Відповідальність платника як засіб боротьби з ухиленням від сплати податків

    Особливими  елементами системи вироблення і  прийняття рішень у сфері життєдіяльності держави у процесі розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту є податкове прогнозування і планування. Основне завдання податкового прогнозування і планування – економічно й обґрунтовано забезпечити якісні та кількісні параметри бюджетних завдань і перспективних програм соціально-економічного розвитку країни, виходячи з розробленої і прийнятої в законодавчому порядку податкової концепції. Виконується дане завдання як у розрахунку на один фінансовий рік (поточне податкове планування), так і на більш тривалу перспективу (податкове прогнозування). При податковому плануванні і прогнозуванні реалізуються фіскальні завдання, а також закладаються основи оптимізації тактики і стратегії податкового регулювання.

    Щодо  податкового планування, то його завдання неоднозначні і різняться залежно  від того, хто їх ставить: державні органи чи керівники підприємницьких структур. Відповідно, сфера податкового планування неоднорідна, вона поділяється на загальнодержавне податкове планування та корпоративне податкове планування.

    Якщо  основним завданням загальнодержавного податкового планування є регламентація оподаткування і контроль за сплатою податків, зборів і обов'язкових платежів, то основним завданням корпоративного податкового планування є сплата податків, зборів і обов'язкових платежів, а також їх оптимізація. Однак між загальнодержавним і корпоративним податковим плануванням є органічний зв'язок, оскільки, незважаючи на протилежність їх економічних інтересів, загальна стратегія у них одна – створити стійкий економічний базис у рамках країни в цілому.

    При державному податковому плануванні закладаються основи оптимізації тактики і стратегії податкового регулювання і контролю. Разом з податковим прогнозуванням, воно базується на оцінці ефективності податкової системи в цілому – позиції виконання нею фіскальних завдань і впливу на економіку, а також на аналізі причин розходжень між плановими і фактичними сумами податкових надходжень.

    Основними напрямами державного податкового  планування є:

• розробка науково обґрунтованої концепції побудови податкової системи держави;
• розмежування податкових повноважень і джерел доходів між органами влади і керування різних рівнів;
• розрахунок контингентів податків, що мобілізуються на території.

    Вибір місії органів державної виконавчої влади, визначення цілей і завдань у галузі оподаткування є першим важливим етапом державного податкового планування. Розробка поточних завдань у галузі оподаткування на відповідний плановий період містить цілий ряд взаємопов'язаних дій, зокрема: пошук варіантів податкового режиму із врахуванням тенденцій, які склались в економіці за минулий період; оцінку варіантів оптимального оподаткування, їх ранжирування у розрізі податкових груп, типів фінансово-господарської діяльності, окремих територій тощо; розрахунок проекту податкових надходжень із врахуванням результатів проведених експертиз виконання бюджету попереднього року.

    При цьому важливим є обговорення  прийнятих урядом і парламентом податкових зобов'язань за відповідними статтями бюджетної класифікації, уточнення і прийняття на основі кінцевих погоджень бюджетних доходів відповідних законів [17, с.121-122].

    Розробка  концепцій оподаткування проводиться  з урахуванням стратегічних суспільно-політичних цілей. Оцінки і детального вивчення потребують позитивні і негативні прояви у взаємовідносинах платників податків з бюджетом, встановлення закономірностей розвитку цих взаємовідносин. З метою виявлення впливу всієї системи оподаткування, її окремих елементів і окремих податків на показники фінансово-господарської діяльності і навпаки проводиться факторний аналіз у системі бюджетно-податкових відносин.

    Після попередньої оцінки можливості виникнення непередбачених економічних, фінансових, бюджетних і податкових ситуацій, антагонізму між цілями платників податків і бюджетними цілями розробляється комплекс заходів щодо їх згладжування або повного усунення. Вибір та обгрунтування оптимальної податкової концепції проводиться шляхом прогнозування мобілізації сум контингентів податкових платежів на основі макроекономічних показників (обсяг ВВП, індекс інфляції, обсяг товарообороту) і розподілу регулюючих доходів за рівнями бюджетної системи з метою формування дохідної бази бюджетів територій.

