Аудит власного капіталу

1.3.4 Типові порушення в системі контролю, веденні бухгалтерського обліку та відображенні об’єкта аудиту у фінансовій звітності

Шляхом проведення аудиту власного капіталу можуть бути встановлені по­рушення. Найтиповішими порушеннями, які виникають при аудиті власного капіталу є такі:

1.     кредитовий залишок по рахунку 40 не відповідає сумі статутного капіталу, затвердженого в установчих документах;

2.     відсутні підтверджуючі документи по здійснених фінансово-господарських операцій;

3. недооформлені й прострочені документи;

4. необумовлене виправлення записів у документах без необхідних підстав;

5.відсутність оригіналів чи засвідчених у відповідності із законодавством копій документів;

       6. фіктивні документи та операції;

       7. невідображення здійснених операцій;

       8. провадження діяльності без ліцензії;

       9. неправильне обчислення податку на доходи (прибутки);

     10. невиконання вимог нормативних документів;

      11. інші відхилення від норм.

Виявлені помилки і факти шахрайства необхідно згрупувати з метою встановлення їх суттєвості і підготовки підсумкової аудиторської документа­ції.

Перелік виявлених помилок і фактів обману зазначають в робочому документі.

За результатами проведеного аудиту аудитор готує інформацію про перевірену сукупність для внесення до Звіту клієнта та до Висновку аудитора.

Якщо аудитор не знайшов порушень чи знайшов порушення, які не впливають на законність функціонування, не завдають шкоди державі чи засновни­кам, то він фіксує факти перевірки в аналітичній частині аудиторського висновку. При цьому аудитор має право пропонувати видати на перевірену підсукупність позитивний висновок.

Якщо аудитор знайшов порушення, які впливають на законність функціонування чи завдають шкоди державі, засновникам, то він фік­сує всі факти в аналітичній частині аудиторського висновку. У цьому разі ау­дитор дає час для усунення виявлених порушень. Якщо порушення не випра­влені, то аудитор немає права видати позитивний висновок.

1.3.5 Проводяться  аналітичні   процедури для  визначення  основних тенденцій  стану та  руху  об'єкту дослідження

Аналіз платоспроможності та фінансової стійкості підприємства.

Коефіцієнт автономії.

Даний коефіцієнт показує частку власних коштів в загальному об'єкті ресурсів підприємства. Чим вища ця частка, тим вища фінансова стійкість підприємства.

Коефіцієнт автономії = власний капітал / підсумок балансу

К авт. на поч. = 4519 / 10079 = 0,45

К авт. на кін. = 7480 /14511 = 0,52

Отже, частка власних коштів в загальному об’ємі ресурсів підприємства збільшилась на 7%  і склала на кінець періоду 52%.

Коефіцієнт маневрування = (власний капітал - необоротні активи) / власний капітал.

Даний коефіцієнт показує, яка частка власних коштів підприємства знаходиться в обігу.

К м. на поч. = (4519 - 8344) / 4519 = -0,8

К м. на кін. = (7480 - 11895) /7480 = -0,5

Отже, ми бачимо, що власні кошти підприємства не знаходяться в обігу.

Коефіцієнт забезпечення власними коштами = (власний капітал - необоротні активи) / (оборотні активи + витрати майбутніх періодів).

Даний коефіцієнт показує, в якій мірі обігові кошти сформовані за рахунок власних коштів.

Кз. вл. к. на поч. = (4519- 8344) / 1735 = -2,2

Кз.вл.к. на кін. = (7480-11895)/2616 = -1,7

Отже, частка обігових коштів підприємства сформована за рахунок залучених коштів

3.              Відношення позикових коштів до власного капіталу.

К = (Поточні зоб. + Довгострокові зоб.)/Капітал

К поч. = (816 + 126)/4519 = 0,20

К кін. = (1598 + 0)/7480 = 0,21

Отже, співвідношення залучених і власних коштів ДП «Осмолодське лісове господарство» збільшилось на 0,01%, що свідчить що свідчить про зростання частки залучених коштів в загальному об’ємі ресурсів ДП «Осмолодське лісове господарство»

Таблиця 1.5 Аналіз фінансового стану підприємства та змін його фінансових

показників за звітний період.

    Зміна підсумку балансу = 7480-4519=2961

Висновки

Величина статутного капіталу не змінилася в абсолютному значенні, в питомій вазі зменшилась на 5,9%. Величина статутного капіталу на кінець періоду по відношенню до величини на початок періоду не змінилася.

Величина іншого додаткового капіталу в абсолютному зна­ченні збільшилась на 2961 тис.грн, в питомій вазі збільшилась на 5,84%. Величина іншого додаткового капіталу на кінець періоду по відношенню до величини на початок періоду збільшилася на 2961 тис.грн.

1.3.6. Визначення складних областей аудиторської перевірки об’єкта

Однією із складових, яка буде перевірятися на ДП «Осмолодський держлісгосп» є статутний капітал підприємства: його формування та облік.

