Сучасний стан та перспективи розвитку рекреаційного господарства АР Крим

В багатьох країнах туризм дає значні надходження в місцеві бюджети. Теж повинно відбуватися й у нас. Але для того, щоб одержати дохід – потрібні капіталовкладення. На жаль, сьогодні у держави не вистачає коштів на розвиток туризму.

Екологічна проблема – проблема № 2 у світі не може не торкатись Криму і України, так як охоплює терени всього світового простору. Умовно проблему погіршення стану природного довкілля (глобальної екосистеми) можна розділити на дві складові частини:

1) деградація природного середовища в результаті нераціонального природокористування;

2) забруднення її відходами людської діяльності.

Прикладом першого можна вважати обезліснення території землі та виснаження земельних ресурсів. Забруднення географічного середовища – це небажана зміна його властивості у результаті антропогенного (техногенного) надходження різних речовин і сполук. Кількість цих відходів останнім часом досягла небачених розмірів, зокрема і в Криму. Техногенне забруднення в більшому чи меншому ступені торкається усіх компонентів природного середовища, а через них позначається на здоров'ї людини. Багато техногенних домішок в атмосфері, потрапляють в організм людини безпосередньо через органи дихання. шкіру, а також через їжу та воду, уражають дихальні шляхи, серцево-судинну систему, нервову систему й інші органи. Забруднення літосфери (ґрунтового покриву) Криму пов'язано з щорічним надходженням у неї великої кількості металів, радіоактивних речовин, добрив, отрутохімікатів, із розробкою родовищ корисних копалин. Зараз тільки 5-10 % усієї речовини, що видобувається і заготовляється, переходить у кінцеву продукцію, а 90-75 % її в процесі переробки перетворюється в прямі відходи.

Не дивлячись на очевидну соціально-економічну перевагу рекреаційного господарства, в економічній структурі республіки воно займає лише п'яте місце по кількості зайнятих в нім після промисловості, сільського господарства, будівельної індустрії, транспорту.

Таким чином, економічна структура, що склалася в Криму, система розподілу і інвестиційна політика знаходяться в повній суперечності з попитом населення Співдружності на рекреаційні послуги, вступають в конфлікт з природним комплексом і практично не відрізняється від тих, що склалися на сусідніх високоіндустріальних територіях України.

Необхідно відзначити також те, що розлад в економіці всієї країни привів до виникнення соціальних нерівностей в доступності традиційних загальновизнаних приморських курортів. Так відпочинок на курортах Південного берега Криму став "елітарним", доступним лише не великій частині матеріально забезпеченого населення. В результаті різкого зростання цін на санітарно-курортні путівки заповненість рекреаційних підприємств складає 10-60% навіть в сезон "списів". Посилилися чинники сезонності і неорганізованого відпочинку, що робить рекреаційну галузь нерентабельною і приводить до закриття цих підприємств.

Зростання стихійного і неорганізованого відпочинку у свою чергу приводить до перерозподілу рекреантів по побережжю теплих морів країни, веде до стихійного освоєння Азовського побережжя Криму, що сприяє різкому загостренню екологічної ситуації в даному регіоні. Тому в сучасних умовах необхідний розвиток і створення туристичних баз і баз відпочинку з урахуванням вище названих чинників, а саме низька платоспроможність населення і екологічні умови [6, 65-66].

В майбутньому на розвиток індустрії туризму і надалі будуть відігравати ведучу роль такі основні складові рекреаційного процесу як: рекреаційні ресурси, рекреаційні потреби та економічні можливості даного регіону. Крім цього, на дану систему первинних передумов діятиме множина інших факторів: екологічна, політична, демографічна ситуація, система розселення та національний склад населення, туристсько-географічне положення регіону, реклама, законодавча, ринкова політика,рівень культури, матеріальний стан населення, проведення різних спортивних, ярмаркових, виставкових заходів.

Для подальшого розвитку туризму в регіоні варте уваги налагодження зв’язків з туристськими підприємствами інших регіонів та держав світу, обмін промисловою продукцією для туристської діяльності, видання краєзнавчої, рекламно-інформаційної літератури із популяризації туристських маршрутів та культурної спадщини краю, створення туристичних та екскурсійних маршрутів різної спеціалізації, впорядкування туристичних об’єктів та реставрацію культурно-історичних пам’яток, залучення зарубіжних та вітчизняниз інвесторів для ремонту та будівництва об’єктів інфраструктурного забезпечення і індустрії туризму та всього господарського регіону.