    Стратегію формування податкових доходів на наступний  рік і перспективу визначає прогнозування надходжень податків на базі макроекономічних показників, однак воно не вирішує всіх проблем податкового прогнозування і планування. Тому необхідним його компонентом є опрацювання та аналіз статистичних даних про акумуляцію податків у бюджет за минулий період, а також інформації про можливі зміни у податковому законодавстві. Не менш важливим є розмежування податкових доходів між бюджетами різних рівнів, оскільки значна частина доходів місцевих бюджетів формується за рахунок відрахувань від регулюючих доходів. Конкретне виконання місцевих бюджетів залежить не тільки від встановлених пропорцій розподілу загальнодержавних податків, а й від реальних надходжень контингентів цих податків на відповідній території. Прогнозування контингентів податкових доходів на відповідній території здійснюється територіальними фінансовими управліннями разом з податковими органами на основі даних, які характеризують економічний потенціал регіону, включаючи показники, які визначають обсяг платежів щодо відповідних податків.

    При розробці поточних податкових планів вирішуються тактичні завдання у сфері оподаткування. їх вирішення створює правове поле для постановки і дослідження стратегічних цілей. Щоб у майбутньому не було розриву між податковими завданнями та показниками фінансово-господарської діяльності, розробка поточних податкових планів має проводитися з детальним врахуванням перспектив розвитку оподаткування. Таким чином, послідовність етапів податкового планування становить єдину лінію управлінських дій на поточний період та на подальшу перспективу [10, с.112-113].

    Податкове прогнозування ґрунтується на результатах наукових досліджень звітних і аналітичних даних, які отримані у результаті виконання поточних податкових зобов'язань. Збір і обробка цих даних свідчать про позитивні і негативні тенденції оподаткування в поточному році, його вплив на темпи інвестування, структурних зрушень у галузях, співвідношення доходів територій, корпорацій і громадян. Аналітичні дослідження змісту податкових відносин при виконанні податкових зобов'язань у поточному фінансовому році служать важливою умовою для успішного податкового прогнозування. Податкове прогнозування займає важливе місце в теорії і практиці управління. Воно використовується всіма розвиненими країнами світу як метод економічного передбачення.

    Під прогнозом розуміють науково  обґрунтоване передбачення можливого  стану об'єкта у майбутньому, альтернативних шляхів і термінів його існування. Прогнози класифікують на суб'єктивні та засновані на моделях. Суб'єктивні прогнози ґрунтуються на здогадах, досвіді та інтуїції, спираються на неформальні погляди і міркування експерта. Засновані на моделях прогнози випливають із правил або моделей, у яких формалізовано відносини між потрібними нам змінними.

    Рішення проблеми оптимізації податкових платежів досягається шляхом формалізації процесів планування та прогнозування, на підставі використання сучасних діючих інформаційних аналітичних систем та технологій. При визначенні оптимальності оподаткування використовується метод багатоваріантних розрахунків. Тобто, головними є розрахунки якнайбільшої кількості різних варіантів, потім їх порівняння і вибір найбільш сприятливого та корисного. Тому найбільший ефект досягається при застосуванні комп'ютерної та електронно-обчислювальної техніки.

    Завершується  процес розробки оптимальних розмірів податкових платежів визначенням ефективності розробленої політики. При цьому важливе місце відводиться проведенню аналізу податкових платежів за ряд років, порівняння їх та визначення найбільш прийнятого з урахуванням конкретних умов та напрямків діяльності [19, с.92-93].

    Оптимізація податкових платежів передбачає вибір  таких податкових систем та таких  податкових платежів, які б задовольняли підприємство з точки зору отримання доходів, які необхідні йому для розширення виробництва, зацікавленості працівників у результатах своєї праці, давали б можливість зменшити втрати від ризику господарської діяльності.

