Особливості розвитку психічних пізнавальних процесів в підлітковому віці

       Завдання  мислення полягає в тому, щоб виявити  істотні, необхідні зв'язки, засновані  на реальних залежностях, відокремивши їх від випадкових збігів.

       Мислення  – це рух думки, що розкриває зв'язок, який веде від окремого до загального і від загального до окремого. Тому мислення опосередкований, засноване на розкритті зв'язків, стосунків, опосредованій, і узагальнене пізнання об'єктивної реальності [1, с. 110]. 
 

             РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНО–ПСИХОЛОГІЧНІ МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ МИСЛЕННЯ У ПСИХОЛОГІЧНІЙ                 

НАУЦІ 

       3.1. Методика дослідження впливу минулого досвіду на спосіб вирішення завдань (Методика Лачинса) 

       Експериментально  психологічні дослідження показали, що минулий досвід грає не лише позитивну  роль в мисленні, забезпечуючи суб'єктів  вже знайомими їм правилами рішення  і способами аналізу, але може виявитися і гальмом на дорозі вирішення нових завдань, створюючи  консервативну нераціональну   основу  для   вирішення.   Свого часу гештальтпсихолог

М. Вертгеймер вважав навіть, що минулий досвід негативно  впливає на творче продуктивне мислення, яке і може розцінюватися як дійсне мислення. Особливо це стосується дітей. Річ у тому, що в певних умовах, а саме коли людина в процесі вчення і практичної діяльності засвоює лише обмежене число способів вирішення різних по складності завдань, у нього можна виявити дуже небажану якість мислення – ригідність. Під ригідністю розуміється утрудненість перемикання мислення на нові способи і правила, як би “в'язкість” мислення аж до повної нездатності суб'єкта змінити вибрану раніше програму діяльності. З трьох видів когнітивною (пізнавальною) для ригідності, афектною (емоційною) і мотиваційною – для дослідження мислення особливе значення має когнітивна ригідність [18, с.90].

       Експеримент за допомогою методики, яка булла запропонована

А. Лачинсом для виявлення ригідності розумових  процесів, полягає в порівнянні результатів  вирішення однотипних завдань двома  групами випробовуваних. Завдання на переливання води різними по ємкості  судинами підібрані так, що частина  з них може бути вирішена лише одним  способом, а частина – двома: попереднім і іншим, раціональнішим [18, с. 91]. 

Бланк

1. Даны 3 сосуда, емкость которых 37, 21 и 3 литра. Как отмерить ровно  10  литров воды?
2. Даны 3 сосуда, емкость которых 37, 24 и 2 литра. Как отмерить ровно  9    литров воды?
3. Даны 3 сосуда, емкость которых 39, 22 и 2 литра. Как отмерить ровно  13 литров воды?
4. Даны 3 сосуда, емкость которых 38, 25 и 2 литра. Как отмерить ровно 9 литров воды?
5. Даны 3 сосуда, емкость которых 29, 14 и 2 литра. Как отмерить ровно               
11. литров воды?
6. Даны 3 сосуда, емкость которых 28, 14 и 2 литра. Как отмерить ровно             10 литров воды?
7. Даны 3 сосуда, емкость которых 27, 12 и 3 литра. Как отмерить ровно 9 литров воды?
8. Даны 3 сосуда, емкость которых 30, 12 и 3 литра. Как отмерить ровно 15 литров воды?
9. Даны 3 сосуда, емкость которых 28, 7 и 5 литров. Как отмерить ровно 12 литров воды?
10. Даны 3 сосуда, емкость которых 26, 10 и 3 литра. Как отмерить ровно 10 литров воды? [див. дод. А]

 

            3.2. Визначення особливостей понятійного мислення за допомогою методики " Виключення зайвого" 