На дальню перспективу також необхідно в корені перебудувати інвестиційну політику в Криму у напрямі створення такої економічної структури республіки, яка забезпечила б пріоритетний розвиток рекреаційної функції. Територіальною формою організації господарства Криму повинен виступати рекреаційний комплекс з набором галузей, задовольняючим вимогам ринку і що наближає його до стандартів міжнародних рекреаційних корпорацій.

Розробляються спеціальні програми щодо розвитку туристичної інфраструктури в регіоні. Зокрема можна зазначити документ:

« Про Заходи щодо реалізації концепції розвитку морського берега Криму на 2006-2016 роки » [19]

Рішення спільного засідання колегій Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України і Міністерства будівельної політики, архітектури та житлово-комунального господарства Автономної Республіки Крим від 16 лютого 2006 р. № 39.

Розглянувши проект Заходів щодо реалізації Концепції розвитку морського берега Криму на 2006-2016 роки, розроблений на виконання пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2005 № 789, з метою визначення напрямків діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування для забезпечення розвитку Криму як загальнодержавного та міжнародного курортно-рекреаційного і туристичного центру, збереження та раціонального використання унікальних природних та інших ресурсів морського берега Криму, колегії Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України і Міністерства будівельної політики, архітектури та житлово-комунального господарства Автономної Республіки Крим вирішили:

1. Схвалити Заходи щодо реалізації Концепції розвитку морського берега Криму на 2006 - 2016 роки і рекомендувати до затвердження Радою міністрів Автономної Республіки Крим після погодження в установленому порядку.

2. Заступникам Міністра будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, заступникам міністра будівельної політики, архітектури та житлово-комунального господарства Автономної Республіки Крим, керівникам структурних підрозділів Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України і Міністерства будівельної політики, архітектури та житлово-комунального господарства Автономної Республіки Крим за належністю питань:

 забезпечити методичну підтримку виконання Заходів, а також надавати консультативно-методичну допомогу місцевим радам та їх виконавчим комітетам;

 взяти участь у розробленні та погодженні для внесення на розгляд Кабінету Міністрів України пропозицій щодо вдосконалення правового врегулювання питань забудови та іншого використання земель водного фонду, прибережної захисної смуги уздовж морів та навколо морських заток і лиманів;

 забезпечити після прийняття відповідних законодавчих актів внесення змін до нормативної документації у сфері містобудування.

3. Структурним підрозділам Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України:

3.1. Управлінню містобудування та архітектури організувати в установленому порядку проведення державної експертизи Схеми планування території Автономної Республіки Крим.

3.2. Управлінню архітектурно-конструктивних та інженерних систем будинків і споруд, Управлінню економіки та організації будівництва із залученням базових організацій надавати науково-методичну допомогу місцевим органам виконавчої влади з питань житлово-цивільного будівництва, запровадження у будівельну практику нових архітектурних і будівельних систем, новітніх технологій, сучасних будівельних виробів, матеріалів та енергозберігаючого інженерного обладнання.

3.3. Управлінню реставрації та реконструкції історичної забудови забезпечити у 2006 році фінансування реставраційно-ремонтних робіт на пам'ятках архітектури Автономної Республіки Крим обсягом 650,0 тис. грн. та передбачати фінансування на наступні роки, виходячи з обсягів видатків, передбачених Мінбуду України на реставрацію пам'яток архітектури у Державному бюджеті України на відповідний рік.

3.4. Відділу промислової забудови та інженерного захисту територій забезпечити перегляд законодавчої та нормативно-правової бази з інженерного захисту територій, у тому числі в частині заборони оренди морських гідротехнічних берегоукріплювальних об'єктів.

