ЗМІСТ

    Вступ  3        

Розділ 1. Науково-організаційні основи нестандартних форм виробничого навчання  5

1.1. Поняття та сутність нестандартних форм навчання   5

1.2. Місце нестандартних форм навчання в організації виробничого навчання  6

1.3. Види нестандартних уроків і їх характеристика  8 

Розділ 2. Методика проведення нестандартних уроків виробничого

                 навчання  16

    2.1. Можливості проведення нестандартних уроків в ПТЗО   16

  2.2. Методична розробка уроку з теми „Опорядження фасадів”   26

  Висновки  32

    Список  використаної літератури  34

    Додатки

 

      ВСТУП 

     Нестандартні  уроки передбачають реалізацію принципу гуманізації освіти, методологічну переорієнтацію процесу навчання з інформативної форми на розвиток особистості, індивідуально-диференційований і особистісно- орієнтований підходи до навчання. У цьому процесі найважливіше місце належить уроку виробничого навчання - основній формі навчання, а також його різновиду - нестандартному уроку. Удосконалення методики проведення нестандартного уроку виробничого навчання розглядається як один із найважливіших напрямків підвищення пізнавального інтересу учнів, якості їх знань, умінь та навичок.

     Зміни в навчальному процесі ставлять нові вимоги до діяльності майстра в/н, яка орієнтована на учня, і це викликає необхідність по-новому підійти до проблеми нестандартного уроку. Актуальність проблеми полягає в тому, щоб через удосконалення методики проведення нестандартних форм виробничого навчання виховувати в учнів професійний інтерес, зокрема до опоряджувальних робіт. Розробкою методики проведення нестандартних уроків навчання займались А. Бородай, Ю. Мальований, О. Дорошенко, С. Ніколаєва, О. Тернопольський, І. Підласий та інші. Враховуючи актуальність проблеми, темою курсової роботи обрано „Методика проведення  нестандартного уроку виробничого навчання з теми „Опорядження фасадів”.

     Мета: Розробити методику проведення нестандартного уроку виробничого навчання з теми „Опорядження фасадів”.

     Об’єкт  дослідження: виробниче навчання.

     Предмет дослідження: методика проведення нестандартного уроку з теми „Опорядження фасадів”.

     Завдання  дослідження:

• проаналізувати методичну, навчальну, періодичну літературу щодо теми дослідження;
• визначити сутність нестандартних уроків, їх види;
• розробити методику проведення нестандартного уроку виробничого навчання з теми „Опорядження фасадів”.

     Для виконання поставлених завдань  використані такі методи дослідження:

– теоретичні: аналіз (ретроспективний, порівняльний) для зіставлення та порівняння різних поглядів вчених на проблему удосконалення методики проведення нестандартних уроків, визначення напрямів дослідження та поняттєво-категоріального апарату; класифікація та систематизація теоретичних даних (стосовно методики проведення нестандартних уроків); логічне узагальнення (висновки та рекомендації щодо методики проведення уроків виробничого навчання);

– емпіричні: вивчення досвіду з проведення нестандартних уроків. 

         

 

РОЗДІЛ 1. Науково-організаційні основи нестандартних форм виробничого навчання 

1.1.  Поняття та сутність нестандартних форм навчання 

     Традиції  і творчість у педагогіці —  не антиподи. Якоюсь мірою стримуючи  творчість, традиції все ж дають  дорогу новому, змінюються під натиском вимог життя. Сьогодні нетрадиційні або нестандартні уроки — це нові ефективні прийоми в організації уроку, навчально-виховного процесу в ПТЗО.

     Чіткого визначення «нестандартний урок» у  педагогічній літературі досі не існує. Найбільш поширеною є характеристика такого уроку як імпровізованого навчального заняття, що має нестандартну (невизначену) структуру та незвичайний задум й організаційну форму. З іншого боку, нестандартним можна назвати уроки у тій чи іншій технології навчання. Наприклад, особистісно зорієнтований урок, урок у розвивальній системі навчання, модульний урок тощо.

