Сучасний стан та перспективи розвитку рекреаційного господарства АР Крим

Інфраструктура: кафе, бар, бібліотека, концертний зал, спортивні майданчики (футбол, волейбол, баскетбол), тренажерний зал, більярд, ігрові майданчики і кімната для дітей, прокат спортивного інвентаря, автостоянка.

2.2 Транспортна  інфраструктура

Автономна Республіка Крим має розвинуту транспортну інфраструктуру. Мережа автомобільних доріг довжиною більш 6250,5 км зв'язує всі населені пункти регіону. Автомобільним транспортом підприємств і фізичних осіб Автономної Республіки Крим на комерційній основі щорічно перевозиться 3 млн. тонн різних вантажів.

Республіканське підприємство ВАТ «Міжнародний аеропорт «Сімферополь» цілий рік приймає літаки будь-якого класу. Потужність аеропорту досягає 13 тис. літако-вильотів у рік. Пасажирські літаки приймає також аеропорт Керч, а вантажні – аеропорт Джанкой. Крім цього, задіяний аеропорт Бельбек.

Експлуатаційна довжина залізниць загального користування порядку 643,8 км, з них електрифіковані 40,7%. Вантажна робота виконується на 56 залізничних станціях Криму.

Морськими воротами Криму є Феодосійський, Ялтинський, Евпаторійський і Керченський торгові порти, що зв'язують півострів з південними областями України, Грузією, крізь Волгодонський судноплавний канал – з Каспійським, Білим, Балтійським морями, а крізь протоки Босфор, Дарданелли і Гібралтарську – практично з усіма країнами світу. Основним видом діяльності Ялтинського морського торгового порту є прийом і обслуговування круїзного флоту, перевезення вантажів, перевезення пасажирів власним флотом, вантажна переробка. Порт має 25 причали, у тому числі 1 – вантажний, 4 – пасажирських, 17 – пасажирських причалів місцевих ліній і 3 – причали для відстою судів. Довжина причального фронту – 3083 метра.

Феодосійський морський порт має 11 причалів, у тому числі 2 – рейдових нафтоналивних. Загальна довжина причального фронту складає 1221 погонний метр. Основним видом діяльності порту є вантажна переробка, обробка танкерного флоту, перевезення пасажирів власним флотом, обслуговування флоту. У ДП «Керченський морський торговий порт» відкрито міжнародне морське вантажне паромне (залізнично-паромне) сполучення, створена відповідна інфраструктура для прийому паромних судів ВАТ СК «Укрферрі» для забезпечення роботи переправи Керч - порти Грузії (перевалка вантажів в 2009 році склала 77,9 тис. т, що в 1,6 рази більше рівня попереднього року). Проведена реконструкція гідротехнічних споруд та інфраструктури морського вокзалу, відкритий цілодобовий пункт пропуску через державний кордон для міжнародного морського вантажного, пасажирського і залізнично-паромного сполучення. Досягнута домовленість з адміністрацією морських портів Тамані про відкриття регулярного морського сполучення між морським вокзалом Керченського морського торгового порту і портами Темрюк і Кавказ. Керченський морський торговий порт може приймати суду довжиною до 200 метрів, з осіданням 8,3 метри. Порт має 10 причалів, довжина яких складає 2007,9 погонних метрів. Основні види діяльності – вантажна переробка, обслуговування флоту, рейдова обробка флоту. Має великий досвід роботи з переробки 20-ти і 40-ка футових контейнерів, зерна, автотранспортної техніки.

Евпаторійський морський порт має 8 причалів. Основним видом діяльності є вантажнапереробка, перевезення вантажів, перевезення пасажирів у період літньої навігації, обслуговування флоту.

2.4 Розвиток туризму

Туризм сьогодні є одним із пріоритетних секторів економіки півострова, який досить динамічно розвивається завдяки наявності різноманітних природних і людських ресурсів.

Сьогодні Крим надає третю частину туристських послуг від загального обсягу їх надання в цілому по Україні. В даний час у Криму туроператорську і турагентську діяльність здійснюють понад 400 підприємств і приватних підприємців.

Право на здійснення туристичного супроводу (екскурсійну діяльність) в Автономній Республіці Крим згідно з виданими дозволами надано більш ніж 760 фізичним особам.

Пріоритетними видами туристичної діяльності залишаються внутрішній та в'їзний туризм.

На території Криму нараховується близько 2000 пам'яток археології, 1279 – історії, 250 – архітектури, 260 – монументального мистецтва, 68 – природи. Багато які з них мають світове значення. Найпопулярнішими об'єктами туризму є руїни античного Херсонеса в Севастополі, Царський курган у Керчі, середньовічні «печерні міста» у Бахчисарайському районі, Генуезькі фортеці в Судаку і Феодосії, Бахчисарайський ханський палац, музеї Феодосії, південнобережні палаци і парки, культові пам'ятки різних народів і культур.

У Криму знаходиться 20 музейних установ (з філіями – 28), близько 300 громадських і відомчих музеїв, які поділяються на історичні, краєзнавчі, наукові, літературні та художні [16, 34].