4. Структурним підрозділам Міністерства будівельної політики, архітектури та житлово-комунального господарства Автономної Республіки Крим:

4.1. Управлінню містобудування, архітектури та охорони пам'яток:

 забезпечити завершення робіт з розроблення Схеми планування території Автономної Республіки Крим та організувати її погодження та затвердження у встановленому порядку;

 організувати роботу з розроблення Комплексної схеми планування курортно-оздоровчих і рекреаційних територій узбережжя Чорного та Азовського морів Автономної Республіки Крим;

 спільно з районними державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування розробити і подати на затвердження Програму оновлення містобудівної документації для населених пунктів, розташованих на території Автономної Республіки Крим;

 розробити і подати на затвердження регіональну програму збереження та використання об'єктів культурної спадщини;

 взяти участь у підготовці Реєстру інвестиційних проектів, спрямованих на розвиток морського берега Автономної Республіки Крим в рамках схваленої Концепції;

 запровадити моніторинг та контроль виконання Заходів щодо реалізації Концепції, схваленої постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2005 № 789

4.2. Управлінню державного архітектурно-будівельного контролю і ліцензування та Службі "Укрінвестекспертиза" в Автономній Республіці Крим забезпечити належний контроль за дотриманням нормативних вимог щодо сейсмостійкості будівель і споруд, їх надійності, стійкості та безпеки експлуатації, а також безперешкодного доступу людей з обмеженими фізичними можливостями до об'єктів соціальної сфери при забудові населених пунктів та дообладнанні існуючого фонду.

4.3. Управлінню благоустрою, будівництва та комунального обслуговування населення розробити перелік першочергових заходів з інженерного захисту Криму від зсувних і абразійних процесів з визначенням переліку об'єктів, які не включені до проекту Закону України "Про затвердження Загальнодержавної програми укріплення берегів поверхневих водних об'єктів і узбережжя морів та їх інженерного захисту".

4.4. Управлінню реформування житлово-комунального господарства і житлової політики та Управлінню економічного аналізу, ціноутворення та інвестиційної політики розробити пропозиції розвитку будівництва соціального житла для забезпечення громадян, виходячи з потреб та особливостей регіону, відповідно до напрямку державної житлової політики, визначеного Законом України "Про житловий фонд соціального призначення" (див. Додаток таблиця В).

ВИСНОВКИ

Рекреаційний комплекс АР Крим є районотворним елементом, галуззю спеціалізації. Він представлений переважно галузями лікування, туризму. Його розвитку сприяли природні умови (тривалість сонячного сяйва, теплий клімат, морське узбережжя, мальовничі ландшафти Криму), та наявність природних ресурсів (лікувальні грязі й ропа лиманів, мінеральні джерела). Для курортного господарювання умови є практично скрізь, так як район базується на унікальному субтропічному кліматі, мальовничих гірських ландшафтах, морських пляжах, лікувальних грязях.

Але мають місце і негативні прояви людської діяльності. Так за останні десятиріччя майже зруйнована екологічна система АР Крим; особливо забруднені Чорне й Азовське моря. Це призводить до збитків у рекреаційному господарстві, зменшує приплив туристів, негативно впливає на здоров’я мешканців. Проблема має бути вирішеною за рахунок технологічного переобладнання промислових підприємств і спорудження ефективних очисних споруд.

Що ж необхідно робити, для відновлення нормальної екосистеми? Для початку не допустити переосушення, засолення, отруєння хімікатами грунтів можна при умові постійного контролю за їхнім станом, точного дотримання норм поливу, внесення добрив тощо. Зберегти води і повітря від забруднення можна, використовуючи очисні споруди і пристосування. У майбутньому всі виробництва мають стати безвідходними. Адже відходи – це хімічні сполуки, які поки що не використовуються людиною. Досягнення сучасної науки дозволяє звести до мінімуму шкідливі викиди, ввести замкнутий цикл використання води, тобто використовувати очисні стоки, не беручи нової води з річок чи озер. У нас поки що дуже погано налагоджена справа з очищенням шкідливих викидів у води і атмосферу. Частка вловлювання рідких і газоподібних речовин становить лише 30 %. Але на багатьох підприємствах не встановлені навіть примітивні очисні споруди. Тому гранично допустимі концентрації вмісту окремих сполук у повітрі та воді перевищують у десятки разів норми, тобто ту кількість, яка не є шкідливою для людини та інших живих організмів.

Величезний потенціал Криму, велика кількість пам'ятників архітектури, релігійних храмів, археологічні пам'ятники, пам'ятники природи дають регіону можливість розвивати велику кількість видів туризму: пішохідний, спелеологічний, етнографічний, велотурізм, археологічний, кінний, екологічний, наявність моря дозволить розвинути сучасні види туризму: дайвинг і яхтовий туризм.