Модернизация ринку праці в умовах глобалізації світово економіки

Таким чином, динаміка міжнародного ринку робочої сили має складний соціально-економічний характер, що визначається розвитком трудових ресурсів, національних ринків праці, процесами розподілу та перерозподілу робочої сили. Якщо наприкінці 80-х років чисельність зайнятої робочої сили у всьому світі становила майже1 млрд. чол., то, за прогнозами ООН, на початок 2010 р. загальна чисельність потенційної робочої сили мала зрости на 400 млн. і скласти 1,4 млрд. чол.

Для формування і функціонування міжнародного ринку праці потрібні певні стартові умови, зокрема високий  рівень міждержавних господарських взаємозв'язків. На сучасному етапі постала низка нових факторів, що зумовлюють необхідність широкої участі всіх країн у світо-господарських процесах. Нині жодна країна, навіть маючи багаті природні ресурси, розвинуту економіку, науку, кваліфіковані трудові ресурси і ємний внутрішній ринок, не може залишатися осторонь від потужних загальносвітових інтеграційних процесів.

На сьогодні сформувалися й активно функціонують кілька регіональних ринків праці (Південно- та Північно-американський, Європейський, Близько-східний, Африканський), які являють собою арену масових міграційних процесів, усталеного міждержавного обміну трудовими ресурсами. За даними міжнародної статистики, на кінець XX ст. у світі налічувалося близько 25 млн. працівників-мігрантів, а якщо додати членів їхніх родин, мігрантів-сезонників та нелегальних мігрантів, то ця цифра збільшується в 4-5 разів і сягає понад 120 млн. осіб.

До традиційних спонукальних мотивів та причин міжнародної міграції трудових ресурсів належать: різниця  в рівнях економічного розвитку окремих  країн; нерівномірність у темпах і обсягах нагромадження капіталу на різних ділянках світового господарства; наявність національних відмінностей у розмірах заробітної плати; діяльність ТНК і пов'язана з нею міжнародна мобільність капіталу; масове хронічне безробіття в слаборозвинутих країнах. До цих чинників в останнє десятиріччя  долучилися: політична та економічна кризи колишньої соціалістичної системи; поглиблення регіональної та світової економічної інтеграції; зростання попиту з боку лідерів  світової економіки на інтелектуальну робочу силу; стрімкий розвиток сучасних засобів зв'язку, комунікацій та транспорту; інформаційний фактор, а також чинники неекономічного характеру: воєнні та релігійні конфлікти, розвал федеративних держав, національні, сімейні та етнічні проблеми.

Виникнення і розвиток міжнародного ринку робочої сили є результатом зростання міжнародної  мобільності двох головних факторів виробництва — капіталу і праці. Підвищення міжнародної мобільності  капіталу в соціальному плані  означає, що він пред'являє тепер  попит не тільки на робочу силу країни свого базування, а й на іноземну робочу силу, яка нерідко має певні  переваги порівняно з національною (більш дисциплінована, менш вибаглива  щодо оплати праці і т. д.). Попит  на іноземну робочу силу почав помітно  зростати тоді, коли виник масований  експорт приватного виробничого  капіталу й почалося створення у  всіх країнах підприємств з використанням  місцевої робочої сили. 
Капітал, як правило, рушав у ті місця концентрації робочої сили, де вона значно дешевша від робочої сили в країні-експортері. Навіть у «нових індустріальних країнах» ставки заробітної плати промислових робітників у ХХІ ст. в 5—10 разів нижчі, ніжу розвинутих країнах Заходу. Практична необмеженість на периферії світового господарства дешевих трудових ресурсів сприяє їх широкому включенню в орбіту функціонування продуктивного капіталу економічно розвинутих країн, насамперед на основі розвитку мануфактурних форм організації праці.

Підсумовуючи наведений вище аналіз міграції трудових ресурсів, можна зробити висновок, що міграція населення і, в першу чергу, економічно-активної його частини, є об´єктивною закономірністю розвитку продуктивних сил людства. Вона, крім того, сприяє покращенню глобальної демографічної ситуації, забезпечуючи приплив надлишкових (в окремих країнах) людських ресурсів до тих регіонів світу, де в них є потреба. З гуманної, цивілізованої точки зору — це можливість вільного вибору вільної людини, це реалізація її невід´ємного права на свободу щодо місця проживання, яка може обмежуватися, крім окремих випадків (наприклад, обізнаність особи щодо державних таємниць) тільки двома обставинами, а саме: бажанням особи емігрувати і готовністю тієї чи іншої країни його прийняти.

