Одержані результати досліджень

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 25 Ноября 2011 в 03:07, научная работа

Краткое описание

Мета дослідження полягає в аналізі здоров'я молоді, яка займається оздоровчою аеробікою з елементами сучасних танців. В даній роботі були використані анкетування, математична обробка, тестування фізичних якостей.
У ході роботи вирішувалися такі завдання:
1. Сучасний стан розробки методики викладання аеробіки в Вищих навчальних закладах.
2. Мотиви та причини, що спонукають студентів вести активний спосіб життя.
3. Розробити тренувальну програму занять аеробікою.
4. Дослідити ефективність фізичного стану студентів на заняттях аеробікою і обґрунтувати ефективність її впливу на складання контрольних нормативів.

Содержание работы

Вступ
РОЗДІЛ I.
Дослідження питання за даними літературних джерел
Теоретичний розділ
1.1 Викладення основного матеріалу дослідження
1.2 Історичні дані
1.3 Аеробіка для студентів
Практичний розділ
1.4 Заняття з аеробіки
1.5 Навчальні нормативи з аеробіки
РОЗДІЛ II.
Задачі методи і організація дослідження
2.1 Задачі дослідження
2.2 Методи дослідження
2.3 Організація дослідження
РОЗДІЛ III.
Одержані результати досліджень
Висновки
Література

Содержимое работы - 1 файл

Наукова робота фіз.doc

— 276.50 Кб (Скачать файл)

     Окрім  покращення  стану  здоров’я  студентки, що  займаються  аеробікою  отримують велике  емоціональне  задоволення,  що  відображається  на  їх  прагненні  і  надалі продовжувати  займатися.

     При  визначенні  змісту  та  мети  навчання  курсу  «СПВ (аеробіка)»  необхідно  постійно  підвищувати  популярність  аеробіки  серед  молоді

різноманітними  масовими видовищними заходами («Бал аеробіки», «Факультетські змагання з фітнес-аеробіки» та інше). 
 
 

1.2 Історичні  дані 

     Заняття під музику мають давню історію. Ще в античні часи в Греції одним з різновидів гімнастики була орхестриха, гімнастика танцювального напрямку. Вже  тоді цінувалися  два  її найважливіших компонента – власне гімнастика та ритмічний танець. Фізичні вправи і танці, які виконувалися під музику, використовувалися для розвитку гарної постави, ходи, пластичності руху, сили і витривалості [2, 4]. У  часи  середньовіччя гімнастика  під музику  носила  вузько спеціалізований, військово-прикладний характер.

     На  рубежі  ХЇХ- ХХ століть, з розвитком  цивілізації і наукового прогресу з’являється  загроза  гіподинамії. Це  стає причиною формування  та  зростання популярності  різних  гімнастичних  систем:  німецької, шведської,  знарядової гімнастики  Шписа,  дихальної  гімнастики  Мюллера,  атлетичної  Сандова, сокольської гімнастики Мирослава Тирша та їн. [2].

     Сучасні різновиди масової фізичної  культури, такі як: аеробіка, художня гімнастика і близькі їм види спорту та оздоровчі методики беруть початок від чотирьох  основоположників  музичного  ритмопластичного  напрямку  і гімнастики: Жорж Демені, Франсуа Дельсарт, Айседора Дункан і Жан Далькроз [4].

     Історія розвитку “аеробіки” як особливої  форми рухової активності бере свій початок наприкінці 60- років ХХ століття, коли доктор К. Купер відомий американський фахівець з оздоровчої фізичної культури, видав книгу за назвою “Аеробіка” і став автором цього терміна.

     Слід  зазначити, що в середині 80-х років ХХ ст. у роботі студій аеробіки відбувся спад, однією з причин якого був підвищений травматизм занять.

     За  першою хвилею розвитку аеробіки прийшла  друга, мінялися форма  і зміст  уроків.  Вчені  провели  необхідні  дослідження  та  розробили  методику занять  для різних  за  віком і рівнем  фізичного розвитку  людей.  Починають з’являтися  і розвиватись різні напрямки  аеробіки,  які привносять  в заняття новації, у значній мірі вдосконаленню цієї оздоровчої системи сприяла поява технічного оснащення  занять “степами”, ”слайдами”  та  іншими тренажерами, що  дозволяли  розробити  нові  комплекси  вправ. Музичний  супровід  став створюватися  за  допомогою  сучасної  аудіо-  та  комп’ютерної  техніки,  що сприяло розвитку танцювальних напрямків аеробіки. 
 

1.3 Аеробіка  для студентів 

     Структура фізичної підготовленості студентів жінок характеризується  низьким розвитком основних рухових якостей.

     Заняття проводяться три рази на тиждень по 80 хвилин.