Основу природно-заповідного фонду півострова утворюють 6 державних заповідників. У Криму близько 850 карстових печер. З них 50 печер фахівцями визнані придатними для облаштування та відвідування туристами і екскурсантами. Печери Червона, Мармурова і Еміне-Баїр-Хосар обладнані для масового відвідування. Печера Мармурова входить до «п'ятірки» найкрасивіших печер планети.

У гірничо-лісовій зоні Криму знаходиться понад 170 природних об'єктів, заповідників, парків, ландшафтних пам'яток; до 150 всесвітньо відомих історико-археологічних об'єктів – стоянок, городищ, некрополів, фортець. Розгалужена мережа туристських стежок, сільських доріг створює чудові полігони для любителів гірського велосипеда.

Наявність туристських ресурсів, особливості вже існуючої інфраструктури дають можливість розвивати в Криму нетрадиційні форми туризму: спелеологічний, скелелазіння, кінний, велосипедний, дельтапланеризм, гірничо-пішохідний, винні та мисливські тури, вертолітні екскурсії, прогулянки на яхтах, підводні занурення з аквалангом, науковий і автотуризм.

Найбільш популярні серед туристів-спортсменів скеледроми: Нікітська розпадина поблизу Ялти, гори Сокіл, Алчак, Караул-Оба у Судаку, Кішка, Кастропольська і Фороська стіни.

За останнє десятиліття став особливо популярним дайвінг, або підводне плавання. Зараз в Криму працюють кілька дайвінг-центрів. Можна попірнати в гротах і печерах у Ластівчиного гнізда, біля мису Мартьян, в районі Фороса, і Нового Світу. Раєм для аквалангістів вважається Тарханкут.

Популярні серед туристів різного віку кінні подорожі. Біля підніжжя гори Демерджі (Алушта), в районі Судака, Севастополя розташовуються центри кінного туризму. Практично в кожному курортному регіоні пропонуються кінні прогулянки та маршрути з відвідуванням популярних природних визначних пам'яток.

Особливістю Криму є унікальний природний об'єкт – гора Клементьєва, на якій проводяться різноманітні змагання безмоторних надлегких літальних апаратів. Також туристам пропонуються польоти з вершин Ай-Петрі, Демерджі або Чатир-Дагу.

Яхтовий туризм стабільно цікавий для туристів з різних країн. Різноманітність природи прибережної смуги в районі Судака, Ялти, Балаклави приваблює багатьох яхтсменів.

Новим і перспективним напрямком у розвитку туристської індустрії Криму став зелений (сільський) туризм. Цей вид туризму є одним з видів малого бізнесу, підвищує роль краєзнавства, усереднює елементи активної діяльності і відпочинку, створює життєве середовище, наближене до природи.

Для цього в Криму є всі умови: поєднання мальовничих гір і просторих рівнин, лісів, степів, морів, озер, унікальна флора і фауна, широка мережа природних, історичних і етнографічних пам'ятників.

Все більшої популярності набуває мисливський туризм. Площа лісового фонду в Криму складає 274,3 тис. га. Це створює передумови для розвитку мисливського туризму в Криму. Для мисливців-туристів пропонується полювання на пернату дичину та копитних тварин. До їхніх послуг – розміщення на базах у лісовому масиві з усіма зручностями і повним пансіоном. Останнім часом Крим стає все більш популярним серед мисливців із країн далекого зарубіжжя [17].

Морські порти Ялта і Севастополь входять у програму відвідування круїзних судів міжнародних компаній різних країн. Спеціально для іноземних туристів круїзних судів розроблені екскурсійні програми по таких об'єктах показу, як Будинок-музей Чехова, Лівадійський, Воронцовський, Массандрівський палаци, собор Олександра Невського, Ластівчине Гніздо.

Крим є не тільки місцем традиційного відпочинку громадян з країн колишнього Союзу. Наш півострів приваблює і велика кількість спортсменів, які проводять на спортивних базах півострова збори, підготовку до різних змагань, у тому числі і до олімпіад. Крім цього на території Криму розташовані бази параолімпійської підготовки спортсменів-інвалідів з різних видів спорту.

Широкий розвиток одержує в Криму науковий туризм. Нікітський ботанічний сад демонструє колекції плодових і декоративних рослин, проводить дегустації екзотичних плодів і виробів з них. Національний інститут винограду і вина «Магарач» розробив екскурсії про історію створення вина з відвідуванням своїх лабораторій і дегустацією кращих вин Криму. Інститут біології південних морів демонструє акваріум, де зібрані сотні екзотичних риб та морських тварин. Туристи можуть відвідати дельфінарії в Севастополі, Феодосії, Ялті, Євпаторії.

Крим і вино – майже синоніми. Крим славиться солодкими і кріпленими винами. Найкращі заводи – "Масандра", Коктебельский, "Магарач", "Сонячна долина" проводять ексклюзивні екскурсії з демонстрацією технології виготовлення вина і презентацією продукції в дегустаційних залах.

З метою подальшого розвитку туризму, розширення міжнародних контактів у всіх сферах економіки Криму та України наприкінці лютого в місті Ялті щорічно проводиться Міжнародний ярмарок «Крим. Курорти. Туризм ».

