Вплив засобів масової інформації на розвиток особистості

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вплив засобів  масової інформації на розвиток особистості

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………….4

Розділ 1. Роль засобів масової інформації в процесі виховання у підлітковому віці…………………………………………………………………………………6

1.1 Виховання як педагогічне  явище…………………………………………..6

1.2 Засоби масової інформації - як фактор соціалізації підлітка………………………………………………………………………….11

1.3 Можливості впливу на  виховання підлітка засобів масової  інформації………………………………………………………………………15

1.4 Позитивний вплив засобів  масової інформації на процес  виховання підлітків…………………………………………………………………………18

Розділ 2. Дослідження позитивного впливу засобів масової інформації на процес виховання………………………………………………………………24

2.1 Організація та проведення  дослідження…………………………………24

2.2 Висновки та рекомендації…………………………………………………26

Висновок………………………………………………………………………..34

Список використаної літератури……………………………………………...36

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 Одним з найбільш  впливових інститутів виховання  в сучасному суспільстві є  засоби масової інформації. Це  найбільш доступний, поширений  і популярний засіб інформування  та розваги. Сьогодні багато  дослідників говорять не тільки  про величезний, але і визначальний  вплив засобів масової інформації  на розвиток підлітків, їх поведінку  і свідомість. Займаючи лідируюче  місце в житті сучасних підлітків,  засоби масової інформації стають  одним з найважливіших агентів  виховання. 

Засоби масової інформації стали серйозними каналами трансляції нових смислів, образів, моделей  поведінки. Про зростаючу роль друку, радіо і телебачення в суспільному  житті країни свідчать їхній бурхливий  ріст, поширеність і доступність  масової інформації. Друковане слово, телевізійне зображення здатні в  найкоротші терміни досягти найбільш віддалених районів, проникнути в будь-яку  соціальну середу.

Широкі можливості засобів  масової інформації викликають необхідність вивчати механізми їх функціонування і розвитку, ефективність впливу на підростаюче покоління.

Тема даної роботи сформульована  як "Позитивний вплив засобів масової інформації на процес виховання підлітка".

В якості мети даної роботи виступають розгляд та аналіз можливостей засобів масової інформації впливати на виховання підлітка.

Відповідно до мети були поставлені такі завдання дослідження:

1. Вивчити та проаналізувати  літературу з даної теми.

2. Виявити та узагальнити  позитивні та негативні тенденції  виховного впливу засобів масової  інформації на підлітків. 

3. Дослідити позитивний  вплив засобів масової інформації  на процес виховання підлітків. 

Гіпотезою дослідження є припущення про те, що вплив засобів масової інформації на процес виховання підлітка може бути позитивним.

Об'єктом даного дослідження є процес виховання підлітків.

Предметом дослідження є особливості виховного впливу засобів масової інформації на підлітків.

Методологічною основою  дослідження є положення про  цілісність і взаємозумовленості соціальних і культурно-педагогічних явищ у  процесі виховання особистості; теорії впливу засобів візуальної комунікації  на особистість; теорії морального виховання  підлітків. Використовувався системний  підхід для аналізу проблеми. Для  розкриття обраної теми ми використовували  сукупність методів дослідження: теоретичні методи - аналіз психолого-педагогічної та іншої наукової літератури, аналіз результатів проведених опитувань, методи статистичного і порівняльного  аналізу, методи збору й обробки  інформації; метод наукового прогнозування; та емпіричні методи - бесіда, анкетування .

Практична значимість дослідження. Використання даної роботи допоможе педагогам і батькам у вихованні підлітків, їх інтелектуальному та емоційному розвитку, у формуванні адекватного ставлення і оцінки використовуваної тілі і відео продукції. У роботі надано практичний матеріал для керівників підліткових груп, вчителів, консультантів, батьків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. Роль засобів  масової інформації в процесі  виховання у підлітковому віці

1.1 Виховання як  педагогічне явище

Виховання зростаючої людини становить одну з головних завдань  сучасного суспільства. Виховання - процес систематичного цілеспрямованого впливу на духовний та фізичний розвиток особистості. Подолання відчуження людини від її справжньої сутності, формування духовно розвиненої особистості  в процесі історичного розвитку суспільства не відбувається автоматично. Воно вимагає зусиль з боку людей, і ці зусилля спрямовуються як на створення матеріальних можливостей, об'єктивних соціальних умов, так і  на реалізацію, відкриваються, на кожному історичному етапі нових можливостей для духовно-морального вдосконалення людини. У цьому двоєдиному процесі реальна можливість розвитку людини як особистості забезпечується всією сукупністю матеріальних і духовних ресурсів товариств [1].

