, властиві транснаціональним злочинним організаціям з метою більш точного визначення та розуміння даного соціального явища:

- Захоплення та закріплення для своєї діяльності регіональних просторів на території національного держави;