Сучасний стан та перспективи розвитку рекреаційного господарства АР Крим

36

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ

ЧЕРКАСЬКИЙ ФАКУЛЬТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ І БІЗНЕСУ

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Рекреалогія»

на тему: «Сучасний стан та перспективи розвитку рекреаційного господарства АР Крим»

Виконала:

студентка II курсу

групи ммт-18

Новікова Юлія Валеріївна

Перевірив:

викладач Харсун А. М.

Черкаси 2010

ВСТУП

Актуальність теми. Автономну Республіку Крим слід розглядати як всеукраїнський і міжнародний центр рекреації і туризму, який може успішно конкурувати на світовому ринку курортно-рекреаційних послуг, оскільки Крим по своїх фізико-географічних, кліматичних, геологічних, тектонічних, гідро географічних ознакам виділяється не тільки серед інших регіонів України, але і не має аналогів в світі, оскільки тут розташовані різноманітні природні ландшафти – гори, рівнини, ліси, степи, моря, гірські річки і ін.

При цьому щорічно автономію з метою відпочинку і туризму відвідують близько 6 мільйонів чоловік з різних країн світу.

Природно-кліматичні особливості Криму історично зумовили його спеціалізацію як санаторно-курортного регіону і забезпечили розвиток супутніх галузей, тому в Криму розвинений курортно-оздоровчий напрям туризму.

Санаторно-курортний і туристський комплекс Автономної Республіки Крим розглядається як сукупність зв'язаних між собою галузей і підприємств господарського комплексу, діяльність яких направлена на задоволення потреб в санаторно-курортному лікуванні, реабілітації, оздоровленні і відпочинку громадян України, ближнього і далекого зарубіжжя, а також на створення конкурентоздатного санаторно-курортного і туристського продукту на основі ефективного і раціонального використання природних, соціально-культурних і виробничо-економічних ресурсів регіону. Так, іміджевими об'єктами санаторно-курортного комплексу Криму є такі установи, як: МДЦ «Артек», «Дюльбер», «Кримські зірки», «Массандра» і ін.

Об’єктом дослідження є туристичні ресурси Криму.

Предметом дослідження виступає процес активізації розвитку туристичної галузі та напрями подолання проблем в ній.

Мета курсової роботи: узагальнити знання про туристичні АР Крим, проблеми та шляхи їх мінімізації в туристичній галузі.

Поставлена мета досягається шляхом дослідження таких аспектів:

      рекреаційно-туристичні ресурси Кримської області;

      розвиток туристичної галузі, структуру туристів, напрямки туризму;

Слід виділити, що досліджень на цю тему є багато, так як вона актуальна для Криму, але вони не є глибокими і дослідженими до кінця. Можливо, вся справа в тому, що туристична галузь даної області розвивається щороку. Позитивні зміни відбуваються постійно, що унеможливлює детальну зупинку на певних досягненнях, а спонукає до визначення пріоритетів в тій чи іншій програмі. Все-таки, теоретико-методологічна база нашого дослідження існує. Це праці Паламарчука М.М., Паламарчука О.М В , Федорченка В.К.

В роботі були використані такі методи дослідження: аналіз, історичний опис, проектування та економіко-екологічне прогнозування, статистичний.

Мета і завдання зумовили формування такої структури курсової роботи: вступ, три розділи, які розкривають проблематику теми, висновки, список використаної літератури та додатки.

РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ АР КРИМ.

