Методика проведення нестанд уроків виробничого навчання Опорядження фасадів

     Урок  — КВК. Проводиться для повторення теоретичного матеріалу, необхідного для виконання завдань, складається з п'яти етапів-конкурсів. 1-й етап — розминка. Ставиться завдання: скласти розповідь з вивченої теми або розділу. Один учень починає розповідь, другий продовжує і т. д. 2-й етап — конкурс «Перевірка домашнього завдання». Потрібно розіграти сценку, у якій відобразити все головне з теми; 3-й етап — розв'язування ситуаційних задач з вибором відповіді; 4-й етап — конкурс «Відгадай»; 5-й етап — конкурс «артистів» і «художників» (їх відправляють за двері, демонструється експеримент, потім запрошуються «артист» і «художник», їм пантомімою зображується експеримент, а вони повинні відгадати його і зобразити). Потім підбиваються підсумки.

     Урок  — взаємонавчання учнів — це групова робота над поставленим завданням, надбання нових умінь та навичок, взаємодопомога і взаємовідповідальність учнів. Структура уроку: а) формується екіпаж з 4-х чоловік: командир (сильний учень), штурман, 2 пілоти; б) ставиться мета — виконати опоряджувальні роботи; в) майстер детально з демонстраціями пояснює виконання завдання, потім другий раз пояснює за допомогою макетів, муляжів.  г) екіпажі починають працювати: спочатку командир виконує завдання перед своїми підлеглими, потім приймає залік у штурмана, командир і штурман перевіряють пілотів, ставлять їм залік і оцінки. Екіпаж готовий до захисту виконаного завдання; ґ) командир витягує жетон: якщо жетон «Вибір» — майстер визначає, хто буде виконувати завдання і пояснювати послідовність його виконання; жетон «Делегат» — екіпаж вибирає, хто буде відповідати; жетон «Усі» — відповідає кожен член екіпажу; жетон «Довіра» — опитування не проводиться; оцінка в журнал виставляється кожному та, яка була визначена в групі; жетон «Екзаменатори» означає, що екіпаж командирується для приймання заліку в другого екіпажу.

     Урок  — творчий звіт. Тема і дата уроку оголошується за 2 місяці. До цього заняття потрібно виконати творчу роботу за темою: виготовити прилад, розробити проект, провести лабораторне дослідження, написати реферат, взяти інтерв'ю у спеціаліста та інші. Кожен учень вибирає собі роботу по душі. Працювати можна індивідуально або в групі, самостійно або користуватися консультаціями майстра в/н, звіт про діяльність повинен містити обґрунтування (чому саме обрана ця тема і ця форма роботи), виклад суті, пояснення отриманих результатів, показ практичного їх застосування. Урок будується так: вступне слово майстра, виступи учнів зі звітами, їхні відповіді на питання одногрупників і членів «приймальної комісії», підбиття підсумків.

     Урок  — екскурсія: майстер розбиває групу  на підгрупи і пропонує кожній з них завдання, пов’язані з вивченням об’єкта або технологічного циклу. Кожна підгрупа отримує своє завдання і свій маршрут екскурсії на виробництві. Учні прослуховують коротке повідомлення про підприємство і техніку безпеки, потім — похід за маршрутом, під час якого збираються необхідні відомості. На початку другої години заняття всі приходять в актовий зал підприємства, де кожна підгрупа вирішує поставлені перед нею завдання, використовуючи дані та роблячи обчислення. Підгрупи звітують перед майстром, який оцінює одержані результати і ставить запитання.

      Інтегровані або бінарні уроки мають ту особливість, що на них максимальною мірою можна реалізувати міжпредметні зв’язки. Найбільша складність у їх проведенні — це компонування змісту, розробка структури уроку, визначення важливості того чи іншого аспекту у змісті уроку. У проведенні такого уроку беруть участь спеціалісти різного фаху, які в той чи інший момент включаються в роботу з групою. Урок може бути проведений у формі конференції, семінару, «симпозіуму», лекції, бесіди чи звичайного комбінованого уроку. Завдання інтегрування — створити повне уявлення про об’єкт вивчення, сформувати систему знань, умінь і навичок у учнів. Проводяться такі уроки 2-3 рази на півріччя, їх проведенню передує серйозна підготовка. [3; с.45]

  Таким чином, під нетрадіційними уроками ми розуміємо такі уроки, які позбавлені звичайних шаблонів, мають загальний, об’єднуючий початок — елементи рольової гри. Нестандартні уроки обов’язково містять творчі ситуації, які збуджують до співробітництва і співтворчості на уроці виробничого навчання.