    З урахуванням нестабільного законодавства  в Україні, протиріччя в нормативній базі, волюнтаризмі контролюючих, у першу чергу податкових органів, оптимізація податкової політики має дуже важливе значення. Головною метою оптимізації є збільшення доходів юридичної або фізичної осо 
би, яка здійснює підприємницьку діяльність. Розроблення оптимальних податкових платежів дозволяє створити найбільш ефективну податкову політику. Але при цьому потрібно дотримуватись деяких принципів: 

• Оптимізація оподаткування повинна базуватися на діючій законодавчій базі, якої і потрібно займатися.
• Визначення напрямків розробки податкової політики, можливості та обґрунтування різних її видів в залежності від діючого економічного стану.  
• Розроблення найбільш ефективних господарських рішень, які можуть впливати на оптимізацію податкових платежів.

    Оптимізація податкових платежів на підприємстві відрізняється за змістом від  їх мінімізації. Так, мінімізація передбачає розробку різних заходів, щодо сплати податків, яка може бути здійснена як на незаконних, так і на законах підставах. Так, наприклад, мінімізація податкових платежів на незаконних підставах, наприклад, за рахунок приховування або незаконного зменшення бази оподатковування (наприклад, коли показується не вся виручка, або знижується заробітна плата працівників і діє так звана «чорна каса», коли взагалі підприємство не показує прибуток), може в подальшому привести до збільшення платежів у вигляді штрафів, пені, коли ці порушення будуть розкриті. Коли підприємство ставить за мету мінімізацію податкових платежів на законних підставах, то це може привести до скорочення обсягів виробництва, діяльності, а в кінцевому варіанті – до банкрутства та призупинення діяльності підприємства. Так, бажання скоротити податки (наприклад, податок на додану вартість) призводить до скорочення обсягів діяльності, бажання зменшити податок на прибуток призводить до того, що підприємство відмовляється від розширення своєї діяльності, від стимулювання праці працівників [16, с.66-67].

    На  кінцевому етапі формування податкової політики підприємства проводиться  оцінка ефективності розробленої стратегії податкової політики. Цей етап є останнім і підсумковим та проводиться по різних напрямках:

• відповідність та узгодженість стратегії податкових платежів загальній економічний стратегії підприємства, стратегії його розвитку. При розрахунку по цьому напрямку визначається також ступінь відповідності розроблених прогнозів розвитку економічного стану держави та фактичним змінам, які відбуваються;
• відповідність прогнозного розвитку навколишнього екологічного середовища фактичним змінам;
• оцінка внутрішнього зв'язку стратегій податкових платежів іншим стратегіям, в першу чергу фінансовій, виробничій та ін. Визначається співвідношення цілей та завдань між стратегіями, а також їх спрямованість та можливість виконання в цілому;
• реалізованість стратегій податкових платежів. Це стосується можливості загальної її реалізації по напрямках та в часі. При цьому проводиться оцінка рівня кваліфікації податкових менеджерів та їх досвід;
• результативність розробленої стратегії. Для цього визначаються різні показники ефективності стратегій податкових платежів. В свою чергу, їх можна поділити на загальні та часткові.

    До  загальних відносяться:

• збільшення або зменшення загальної суми податкових платежів в цілому по підприємству за звітний період часу (наприклад, за звітний рік) у сформованої базі по відношенню до запланованого розміру;
• збільшення або зменшення загальної суми податкових платежів в порівнянні з попередніми роками (також у сформованої базі);
• темпи зростання загального розміру податкових платежів по підприємству pа звітний рік (в відсотках);
• темпи зростання загального розміру податкових платежів по підприємству за попередній рік (у відсотках);
• рівень оподаткування підприємства (Р_п). Він визначається за формулою:

Р_п = ПП / Ч_п

    Де: ПП – сума податкових платежів в цілому по підприємству за визначений період; Ч_п – чистий прибуток, отриманий за визначений період по підприємству.

• податкомісткість діяльності підприємства: