Провідні вчені ХДУ як фундатори розвитку педагогіки

-                        позиція керівництва вузу щодо заохочення розвитку педагогічного потенціалу;

-                        наявність наукових кадрів, що забезпечують покращення якості підготовки аспірантів та докторантів;

-                        можливість здійснення творчого пошуку;

-                        практична діяльність професорів, що дозволяє застосовувати і випрацьовувати теоретичні надбання.

1.2.Впровадження інноваційних технологій  у педагогічну освіту ХДУ

На сучасному етапі розвитку науки і техніки досить важливо, аби наукова діяльність викладачів йшла у ногу з часом, тому чільне місце у роботі кожного вченого займають інноваційні технології. Провідні науковці ХДУ розробляють наукові проекти відповідно до пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки.

Одним з таких напрямів є дослідження, котре присвячене вивченню й упровадженню нових технологій у практику роботи середньої та вищої школи, є «Нові технології у вузівській і шкільній дидактиці», котрий вивчає доктор педагогічних наук М.Пентилюк. Зокрема, вчена розробила інтерактивне середовище для шкільного курсу планіметрії, основне призначення якого полягає у демонструванні побудов планіметричних малюнків; розробила методику рівня сформованості комунікативних умінь учителів, провівши моніторингову підготовку вчителів та студентів до здійснення роботи по формуванню в учнів комунікативних умінь. М.Пентилюк вивчає питання про управління навчанням при здійсненні різних видів контролю. Досліджуючи основні технології навчання державної мови в освітніх закладах південно-східного регіону М.Пентилюк у рамках одноіменного напряму сконцентрувала увагу на вирішення таких проблем: формування культури мовлення майбутніх учителів-словесників в умовах українсько-російської двомовності; розвиток та вдосконалення діалогічного та монологічного мовлення учнів загальноосвітньої школи; розвиток образного мовлення учнів у школах з російською мовою навчання; вивчення етнопедагогічних основ формування мовленнєвих умінь та навичок учнів основної школи в південно-східному регіоні [9, c.2-4].

Плідно над питанням  впровадження інноваційних технологій у життя в Херсонському державному університеті працює доктор педагогічних наук В.Федяєва. Вчена у ході розробки програми «Актуальні проблеми підготовки вчителя сучасної школи» сформувала педагогічно обґрунтовану, логічно вивірену  та методично-забезпечену концепцію безперервної освіти на всіх рівнях її реалізації, створивши  комплекс організаційних, науково-методичних та практичних засобів для успішної реалізації системи довузівської, вузівської та післядипломної педагогічної освіти, підготовки науково-педагогічних кадрів через аспірантуру та докторантуру [5, c. 403]. В.Федяєва  розробила науково-методичний комплекс методичного забезпечення для удосконалення загально педагогічної, методичної та наукової підготовки спеціалістів, органічного поєднання складових ланок загально педагогічної підготовки із майбутньою фаховою діяльністю випускника.

Як зазначала В.Блах, у рамках розробки напряму «Підготовка вчителя в системі неперервної педагогічної освіти», професор В.Федяєвою «Розроблено та апробовано структурно-функціональну модель підготовки педагогічного кадрового потенціалу в системі неперервної педагогічної освіти в умовах інтеграції в Європейський освітній простір. Зібрано і опрацьовано матеріали з вивчення теорії і практики підготовки вчителів, визначено чинники, що впливають на процес формування складу педагогічних кадрів, а також узагальнено досвід щодо формування складу педагогічних кадрів ВНЗ» [5, c. 404].

Доктор педагогічних наук Л.Петухова, вивчаючи теоретико-методичні концептуальні засади формування інформаційних компетентностей у вищому навчальному закладі, науково обґрунтувала сутність і структуру феномена «інформативні компетентності майбутнього вчителя початкових класів». Л.Петухова зазначала, що нею «Запропоновано нову дидактичну модель формування інформативних компетентностей на матеріалу курсу «Історія педагогіки» на основі інтеграції традиційних та інформаційно-комунікаційних форм і методів навчання» [10, c.108].