       Одним з найбільш поширених в практиці дослідження мислення будь-яких видів  є метод «Виключення зайвого». За допомогою цього методу можна  досить переконливий показати особливості  аналітичної і синтетичної діяльності мозку. Так, наприклад, якщо випробовуваним пред'явити декілька назв річок Росії – Волга, Олена, Ангара, Іртиш, Обь – і попросити викинути одну зайву назву, то найчастіше випробовувані виключають слово «Волга», оскільки всі останні річки знаходяться на території Сибіру. Інколи з'являються відповіді «Іртиш» унаслідок граматичних особливостей роду (всі останні назви жіночого роду), інколи – «Ангара» (єдиний приплив Єнісею). По мірі узагальненості ознак відповідь «Волга» найбільш правильний. Аналогічно оцінюються результати і при використанні картинок з чотирма намальованими предметами, де один предмет треба виключити: наприклад, на картці намальовані гасова лампа, електрична лампочка, свічка і сонце, де правильна відповідь – «сонце». Міркування типа «треба видалити свічку, вона швидко згорає і невигідна» свідчать про зниження і навіть спотворення рівня узагальнень [18, с.99].

       У пропонованій методиці використовується 24 набори досить близьких по сенсу понять. Завданням випробовуваних є відбір в кожній строчці лише двох слів, найтісніше пов'язаних з тестовим словом, що стоїть перед дужками. Можливе обговорення першого завдання з метою зняття всіх питань і скрути випробовуваних. До речі, по цих питаннях експериментатор може скласти уявлення про особливості процесу мислення, наприклад, про його зайву конкретність, розпливчатість, слабку зосередженість на меті [18, с. 100].

       Зразок  методики

Війна (літак, гармати, битва, рушниці, солдати)

Читання (очі, книга, картина, друк, слово)

Сад (рослини, садівник, собака, забір, земля)

Сарай (сінник, коні, дах, стіни)

Река (беріг, риба, рибалка, твань, вода)

Місто (автомобіль, будівля, натовп, вулиця, велосипед)

Куб (кути, креслення, сторона, камінь, дерево) 

Ділення (ділиме, олівець, дільник, папір)

Гра (карти, гравці, штрафи, покарання, правила)

Кільце (діаметр, алмаз, проба, кругла, друк)

Газета (правда, додаток, телеграма, папір, любов, текст, редактор)

Книга (малюнок, війна, папір, любов, текст)

Спів (дзвін, мистецтво, голос, оплески, мелодія)

Землетрус (пожежа, смерть, вагання, грунт, шум)

Бібліотека (місто, книги, лекції, музика, читачі)

Ліс (лист, яблуня, мисливець, дерево, вовк)

Спорт (медаль, оркестр, змагання, перемога, стадіон)

Лікарня (приміщення, сад, лікар, радіо, хворі)

Любов (троянди, відчуття, людина, місто, природа)

Патріотизм (місто, друзі, батьківщина, сім'я, людина)

Факультет (кафедра, декан, будівля, студент, вулиця)

Зброя (танки, літаки, хлопавки, гармати, залізо)

Овочі (огірок, буряк, кавун, морква, яблуко)

Меблі (стільці, стіл, дерево, сервант, шафа) [18, с.100].

       При порівнянні своїх відповідей з правильними  випробовувані оцінюють свої результати в балах, де 2 бали відповідають двом правильно вибраним словам, 1 бал  відповідає одному правильно вибраному  слову і 0 балів, коли випробовуваний не зміг вибрати жодного правильного  слова. Результати підсумовуються. Максимальна кількість балів дорівнює 48 балам, результати менше 24 балів оцінюються як незадовільні, такі, що свідчать про невміння випробовуваних порівнювати, аналізувати і узагальнювати виділені ознаки [18,с. 100].

