Облік виробничих запасів та ефективність їх використання на підприємстві

НАЦІОНАЛЬНИЙ  БАНК УКРАЇНИ

Університет БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

ХАРКІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

 

Кафедра обліку і аудиту

 

 

КОМПЛЕКСНА КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни   «Фінансовий облік 1», «Фінансовий облік 2»

на тему: «Облік виробничих запасів та ефективність їх використання на підприємстві»

 

 

 

Керівник роботи:

(доцент  кафедри)                                                             Самородова Н.М.

 

Виконавець:

Студентка економічного

 факультету

3 курсу, групи  36-ОА

спеціальності

"Облік і аудит"                                                                       Черенкова Н. В.

 

Харків – 2011

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1 МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОМУ ОБЛІКУ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ЗАПАСИ ПІДПРИЄМСТВА…………………………………………………5

1. Методичні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси підприємства та їх класифікація………….5
2. Оцінка запасів підприємства………………………………………9
3. Сучасні проблеми бухгалтерського обліку запасів підприємства………………………………………………………..11

РОЗДІЛ 2 ДОКУМЕНТУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ З РУХУ ЗАПАСІВ ПІДПРИЄМСТВА……………………………………...15

2.1. Документування господарських операцій з руху запасів підприємства……………………………………………………….15

2.2. Облікове забезпечення аналізу надходження і використання і використання виробничих запасів………………………………...19

2.3. Організація внутрішньогосподарського контролю використання запасів………………………………………………………………22

РОЗДІЛ3 ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ЗАПАСІВ ТА ЇХ ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ………24

3.1. Вдосконалення обліку виробничих запасів на підприємствах машинобудування…………………………………………………24

3.2. Удосконалення аналізу ефективного використання виробничих запасів………………………………………………………………27

3.3. Методика вдосконалення системи управління виробничими запасами підприємства…………………………………………...30

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...32

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….....34

ДОДАТКИ………………………………………………………………………38

 

АНОТАЦІЯ

Запаси промислових підприємств  становлять значну частку в активах  балансу, тому від їх правильної оцінки та обліку залежать показники фінансового  стану, на підставі яких приймаються  управлінські рішення.

Об’єктом  дослідження є процес обліку виробничих запасів та ефективності їх використання на підприємстві, предметом – теоретичні, методичні та практичні аспекти обліку запасів підприємства.

Метою курсової роботи є теоретичне визначення сутності, змісту, ролі запасів в господарській  діяльності, обґрунтування значення та місця в бухгалтерському обліку та господарському контролі, комплексне вивчення стану та перспектив її розвитку.

Для досягнення поставленої  мети в роботі вирішуються наступні завдання: розкриття сутності обліку запасів в Україні; розгляд класифікації запасів, порядку формування вартості запасів, методів оцінки запасів при вибутті, представлення документального оформлення руху запасів; розкриття облік запасів підприємства, запропонування шляхів вдосконалення бухгалтерського обліку запасів.

Основні результати дослідження: визначено роль запасів у процесі  суспільного виробництва, досліджено стан діючої класифікації і оцінки виробничих запасів, узагальнено теоретичні і практичні питання обліку наявності, руху та вибуття виробничих запасів, досліджено методику вдосконалення системи управління виробничими запасами підприємства, запропоновано шляхи вдосконалення обліку, аналізу та контролю ефективного використання виробничих запасів підприємства.

Робота складається із вступу, трьох розділів, практичної частини та висновків; містить 57 сторінок, 1 рисунок, 2 таблиці, 36 наукових джерел інформації, 7 додатків. У практичній частині наведено бухгалтерські регістри відповідно до обраного варіанту.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: ЗАПАСИ, ОБЛІК, АНАЛІЗ, ДОКУМЕНТУВАННЯ, НАДХОДЖЕННЯ, ВИБУТТЯ, ЕФЕКТИВНІСТЬ.

ВСТУП

Актуальність теми „ Бухгалтерський облік запасів підприємства ” обумовлено тим, що підприємства й фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність, повинні знати порядок оформлення руху запасів, порядок формування собівартості виробленої продукції, методи оцінки запасів при вибутті за для результативності своєї діяльності та оптимізації використання власних запасів.

В працях різних авторів, присвячених бухгалтерському обліку, контролю і ревізії питання запасів висвітлюються лише частково. Окремі проблеми в різний час в своїх працях розглядали професори М.Г. Бєлов, М.Т. Бєлуха, Ф.Ф. Бутинець, П.І. Гайдуцький, Г.І. Грінман, М.І. Карауш, Л.М. Крамаровський, М.В. Кужельний, І.О. Ламикін, Ю.Я. Литвин, В.Г. Макаров, М.3. Пізенгольц, В.К. Радостовець, Б.Ф. Усач, О.А. Шпіг, М.Я. Штейнман.

Актуальними сьогодні є питання дослідження  організації проведення обліку запасів, документування і відображення в  обліку їх результатів.

Недостатня  теоретична і практична розробленість  питань щодо удосконалення організації  і методики обліку запасів, недосконалість чинних нормативних актів, які її регламентують, обумовили вибір  теми і напрямок даної курсової роботи.

Об’єктом  дослідження є бухгалтерський облік  запасів підприємства.

Предметом дослідження  є запаси підприємства.

Мета і  завдання дослідження. Метою курсової роботи є теоретичне визначення сутності, змісту, ролі запасів в господарській діяльності, обґрунтування значення та місця в бухгалтерському обліку та господарському контролі, комплексне вивчення стану та перспектив її розвитку.

Для досягнення поставленої  мети в роботі вирішуються наступні завдання:

• розкрити сутність обліку запасів в Україні;
• розглянути класифікацію запасів, порядок формування вартості запасів, методи оцінки запасів при вибутті,
• представити документальне оформлення руху запасів;
• розкрити облік запасів підприємства.
• запропонувати шляхи вдосконалення бухгалтерського обліку запасів.

Запаси є однією з основних складових собівартості реалізованої продукції, робіт, послуг тощо. Від того, наскільки правильно буде організований  їх облік, залежить точність визначення прибутку підприємства і, що не менш важливо, збереження самих запасів.

Облік запасів не вважається складним, виняток може становити  тільки облік витрат на виробництво  і визначення собівартості продукції, робіт, послуг тощо. Однак він є  одним з найбільш трудомістких розділів обліку, оскільки оперує десятками, сотнями, а часом і тисячами найменувань  запасів. Крім того, облік запасів  є ніби довгим ланцюжком операцій, який зв’язує воєдино облік розрахунків  з постачальниками і підрядчиками, підзвітними особами, облік запасів  на складі і так далі до обліку розрахунків  з покупцями і замовниками.

Облік запасів на підприємствах, в організаціях та в інших юридичних  осіб (далі - підприємства) всіх форм власності (крім бюджетних установ) з 01.01.2000 року регулюється Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку №9 "Запаси", затвердженим наказом Мінфіну від 20.10.99 р. №246 і зареєстрованим у Мін’юсті 02.11 99 р. за №751/4044.

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ В БУХГАЛТЕРСЬКОМУ ОБЛІКУ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ЗАПАСИ ПІДПРИЄМСТВА

1.1. Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси підприємства та їх класифікація

Для здійснення процесу виробництва  та іншої господарської діяльності необхідні предмети праці – сировина, матеріали, комплектуючі вироби, паливо тощо, з яких або за допомогою  котрих виготовляється продукція, виконуються  роботи, надаються послуги. Такі предмети праці називаються запасами.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси регулюються П(С)БО 9 «Запаси». Запаси – це активи, які утримуються  підприємством для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності, перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва, утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, а також управління підприємством.

Запаси визнаються активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому  економічні вигоди, пов’язані з  їх використанням, та коли їхня вартість може бути достовірно визначена [17].