Український ринок праці склався під впливом як інерції планово-централізованої системи організації праці та трансформаційної кризи, так і позитивних соціально-економічних перетворень. Стан ринку праці визначається і становищем національної економіки в цілому, і методами макроекономічного регулювання, і ефективністю соціальної політики, особливо у сфері загальної та професійної освіти. Процес формування ринку праці значно відстає від загального поступу економічних перетворень, особливо в період відносної стабілізації, і це ще більшим негативом проявляється на системі зайнятості, на зростанні безробіття.

Збереження позитивних тенденцій  соціально-економічного розвитку України, підвищення конкурентоспроможності, ефективності використання трудового потенціалу залежить від комплексу факторів, пов’язаних із формуванням дійових механізмів державного регулювання. Важливою складовою соціально-економічної політики, що спрямована на зростання конкурентоспроможності економіки, є створення конкурентного ринку праці, аналогічного ринкам праці розвинутих країн світу. Зазначені питання є особливо актуальними на сучасному етапі інтеграції України у світову економічну систему. Забезпечення конкурентних переваг національного ринку праці є пріоритетом соціально-економічної політики і пов’язано з конкурентоспроможністю робочої сили, високим рівнем зайнятості і соціального захисту, наближенням до світових стандартів заробітної плати і доходів населення.

Для створення конкурентного ринку праці в Україні необхідно переглянути доцільність прив'язки мінімального розміру оплати праці до прожиткового мінімуму, (як того потребує Закон України "Про оплату праці"), оскільки це створює умови для формування вбудованого механізму інфляції; відмовитися від практики регулювання оплати праці виключно шляхом підвищення мінімальної заробітної плати, що призводить до того, що в деяких галузях середня зарплатня майже збігається з мінімальною (наприклад, в сільському господарстві); єдиний шлях до швидкого підвищення трудових доходів - забезпечення умов для сталого економічного зростання; запровадити регульований мінімум погодинної заробітної плати як соціальний стандарт. А також удосконалити порядок працевлаштування випускників вищих та професійно-технічних навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, в частині підвищення ефективності використання праці випускників, забезпечення їх професійної адаптації на виробництві та посилення соціального захисту. І звісно ж забезпечити підтримку самостійної зайнятості населення та розвитку підприємництва; встановити сприятливий інвестиційний режим для підприємств усіх форм власності, на яких створюються нові робочі місця; надати державну підтримку сільськогосподарському товаровиробнику шляхом проведення відповідної цінової та кредитної політики, розвитку несільськогосподарських  видів економічної діяльності, зокрема рекреаційно-туристичного підприємництва. До того ж, потрібно посилити державний контроль за дотриманням законодавства у сфері  зайнятості населення.

Державна політика України щодо охорони праці виходить із конституційного права кожного  громадянина на належні безпечні і здорові умови праці та пріоритету життя та здоров`я працівника по відношенню до результатів виробничої діяльності . Реалізація цієї політики має забезпечити постійне поліпшення умов і безпеки праці, зменшення  рівнів травматизму та професійної  захворюваності.

В 1992 р. Україна  прийняла Закон “Про охорону праці”. 
Цей закон визначив пріоритетні напрямки реалізації конституційного права громадян на охорону їхнього життя і здоров’я в процесі трудової діяльності, проголосив основні принципи державної політики в галузі охорони праці.

Але нажаль фактом залишається  незадовільний стан охорони праці, який важким тягарем лягає на економіку підприємств, організацій, всієї держави. Щорічно майже 17 000 осіб стають інвалідами внаслідок травм і профзахворювань. Чисельність пенсіонерів по трудовому каліцтву торік перевищила 150 000, а пенсіонерів у зв’язку з втратою годувальника внаслідок нещасного випадку — 50 000 осіб. Загальна сума витрат на фінансування пільгових професійних пенсій і пенсії по трудовому каліцтву, відшкодування шкоди потерпілим на виробництві та інших витрат, пов’язаних з цим, сьогодні становить від 10-15 відсотків фонду оплати праці в промисловості, а в окремих галузях і регіонах — від 15-30 відсотків.