Варто відзначити і внесок у розвиток інноваційних технологій у педагогіці сучасності і доктора педагогічних наук О.Співаковського, котрий розробив і впровадив у життя «педагогічний програмний засіб «Алгебра, 7 клас»», котрий призначено для використання на уроках алгебри у 7 класі. Програмний засіб повністю забезпечує проведення уроків з алгебри, посилюючи можливості вчителя як при викладанні теоретичного матеріалу, так  і під час розв’язання задач [18, c.40].

Доктор педагогічних наук О.Заболотська активно працює над дослідженням питання теоретико-методичних засад формування індивідуальності майбутніх учителів-словесників у професійній підготовці. Нею розроблено й експериментально доведено ефективність методики формування індивідуальності майбутнього вчителя-словесника у процесі професійної підготовки у вищих навчальних закладах.

Вдосконаленням теоретичних питань екологічної освіти школярів займається професор С.Шмалєй, котра обґрунтувала шляхи вирішення проблем екологічної освіти школярів у процесі вивчення предметів природничо-наукового циклу. На думку В.Блах, С.Шмалєй вдалося визначити умови  ефективного впровадження даного процесу та типи освітніх завдань з урахуванням формалізованих за педагогічними критеріями існуючих видів екосистем і співвідносних  з ними пріоритетних консументів»  [5, c. 412].

Таким чином, проаналізувавши основні питання, над якими працюють провідні науковці Херсонського державного університету, ми можемо чітко сказати, що їх праці досить актуальні і своєчасні, адже без них неможливо усвідомити сучасну педагогічну науку.

РОЗДІЛ 2.

Провідні вчені ХДУ як фундатори розвитку педагогіки.

2.1. Педагогічні погляди В.Федяєвої

  В.Федяєва є автором понад 80 наукових, науково-методичних праць: статті, тези, методичні рекомендації, навчальні посібники, словники, програми спецкурсів. Активно займається науково-дослідною роботою, керує науково-дослідними темами з проблем підготовки сучасних фахівців. Велику увагу приділяє роботі з обдарованою студентською молоддю, постійно керує аспірантами. Під її керівництвом доценти кафедри педагогіки Г.Бєлан, О.Сараєва, Т.Кравченко захистили кандидатські дисертації, п’ять аспірантів працюють над дисертаційними роботами. В.Федяєва є членом 3-х редколегій наукових видань із педагогіки, що входять до переліку фахових видань ДАК України.

28 вересня 1998 року В.Федяєва була нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти та науки України. У листопаді 2002 року присвоєно почесне звання «Відмінник освіти України», а у 2007 році – «Заслужений працівник освіти України» [5, c. 387].

В.Федяєва є провідним сучасним ученим у галузі сімейної педагогіки. Про це свідчить значна кількість наукових статей, а головне – дисертація на звання доктора педагогічних наук.

Значний уклад у розвиток педагогіки зробила сучасна дослідниця проблем сімейного виховання, доктор педагогічних наук, В.Федяєва, яка у дисертації «Теорія і практика виховання дітей в сім’ї в Україні другої половини ХІХ – 90-х роках ХХ століття» (2011) вивчала стан і основні тенденції розвитку сім’ї як виховного інституту в Україні кінці ХІХ – ХХ столітті. В.Федяєва, проаналізувавши всі наявні моделі сім’ї, визначає модель сім’ї як схематичне відтворення взаємодії членів сім’ї в конкретній системі, за якої через відповідні функції (економічну, виховну) реалізуються завдання формування та розвитку фізичного, психічного і соціального здоров’я особистостей в конкретних історичних, соціальних, економічних, ідеологічних, культурних і освітніх умовах країни.

