Одержані результати досліджень

       Мета  експерименту – виявити особливості  впливу на фізичний та психологічний  стан здоров’я студенток, які займаються спортивною аеробікою  та  її видами.

       Тестування проводилося протягом весняного семестру  2009/10  навчального року  зі  студентками ІІІ курсу різних факультетів основного складу та  порівнювалося зі  здачею цими студентками вступних  нормативів  на  І курсі.

       Мета  тестування — порівняти рівень фізичної підготовленості студенток, які займаються аеробікою з  рівнем  фізичної  підготовленості  студенток денної форми навчання, які займаються загальнофізичною підготовкою  та  прослідкувати  за  їх  динамікою.

Отже, у  даній роботі використовувалися наступні методи дослідження: аналіз  та  узагальнення  літературних  джерел, медико-біологічні, педагогічні, соціологічні та математико-статистичні методи. 
 
 
 

       2.3 Організація дослідження 

     Першим  етапом був підбір, вивчення і аналіз літературних джерел. На підставі ознайомлення з літературними джерелами, можна зробити наступні висновки

1. Врахування сфери мотиваційних інтересів, форми проведення занять із  спортивної  і  оздоровчої  аеробіки  дає  можливість  сформувати позитивну мотивацію до занять фізичними вправами у вузі.
2. Тільки поєднання психічних  і духовних цінностей з біологічними  і соціальними  функціями  зумовлює  вищий  рівень  сприйняття студентами важливості здоров’я.
3. Наукове обґрунтування аеробіки,  дослідження так званих

„оригінальних систем аеробіки”, яких існує сотні, дасть можливість створити новітню ефективну систему фізичного виховання в вузах. 

       Другим  етапом був відбір та тестування студенток  основного складу занять згідно Державних  тестів і нормативів фізичної підготовленості  населення України. Дослідження проводилися у 2010 році на базі Сумського державного університету, на кафедрі фізичного виховання, яка надає послуги з різних видів аеробіки. Із числа студенток, які відвідують ці заняття, було сформовано  три  групи: перша група – бокс-аеробіка; друга  група – фанк- аеробіка; третя група – степ-аеробіка. Заняття в усіх групах проводилися тричі на тиждень, тривалість кожного – 80 хв. 
 
 
 
 
 

2.3 Результати  дослідження 

     Перші результати  анкетування (2009-2010 н. р.)  виявили,  що студенти бажають займатися:

• аеробікою – 42%;
• шейпінгом – 30,2%;
• плаванням –  27,1% .
• футболом – 18,5%;
• волейболом – 16,1%;
• хореографічними танцями – 12,4%;
• тхеквондо – 10%;
• в  тренажерному  залі – 9,6%;
• баскетболом – 8,2%;
• легкою атлетикою – 7,6%;
• тенісом – 6,2%;
• настільним тенісом – 5,5%;
• важкою атлетикою – 5,5%;

 

     При  виборі  спорту  відчувається  посилений  акцент  на  здоров’я  як

абсолютну цінність, зміцнення здоров’я заради самого здоров’я (71,1%).Немає сумніву  в  тому,  що  потрібно  бити  на  сполох  з  приводу  стану  здоров’я студентів, адже воно в критичному стані. 

     Існуючі  система, форми  організації  фізичного  виховання  в  навчальних закладах формують негативну мотивацію до занять.

     Дані  анкетування  також засвідчують, що  тільки 32,4 % студенток віком 18-20 років займаються фізкультурно-спортивною діяльністю поза уроками фізкультури в університеті(Рис.2). Очевидно, що з 67,6 % студенток необхідно проводити різнопланову цілеспрямовану роботу в університеті, спрямовану на забезпечення  оптимальних норм  рухової  активності, використовуючи як урочні так і позаурочні форми фізичного виховання.

 

Рис. 2 Співвідношення студенток 18-20 років, 

що займаються та не займаються фізкультурно-спортивною діяльністю

     Для  того, щоб  визначити  зорієнтованість студенток віком 18-20років  до  уроків фізкультури ми спробували визначити причини, що спонукають дівчат відвідувати уроки фізкультури(Рис.3, 4). 
 

 
 

Рис. 3. Мотиви, які спонукають студенток віком 18-20років 

до занять фізичними вправами. 

 

Рис. 4. Причини, які спонукають дівчат віком 18-20 років відвідувати заняття з аеробіки.

 

     Як  показали  результати  анкетування  дівчата  віком 18-20 років відвідують  уроки фізкультури: тому що вважають їх корисними для здоров'я – 21,9 %; тому що подобаються стиль проведення – 21 %; для позитивної оцінки 57,1 %. Стан, коли більша частина дівчат відвідують  уроки  фізкультури  виключно  заради  оцінки,  свідчить  про  те,  що  якість проведення  уроків  потребує  перегляду. Одним  із  напрямків  покращення  ставлення  до занять,  на  нашу  думку, є включення в урок  нових, ефективних  засобів  та  методів проведення, і засобів спортивної аеробіки, зокрема.

     Спортивні  уподобання студенток  віком 15-16 років ми  визначали за  допомогою

запитання: «Якому виду фізичних вправ Ви надаєте перевагу»?(Рис. 5) 

 

Рис. 5 Спортивні уподобання дівчат віком 18-20 років 

     Також було проведено опитування студенток віком від 18 до 20 років, які займаються в групах фанк-, бокс- та степ-аеробіки впродовж року.Загальна кількість респондентів склала 76 осіб, з них 27 осіб займалися бокс-аеробікою, 26 – фанк-аеробікою і 23 – степ-аеробікою.Студенткам пропонувалося обрати один із вказаних варіантів відповідей або запропонувати свій варіант.