         1.1 Природно-рекреаційний потенціал

Автономна Республіка Крим розташована на півдні країни, в межах Кримського півострова, який глибоко вдається в Чорне море і зі сходу омивається Азовським морем. Він простягається з заходу на схід на 324 км (між мисами Кара-Мрун і Фонар), а з півночі на південь – на 207 км. (від Перекопського перешийка до мису Сарич). На західному узбережжі частина суші виступає далі в море, утворюючи Тарханкутський півострів, а на східному – Керченський. На півночі Крим з'єднаний Перекопським перешийком завширки 7 км із сусідньою Херсонською областю. Кримський півострів лежить приблизно на однаковій відстані як від екватора, так і від Північного полюса – 5000 км. Довжина берегової лінії перевищує 1 тис. км. Вона розчленована затоками та бухтами, особливо численними на півночі і сході. Найбільші затоки: в Чорному морі – Каркінітська, Каламітська, Феодосійська; в Азовському – Сиваш, Казантіпська та Арабатська. Сиваш відокремлений від Азовського моря піщаною косою – Арабатською Стрілкою. Більша частина регіону розміщена в межах низовинної Причорноморської рівнини, на півдні Кримського півострова знаходяться Кримські гори, що займають 5% території [13, 229].

Гірський Крим, вкритий лісами, являє собою зовсім інший природний комплекс, відмінний від узбережжя як за своїми кліматичними умовами, так і за складом місцевої флори. Кримські гори за екзотичністю не поступаються Карпатам, хоч тут менше сприятливих умов для розвитку зимових видів відпочинку. Зате невисока лісистість (10%), наявність крутих оголених схилів є добрим місцем для вправ скелелазів та любителів гострих відчуттів. Кримські гори з найвищою точкою Роман-Кош (1545 м) мають переважно карстовий рельєф із великою кількістю печер (їх налічується 900), серед них найдавнішою є Червона (13,7 км), а найглибшою – Солдатська (508 м).

Одна з самих відвідуваних печер Европи, Мармурова. Вхід в неї знаходиться на висоті 920 м. над рівнем моря. Закладена вона в блоці верхнеюрських вапняків і складається з трьох часток: Головної галереї, Нижньої галереї і бічного «Тигрового хода». Величезні галереї натіканнями розчленовуються на окремі зали. Протяжність розвіданих ходів 2050 м. За оцінкою відомих спелеологів, вона входить в п`ятірку найкрасивіших обладнаних печер планети [3, 25].

Важливою характеристикою рельєфу є його мальовничість, привабливість, різноманітність і навіть оригінальність форм, що є цінністю цього рекреаційного ресурсу. У Криму прокладено рекреаційні стежки, серед яких найвідомішими є Голіцинська (Новий світ), Боткінська, Тарахташська, Штангеєвська (Ялта), Карадагська (Щебетівка).

Територію півострова перетинають 257 річок, здебільшого небагатоводних. У гірській місцевості водні потоки утворюють глибокі ущелини-каньйони, водоспади. Гідроресурсний потенціал Криму використовується головним чином для розвитку рекреаційної діяльності місцевого значення. Частина гідроресурсів в екскурсійній практиці використовується як об’єкти показу, тобто має високий ступінь відвідування (наприклад водоспад Джур-Джур, Учан-Су, оз. Караголь). До екзотичних об’єктів відносять підземні річки й озера. Об’єктом показу є одне з найбільш потужних підземних джерел Панеа на екскурсійному маршруті у Великий Каньйон.

Водоспад Учан-су падає з південного схилу Ай-Петринської яйли майже прямовисно з висоти 98,5 м, нижче утворюючи ще три водоспади. В області понад 50 солоних озер, що належать до 5 груп – Тарханкутської, Євпаторійської, Перекопської, Чонгаро-Арабатської та Керченської. Вони мають значні запаси лікувальних грязей. Найбільші з кримських озер – Сасик, Сакське, Донузлав, Узунлар. Вода Мойнакського озера в Євпаторії дає лікувальний ефект при м'язових, кісткових, нервових захворюваннях. Сольовий розчин ропи Мойнакського озера складається з хлористого натрію, хлористого калія, сірчанокислого кальцію, гідрокарбонату кальцію. Більш всього в ропі куховарської солі (в середньому з хлористим калієм 78-80%). Медики радять купатися в озері тільки раз на добу, не більше 15 хвилин (дітям до 8-10 хвилин); в безвітряну погоду, коли температура ропи не нижча +26°С, а повітря – не нижче +20 °С, і з 14 до 18 годин. Після купання ніжні ділянки шкіри потрібно обполоснути прісною водою. Також є 8 родовищ мінеральних вод, 15 родовищ лікувальних грязей [14, 58].

Клімат континентальний, на південному березі – середземноморський. Середня температура повітря в липні 22-23º, а в окремі спекотні дні підвищується до 40º. У літні місяці Крим за кількістю сонячного тепла не поступається кращим курортам Франції. Кримські гори відрізняються своєрідними кліматичними умовами, що залежать від висоти над рівнем моря і напряму схилів та характеризуються вертикальною зональністю. Особливістю кліматичного регіону є значна кількість ясних сонячних днів (до 290). Найбільша їх кількість припадає на липень, найменша – на грудень. Тривалість періоду сонячного сяйва становить 2200-2500 годин на рік. Ступінь річної сонячної радіації сягає у м Євпаторія – 2384, Сімферополь – 2318, Форос – 2300, Ялта – 2223, Алушта – 2259, Гурзуф – 2173, Судак – 2550, Феодосія – 2272, м. Керч – 2112 год/рік. Середня тривалість комфортного літнього відпочинку на Чорному морі становить 130-145 днів [2, 55-56].

Цінним видом рекреаційних ресурсів є морське узбережжя. Протяжність чорноморських берегів з пляжами різної ширини та складом ґрунтів становить 761 км. Кримські гори з їхніми неповторними каньйонами, ущелинами, обривами скель і перевалами, незайманими лісами, яйлами і швидкими гірськими ріками з водоспадами , вся ця краса – джерело сильних і здорових емоцій, які у свою чергу активно сприяють зміцненню нервової системи і загальному оздоровленню. Саме тому ландшафтні ресурси є одним із найважливіших видів природних рекреаційних ресурсів Криму.

Особливе місце займають природно-заповідні території та об’єкти. Це національні природні парки, дендропарки, цінні природні об’єкти, пам’ятники природи місцевого значення та садово-паркової культури. У Криму 141 територія і об'єкт природно-заповідного фонду (загальна площа – 70 тис. га, що становить 4,1% території автономії), в тому числі Карадагський, Кримський, "Мис Мартьян", Ялтинський гірсько-лісовий заповідники, 13 пам'яток природи (Бельбекський каньйон, Кішка, Де-мерджі, Карабі-яйлинська улоговина, Караул-Оба, Кизил-Коба, Мангуп-Кале та ін.), Нікітський ботанічний сад, 22 парки. В числі парків, що належать до пам'яток садово-паркового мистецтва – Алупкінський, Гурзуфський, Карасанський, Кучук-Ламбатський, Лівадійський, Массандровський, Меласький, Місхорський, Фороський, Харакський.

Кримський заповідник створений у 1923 р. Більша його частина розташована на схилах головного пасма Кримських гір, на території Бахчисарайського району. В масиві Чатирдаг об'єктом масового відвідування туристами є печера "Мармурова". Всього тут 135 підземних порожнин, серед яких, відомі пам'ятки природи: печери Бінбаш-Коба, Еміне-Баїр, Суук-Коба та ін. Заповідник включає також частину акваторії Каркінітської затоки з Лебединими островами в Роздольненському районі. Лебедині острови – місце гніздування водоплавних птахів (понад 230 видів).

Заповідник "Мис Мартьян", розташований на однойменному мисі неподалік від Нікітського ботанічного саду, створений у 1973 р. з метою збереження природи кримських субтропіків.

Ялтинський заповідник (1973 p.) розташований у західній частині Південного берега Криму і має своєю метою охорону характерних видів місцевої флори і приморських ландшафтів. У південно-східній частині Кримського узбережжя знаходиться наймолодший на півострові

Карадагський заповідник (заснований у 1979 p.). Пам'ятка природи Карадаг – гірський масив вулканічного походження, що обривається крутим уступом до Чорного моря, в своїй найвищій точці досягає висоти 577 м. Заповідник включає також прилеглу частину акваторії. Тут виявлено поклади більше 100 видів мінералів, серед яких найбільш цінними є гірський кришталь, аметист, сердолік, агат, яшма, опал.