У виробничому процесі  підприємств використовують значну кількість виробничих запасів, які  займають особливе місце у складанні майна та домінуючі позиції у структурі витрат на виготовлення продукції.

Склад виробничих запасів  є досить широким та різноманітним. Тому для правильної організації  обліку виробничих запасів вагомого значення набуває науково обґрунтована їх класифікація.

Аналіз літературних джерел свідчить про неоднозначність підходу  вчених до виділення ознак, покладених в основу класифікації запасів. У зв’язку з цим можна дійти висновку про те, що не має (і не може бути) єдиної класифікації запасів, яку можна було б використати на будь-якому підприємстві. Переважна більшість учених в основу класифікації виробничих запасів покладають їх призначення та функціональну роль у виробничому процесі підприємства, а також технічні властивості матеріалів.

Основним призначенням підприємств  є виробництво готових виробів, здатних конкурувати на внутрішніх і зовнішніх ринках збуту. Широкий  асортимент продукції, яку виготовляють на цих підприємствах передбачає наявність та використання значної кількості виробничих запасів. Це потребує чіткої організації обліку відповідно до особливостей класифікації запасів підприємств.

Аналіз літературних джерел свідчить про те, що загальновизнаною є типова класифікація виробничих запасів  за їх призначенням та роллю у виробничому  процесі підприємства. Таку класифікацію називають економічною.

За економічним призначенням і функціональною роллю у процесі  виробництва виробничі запаси підприємств  поділяють на такі групи:

• матеріали (в тому числі основні та допоміжні);
• паливо
• тара і тарні матеріали;
• будівельні матеріали:
• запасні частини;
• інші матеріали.

Кожне підприємство має специфічні особливості розподілу матеріалів на основні та допоміжні. Вчені зазначають , що цей поділ має умовний характер і часто залежить лише від кількості  матеріалу, використаного на виробництво  різних видів продукції.

Отже, поділ матеріалів на основні та допоміжні слід здійснювати  з урахуванням особливостей організації  виробничого процесу та специфіки  виробництва конкретного підприємства.

Незважаючи на те, що найменування рахунків та субрахунків обліку матеріалів на підприємствах практично однакове, їх склад та призначення дещо відрізняються.

На основі досліджень діючої практики обліку матеріалів запропоновано  класифікувати їх відповідно до ролі та частки у виробничому процесі  підприємств на допоміжні матеріали  виробничого і невиробничого  призначення.

До групи допоміжних матеріалів виробничого призначення слід відносити  матеріали, які входять до складу готової продукції, надаючи їй додаткового  вигляду, властивостей, функцій, що значно прискорить отримання інформації про  їх наявність і склад з метою  контролю за ефективністю використання.

До допоміжних матеріалів невиробничого призначення належатимуть інші матеріали, які не знайшли відображення у попередній групі (змащувальні, електролампочки, фарба, цвяхи, бланки документів, мастила  тощо).

Така аналітичність сприятиме  внутрішньогосподарському контролю за ефективністю використання матеріалів, що дасть змогу вчасно виявляти невикористані  резерви зменшення собівартості продукції.

У процесі виготовлення продукції  виникають виробничі відходи. Отримані зворотні відходи обліковують у  складі основних чи допоміжних матеріалів.

Проте для чіткої організації  внутрішньогосподарського контролю за ефективністю використання виробничих відходів з метою управління їх рухом  необхідно мати певні інформаційні дані (базу).

Оскільки основним джерелом такої інформаційної бази є дані бухгалтерського обліку, вважаємо за доцільне виокремлення групи зворотних  відходів за їх видами відповідно до споживчих  якостей та можливості подальшого використання та своєчасного використання. Це забезпечить  накопичення інформації про рух  виробничих відходів з метою внутрішньогосподарського контролю за ефективністю їх використання та своєчасного прийняття необхідних управлінських рішень.