Паливно-енергетичний комплекс України

Починаючи з  50-х років неухильно зростала частка атомної енергії в паливно-енергетичному балансі індустріально розвинутих країн. Своєрідним піком «атомного ентузіазму» стали 70-і роки, коли в багатьох країнах світу були прийняті грандіозні програми розвитку атомної енергетики.

У середині 80-х років  найбільшими продуцентами атомної  енергетики у світі виступали США, Франція, СРСР, Великобританія, Канада, ФРН, Іспанія, Бельгія.

Але після ряду серйозних  аварій на АЕС у США й особливо після Чорнобильської аварії ряд  країн вирішили взагалі відмовитися від АЕС (Ірландія, Люксембург, Данія, Нова Зеландія, Австралія), інші країни вирішили ліквідувати вже побудовані атомні реактори (Швеція, Філіппіни, Австрія). Однак США, Франція, ФРН, Великобританія продовжують з різним успіхом тримати курс на розвиток атомної енергетики.

Ресурси сучасної паливної бази для ядерної енергетики визначаються  вартістю  видобутку  урану  при витратах,  що не перевищують 130 доларів за 1 кг урану. Понад 28% ресурсів ядерної сировини приходиться на США і Канаду, 23% – на Австралію, 14% – на ПАР, 7% – на Бразилію. В інших країнах запаси урану незначні. Ресурси торія (при витратах до 75 дол. за 1 кг) оцінюються приблизно в 630 тис. т, з яких майже половина знаходиться в Індії, а інша частина – в Австралії, Бразилії, Малайзії і США [2, c. 123].

 

1.2. Регулювання діяльності ринку паливних та енергетичних товарів

 Регулювання діяльності ринку паливних та енергетичних товарів здійснюється як на внутрішньому (державному) так і на зовнішньому рівнях. Державне управління та регулювання ПЕК має відповідати організаційно-функціональній побудові галузі. Запланований стратегією розвиток і реформування енергетики потребує чіткого визначення та розмежування функцій державного управління та регулювання, а також уникнення впливу природних монополій на прийняття рішень відповідними державними органами. Ключовими суб’єктами державного управління паливно-енергетичним комплексом є Кабінет Міністрів України, галузеві міністерства і відомства: Міністерство палива та енергетики України і Міністерство вугільної промисловості, Державний комітет ядерного регулювання України, Національне агентство України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів.

 На зовнішньому рівні велику роль у рішенні проблем споживання енергії відіграє  Міжнародне агентство по атомній енергії (МАГАТЕ) – автономна міжурядова організація, що діє з 29 липня 1957 року. Вона входить у загальну систему Організації Об'єднаних Націй, однак не відноситься до числа її спеціалізованих установ, а пов'язана з ООН спеціальною угодою. Місцезнаходження – Відень. Призначення МАГАТЕ, відповідно до її Статуту, — «прямувати до досягнення більш швидкого і широкого використання атомної енергії для підтримки світу, здоров'я і добробуту в усьому світі». Недопущення поширення військового використання ядерної енергії являє собою найважливішу складову цієї відповідальної місії [ 1, с. 345].

Іншим важливим напрямком діяльності МАГАТЕ є обмін і поширення інформації. В Агентстві створена унікальна Міжнародна система ядерної інформації (ІНІС), що відрізняється децентралізованістю як організації, так і експлуатації. Держави-члени самі відповідають за введення інформації в систему і за надання послуг зі спеціалізованого виведення інформації для користувачів усередині своїх країн.

За даними Інформаційної системи МАГАТЕ по енергетичних реакторах (ПРІС), на кінець 1994 року в 30 країнах експлуатувалося 432 АЕС загальною потужністю 340 ГВт. На них було вироблено тоді близько 17% загальносвітового виробництва електроенергії. І хоча темпи розвитку ядерної енергетики в останні роки в більшості країн сповільнювалися, проте наприкінці 1994 року в 15 країнах споруджувалося 48 АЕС. На підході бум будівництва АЕС у ряді країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону. Тільки в 1960 – 1990 роках частка електричної енергії енергоспоживання зросла майже вдвічі, досягши 30-відсоткової позначки. І ця тенденція зберігається. Більш того, вона, швидше за все, буде підсилюватися, оскільки дотепер два мільярди людей у світі не мають електрики у своїх будинках [1, c. 347].