Для того, щоб хоч якось виправити ситуацію в першу чергу слід ввести такий механізм управління охороною праці, коли роботодавцям буде економічно не вигідно мати шкідливі і небезпечні умови виробництва (встановлення диференційованих страхових тарифів залежно від стану охорони праці на підприємствах). Забезпечити надійне фінансування витрат, пов`язаних з виплатою компенсацій працівникам при втраті працездатності, а також пенсій по інвалідності і у випадку смерті годувальника. Організувати надійну систему медичної, професійної та соціальної реабілітації потерпілих на виробництві. Значно підвищити рівень усієї профілактичної роботи щодо запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням, посилити контроль за додержанням норм охорони праці на всіх без винятку підприємствах.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України « Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
2. Закон України « Про пожежну безпеку».
3. Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами /В.М. Вакуленко, О.П. Товстенко. — К.:Юрінком Інтер, 1998. — 1040с.
4. Закон України „Про зайнятість населення” //Відомості Верховної Ради. – 1991. – с.170
5. Державний реєстр міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці. – К., 2011.
6. Акіліна  О.В.   Аналітичний огляд ринку праці в Україні / О.В. Акіліна // Формування ринкових відносин в Україні. - 2009. - № 10. - С. 152-159.
7. Аметов Р.Ф. Сучасний стан облаштування репатріантів і напрямки соціально-економічного розвитку Кримського регіону України // Регіональна економіка. - 2009. - 4. - С. 108-115.
8. Аналіз державної політики зайнятості в Україні/ Марта Кузьмин, Юрій Кузьмин, Ольга Купець,; Лабораторія законодавчих ініціатив. -К.: Міленіум, 2003
9. Бандур С.І. Трудо-ресурсна безпека України в контексті глобалізації світової економіки: наук.видання / Бандур С.І., Цимбал О.І.. – К.: РВПС України НАН України, 2008. – 67-68 с.
10. Бандур С. І. Про відповідність підготовки кадрів вимогам інноваційної моделі розвитку економіки: стан, проблеми, перспективи та шляхи забезпечення / С. І. Бандур, В. Т. Пухлій // Зайнятість та ринок праці : зб. наук. пр. — К. : РВПС України НАН України, 2010. — С. 5–15.Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика101
11. Белл Деніел. Прихід постіндустріального суспільства / Д. Белл // Сучасна зарубіжна соціальна філософія. — К., 2006. — С. 194–251.
12. Білякович М.О.,Сусло С.Т., Харамда Г.М. Цивільний захист./ Посібник. – К.:Арістей, 2007, 157-163с
13. Бортницкий П.И. Охрана труда на автомобильномтранспорте. - К.:Вища шк., 1988.-263с.
14. Бріт О.В. Сучасний зареєстрований ринок праці як інструмент державного регулювання забезпечення роботою фахівців з вищою освітою / О. В. Бріт // Економіка та держава. - 2010. - №1. - С. 106-108.
15. Васильченко В. С. Державне регулювання зайнятості : навч.посіб. / В. С. Васильченко. – К. : КНЕУ,2005. – 252 с.
16. Власенко Т. Экономическаяполитика. Незавершенная продукція Европы / ТатьянаВласенко // Экономическая газета. — 2010. — 14.01. —№ 2(619).
17. Волкова Н.В. Політика держави щодо зайнятості молоді та її ефективність / Н.В. Волкова // Науково-теоретичний журнал Дніпропетровської державної фінансової академії.  - 2011. - № 1 (23). - C.  26-32.
18. Гандзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О. Основи охорони праці.   підручник, Каравела – 2009 р.
19. Гречишкін В.      Удосконалення державного управління зайнятості населення // Україна: аспекти праці. -2008. -№ 7. - С. 17-20
20. Демографія, економіка праці та соціальна політика: Вип. 12. – Кіровоград, 2009
21. Діденко Я. Формування ефективної державної політики зайнятості в Україні // Україна: аспекти праці. -2010. -№ 2. - С. 3-7
22. Желібо Е.П. та інші. Безпека життєдіяльності: додаток, - К.,2008.
23. Жидецький В.Ц., Джигирей В.С., Мельников О.В. Основи охорони праці. - Навчальний посібник. - Вид. 4-те, доповнене. - Львів:Афіша, 2000. - 350 с.
24. Заклекта О., Шиманська О. Українська трудова еміграція: сутність форми та особливості сучасного етапу // Україна: аспекти праці. - 2011. - № 8. - С. 36-40.
25. Калініна С. П. Ринок праці і зайнятість: теоретико-методологічний аспект : монографія /С. П. Калініна. — Донецьк : Видавництво Донецького національного університету, 2008. — 227 с.
26. Корнійчук Л. Г. Економічне зростання і сталий розвиток // Економіка України. — 2011. — N 3. — С. 84-91.