     Використання  карт  самоконтролю  для  нанесення  на  них фізіологічних кривих  дозволяє слідкувати  за  реакцією  серцево-судинної  системи на навантаження  різної  інтенсивності й спортивної  спрямованості. Про підвищення працездатності  студентів жінок свідчить  аналіз пульсових кривих,  які зареєстровані  на  заняттях  на  початку  і  в  кінці  семестру. Міра підвищення працездатності прискорює процес адаптації й інтенсивність процесу відновлення.

     Студентами  випробовуються  різні програми  оздоровчої  гімнастики.  У програму  занять введена аеробіка і її різновиди, інтенсивна аеробіка, шейпінг, фітнес, дихальні вправи. Із вправ хатха-йоги використовуються спеціальний комплекс  для покращення  діяльності  головного мозку, підвищення зору, слуху і для омолодження організму в цілому. Значну кількість часу відводиться спеціальним вправам для регуляції рухливості тіл хребців і міжхребцевих дисків відносно один одного, що є запорукою профілактики остеохондрозу.

     Музичний  супровід  надзвичайно  підвищує  емоційність  занять. Танцювальна  аеробіка особливо корисна студентам, які більшу частину навчання проводять сидячи. Скорочуються майже всі мускули, виділяється піт, регулюється обмін речовин, судинна система прискорює свою  роботу,  організм  відчуває  навантаження.  Під  час  занять  у  студентів покращується настрій,  думки звільняються  від повсякденних  турбот,  знімається  стрес,  адже музика  – це потужний психотерапевтичний засіб.

       Із опитування визначено, що фізичні вправи ще не стали невід’ємною частиною способу життя студентів(Рис.1).  
 

 

Рис. 1. Розподіл відповідей студенток 18-20років  на запитання про улюблений спосіб проведення дозвілля (%) 

     Самостійно  вдома фізичними вправами займаються тільки невелика кількість молоді  і  приділяють  цьому  від  5  до  15  хвилин  епізодично.  Якщо ж заняття оздоровчою гімнастикою збігається з якимись урочистостями, то перевагу основна маса віддає останнім.

     У  спеціальній  літературі  подаються  рекомендації  для  самостійних  занять  фізичними вправами.  Але  практика  свідчить, що  студенти  жінки  віддають  перевагу  груповим  видам занять під керівництвом досвідченого тренера.

     Аеробіка  –  це один із напрямків  аеробного  тренування,  що  виступає  науково обґрунтованою оздоровчою програмою розвитку витривалості, сили, гнучкості, яка базується на властивості поглинання кисню тканинами, то забезпечує високу працездатність та дієвість людини. Різноманітні  програми  відповідають  запитам  людей  різного  віку,  статі,  стану здоров’я, фізичного розвитку.

     Аеробіку  для студентів ми пропонуємо за такими напрямками:

1.  Інтенсивна  аеробіка – це вправи поточного  характеру, які змінюються одна  за одною в  певному  темпі.  Цей  напрямок  дає  можливість  покращити  витривалість, працездатність, координацію рухів, укріплює серцево-судинну  систему,  зменшує  вагу  тіла,  покращує загальний стан м’язів.

2. Латиноамериканський  стиль –  це стиль, який  виробляє чіткість  виконання вправ, рухливість, еластичність м’язів, зв’язок, рухливість  суглобів,  відчуття ритму, значно покращує координацію. Цей стиль зумовлює позитивний емоційний настрій.

3. Фанк  – новий напрямок, який уводить  у роботу всі м’язи тіла, дає  змогу навчитися концентрувати  і розслабляти м’язи поперемінно,  виховує витривалість, покращує  пам’ять, дає навички незвичної  координації, оригінального сприйняття ритму і музики, добре впливає на

створення гарного настрою.  

4. Тайбо  – це також новий напрямок, який виховує силу, витривалість, виробляє гарну статуру і розвиває  м’язи, зокрема укріплює м’язи  ніг, стегон, живота, спини, значно  зменшує вагу тіла.

5. Шейпінг   –  це  напрямок,  який ми  пропонуємо  для  групи  з  меншою  інтенсивністю роботи  і без обтяжень,  за рахунок  ваги  свого  тіла. Він  також  розвиває витривалість,  силу, змінює  всі м’язи, особливо живота, ніг, стегон.

6.Фітнес – це система засобів, що своїм змістом, методами, принципами виконання вправ забезпечує розвиток і вдосконалення здібностей людини; це слово походить від англійського слова „fitness”, що означає „бадьорість, здоров’я, стрункість, відмінна спортивна форма”. Від інших  напрямків  фітнес  відрізняється  оздоровчим  характером,  удосконаленням  фізичних здібностей  та  покращенням  психічного  стану;  це  сучасний  напрямок  у  системі  фізичного виховання, який дуже швидко поширюється в нашій країні.

