Вплив сім`ї на виникнення делінквентної поведінки серед неповнолітніх

       Дільничні інспектори міліції:

     - за заявами сусідів, членів сім'ї, відвідують сім'ю з метою перевірки інформації і попередження про відповідальність батьків за невиконання обов'язків щодо дітей, запис у протоколі виявлених правопорушень;

     - постановка на облік неблагополучних  сімей (батьків, які недбало  виконують свої обов'язки щодо  дітей);

     -  рейди-перевірки стану сім'ї через  зовнішній огляд дітей, умов  життя, бесіди з батьками і  дітьми;

     - скерування батьків на лікування від алкогольної та наркотичної залежності;

     -  допомога службі у справах  дітей оформити опіку та [14].

       Відділи соціального  захисту населення:

     -  допомога сім'ям у виконанні  матеріально-побутової (економічної)  функції через надання різних видів матеріальної допомоги (субсидій, виплат на дітей, пенсій, гарячих обідів, компенсацій, пільг тощо);

     -  допомога сім'ям у виконанні виховної функції (надання безкоштовних квитків на свята, в музеї дітям з малозабезпечених сімей).

     Відділи освіти у райвиконкомах (через інспекторів з охорони дитинства):

     -  виявляють дітей, які вимагають  захисту прав у сім'ї та суспільстві;

     -  надають матеріальну допомогу  дітям з малозабезпечених сімей,  організовують їх предметне дозвілля  та відпочинок, культурну просвіту (екскурсії, свята).

     Центри  соціальних служб  для дітей, сім’ї та молоді:

     - соціальний супровід неблагополучної  сім'ї;

     - соціальна підтримка сім'ї;

     - соціальне інспектування неблагополучної  сім'ї;

     - інформаційні і консультативні  соціально-педагогічні послуги сім'ям:

     - психологічна підтримка сім'ї;

     - соціальна реклама здорового,  сімейного способу життя;

     - організація сімейного дозвілля, спілкування, відпочинку; оздоровлення дітей з неблагополучних сімей та дітей з девіантною поведінкою;

     - вивчення проблем і потреб  сімей різних типів. 
 
 
 
 

     Висновок

     Користуючись  науковими джерелами та опрацювавши  їх, ми можемо дати відповіді на поставленні  завдання, а саме:

     1. Ми розкрили поняття делінквентної  поведінки і зробили висновок, що Делінквентна поведінка – ланцюг проступків, провин, дрібних правопорушень, які не караються кримінальним кодексом. Підлітки можуть проявляти велику делінквентну активність, непокоїти цим дорослих. Найчастіше причинами є недоліки виховання (неповна сім’я, гіперопіка, і т.д.) або аномалії характеру (психопатії, акцентуації).

     2. Серед досліджених нами причин виникнення делінквентної поведінки у підлітків спостерігаються такі фактори ризику: біологічні,психологічні та соціальні чинники. Серед біологічних факторів слід визначити різні види недостатності (генетичні вади розвитку, 
остаточні явища внутрішньоутробних, пологових та післяпологових 
інфекцій, інтоксикацій та травм мозку), та вади нервової системи. Психологічні фактори ми розглядали за пірамідою потреб Абрахама Маслоу, і дійшли до висновку, що не задовольняючи ці потреби підлітки скоюють протиправні вчинки. Соціальними факторами, які впливають  на виникнення делінквентної поведінки у підлітків є : школа, несприятливі умови оточення, хронічний дефіцит інформації, безконтрольність.

     3. Ми розглянули сім’ю, як соціальний інститут, її дисфункційний вплив на виникнення делінквентної поведінки у підлітків. Зрозуміло, що загальноприйнятому методі виховання дітей, будуть зменшуватись ризики до виникання делінквентної поведінки.

     4. Досліджуючи функції сім’ї та їх вплив на формування особистості ми робимо узагальнення, що сім’я займає важливу роль в житті дитини , а її зміст розкривається в її функціях.