     У  результаті  анкетування  було  з’ясовано,  що  провідним  мотивом  до занять  бокс-аеробікою  було „прагнення покращити здоров’я” (64,7%),фанк- аеробікою – „бажання  удосконалити  фігуру” (49,4%), степ-аеробікою – „бажання позбутися зайвої маси тіла” (38,6%).

     Відповіді на запитання анкети дозволили краще зрозуміти мотиви та переглянути підходи, щодо ефективного залучення студенток до занять фізичними вправами та спортивною аеробікою зокрема.

     Аналіз  відповідей на запитання анкети дозволив зробити такі висновки:

• загалом  у  студенток 18-20 років визначено низький рівень  мотивації до  занять фізичними вправами, однак спостерігається зацікавлення до нових та цікавих видів рухової активності;
• спортивна аеробіка є одним із засобів, який через доступність та через поєднання фізичних  вправ із  музичним  супроводом  є популярним  серед студенток,  що  є підставою для застосування засобів спортивної аеробіки у процесі фізичного виховання вузу. 

     Аналіз  результатів анкетування показав,  що  найбільш  популярними

видами  занять з фізичної культури в умовах вузу є аеробіка і шейпінг. Заняття цими видами спорту є вибором  переважно  жіночої  статі. За  допомогою вправ, які виконуються в аеробному режимі найбільше активно руйнується надлишковий холестерин й знижується вага. Ці фізичні навантаження розвивають організм в цілому, зупиняють розвиток гіподинамії, мають  емоційне  забарвлення, що покращує настрій і ліквідують негативний вплив стресів. Кількість студентів,  які  бажають  займатися  ними,  по  роках становить 72,2%.

     Із метою експериментальної перевірки було проведено дослідження за участю студенток Сумського державного університету. В експерименті брало участь 26 студенток. Всі студентки не мали відхилень у стані здоров’я і відносились до основної медичної групи. Заняття проводились 3 рази на тиждень протягом навчального року. Проводився експеримент під час занять з фізичного виховання в спортивному залі. Перед початком заняття визначалися показники (ЧСС). У подальшому за експериментальною програмою проводились заняття з аеробіки. Закінчувались заняття ходьбою, вправами на розслаблення. Наше дослідження складалось з двох етапів. На  першому етапі визначався вплив занять аеробікою,  які проводились в навчальному процесі згідно розкладу першою парою, на психофізіологічний стан студенток. На другому етапі вивчались показники розумової працездатності на протязі навчального тижня і вплив на них занять аеробікою.

     Крім  того, на заняттях проводилось опитування  для визначення самопочуття студенток . Студентки  визначали своє самопочуття за 5-бальною шкалою з додатковою градацією в десятих долях бала.

     На  підставі аналізу експериментальних даних  було встановлено, що ЧСС перед початком заняття в середньому складала 76 уд/хв. Середній показник (Таблиця 2) ЧСС після заняття А 150 уд/хв, а після відпочинку –

78 уд/хв, тобто майже до вихідного рівня. Період  відновлення ЧСС до вихідного рівня складав в середньому від 8 до 11 хвилин. Самопочуття студенток підвищилось з 4,14 до 4,65 бала. Таким чином, психофізичний стан студенток після заняття А, проведеного першою парою, дещо покращився і вони були оптимально готові до навчальної діяльності. 

 Таблиця 1 

Динаміка показників психофункціонального стану студенток впродовж навчального тижня

 
 
 

     На  другому етапі у студенток  впродовж тижня  визначались показники розумової працездатності і стійкості уваги двічі на день — перед першою і після четвертої пари. Для визначення розумової працездатності і стійкості уваги проводилась коректурна проба за таблицями Анфімова. При обробці даних по кількості літер, які проглянули студентки, оцінювалась робоча працездатність(РП) і вираховувалась стійкість уваги(СУ) за формулою: 

 
 
 

Таблиця 2 

Показники психофізіологічного стану студенток під впливом занять A 

 
 

де:

К —  загальна кількість літер, яких продивились 

О — кількість  помилок.

Дані, наведені в таблиці 2, дають можливість оцінити вивчені нами  показники  за  трьома параметрами:

 — перший — в дні, коли навчальні заняття з  фізичного виховання не проводились;

 — другий — в дні, коли студентки займались аеробікою на першій парі;

 — третій — у дні, коли заняття з аеробіки проводились на четвертій парі.

     За  результатами аналізу динаміки РП встановлено, що після проведення   занять з аеробіки останньою парою, показник коректурної проби не зменшився, а помітно зріс.

     Коли  заняття проводились о 8.15 год (на першій парі), цей показник також зріс. Найкращий показник РП зафіксований в тих випадках, коли заняття з аеробіки проводилось на останній парі.

       При аналізі динаміки  стійкості  уваги встановлено, що показник  СУ в кінці навчального дня  без занять з фізичного виховання в середньому не змінювався. Однак помітне зростання цього показника спостерігалось після проведення занять з А. Якщо заняття з аеробіки проводилось на першій парі, то стійкість уваги зросла на 8,6%, а якщо на останній парі — то зазначений показник зростав у 2,2 рази.