Формування статутного капіталу здійснюється по-різному, залежно від форм власності і організаційно-правової форми економічного суб'єкта.

При проведенні аудиторської перевірки в аудитора виникнуть складні області перевірки. При аудиті статутного капіталу такими складними областями є:

1)    при вивченні установчих документів, можливість вивчення всіх змін та доповнень до установчих документів, протоколів зборів, порядку розподілу прибутку;

2)    перевірка правильності формування та змін статутного фонду;

3)    визначення наявності супровідних документів на предмет суттєвих операцій, які впливають на внесений капітал.

4)    визначення обґрунтованості змін величини статутного капіталу та інші.
         При   проведенні   аудиту   нерозподіленого   прибутку   складними областями є:

1)     перевірка правильності формування нерозподіленого прибутку;

2)     закриття рахунків класу 8 та закриття рахунку 79;

3)                              правильність нарахування податку на прибуток.

Аудитору слід встановити правомірність змін у статутному капіталі, а та­кож правильність і своєчасність записів в бухгалтерському обліку. Слід та­кож врахувати, що зміни можуть проводитись в добровільному і в примусо­вому прядку.

При аудиті необхідно приділити увагу тому, з яких джерел походить формування резервного капіталу.

При перевірці чистого прибутку та його використання слід приділити знач­ну увагу наступним питанням:

      відповідність даних Звіту про фінансові результати даним аналітичного і синтетичного обліку;

      правомірність списання збитків від розкрадання, винні особи по яких не були встановлені.

Отже,  в даному розділі було описано основні моменти планування аудиторської перевірки, а саме: розкрито важливі характеристики суб'єкта, систему бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю, оцінка аудиторського ризику, основні завдання аудиту статутного капіталу підприємства, типові порушення в системі контролю та веденні бухгалтерського обліку.

1.4 Програма аудиторської перевірки фінансових результатів операційної діяльності

Після загального вивчення стану підприємства-клієнта і укладення договору на проведення аудиторської перевірки аудитор складає план і програму аудиту. Метою планування є звернення уваги аудиторів на найважливіші напрями аудиту, на виявлення проблем, які слід перевірити найбільш ретельно. Планування допоможе належним чином організувати роботу аудиторів та здійснити контроль за ходом аудиту.

Аудитор підчас складання плану і програми аудиту повинен враховувати наступні моменти:

- умови договору на проведення аудиту;

- форма організації бухгалтерського обліку та системи контролю на підприємстві, що перевіряється;

- обсяг інформації, необхідний для аудиту;

- тривалість аудиторської перевірки;

- ступінь довіри до системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю на підприємстві;

- методи перевірки аудиторських доказів;

План аудиту надано в табл. 1.6

                 Аудиторська фірма: ПП “Аудит-сервіс”.

                Підприємство: ДП «Осмолодський держлісгосп»

                 Період перевірки: 01.01.2011 р. – 1.10.2011 р

                Термін перевірки: 02.01.2012 р. – 31.01.2010 р.

  Таблиця 1.6 План проведення аудиту виробничого підприємства.

         Керівник аудиторської фірми __________ І.Г. Вавкула

Керівник аудиторської групи __________ О.С. Соварський

Дата 30.12.2011 р.

РОЗДІЛ 2 Оцінка системи внутрішнього контролю

2.1 Основні завдання системи внутрішнього контролю об’єкта (відповідно до напрямків контролю), процедури контролю, які можна застосувати щодо об’єкта перевірки

Внутрішній контроль – це процес, який забезпечує належне функціонування конкретного об’єкта, прийнятий управлінським рішенням і направлений на успішне досягнення поставленої мети.

Основною метою системи внутрішнього контролю є об’єктивне вивчення фактичного стану справ у суб’єкта господарювання, виявлення і попередження тих факторів і умов, які негативно впливають на виконання прийнятих рішень і досягнення поставленої мети, та доведення цієї інформації до органу управління.

При організації системи внутрішнього контролю повинні братися до уваги основні принципи її ефективності, дотримання яких є ключовою умовою успішного функціонування системи.

Завдання внутрішнього контролю операцій із власним капіталом  будуються відповідно до таких напрямків контролю:

Реальність – зафіксовані операції дійсно проводилися і підтверджені даними в документі.

Повнота – всі фактично проведені операції записані, ні одна не пропущена.

Санкціонування- операції санкціоновані у відповідності з політикою компанії.

Точність – усі кількості та ціни вказані точно, суми належним чином розраховані.

Класифікація – операції, віднесені на рахунки, відповідно до змісту.

Облік -  облік операцій повністю завершений (операція – первинний документ – рахунок – головна книга – фінансова звітність)

Періодизація – операції записані у відповідному періоді.

Основні завдання і процедури внутрішнього контролю операцій із власним капіталом наведені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 - Основні завдання і процедури внутрішнього контролю.