27. Козик В.В., Панкова Л.А. Світове господарство та міжнародні економічні відносини. – Львів, 1995. 
28. Котов В.И. «Утечкамозгов» сквозь призму миграционныхпроцессов // Управление персоналом. — 2011. - № 10. - С.25-26.
29. Кравчук О. Я. Кадровий потенціал промисловості України в контексті проблеми інтернаціоналізації ринку праці / О. Я. Кравчук // Зайнятість та ринок праці : зб. наук. пр. — К. : РВПС України НАН України, 2009. — С. 21–25.
30. Красинец Е. Тюрюконова Е. Интелектуальнаямиграция // Экономист. - 2010. - №3. - С. 56-65.
31. Кудров В. Рыночная трансформация в странах Центрально-Восточной Европы: к оценке накопленого опыта // Общество и экономика. – 2008. - №5. – С.122-167.
32. Кузьмин М.         Аналіз державної політики зайнятості в Україні/ Марта Кузьмин, Юрій Кузьмин, Ольга Купець,; Лабораторія законодавчих ініціатив. -К.: Міленіум, 2009.
33. Курило І. Людський вимір інноваційного розвитку / І. Курило // Україна: аспекти праці. – 2011. – № 6. – С. 46–51.
34. Лазоренко  К.С.  Роль, значення та особливості функціонування ринку праці на сучасному етапі / К.С. Лазоренко // Вісник СНАУ, - випуск 5/1. - 2011. - С.5.
35. Лісогор Л. Світові ринки праці та Україна: стан, тенденції,особливості адаптації // Україна - НАТО / Ukraine- NATO, 2007. –№ 4. – С. 47-61.
36. Лизун М. Моделі економічного зростання світової та української економіки // Журнал Європейської економіки. – 2010. – Том 5 (№2). – С. 154 – 163.
37. Лукяненко Д.Г. , Чужикова В.І. Спільний Европейський економічний простір: гармонізація мега-регіональних суперечностей: Монографія  – К.: КНЕУ, 2009. – 544 с.
38. Малиновська О. Розширення ЄС і зони чинності Шенгенської угоди та міграційні процеси в Україні // Вісн. укр. акад. держ. упр. при Президентові України. — 2009. — № 1. - С. 475-483.
39. Махсма М. Світові тенденції трансформації зайнятості населення в умовах глобалізації економіки // Україна: аспекти праці. – 2010.– №.4. – С. 10.
40. Матросова Л.М. Питання організації і регулювання трудової міграції на Україні // Регіональні перспективи. — 2011. — № 4. — С. 96-98.
41. Мельник С. Мотивація населення України до міждержавної трудової міграції // Україна: аспекти праці. - 2012. - №1. - С. 42-46.
42. Мельник С. Концептуальні підходи щодо створення в Україні інституту соціальної стандартизації / С. Мельник, К. Дорошенко, В. Журавська // Україна: аспекти праці. – 2010. – №7. – С. 28−35.
43. Надьон О. Нелегальна міграція: міжнародні та національні правові проблеми // Право України. - 2009. - № 6. - С. 13-17.
44. Новік В. Глобальні виміри міграції: Державне регулювання еміграційних процесів в Україні // Віче. - 2010.- №5 (86). - С. 17-25.
45. Олефір В. Протидія нелегальній міграції як форма забезпечення громадського порядку // Право України. — 2008. - № 1. — С. 82-85.
46. Осанкин В. Суворова Н. Миграция как фактор формирования регіонального рынка труда // Человек и труд. - 2009. - № 6. -С.82.
47. Петюх В. М. Ринок праці та зайнятість: Навчальний посібник; МАУП. -К.: Б.в., 2005.
48. Попов С. В. Зайнятість та ринок праці в умовах ринкової економіки : монографія / С. В. Попов. — Сімферополь, 2008. — 328 с.
49. Приймак В. Гнучкість національного та регіональних ринків праці / В. Приймак, Н. Ковалевич// Україна: аспекти праці. – 2009. – № 2. – С. 3−6.
50. Сусло С.Т. Методичні вказівки до курсу “Безпека життєдіяльності людини”. – К., НТУ., 2011.
51. Сусло С.Т., Харамда Г.М., Гринчук В.С. Методичні вказівки до виконання контрольної роботи з оцінки хімічної обстановки. –К.: НТУ, 2011.
52. Топилин A.B. Малаха И.А. Сдвиги в занятости и миграция высококвалифицированных научных кадров в России // Социол. исслед. - 2004. - №11. - С. 132-136.
53. Ткачук К.Н. та ін. Основи охорони праці – Підручник. К. Основа 2011. - 455- 470с.
54. Україна у цифрах у 2011 році. - Державний комітет статистики.
55. Федоренко В.Г.   Ринок праці в Україні та економічні тенденції в умовах світової економічної кризи / В.Г. Федоренко // Економіка та держава. - 2011. - №1. - С. 4-5.
56. Хомра О. У. Врахування регіональних особливостей ринку праці як основа формування політики зайнятості / О. У. Хомра, В. В. Близнюк ; [препринт наук. доп.“Аналіз і моделювання суспільного розвитку”]. – ІЕП, 2000. – С. 42−55.
57. Цапенко И. «Ренессанс» экономической миграции на Западе // вопросы экономики. - 2009.-№ 11 - С 108 121