 РОЗДІЛ 2. Методика проведення нестандартних уроків виробничого навчання 

2.1. Можливості проведення нестандартних уроків в ПТЗО 

     Нестандартний урок це імпровізоване навчальне заняття, що має нетрадиційну структуру. Назви уроків дають певне уявлення про цілі, завдання і методику проведення таких занять. Нестандартні уроки не передбачають прямої залежності від змісту, методів і форм навчання. Частіше метод визначає зміст. Самостійний пошук випереджає навчання, самопізнання обдарованих учнів; творчий підхід талановитого майстра, дозволяє вибірково ставитися до змісту, відкидати непотрібне, зайве, нецікаве [1, с.205].

     Поширеними  методами і прийомами на нестандартних  уроках виробничого навчання є ділові, рольові ігри, моделювання, імітація, імпровізація, де само середовище впливає на учня і перебудовує навчально-виховний процес. Нестандартні уроки пов’язані з груповими формами роботи.

     Розглянемо  рольову гру, яка поєднує теоретичну і практичну сторони формування умінь і навичок. Умовно її мету можна визначити як формування інтелектуально-виробничих умінь і навичок. У ході гри відпрацьовуються уміння, інтенсифікуються інтелектуальні навички, а також здійснюється перенесення набутих знань, умінь і навичок в нові умови.

     Важливе значення такої гри в тому, що вона орієнтує на перехід від вищих  підсистем до нижчих у їх взаємодії і взаємозалежності. Приклад такої гри — рольова гра типу ПРИОР («Прийняття оперативного рішення»), що проводиться з учнями 3-х курсів ПТЗО будівельного профілю із спеціальностей штукатур, плиточник-лицювальник, муляр, бетонник і тесляр.

     Виробнича ситуація, що імітується в процесі гри,— виробнича нарада — створюється на прикладі одного з будівельних майданчиків і має на меті підготовку робітників відповідних бригад до виконання завдання.

     Взагалі, виробнича нарада є однією з найефективніших форм колегіального розв’язання складних виробничих завдань. Вона дає змогу кваліфіковано і різнобічно оцінити ситуацію, що склалася. В ході наради своєчасно приймаються узгоджені рішення, спрямовані на усунення організаційно-технічних неполадок, а також здійснюються контроль за виконанням прийнятих рішень і корекція дій у разі потреби. На нараді розглядаються питання, пов’язані з виконанням виробничих завдань на різних об’єктах. Завершенням результатів роботи на виробничій нараді є інструктаж майстрів і підготовка кожної бригади до безпосереднього виконання прийнятого рішення. Цим питанням присвячена пропонована рольова гра, в якій беруть участь усі 30 учнів групи.

     Ролі  розподілені так:

     ведучий і арбітр — спочатку – це викладач, а потім, коли гра стане звичною, може бути колективний арбітраж (2-4 учні, які добре знають навчальний матеріал і мають належну практичну підготовку);

     суддя — 2 або більше найкомпетентніших учнів;

     начальник дільниці (2-4 учні по черзі або у взаємо-доповненні виконують цю роль);

     майстри чотирьох бригад (цю роль по черзі виконують 4—12 учнів);

     члени чотирьох бригад (від 3 до 6 учнів у кожній).

     Пояснімо  функції лише трьох ролей (бо ролі начальника дільниці і майстра бригади загальновідомі).

     Арбітр  контролює режим гри, консультує (тобто виконує роль інформатора), а як ведучий — організовує обговорення  прийнятих   рішень,   підводить   підсумки гри.

     Суддя оцінює якість виконання завдань  учасниками гри.

     Члени чотирьох бригад крім підготовки робочого місця і усвідомлення своєї ролі у реалізації прийнятого на виробничій нараді рішення виконують також функцію робітничого контролю за правильністю вибору варіанта рішення і забезпечення при цьому виробничих норм, прав та інтересів робітників бригади.

     Вихідні дані повідомляє начальник дільниці. Дільниця у цей день будує: п’ятиповерховий гуртожиток училища; триповерховий навчальний корпус училища; одноповерховий виробничий цех; чотириповерховий адміністративний корпус заводу.