     5. Серед видів неблагополучних сімей виділяють: проблемні сім’ї, де немає розуміння, співробітництва між членами сім’ї; конфліктні сім’ї, де члени сім’ї не задоволені своїм сімейним життям, ці сім’ї є нестабільними і педагогічно слабкими; соціально неблагополучні сім’ї, у котрих зазвичай культурний рівень подружжя є достатньо низьким, поширене пияцтво; дезорганізовані сім’ї, де процвітає культ сили, пануючим є почуття страху, кожний член сім’ї живе сам по собі; сім’я з низьким матеріальним рівнем і поганими житловими, медико-санітарними умовами; неповні сім’ї. Всі ці види сімей є потенційними чинниками  до виникнення делінквентної  поведінки.

     6. Досліджуючи діяльність соціальних служб, які виконують превентивну функцію щодо попередження виникнення делінквентної поведінки можна зазначити що їхня діяльність спрямована на: запобігання можливим фізичним, психологічним чи соціокультурним колізіям у дітей груп ризику; збереження, підтримку і захист належного рівня життя і здоров'я дітей; сприяння у розкритті їхніх внутрішніх потенціалів. Цими сорганізаціями є: "Центр вуличної соціальної роботи", Служба у справах дітей, Кримінальна міліція у справах дітей, Дільничні інспектори міліції, Відділи соціального захисту населення, Відділи освіти у райвиконкомах, Центри соціальних служб для дітей, сім’ї та молоді. 
 
 
 
 
 

Глосарій

     Асінхронія це відсутність координації між подіями за часом. Вживання зазвичай обмежене ситуаціями, коли очікується або в нормі повинна бути синхронія, варіант: асінхронізм [22].

     Інфантилізм (від лат. Infantilis - дитячий), затримка в розвитку організму, що виявляється в збереженні у дорослої фізичних і психічних рис, властивих дитячому віку. Причинами Інфантилізму можуть бути інфекційні захворювання (туберкульоз,сифіліс,малярія,різні повторні інфекції), інтоксикації, хвороби мозку, серцево-судинної системи, нирок, тривалі кишкові розлади, а також неповноцінне харчування, авітамінози і погані гігієнічні умови життя [23].

     Конформізм — це така поведінка людини, яка характеризується

зовнішньою відповідністю цілям колективу при внутрішньому розходженні з ними. Взаємовідносини окремих членів у групах і колективах складні й різноманітні [31].

     Підлітковий вік (з англ.Adolescence) – період життєвого циклу між дитинством та дорослим віком, що починається з початком статевого дозрівання та завершується у період ранньої зрілості. Підлітки наполегливо прагнуть самовизначення, і це прагнення часто супроводжується неврівноваженою поведінкою [3, с. 6]. 
 
 
 
 
 

Список  використаної літератури:

1. Аванесов Г. А. Криминология и социальная профилактика. — М.: Изд-во Акад. МВД СССР, 1980. –  С. 226–230.
2. Авторський колектив спеціалістів Служби у справах неповнолітніх, психологів Міського психологічного Центру Служби. Діти "групи ризику": психологічні, соціальні та правові аспекти. – К.: Київська міська державна адміністрація. Служба у справах неповнолітніх, 2001. –  192с.
3. Англо-укоаїнський термінологічний словник-довідник із соціальної роботи/ Укл.:. Журавський А,  Байбакова І., Гайдук Н., Гілета О., Казимира З., Кравець С. – Львів, 2004. – 212с.
4. Апетик Н.М. Моральна саморегуляція як умова попередження девіантної поведінки підлітків: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук: спец. 19.00.07 «Педагогічна і вікова психологія» / Н.М. Апе-тик. – К., 2001. – 20 с.
5. Бень В. В. Юридична психологія: Навч. посіб. — 2-ге вид., доп. І переробл. – К.: МАУП, 2004. –  436 с.: іл. – Бібліогр.                                                                                                                                                                                                                                                                                                : С. 426 –430.
6. Бік О. Відновне правосуддя та програми Альтернативи Насильству як механізми профілактичної роботи з девіантними підлітками // Бюлетень "Відновне правосуддя в Україні". – К. – 2005. – № 3.
7. Булгакова К. Г., Діти "групи ризику": психологічні, соціальні та правові аспекти. – К.: Київська міська державна адміністрація. Служба у справах неповнолітніх, 2001. – 192 с.
8. Благута Р.І. Механізм виникнення агресії підлітків // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. / За ред. Максименка С.Д. – К.: Генеза, 2003. – т. V. – ч. 4. – С. 46-51.
9. Волкова Н. П. Педагогіка: Навчальний посібник / Київ: Видавничий центр «Академія», 2003. – 616 c. –Режим доступу: http://www.info-library.com.ua/books-book-100.html
10. Врахування особливостей підліткового віку в роботі класного керівника/ Ужгородська гімназія. – Режим доступу: http://www.gymnasium.uz.ua/klas.
11. Дворецька Г. В.Соціологія: Навч. посібник. –  Вид. 2-ге, перероб. і доп. — К.: КНЕУ, 2002. – 472 с.
12. Досвід соціальної роботи м.  Києва //  Інформаційно-методичний бюллетень освітньо-методичного та інформаційно-ресурсного центру.  – № 8-9 (28-29), серпень-вересень 2005. – К. : б/в, 2005. – 195 с
13. Эльконин Д. Б. Психическое развитие в детском возрасте. – М.;Воронеж: НПО “МОДЭК”, 1995. –  С. 66-86. Соціальна педагогіка [Текст] : підручник / [кол. авт.: А.Й. Капська, О.В. Безпалько, Р.Х. Вайнола та ін.] ; за ред. А.Й. Капської, – 4-е вид., переробл. і допов. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 488с.
14. Закон України «Про міліцію» за станом: вiд 20.12.1990 [Електронний ресурс] /  Верховна Рада УРСР. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=565-12
15. Закон України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» за станом: вiд 24.01.1995 [Електронний ресурс] /  Верховна Рада України. – Офiц. вид., 2007. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=20%2F95-%E2%F0
16. Ильин Д.Н. Девиантное поведение детей и подростков. – СПб.: Питер, 1999. –  390 с.
17. Клишевич Н. А. Организация социально-педагогической деятельности с делинквентными подростками в центрах социальных служб для семьи, детей и молодежи.
18. Кобзар Б.С. Запобігання відхилень у поведінці школярів/ Б.С. Кобзар. –  К.: Знання, 2002. – 56 с.
19. Конспект лекцій «Педагогіка». – Режим доступу: http://readbookz.com/book/172/5395.htm. – ( Бібліотека онлайн).
20. Методика и технологии работы социального педагога: Учебное пособие для студ. высш. учебн. заведений / Б.Н. Алмазов, М.А. Беляева, Н.Н. Бессонова и др. Под ред.М.А. Галагузовой, Л.В. Мардахаева. – М.: Издат.центр "Академия", 2002, С. 245–246.
21. Подросток – особый возраст. Часть1. Брилинг Е.Е., Психолог школы №807, — С.1.
22. Психологическая энциклопедия. – Режим доступу: http://enc-dic.com/enc_psy/Asinhronija-1696.html.
23. Психологос /  Энциклопедия практической психологии. – Режим доступу: http://www.psychologos.ru/Инфантилизм.
24. Сімейний Кодекс України. — К., 2002. — 108 с.
25. Соціальна педагогіка [Текст] : підручник / [кол. авт.: А.Й. Капська, О.В. Безпалько, Р.Х. Вайнола та ін.] ; за ред. А.Й. Капської, – 4-е вид., переробл. і допов. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 488с.
26. Соціальна робота: теорія, досвід, перспективи: Матеріали доповідей та повідомлень Міжнародної науково-практичної конференції. /За ред. І. В. Козубовської, І. І. Миновича.—Ужгород, 1999 — Ч. І. — 412 с.
27. Соціологія: Підручник / За ред. В. Г. Городяненка. – К.: ВЦ «Академія», 2008. – 544 с.
28. Технологія роботи з різними категоріями клієнтів центрів соціальних служб для молоді: Методичний посібник / С. В. Толстоухова, О. О. Яременко, О. В. Вакуленко та ін. – К.: ДЦССМ, Державний ін-т проблем сім’ї та молоді, 2003. – 88 с.
29. Указ Президента України № 597/2011 24.05.2011 "Про Концепцію розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні".
30. Людмила Рябоконь. «Педагогически запущенная» проблема Для десятков тысяч беспризорных детей в Украине действуют десятки приютив // День. – 2000. – 29 листопада. – №219.
31. http://chitalka.info/ps_05/ps_050060.htm