       Правильно вибрані слова: битва, солдати; очі, слово; рослини, земля; дах, стіни; беріг, вода; будівля, вулиця; кути, сторона; ділиме, дільник; гравці, правила; діаметр, кругла; текст, редактор; папір, текст; голос, мелодія; вагання, грунт; книги, читачі; аркуш, дерево; змагання, перемога; лікарка, хворі; відчуття, людина; батьківщина, людина; стільці, стіл або сервант, шафа; декан, студент; танки, гармати; буряк, морква [див. дод. Б]. 
 

           3.3. Дослідження індивідуально-психологічних особливостей мислення за допомогою методики "Відгадування загадок" 

       У експеріментально-психологичеських дослідженнях чималу увагу приділяють питанням розуміння  переносного сенсу, підтексту, досить скрутного для уявлення про ситуацію. До такого роду «подтекстним» дослідженням відносяться методики «відгадування загадок», де по фрагментах треба відтворити ціле (синтез через аналіз), «розуміння прислів'їв» (байок, алегорій, натяків, іносказань), а також дуже слабо досліджена область, що відноситься до проблеми створення і оцінки дотепних висловів [18, с. 103].

       Відгадування  загадок відноситься до ігрової  діяльності людини особливо актуальною в дитячому віці. Одночасно загадки  служать засобом, стимулюючим розумову діяльність, вони розширюють зону пошуку, підсилюють аналітико-синтетичні операції, сприяють розвитку цілеспрямованості.

       Загадки, власне, є різного вигляду по складності завдання. Найпростіші містять в  собі дуже детальні вказівки на об'єкт (типа загадок «Взимку і літом  одним кольором», «Сидить дівиця в темниці, а коса на вулиці»). Інші ж досить абстраговані від об'єктів, ознаки, їх складові, слід розуміти не буквально, а у переносному розумінні, що ускладнює завдання (така знаменита загадка сфінкса – «Вранці на чотирьох, вдень - на двох, увечері – на трьох»). Відгадуючи загадки, випробовувані можуть перевірити себе на швидкість рішення (кмітливість), успішність вирішення (об'єм вирішених загадок по відношенню до пред'явлених), суб'єктивні переваги до такого роду заняттям [18, с. 103].

       Матеріал  і інструкція для проведення методики. Випробовуваним пред'являються для  розгадування набори з 10 загадок, що відносяться  до загадок російського народу. Завданням  випробовуваного є не лише відгадування загадок, але і реєстрація часу. Всі загадки узяті із збірки «Російські народні загадки». Випробовуваних можна зорієнтувати на те, що всі загадки відносяться до людини і його ознак.

Лежить  дошка на болоті, не гниє, не пліснявіє, і іржа не її бере.

П'ять  комірок, одні двері.

Дві голови, шість ніг.

Маленький Данілка в петельці задушився.

Мокре теля за білими берізками.

Що за обідом всього потрібніше?

Брат  з братом через доріжку живуть, один іншого не бачить.

Двох  братів на світі вірніше немає.

Повний  хлівець білих овець.

Не гусак, не качка, на столі не буває, а всякий їдав.

       Відгадки: мова, рукавичка, вершник на коні, гудзик, мова, рот, очі, ноги, зуби, материнське  молоко.

       Максимальна загальна оцінка, яку випробовуваний повинен або може отримати в цій  методиці, дорівнює 1 балу за правильну відповідь.  Таку  оцінку  випробовуваний  отримує тоді, коли  правильно відгадає загадку  і     мінімально можлива оцінка 0 балів. Вона відповідає тому випадку,  якщо  випробовуваний  не може відгадати загадки [18, с. 104].

         10 балів – дуже високе розуміння переносного сенсу, підтексту

         8–9 балів – високе розуміння переносного сенсу, підтексту

         4–7 балів – середнє розуміння переносного сенсу, підтексту

         2–3 бали – низьке розуміння переносного сенсу, підтексту

         0–1бал – слабке розуміння переносного сенсу, підтексту

         Результати методики обговорюються по критеріях кількості правильно даних загадок, а також по мірі суб'єктивної трудності, що випробовується суб'єктами [див. дод. В].