     Відзначимо, що не існує й загальноприйнятої  типології нестандартних уроків. Усі існуючі класифікації значною  мірою можна назвати умовними. У посібнику І. П. Підласого «Педагогіка» перелічується 36 типів нестандартних занять (урок-гра, урок — рольова гра, урок-діалог, бінарний урок та ін.). В.А.Щеньов пропонує класифікувати нестандартні уроки, доповнивши типологію «класичного» уроку. Наприклад, уроки-вікторини, захист проектів відносять до групи уроків контролю знань, а уроки-лекції, уроки-конференції — до уроків формування нових знань. С В. Кульневич та Т.П.Лакоценіна виділяють такі групи нестандартних уроків:

     1.  Уроки зі зміненим способом  організації (лекції, захист ідей, урок взаємоконтролю).

     2.  Уроки, пов'язані з фантазією  (урок-гра).

     3.  Уроки, що імітують які-небудь види діяльності (урок-екскурсія, урок-експедиція).

     4.  Уроки з ігровою змагальною  основою (вікторина, КВК).

5.  Уроки з трансформацією стандартних  способів організації (семінар,  залік, урок-моделювання).

6.  Уроки з оригінальною організацією (урок взаємонавчання, урок-монолог).

     7.  Уроки — аналогії певних дій  (урок-суд, урок-аукціон).

8.  Уроки — аналогії з відомими  формами й методами діяльності (урок-диспут, урок-дослідження).

     Незважаючи  на таке величезне різноманіття, для  більшості нестандартних уроків, як правило, характерні: колективні способи роботи; цікавість до навчального матеріалу; значна творча складова; активізація пізнавальної діяльності; партнерський стиль взаємовідносин; зміна ролі майстра в/н; нестандартні підходи до оцінювання та ін. [10; с.25]

     При професійній підготовці дуже важливим є відхід від шаблону, підтримка  ініціативи майстра, створення умов для невимушеного обміну ідеями, досвідом, думками.  

1.2. Місце нестандартних форм навчання в організації виробничого навчання 

     Держава стоїть на порозі переходу від індустріального  до постіндустріального суспільства, а тому вимоги, потреби людини у  ньому змінилися.

     Суспільство «Епохи інформації» (постіндустріальне) вимагає від людини:

     1) певних умінь, які можна застосувати  за будь-яких обставин;

     2) уміння мислити, а не накопичувати  певну суму знань і поглядів;

     3) не вузьких знань, а загального  підходу до вирішення питань;

     4) комунікабельності — уміння працювати  у злагоді з іншими і спільно  доходити мети. [1; с.68]

      Саме  тому існує необхідність застосування під час отримання професійної освіти таких форм і методів, які б збуджували творчість учнів, створювали атмосферу розкутості, емоційного піднесення.

      Нестандартні  форми навчання – це система методів  і прийомів, за допомогою яких активізується пізнавальна діяльність учнів, учень включається в діяльність, що потребує творчого засвоєння знань, умінь та навичок у процесі проведення уроків виробничого навчання.

     Актуалізація  проблеми нестандартних уроків та їхній  вплив на всебічний розвиток юнака пов'язана насамперед із загальновизнаним фактом низького рівня об'єктивної та суб'єктивної готовності юнаків до життя за межами училища, фактичною відсутністю у більшості ПТЗО системи роботи, спрямованої на розвиток соціально-психологічної готовності юнака до життя, що включає такі якості:

     • уміння приймати рішення та робити вибір;

     • бути свідомим громадянином своєї держави;

     •   відчувати себе громадянином цілого світу;

     •   вміти співпрацювати з іншими людьми;

     •   завжди працювати якісно;

     • проявляти ініціативу;

• навчитися  працювати з великим обсягом  різноманітної інформації, самостійно здійснювати її пошук, обробку, аналіз і зберігання;

     • бути свідомим того, що існують різні  цінності. [8; с.37]

     Цих якостей майбутнім громадянам можна  набути через використання нестандартних уроків при професійній підготовці.