Ядерна енергія  сьогодні, в принципі, є реальним, істотним і перспективним джерелом забезпечення потреб людства в довгостроковому плані. Адже частка гідроенергії складає близько 20%, а альтернативних джерел – не більш 0,5% світового виробництва електроенергії.

Зрозуміло, ядерна енергетика не безаварійна, не застрахована від технічних збоїв, пов’язана з відходами, що вимагають особливого поводження. Але ці реальні проблеми піддаються сучасним і надійним технічним рішенням, покликаним гарантувати максимальну безпеку.

Гідроенергетичний потенціал не відноситься, безперечно, до мінеральних ресурсів (корисних копалин). Однак він є тим природним дарунком, який можна поставити в один ряд із запасами палива.

Світовий  економічний  гідроенергетичний  потенціал  досягає   9,7 – 9,8 трлн. квт. ч (тобто та його частина, використання якої на даному етапі економічно виправдане) і використовується в даний час на 21%. Ступінь освоєння гідроенергетичного потенціалу особливо велика в Західній і Центральній Європі (70%), у Північній Америці і Росії вона нижче (відповідно 38 і 20%) [1, c. 350].

 

 

 

РОЗДІЛ II. ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СВІТОВОГО ТА ВІТЧИЗНЯНОГО РИНКУ ПАЛИВНИХ ТА ЕНЕРГЕТИЧНИХ ТОВАРІВ

2.1. Динаміка споживання паливних та енергетичних товарів в Україні

Україна належить до країн  частково забезпечених традиційними видами первинної енергії, а отже змушена вдаватися до їх імпорту.

Енергетична залежність України від поставок органічного  палива, з урахуванням умовно - первинної ядерної енергії за даними рис. 2.1. у 2005 та 2008 роках становила 60,7%, країн ЄС – 51%. Подібною або близькою до української є енергозалежність таких розвинутих країн Європи, як Німеччина – 61,4%, Франція – 50%, Австрія – 64,7%. Багато країн світу мають значно нижчі показники забезпечення власними первинними ПЕР, зокрема Японія використовує їх близько 7%, Італія – близько 18% [3,134].

Рівень енергозалежності України є середньоєвропейським і має тенденцію до зменшення (з 54,8,7% у 2006 році до 51,8% у 2008 році), але він характеризується відсутністю диверсифікації джерел постачання енергоносіїв, насамперед нафти, природного газу та ядерного палива.

 

  Рис. 2.1. Енергетична залежність України та країн світу у (2000 - 2009 рр.), %

У структурі споживання первинної енергії в Україні  за минулі роки найбільший обсяг припадає на природний газ – 41% (39% у 2008 році), тоді як в країнах світу питома вага споживання газу становить 21%; обсяг споживання нафти в Україні становить 19%, вугілля – 19%, урану – 17%, гідроресурсів та інших відновлювальних джерел – 4%, [17].

Для того, щоб визначити  динаміку експорту-імпорту паливно-енергетичних товарів України, необхідно розрахувати показники зовнішньої торгівлі енергетичними товарами  за 2007-2009 рр. на основі яких можна буде зробити висновок про динаміку споживання енергетичних товарів, ( додаток 1).

1) темпи росту: 

- темпи росту експорту енергетичних товарів

Тр.е. = Ез.р. / Еб.р. * 100%

Тр.е._2007р.= 2 630 200 000 / 2 553 300 000 * 100% = 103%

Тр.е._2008р.= 4 109 300 000 / 2 630 200 000 * 100% = 156%

Тр.е._2009р. = 2 130 700 000 / 4 109 300 000 * 100% = 52%

Отже, проаналізувавши динаміку темпу експорту енергетичних товарів можна сказати, що відбулося скорочення експорту з 103% за 2007 р. до 52% за 2009р.