Однак наявність об'єктивних умов сама по собі ще не вирішує задачу формування розвиненої особистості. Необхідна організація систематичного, що базується на знанні і обліку об'єктивних закономірностей розвитку особистості, процесу виховання, який служить необхідною і всезагальною формою цього розвитку. Важливо враховувати всі фактори впливу на розвиток особистості, в тому числі і фактори впливу засобів масової інформації.  Підліток постійно входить у ті чи інші форми суспільної практики; і якщо відсутня її спеціальна організація, якщо відсутній планомірний позитивний вплив з боку різноманітних факторів впливу, то виховний вплив на дитину надаватимуть, традиційно сформовані її форми, результат дії яких може опинитися в суперечності з цілями виховання.  Історично сформована система виховання забезпечує присвоєння дітьми та підлітками з навколишніх їх факторів впливу, із засобів масової інформації певного кола здібностей, моральних норм і духовних орієнтирів, які відповідають вимогам конкретного суспільства, але поступово засоби і способи організації стають непродуктивними.

І якщо даному суспільству  потрібно формування у підлітків  нового кола здібностей і потреб, то для цього необхідно перетворення системи виховання, здатної організовувати ефективне функціонування нових  форм відтворюючої діяльності. Розвиваюча роль системи виховання, роль виховного  впливу засобів масової інформації при цьому виступає, відкрито, стаючи об'єктом спеціального обговорення, аналізу і цілеспрямованої організації.

Формування людини як особистості  жадає від суспільства постійного і свідомо організованого удосконалювання  системи суспільного виховання, подолання застійних, традиційних, стихійно сформованих форм. Така практика перетворення сформованих форм виховання  немислима без опори на науково-теоретичне психологічне знання закономірностей  розвитку дитини в процесі онтогенезу, бо без опори на таке знання існує  небезпека виникнення волюнтаристського, маніпулятивного впливу на процес розвитку, спотворення його справжньої людської природи, техніцизм в підході  до людини .

Під вихованням розуміється  цілеспрямований розвиток кожної зростаючої людини як неповторної індивідуальності, забезпечення росту і вдосконалення  моральних і творчих сил цієї людини, через побудову такої суспільної практики, в умовах якої те, що у дитини знаходиться в зародковому стані  або поки тільки становить можливість, перетворюється на дійсність.

Тільки в соціальному  середовищі в процесі цілеспрямованого виховання відбувається дієве вироблення програм соціальної поведінки людини, формується людина як особистість. Причому соціальна обумовленість розвитку особистості носить конкретно історичний характер.

Але соціально-історичне  формування особистості не являє  собою пасивного відображення суспільних відносин. Виступаючи і суб'єктом, і  результатом суспільних відносин, особистість  формується через її активні суспільні  дії, свідомо перетворюючи і навколишнє середовище, і саму себе в процесі  цілеспрямованої діяльності. Тут  набуває особливого значення підвищення інтерактивності засобів масової  інформації (від друкованих засобів  масової інформації, від радіо, телебачення, до Інтернету).

Особливу роль у вихованні  відіграє мистецтво, яке в емоційно-образній формі відбиває різні види людської діяльності і розвиває здатність  творчо перетворювати світ і самого себе.

Цілеспрямоване формування особистості людини передбачає її проектування, але не на основі загального для  всіх людей шаблону, а відповідно індивідуальним для кожної людини проектом, що враховує його конкретні фізіологічні і психологічні особливості [2].

Зростання кола потреб, закон  піднесення потреб, розвиток потребово-мотиваційної сфери визначають характер формування конкретних рис і якостей особистості. До таких конкретних рис особистості, які формуються в процесі виховання, відносяться: відповідальність і почуття внутрішньої свободи, почуття власної гідності (самоповага) і поваги до інших, чесність і сумлінність; готовність до соціально необхідної праці і прагнення до неї; критичність і переконаність, доброта і строгість; ініціативність і дисциплінованість, бажання і (вміння) розуміти інших людей і вимогливість до себе та інших; здатність міркувати, зважувати і воля; готовність діяти, сміливість, готовність йти на певний ризик і обережність, уникати непотрібного ризику. І на виховання всіх цих сторін особистості, так чи інакше, можуть впливати не тільки сім'я, але й усі ті, що оточують дитину люди, педагоги, і засоби масової інформації [2].