58. Чорноус Г. Харламова Г. Прогнозування процесів міграції населення в Україні // Банківська справа. - 2010 - № 4
59. Чужиков В. Європейська модель ідентифікації регіональних асиметрій (соціальний аспект) // Україна: аспекти праці. – 2008. – №6. – С. 33-38.
60. Шаленко М. В. Методичні питання розробки програм зайнятості населення / М. В. Шаленко. – К : АТ “Вид-во “Бріг”, 2010. – 327 с.
61. Шекшня С. В.Управление персоналом современнойорганизации : учебно-практическоепособие / С. В. Шекшня. — М. : ЗАО «БИЗНЕС -ШКОЛА «ИНТЕЛСИНТЕЗ», 2009. — 364 с.
62. Шнирков О., Кузнєцов О., Кульпінський О. Європейський валютний союз: Навч. посіб.– К.: Вид. Дім “ІН Юре”, 2001.– С. 420.
63. Школа І.М., Козменко В.М. Міжнародні економічні відносини. - Чернівці “Рута”, 2005.
64. Якобінчук В. Політика зайнятості та її вплив на зменшення рівня бідності в Україні //Україна: аспекти праці. – 2010. - № 3. – с.13-17
65. Ярошенко Г. Розвиток взаємодії ринку праці і професійної освіти / Г. Ярошенко, І. Заюков // Україна: аспекти праці. – 2010. – № 6. – С. 25−29.
66. Авдокушин Е.Ф. Международные экономические отношения: Учебник / Е.Ф. Авдокушин. - М.: Юрист, 2008. - С. 368Международнаямиграцияраб очейсилы. — С. 181-200ИнтеллектуальнаяэмиграцияизРоссии. - С. 198-200.
67. Адамчук В.В. Экономика труда: Учебник / В.В. Адамчук, Ю.П. Кокин, Р.А.Яковлев. - М.: Финстатинформ, 2008. — С. 431. Миграция населения. - С. 56-66.
68. Гриценко Г., Соловьев Ю. Проблемы миграции раб очей силы в странах СНГ // Общество и экономика. - 2011. - №2. - С. 140-145.
69. Игнатов Г. Проблемы внешней трудово ймиграции в Россию // Экономист. - 2010.-№2.-с.71-78.
70. Иноземцев В.Л. Иммиграция: новая проблема нового столетия (историко-социологический очерк) // Социол. исслед. — 2009. - № 4. - С. 64-72.
71. Эсаулова И. Современные подходы к регулированию рынка труда в странах ЕС / И. Эсаулова // Кадровик. Кадровый менеджмент. —2008. — № 8.
72. Кривошеин Д.А. Экология и безопасность жизнедеятельности.-М., 2010.
73. Рыбалкин В.Е. Анализ экономики: Страна, рынок, фирма: Учебник — М.: Междунар. отношения, 2011. Труд, занятость, миграция. - С. 99-113.
74. Abella М. Sending Workers Abroad. Geneva, ILO, 2010,236 p.
75. Cohem St., De Long J., Zysman J. Tools for Thought Berkeley Round table oh the International Economy, University of California at Berkeley, BRIE Working Paper #138. 2008. P.5.
76. Documents dedroit sociale. Geneve: BIT, 20011/1
77. Drucker PF Post-Capitalism Society. NY, 2010. 495 p.
78. Encyclopedia of New Economy - 2011
79. Europe in figures. Eurostat Yearbook 2009. Luxemburg: Office for Official Publications of the European Communities, 2008. – 310 p.
80. Iradian G. Rapid grow thin transition economies: growth-accounting approach. – IMF, 2010. – 34 p.
81. Futurework: Trendsand Challenges for Workin 21st Century, -- IMF, 2011/ - 54p.
82. Garnaut Ross. Open Regionalis mand Trade liberalization. An Asia Pasific Contributionto  the World Trade System. Seoul, 2009. 127 p.
83. Isthere an Alternativeto (Capitalist) Globalization? The Debateabout Modernity in China// Thecultures of Globalization. Duke University , USA, 2008, 370 p.
84. Jwa Sung Нее, Kim In Gue. South Korea //Domestic Adjustmentsto Globalization. Japan, 2009, 315 p.
85. Kapur G. Globalization and Culture: Navigating the Void // the Cultures of Globalization, Duke University, USA, 2008, 245 p.
86. StalkerP. Workers with out Frontiers. Boulder, 2011. 278 p.
87. Stilitz Y.More instrument sandbro adergoals: movin gtoward the Post-Washington Consensus / Widerannu allectures. Helsinki, January 2008. 180 p.
88. Straubhaar T.International Mobility of Highly Skilled. Brain Gain, Brain Drainor Brain Exchange. Hamburg, 2010.-241 p.
89. The Cultures of Globalization. Duke University, USA, 2009. 192 p.
90. US Bureau of Census. Current Population Reports, Washington, 2011. 485 p.
91. Wandner S., StetterA. Why are Many Jobless Workers not Applying for Benefits? // MonthlyLabourReview.2000. June. 198 p.
92. Офіційний сайт державної служби зайнятості України - www.dcz.gov.ua/.
93. Офіційний сайт  Кабміну України -  www.kmu.gov.ua/
94. Офіційний сайт Міністерства статистики України - http://www.ukrstat.gov.ua/
95. Влияние экономического кризиса на рынок труда в Европе. — www.mojazarplata.by
96. Рауль Виде. Рынок труда Европы уже начинает идти на поправку - www.ekspressjob.ee.