     Головна мета і завдання фітнесу – це зміцнення здоров’я, підвищення життєвого тонусу, зростання загальної та спеціальної працездатності, виховання фізичних якостей, формування постави  та  корекція  вад  статури,  профілактика  патологічних  станів  та  профзахворювань, виховання естетичних навичок, психопрофілактика, психокорекція, психорегуляція, набуття життєвої енергії, бадьорості, життєрадісного настрою, протидії та опору стресам.

     Виникнення  цього  напрямку  фізичної  культури  зумовлене  об’єктивними  умовами, значним погіршенням стану здоров’я населення розвинутих країн внаслідок гіподинамії. Ця вада  не  минула  й  Україну,  значно  погіршилося  здоров’я  молодих  людей,  тому  фітнес  як оздоровчий  напрямок  фізичної  культури  набуває  актуального  значення в суспільстві,

особливо  серед студентської молоді. Серед  набутих якостей тут домінують  сила та гнучкість  з обов’язковим дотриманням оптимальної ваги. Це найголовніші риси „всебічного” фітнесу.

     Щоб  запобігти  таких  вад,  як  ураження  серцево-судинної  системи,  необхідні  фізичні навантаження, перевага в цьому надається тим вправам, які передбачають активне дихання та ритмічні  скорочення  і  розслаблення  м’язів.  Аеробні вправи стимулюють вироблення витривалості, гармонізують діяльність серцево-судинної системи, системи дихання. У процесі виконання деяких спеціально підібраних вправ формується тіло і виправляються деякі вади, виправляється постава.

     Всі фітнес - вправи залежно від поставленої мети розподіляють на 5 напрямків або груп: 

    • виховання витривалості;
    • розвиток сили;
    • виховання швидкості;
    • розвиток координації;
    • виховання гнучкості та рухливості.

     Всі  ці  групи  вправ  покращують  еластичність,  гнучкість  м’язів,  рухливість  суглобів.

     Фітнес  репрезентує  комбінацію  вправ  з  кожної  названої  групи  і  є  системою  тренувань, раціональний  з  методичної  точки  зору  спосіб  використання  різноманітних  рухів  для виховання фізичних властивостей. Це спосіб життя сучасної людини, який об’єднує чотири невід’ємні  складові:

    • раціональну  рухову  активність;
    • мистецтво  релаксації  та  вміння
    • протистояти стресам;
    • збалансоване харчування;
    • фітнес тіла.

     Поєднання цих стилів, які ми запровадили  в нашому ВНЗ, зумовило позитивні  зміни у фізичному  та  психоемоціональному  стані  здоров’я  студентів.

Тож  під  час  індивідуального опитування  ми  дізналися,  що  покращився  загальний  стан  здоров’я,  а саме: зменшилася кількість захворювань на грип, ОРЗ, тощо, значно підвищилася витривалість і працездатність організму,  зріс  тонус  усіх  м’язів тіла,  вони  стали також більш еластичними,  укріпилися зв’язки і суглоби, зросла їх рухливість.

     Спостерігаючи за студентами, ми бачимо, що за період з початку вересня до березня значно покращується їх координація, робота, що виконується на тренуваннях, стає набагато якіснішою.

     Оглянуті  стилі – різні,  несхожі  між  собою,  вони  привносять  неповторне  сприйнятгя характерних  вправ, самої нової оригінальної  музики на всі смаки. Це сприяє значному покращенню  психоемоціонального  стану,  покращенню  настрою  та  доброзичливому сприйняттю оточуючих. Також треба зауважити, що наші заняття розраховані на різний рівень підготовки і вік людей, що тренуються.

     Систематичні  заняття  фізичними  вправами  за  умови  раціонального  тренування позитивно  впливають  на  всі  системи  життєзабезпечення  людини,  стан  її  фізичного  і психічного здоров’я, в першу чергу на серцево-судинну систему, дихальну, систему травлення і  опорно-руховий  апарат  людини,  гармонізується  та  покращується  діяльність і стан залоз внутрішньої  секреції,  які  беруть  активну  участь  у  регуляції  всіх  процесів  в  організмі  і нормалізують обмінні процеси.

     Вправи,  виконувані  за  спеціальною  методикою,  впливають  на  всі  відділи  нервової системи – центральну, периферійну, вегетативну. Удосконалення нервової системи позначається і на можливостях адаптації до складних умов  та  стресів,  на  покращенні  функціонального  стану  всіх  органів  та  систем  під  час виконання фізичних навантажень. Велике  значення  мають  позитивні  емоції,  що  викликаються  у  процесі  занять, підвищують активність людини, надаючи їй енергії, сили.

     Проведені спостереження за студентами протягом навчального року за допомогою таких 

тестів:

    • проба Руфьє – Діксона показник працездатності та відновлення;
    • згинання розгинання рук в упорі лежачи – сила;
    • нахили тулуба вперед – гнучкість.

Информация о работе Одержані результати досліджень