В.Федяєва прослідковує особливості виховання дітей у сім’ї на різних етапах розвитку теорії і практики у ХІХ – 90-х роках ХХ століття. Аналізуючи взаємозв’язок і взаємозумовленість національного та  загальнолюдського в педагогічних ідеях вітчизняних педагогів і громадських діячів ХІХ – ХХ століть, розкриваючи провідні концепції виховання дітей у сім’ї, характеризуючи та вивчаючи провідні ідеї зарубіжних учених до обґрунтування перспектив розвитку теорії і практики виховання дітей у сім’ї. Досліджуючи функції, типи, форми та моделі сім’ї, В.Федяєва під ідеальною моделлю сім’ї розуміє сім’ю, в якій «…дитина завжди знаходить любов, розуміння і підтримку. Навіть коли у дитини виникають досить складні проблеми, в такій сім’ї можна відпочити, порадитися з батьками, знайти шляхи виходу із кризової ситуації тощо. У гармонійній сім’ї у взаємостосунках панує відчуття життєрадісності, чесність, щирість, любов, повага до інших, особливо до старших членів родини. В такій сім’ї до дитини прислуховуються, вона може висловити свою думку, переконати інших у своїй правоті, прислухатися до думки інших. Може відкрито виявляти радість, щастя, а також і роздратування, свої проблеми, нерозв’язані питання. Не боїться ризикувати, адже кожен в сім’ї розуміє, що ризик дитини пов’язаний з її зростанням, утвердженням, що ризикуючи, вона може припуститися помилки, і що ці помилки – прагнення бути кращим. В такій сім’ї дитина має відчувати себе повноцінним членом колективу, людиною, яку бачать, цінують, люблять і яка теж здатна помічати, цінувати і любити людей, які її оточують.

У таких сім’ях є життєва енергія, взаємодія і взаємопідтримка. Досить суттєвою є відсутність напружених, суворих, понурих облич. Члени сім’ї дивляться один на одного відкрито, а не відводять очі. Розмовляють зрозумілою, відвертою мовою, що теж гармонізує стосунки в сім’ї.

Наголошуємо, що в такій сім’ї все побудовано розумно, з серцем і душею. В таких сім’ях найбільшими цінностями є – життя і почуття. Батьки відчувають себе розумними лідерами, не зверхньо ставляться до дітей, головне для них – залишатися людяними у будь-яких ситуаціях. Батьки з повною готовністю висловлюють дитині свою думку про її вчинки, дії, досягнення, успіхи, незалежно від того, хороші вони чи погані, розповідають про свої досягнення, проблеми; про горе і радість; успіхи і прорахунки. Вони власним прикладом вчать дітей поводитися в навколишньому середовищі.

Для ідеальної сім’ї важливим є виховання у дітей самооцінки, створення атмосфери відкритого спілкування на засадах гуманізму, взаємоповаги, толерантності, демократизму, національного менталітету» [19, c. 266-267].

Дослідження В.Федяєвої є дуже важливим для розвитку педагогічної науки, адже  в ньому теоретично обґрунтовані основні моделі, типи та форми сім’ї, простежено основні етапи розвитку української родини, проаналізовані теоретичні положення, що стосуються виховання дитини в сім’ї, визначені практичні основи виховання дітей у родині в різні історичні періоди у контексті суспільно-культурного та суспільно-політичного руху в Україні.

2.2. Наукова школа М. Пентилюк

Науковий доробок професора М.Пентилюк налічує понад 370 наукових праць, з них – 37 підручників (для середніх шкіл, педучилищ та ВНЗ, комплект підручників "Українська мова" для 5-9 класів з російською мовою навчання витримав 6-7 видань, підручник "Українська мова" для педучилищ - 3 видання, 6 монографій (3 колективні), 15 навчальних посібників, 30 методичних посібників для учителів і студентів, 14 програм для вищів і середніх шкіл, десятки статей у центральних часописах та регіональних збірниках наукових праць.