- темпи росту імпорту енергетичних товарів

Тр.і. = Із.р. / Іб.р. * 100%,

Тр.і._2007р.= 15 923 000 000 / 12 711 500 000 = 126%

Тр.і._2008р.= 22 831 900 000 / 15 923 000 000 = 143%

Тр.і._2009р.= 14 620 700 000 / 22 831 900 000 = 64 %

Проаналізувавши динаміку імпорту енергетичних товарів за 2007, 2008, 2009 рр., то найбільший темп імпорту енергетичних товарів відбувся в 2008 році, а потім різко зменшився до 64% у 2009р.

• темпи росту зовнішньоторговельного обігу енергетичних товарів

Тр.зт.об. = ЗТОз.р. / ЗТОб.р. * 100%,

Тр.зт.об._2007р.= 2 630 200 000 + 15 923 000 000 / 2 553 300 000 + 12 711 500 000 = 122%

Тр.зт.об._2008р.= 4 109 300 000 + 22 831 900 000 / 2 630 200 000 + 15 923 000 000 * 100% =  145%

Тр.зт.об. _2009р. = 16 751 400 000 / 25 941 200 000 * 100% = 62% 

Темпи росту зовнішньоторгівельного обігу енергетичних товарів з 2007 р. підвищились до 145% у 2008р., що свідчить про активний ріст зовнішньоторгівельного обігу товарів, а потім різко зменшились у 2009р. до 62%.

2) темпи приросту:

- темпи приросту експорту

Тпр.е. = Тр.е.з.р. / Тр.е.б.р. * 100%,

Тпр.е._2008р.= 1,56 / 1,03 * 100% = 152%

Тпр.е._2009р.= 0,52 / 1,56 * 100% = 33%

Темп приросту експорту скоротився з 152% у 2008р. до 33% у 2009 році, що свідчить про те, що Україна стала  менше експортувати паливно- енергетичних товарів.

  - темпи приросту імпорту

Тпр.і. = Тр.і.з.р. / Тр.і.б.р. * 100%

Тпр.і._2008р.= 1,43 / 1,26 * 100% = 114%

Тпр.і._2009р.= 0,64 / 1,43 * 100% = 45%

Темп приросту імпорту  також скоротився з 114% у 2008 році до 45% у 2009 році, що свідчить про те, що Україна  стала менше імпортувати паливно-енергетичної продукції.

3) Сальдо торгового  балансу :

Ст.б._2007р.= 2 630 200 000 – 15 923 000 000 = - 13 292 800 000 (дол. США)

Ст.б._2008р.= 4 109 300 000 – 22 831 900 000 = - 18 722 600 000 (дол. США)

Ст.б._2009р.= 2 130 700 000 – 14 620 700 000 = - 12 490 000 000 (дол. США)

Від`ємне сальдо торгового  балансу свідчить про те, що імпорт паливно-енергетичних товарів України переважає над експортом.

4) Індекс «умови торгівлі»: 

 І.у.т_2008р. = 122,1% - кількісний

 І.у.т_2008р.= 89,2% - ціновий

 І.у.т._2009р.= 120,8% - кількісний

 І.у.т._2009р.= 114,5% - ціновий [16].

Індекс «умови торгівлі» дає важливу інформацію для оцінки змін у зовнішній торгівлі країн.

5) експорт на душу населення:

Ед.н. = Ез.р. / к-сть населення,

Ед.н._2007р.= 2 630 200 000 / 46 646 000 = 56,39

Ед.н._2008р.= 4 109 300 000 / 46 372 000 = 88,62

Ед.н._2009р.= 2 130 700 000 / 46 143 000 = 46,18

Експорт на душу населення  зменшився у 2009 р. порівняно з 2008 р., що свідчить про зменшення експортування  паливно- енергетичної продукції.