     Розглянемо  види нестандартних уроків, які можна  використовувати на уроках виробничого  навчання та охарактеризуємо їх.  

     1.3. Види нестандартних  уроків  і їх  характеристика 

     У педагогічної практиці при проведенні уроків виробничого навчання майстри використовують такі нестандартні уроки, як: урок — ділова гра, урок — рольова гра, урок — змагання, урок — КВК, урок — взаємонавчання учнів, урок винахідництва, урок — творчий звіт, урок — аукціон, урок — залік, урок — екскурсія, урок — інтерв'ю, урок, інтегровані і бінарні уроки.

     Урок  ділова гра. Навчальні ігри, на відміну від розважальних, мають певні істотні ознаки і свою стійку структуру, до якої входять такі компоненти (за В. Коваленко, П.Підкасистим та ін.):

     •   ігрова задумка;

     •   правила гри;

     •   безпосередньо ігрові дії;

     •   дидактичні завдання;

     •   обладнання гри;

     •   результат гри.

     Навчальна гра дозволяє досягти цілої низки  важливих цілей:

     1) дидактичних (формування й застосування  нових ЗУН, розширення кругозору тощо);

     2) розвиваючих (розвиток пам'яті,  розумових процесів — аналізу, синтезу, співставлення і т. ін., творчих здібностей, придбання професійних навичок);

     3)  виховних (виховання самостійності,  колективізму, відповідальності, волі, навичок співробітництва та ін.).

     Під час підготовчого етапу формулюється мета гри, обирається навчальний зміст гри, розробляється її план та сценарій, готується обладнання, проводиться інструктаж, розподіл ролей, консультації тощо. Останнім етапом категорично не можна нехтувати, бо тоді гра перетвориться із навчального засобу на самоціль. На цьому етапі викладач повинен допомогти гравцям систематизувати результати гри (чому навчилися?), оцінити процес пізнавальної діяльності.

     Зрозуміло, що підготовка уроку-гри потребує значно більше часу, ніж підготовка до звичайного уроку виробничого навчання. Але педагогічний результат такого заняття буде значно більшим. А винагородою за зусилля та затрачений на підготовку час стануть сяючі очі учнів, міцні знання, придбані професійні навички  та вміння, прагнення нових відкриттів та позитивний настрій і майстрів, і учнів.

     Урок  — рольова гра роботи спеціального конструкторського бюро. Група ділиться на підгрупи, кожна підгрупа отримує завдання: 1-а підгрупа — мозковий центр — розробляє проект нового будинку, висуває гіпотезу; 2-а підгрупа — підгрупа допомоги — видає необхідні дані з довідників; 3-я підгрупа — історики — готують історичний огляд за темою; 4-а підгрупа — муляри — виконують кам’яну кладку; 5-а група – маляри-штукатури – виконують штукатурні і опоряджувальні роботи, 6-а підгрупа — підгрупа техніки безпеки; 7-а підгрупа — економісти, вони обґрунтовують економічну доцільність об’єкту; 8-а підгрупа — управління і контролю.

     Урок  — змагання. Мета уроку — закріпити уміння знаходити вихід з нестандартних ситуацій. Формуються команди і журі. Журі підбирає ситуаційні завдання, готує інструменти та матеріали для виконання завдання, матеріали для короткого повідомлення за темою. Структура уроку: 1. Повідомлення члена журі. 2. Розминка. 3. Демонстрація прикладів завдань, їх пояснення. 4. Конкурс капітанів — виконання завдання. 5. Конкурс команд — виконання виробничих завдань. Завершується урок підбиттям підсумку. Оголошується команда-переможець.