Професор М.Пентилюк разом з колегами досліджує теоретичні і методичні проблеми лінгводидактики, під її керівництвом підготовлено кандидатські дисертації (захищено – 26 кандидатських та 2 докторські; 1 - підготовлено до захисту, 2 - у стадії завершення) з тем "Методика навчання художнього стилю учнів 5-7 класів", "Наступність і перспективність у навчанні стилістики в 1-3 (4) і 5 класах", "Лексико-стилістичний аналіз як засіб розвитку мовлення учнів 5-7 класах", "Формування діалогічного мовлення учнів 1-4 та 5 класів", "Лінгводидактична підготовка майбутнього вчителя-філолога до роботи над формуванням ділового мовлення учнів основної школи" та ін., проводяться дослідження з тем "Культура мовлення майбутнього учителя-словесника в умовах українсько-російської двомовності", "Методика лінгвістичного аналізу в 5-7 класах", "Удосконалення культури мовлення студентів-педагогів природничого профілю" тощо. Захищено докторські дисертації О.Горошкіною та І.Дроздовою, готуються до захисту А.Нікітіною та Л.Мамчур [5, c. 403].

Науковими дослідженнями методичної школи професора М.Пентилюк займаються викладачі кафедри мовознавства, кафедри філології факультету початкового навчання, кафедри української мови Луганського, Криворізького, Миколаївського університетів, Херсонського технічного та аграрного університетів, Севастопольського міського гуманітарного університету.

М.Пентилюк підтримує тісні зв'язки з Інститутом педагогіки АПН України, Українським національним педагогічним університетом ім. М.Драгоманова, Тернопільським, Миколаївським, Криворізьким, Луганським, Севастопольським університетами та іншими. Результатом такого співробітництва є колективні праці (підручники, монографії), наукові конференції. Так, за редакцією М.Пентилюк авторським колективом підготовлено й опубліковано підручник "Методика навчання рідної мови в середніх навчальних закладах" (2000, 2004, 2009), "Практикум з методики української мови" (2003), "Практикум з методики української мови: модульний курс" (2011), "Словник-довідник з української лінгводидактики" (2003), видано монографію "Вивчення української мови у школах з російською мовою викладання" (2000). У  співавторстві видано посібник - теоретичний курс-експрес "Українська мова" для студентів нефілологічних факультетів та підручник "Українська мова" для середніх освітніх закладів філологічного профілю, підручник-комплект для центрів підготовки до ВНЗ та інші. До створення науково-методичної та навчально-методичної літератури залучаються вчені інших ВНЗ України. До участі в розробці проблем наукової школи проф. М.І.Пентилюк залучаються студенти і магістранти. В останні 5 років виконано 10 магістерських дисертацій і десятки дипломних робіт студентів очної, заочної та екстернатної форм навчання. Колективом авторів під керівництвом проф. М.Пентилюк вперше створено і видано "Словник-довідник з української лінгводидактики" (2003), готується нове видання [5, c. 403-404].

За ініціативою проф. М.Пентилюк у листопаді 2001 року створено міжкафедральну наукову лабораторію "Технологія навчання державної мови в освітніх закладах південно-східного регіону України", що цілком відповідає науковому профілю кафедри і розширює межі діяльності наукової школи її організатора. Крім кафедри мовознавства (завідувач доц. І.Гайдаєнко), у роботі лабораторії беруть участь аспіранти й докторанти. На базі лабораторій підготовлено 1 докторську і 6 кандидатських дисертацій.

Професор М.Пентилюк бере активну участь у підготовці учителів-словесників для м. Севастополя. Вона тривалий час викладає мовознавчі курси на філологічному факультеті Севастопольського міського гуманітарного університету. За ініціативою професора М.Пентилюк кафедра мовознавства підтримує творчі контакти з Миколаївським, Криворізьким, Луганським, Севастопольським університетами і південноукраїнським РІПО (м. Херсон) та Придністровьским університетом (Молдова).