6) імпорт на душу населення:

Ід.н. = Із.р. / населення, 

Ід.н._2007р.= 15 923 000 000 / 46 646 000 = 341,36

Ід.н._2008р.= 22 831 900 000 / 46 372 000 = 492,36

Ід.н._2009р. = 14 620 700 000 / 46 143 000 = 316,85

Імпорт на душу населення  зменшився у 2009 р. порівняно з 2008 р., що свідчить про зменшення імпортування паливно-енергетичної продукції.

7) експортна квота (відношення експорту до ВВП):

Ек.в. = Ез.р. / ВВП * 100%,

ВВП_2007р.= 142719 (млн.дол.США)

ВВП_2008р.= 189232 (млн.дол.США)

ВВП_2009р.= 114914 (млн.дол.США)

Ек.в._2007р.= 2 630 200 000 / 142 719 000 000 * 100% = 1,8%

Ек.в._2008р.= 4 109 300 000 / 189 232 000 000 * 100% = 2,1%

Ек.в._2009р.= 2 130 700 000 / 114 914 000 000* 100%  = 1,8%

Експортна квота з 1,8% за 2007 р. зросла до 2,1 % у 2008 р., що свідчить про, зменшення граничних обсягів експортування паливно-енергетичних товарів, а потім знову зменшилась до 1,8 % у 2009 році.

8) імпортна квота:

Ік.в. = Із.р. / ВВП * 100%,

Ік.в._2007р.= 15 923 000 000 / 142 719 000 000 * 100% = 11%

Ік.в._2008р.= 22 831 900 000 / 189 232 000 000 * 100% = 12%

Ік.в._2009р. = 14 620 700 000 / 114 914 000 000 = 13%

Імпортна квота зросла від 11%  у 2007 р. до 13% у 2009 р. що свідчить, про зменшення обсягів імпортування паливно-енергетичних товарів.

9) квота зовнішньоторговельного обігу:

ЗТОк.в. = ЗТОз.р. / ВВП * 100%,

ЗТОк.в._2007р. = 18 553 200 000 / 142 719 000 000 * 100% = 13%

ЗТОк.в._2008р. = 26 941 200 000 / 189 232 000 000 * 100% = 14%

ЗТОк.в._2009р.= 16 751 400 000 / 114 914 000 000 * 100% = 14,5%

Квота зовнішньоторгівельного обігу паливно-енергетичних товарів  збільшувалась з 13%  за 2007 р. до 14,5% за 2009 р., що свідчить, про зменшення експортно-імпортних операцій паливно-енергетичних товарів.

10) Коефіцієнт імпортної залежності:

Кі.з = обсяг імпорту / обсяг споживання продукції

Кі.з_2007р.= 15 923 000 000 / 180 000 000 = 88,47

Кі.з_2008р.= 22 831 900 000 / 179 550 000 = 127,7

Кі.з_2009р.= 14 620 700 000 / 161 000 000 = 90,81

Коефіцієнт імпортної  залежності збільшився у 2008 році до 127,7 порівняно з 2007 роком, що свідчить про високу залежність країни від імпорту паливно-енергетичних товарів, та зменшився у 2009 р. до 90,81.

11) Індекс диверсифікації  експорту:

 Ід.е.  = Частка даного товару у світовому експорті / Частку даного товару у   експорті країни

Ід.е _2007р.= 18,75 / 33,62 = 1,80

Ід.е _2008р.= 11, 50 / 16,30 = 0,71

Ід.е._2009р.= 15,30 / 18,63   = 0,83

Індекс диверсифікації експорту зменшився від 1,80 за 2007 р. до 0,83 за 2009 р., що означає яку частку займає експорт паливно-енергетичних товарів у світовому експорті.

12) Індекс концентрації експорту

Ік.е. = Експорт товару в країні /  світовий експорт товару

Ік.е_2007р.= 2 630 200 000 / 49 296 100 000 = 0,053