У 2009 році Автономну Республіку Крим відвідало більше 7 млн. осіб. У літній період ВАТ міжнародний аеропорт" Сімферополь "приймав до 50 літаків на день, з яких 40% – чартерні рейси.

Новинками курортного сезону 2009 року стали: відреставрований готель «Україна» (м. Євпаторія), новий готель «Вілла Софія» (м. Ялта), приватні пансіонати «Морська крапля» і «Лагуна» (с. Піщане, Бахчисарайський район), «Чайна гірка» (м. Ялта), отримав статус тризіркового готелю готель «Імперіал» (м. Сімферополь). У здравницях і готелях автономії функціонує 145 плавальних басейнів, в т.ч. в 2009 році відкрито 15 нових басейнів. На території республіки працюють аквапарки: «Бананова республіка Аквапаркос» (Сакський район), «Мигдалева Роща» (Алушта), «Блакитна Затока» (Сімеїз), «Водний світ» (Судак), «Коктебель».

Зросла популярність сільського зеленого туризму. Розпочали роботу притулок «Баштанівка» для вело-туристів і садиба «Алімова балка» в селі Баштанівка (Бахчисарайський район), турбаза «Кизил-Коба» в урочищі Кизил-Коба (Сімферопольський район) [11, 35].

Поліпшується стан екскурсійних та туристичних об'єктів, проводиться маркування туристичних маршрутів, благоустроюється об'єкти показу.

РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНО–РЕКРЕАЦІЙНОГО КОМПЛЕКСУ

3.1 Сучасний стан рекреаційного господарства

В умовах занепаду промислових підприємств спостерігається інтенсивний процес відтоку робочої сили з традиційно провідних галузей економіки України (металургійної, машинобудівної, оборонної та ін.) у сферу надання послуг. Це закономірний процес розвитку світової економіки. Слід наголосити, що вартість створення одного робочого місця в сфері туризму в 20 разів менша, ніж у промисловості. Туризм не тільки прямо або побічно охоплює більшість галузей економіки, в тому числі промисловість, с/г, будівництво, транспорт, страхування, зв’язок, торгівлю, громадське харчування, житлово-комунальне господарство, сферу побутових послуг, культуру, мистецтво, спорт тощо, а й стимулює їх розвиток. Отже, від функціонування туризму безпосередньо залежить життєдіяльність понад 40 галузей економіки і близько 10-15% населення України.

Специфіка економіко-географічного положення, сприятливі кліматичні умови, наявність кваліфікованих трудових ресурсів – усе це вплинуло на загальний розвиток АР Крим, як цілісного рекреаційного, агропромислового та територіально господарського об’єкту України.

За останні роки спостерігається значне скорочення індустрії українського туризму. Україна переживає економічну кризу, інфляцію, високі податки, нестабільність законодавчої бази, втрату платіжної спроможності більшості населення. Ці економічні умови продовжують негативно впливати на стан туристичної інфраструктури. Туристична галузь не має і мабуть ближчим часом не матиме коштів не те, що на нове будівництво, а й на реконструкцію наявної матеріальної бази. Відомо, як "обчищають" туристичні підприємства податками. Без закордонних інвестицій і кредитів годі і мріяти про реконстукцію і розширення матеріальної бази. Саме тому через відповідні владні структури слід давати "зелене світло" інвесторам, спільним підприємствам, засновниками яких є учасники туристичного процесу в Україні.

Але ж завдяки морським ресурсам Кримський район став одноосібним лідером в області рекреаційного господарювання, а міста Ялта, Гурзуф, Алушта – одними з найбільших курортів не тільки України, а й цілого Чорноморського узбережжя.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим приділяє велику увагу підготовці і успішному проведенню курортного сезону. У поточному році напередодні сезону проводилися виїзні робочі наради, на яких розглядалися питання організації в курортних регіонах безперебійного водо-, енерго- і теплопостачання, усунення шумів в нічний час, підвищення якості обслуговування відпочиваючих. Недоліки, що мали місце, усунені і сьогодні Крим готовий до прийому гостей.

3.2 Проблеми та перспективи розвитку туристично-рекреаційної галузі АР Крим.

Крим – один із найпривабливіших регіонів нашої країни,та на сьогодні, туристсько-рекреаційний потенціал цих місць використовується недостатньо. За прогнозами експертів ООН на початку нового тисячоліття він буде приносити більше прибутків, ніж нафтова, автомобільна та металургійна галуззі.

Цю проблему необхідно вирішувати на державному рівні з підтримкою тих, хто займається чи, навіть, намагається роз вививати туристичну діяльність в Україні, створити умови, щоб туристичним фірмам було вигідно працювати в нашій країні, а не займатися фактичним вивозом капіталу за кордон.  На сьогодні на розвиток рекреаційної справи можна впливати тільки засобами податкових важелів. Сфера роздержавлення в туризмі – це не тільки передача власності з одних рук в інші, а це створення реальних можливостей кожній людині займатися туристичною діяльністю.