Нікітський ботанічний сад – один із найстаріших у країні. Він закладений у 1812 р. ботаніком X. Стевеном. Сьогодні його площа сягає 1000 га. Це унікальний ландшафтний комплекс, у якому зібрано багато видів рослин субтропічного поясу. Він поділяється на чотири частини: Верхній, Нижній (найдавніший), Приморський парки і парк Монтедор. У Приморському парку представлена флора Японії і Китаю, найвимогливіші до тепла і вологи середземноморські види. Пам'ятка природи "Плакуча скеля" знаходиться в Сімферопольському районі в мальовничій долині р. Булганак, на уривчастому березі якої крізь виходи кам'янистих порід просочуються грунтові води у вигляді невеликих струмочків і джерел. Ще одна пам’ятка природи є символом курортного селища Кастрополь – скеля Іфігенії [5, 37-39].

1.2 Історико-культурний потенціал

Завдяки своєму географічному розташуванню, Крим з найдавніших часів був своєрідним перехрестям культур і цивілізацій. На його території залишили сліди десятки різних етносів, завдяки чому Крим нерідко називають «музеєм під відкритим небом». По кількості і розмаїтості пам'ятників історії, зосереджених на порівняно невеликій території, Крим не має собі рівних у СНД і займає одне з перших місць у світі. Екскурсійну привабливість мають залишки античних міст Пантікапея (Керч), Херсонеса (Севастополь), фортець візантійського часу (Алушта, Гурзуф), періоду ХІІІ-Х ст.ст. (Судак, Феодосія, Балаклава) скельні монастирі і поселення – «печерні міста», пам'ятники тюрксько-мусульманської архітектури (Бахчисарай, Старий Крим), архітектурні спорудження епохи Російської імперії і СРСР (Південнобережні палаци і парки, оборонні спорудження і т.п.). На території Криму понад 11,5 тисяч пам`ятників історії, культури і архітектури, що відносяться до різних історичних епох, цивілізацій, етносів і релігій. Найбільш унікальні з них, наприклад, комплекс печерних міст і монастирів, генуезькі фортеці, святі місця різних конфесій та інші використовуються як туристичні об`єкти. Історико-культурні пам'ятки різних епох, що збереглися на його території, є результатом взаємодії різних етносів і цивілізацій, які на певних відрізках історії, існуючи паралельно на обмеженій території півострова, часом функціонували відособлено, не змішуючись і майже не проникаючи одна в одну. Сліди первісної людини, виявлені в печері Киїк-Коба за 25 км від Сімферополя, підтверджують її появу в цих краях близько 100 тис. років тому. На території півострова відомо більше двадцяти стоянок цого періоду, також в урочищі Ак-Кая в Білогірському районі, в якому виявлено чисельні поселення, де простежується кілька потужних культурних шарів.

У Криму збереглись пам'ятки різних періодів його історії: від архітектури грецьких полісів IV ст. до н.е., середньовічних фортець і печерних міст, культових споруд різної конфесійної належності (католицькі, православні, вірмено-григоріанські, мусульманські, іудейські) до палацових ансамблів (XVI-XX ст.). До списку міст і селищ України, що мають цінну архітектурно-культурну спадщину, включено 28 населених пунктів Криму: Алупка, Алушта, Балаклава, Бахчисарай, Ботанічне, Гаспра, Гурзуф, Євпаторія, Інкерман, Керч, Коктебель, Кореїз, Лівадія, Масандра, Новий Світ, Ореанда, Паркове, Севастополь, Сімеїз, Сімферополь, Старий Крим, Судак, Утьос, Форос, Феодосія, Чорноморське, Щебетівка, Ялта.