 

 

 

Додатки

 

 

 

 

 

Країна	Рік
	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011
Бельгія	6,9	6,6	7,5	8,2	8,4	8,5	8,3	7,5
Німеччина	7,5	7,6	8,4	9,3	9,8	10,7	9,8	8,4
Греція	11,2	10,7	10,3	9,7	10,5	9,9	8,9	8,3
Іспанія	11,1	10,3	11,1	11,1	10,6	9,2	8,5	8,3
Франція	9,0	8,3	8,6	9,0	9,3	9,2	9,2	8,3
Ірландія	4,3	4,0	4,5	4,7	4,5	4,4	4,5	4,6
Італія	10,1	9,1	8,6	8,5	8,1	7,7	6,8	6,1
Люксембург	2,2	1,9	2,6	3,8	5,0	4,6	4,6	4,1
Нідерланди	2,8	2,2	2,8	3,7	4,6	4,7	3,9	3,2
Австрія	3,6	3,6	4,2	4,3	4,8	5,2	4,8	4,4
Португалія	4,0	4,1	5,1	6,4	6,7	7,7	7,8	8,1
Фінляндія	9,8	9,1	9,1	9,0	8,8	8,4	7,7	6,9
Словенія	6,7	6,2	6,3	6,7	6,3	6,5	6,0	4,9
Мальта	6,7	7,6	7,5	7,6	7,4	7,2	7,1	6,4
Кіпр	4,9	3,8	3,6	4,1	4,7	5,3	4,6	3,9
Єврозона	8,3	7,8	8,2	8,6	8,8	8,9	8,3	7,4
ЄС-27	8,7	8,5	8,9	9,0	9,0	8,9	8,2	7,1

ДОДАТОК А

 

Динаміка середнього рівня  безробіття в ЄС за 2004-2011 рр.

 у розрізі країн  – членів ЄС,%

 

Джерело: [23, с.45]

 

ДОДАТОК Б

Динаміка середньої заробітної плати у 2008–2010 рр.

Джерела: [34, с.21]