     На  дільниці три спеціалізовані бригади (штукатури, плиточники-лицювальники, муляри); одна комплексна бригада (теслярі-бетонники). Матеріали підвозять автомашини із комплектувальної бази БМУ. Розташування об’єктів таке:

     училище - база БМУ – 7 км

     завод – 4 км .

     Виробнича нарада проводиться 20 липня. До кінця робіт залишилось 11 днів, з них — 8 робочих. Усі бригади працюють в одну зміну.

     Бригада № 1 (штукатури). Штукатурить зовнішні стіни приміщення училища. До кінця місяця треба виконати обсяг робіт— 1990 м² при плановому виробленні 12 м² протягом зміни одним робітником; вид штукатурки — поліпшений. Кількість членів бригади — 20 чол.

     Штукатурний розчин завозять на об’єкт автомобілем-самоскидом ГАЗ-93-Б з бази БМУ. Кількість рейсів — 4. Розчин переробляється і подається до робочих місць за допомогою штукатурної станції на самому об’єкті (з виробітком 2 м³/год). Фактичний виробіток на 1 робітника за зміну— 10,9 м².

     Бригада № 2 (плиточники-лицювальники).

     Облицьовує фасад адміністративного корпусу. До кінця місяця слід облицювати 720 м² стін фасаду при плановому виробітку на одного робітника за зміну 6 м², кількість членів бригади—15 чол. Плитку завозять бортовим автомобілем ГАЗ-52 з бази управління виробничо-технологічної комплектації будівельного тресту, до якого входить БМУ, що розташована на відстані 60 км від заводу, який будується. Розчин для облицювання заготовляється на об’єкті безпосередньо. Автомобіль робить один рейс за зміну. Фактичний виробіток — 5 м² за зміну на одну людину.

     Бригада № 3 (теслярі-бетонники). Створює монолітний залізобетонний фундамент під колони виробничого цеху. До кінця місяця бригаді слід зробити 192 м² такого фундаменту при плановому виробітку на одного робітника за зміну 2 м³. Усього в бригаді 12 чол.

     Бетонну суміш підвозить автосамоскид ГАЗ-53-Б  з бетонорозчииного вузла бази БМУ. Кількість рейсів— 14. Щити опалубки, арматурні сітки і каркаси є на об’єкті в необхідній кількості. До місця укладання бетон подають стріловим краном у цебрах (баддях) об’ємом 1 м³. За зміну один робітник виробляє 1,63 м³.

     Бригада № 4 (муляри). Кладе цегляні стіни навчального корпусу училища. До кінця роботи треба виконати 266 м³ цегляної кладки — при плановому виробітку за зміну 1,85 м³ на одного робітника. У бригаді— 18 чол.

     Цеглу завозить бортовий автомобіль ЗІЛ-13 з бази БМУ Авторейсів —9 за зміну. Троє робітників бригади розвантажують і складають у піддони цеглу для подавання її стріловим краном на робочі місця. Розчин для кладки завозить автомобіль-самоскид ГАЗ-93-Б з бази БМУ, роблячи 7 рейсів за зміну. Фактичний виробіток на одного робітника за зміну— 1,54 м³.

     Завдання  учасникам гри.

     I. Майстру: ознайомтеся з вихідними  даними, визначте виробіток бригади за зміну відповідно до плану; визначте потребу бригади за зміну в матеріалах (виходячи з бригадного виробітку за зміну); складіть заявку на матеріали і разом з розрахунками передайте на узгодження начальнику дільниці, розрахуйте потребу з автотранспорті: визначте марку, тип, вантажопідйомність, кількість автомобілів (виходячи з потреби бригади на зміну в масеріалах); складіть заявку на автотранспорт і разом з розрахунками передайте на узгодження начальнику дільниці, визначте причини недовиконання бригадою планового завдання; підготуйте коротку доповідь для виступу і захисту своїх пропозицій; візьміть участь у нараді.

     II. Начальнику дільниці: ознайомтеся з вихідними даними; зберіть у майстрів заявки на матеріали і автотранспорт з розрахунками, перевірте їх; підготуйте коротку доповідь для пропозицій і захисту їх; візьміть участь у нараді; після визначення рішення складіть узагальнену заявку на матеріали і транспорт, підготуйте план заходів щодо виконання виробничих завдань.

     Розрахункові  дані

     Визначення  потреби в матеріалах здійснюється на основі виробничих норм.