Названий ряд якостей  не випадково згрупований попарно. Цим підкреслюється, що немає якостей "абсолютних". Найкраща якість повинна врівноважувати протилежне. Кожна людина зазвичай прагне знайти соціально прийнятну і особисто для нього оптимальну міру співвідношення цих якостей у своїй особистості. Тільки за таких умов, знайшовши себе, склавшись і сформувавшись як цілісна особистість, вона здатна стати повноцінним і корисним членом суспільства.

Одне з центральних завдань виховання полягає в тому, щоб сформувати у зростаючої людини гуманістичну спрямованість особистості. Це означає, що в мотиваційно - потребовій сфері особистості громадські спонукання, мотиви соціально корисних діяльностей повинні стійко переважати над егоїстичними мотивами. Щоб не робив, про що б не думав підліток, в мотив його діяльності повинно входити уявлення про суспільство, про іншу людину. І тут знову - таки величезну роль мають засоби масової інформації. Саме вони, частіше за все в художній, наочній формі, здатні часом донести до дитини ті ідеали гуманізму, які дуже складно пояснити не лише сім'ї, але й досвідченому педагогу.

Інша найважливіша задача виховання зростаючих людей - це формування їх стійких навчально-пізнавальних інтересів. Повноцінне виховання передбачає розвиток у дітей пізнавальної потреби, яка спрямована не тільки на утримання  шкільних навчальних предметів, але  і на всю навколишню їхню дійсність. Дитина повинна на своєму особистому досвіді переконатися, що світ пізнаваний, що людина, тобто  він сам, може відкривати закони, що керують навколишнім світом, передбачати події і перевіряти, чи відбудуться вони насправді, знаходити  єдину приховану основу, здавалося  б, різнорідних явищ. Ця радість пізнання, радість власної творчості перетворює початкове цікавість в допитливість, притаманну дитині, робить її більш  стійкою. Допитливість потім конкретизується, зосереджуючись на тій чи іншій області  дійсності, тобто починає ставитися  до того чи іншого навчального предмету (циклу предметів – природничо-науковому, гуманітарному тощо). І тут велике значення мають засоби масової інформації, які володіють високим і до цих пір повністю не розкритим потенціалом наочності, що мають можливості зробити вивчення того чи іншого, навіть, на перший погляд, "сухого" теоретичного питання, цікавим і захоплюючим. [2]

Людина входить у життя  як цілісний феномен. Життєва діяльність людини завжди несе на собі відбиток рівня  його розвитку як особистості у всій її різнобічності. Життєва позиція особистості формується сукупністю всіх соціальних впливів на людину, і, перш за все системою суспільного виховання, складовою частиною якої сьогодні, безсумнівно, є і засоби масової інформації.

Особистість є системне і тому "надчутливе" якість, хоча носієм цієї якості є цілком чуттєвий, тілесний індивід зі всіма його природженими і набутими властивостями. Вони, ці властивості, становлять лише умови (передумови) формування та функціонування особистості, як і зовнішні умови і обставини життя, що випадають на долю індивіда.

Характеризуючи "особистість" мають на увазі "цілісність", але  таку "цілісність", яка народжується в суспільстві, під впливом оточуючих  факторів. Індивід виступає як переважно генотипом світу, в основі дозрівання якого лежать в основному адаптивні пристосувальні процеси.

Становлення особистості  відбувається в процесі засвоєння  людьми досвіду і ціннісних орієнтацій даного суспільства, що називається  соціалізацією. Людина учиться виконувати особливі соціальні ролі, тобто вчиться  поводитися відповідно до ролі дитини, студента, службовця, дружини, батьків і т.д. При цьому підліток сприймає ті чи інші ролі не тільки з навколишнього його життя, але і із засобів масової інформації. І тут важливо наскільки точно і правильно будуть донесені до підлітка ті чи інші рольові орієнтири.