Альтернативною  формою отримання знань, що набуває  зараз широкого розповсюдження в  Україні і в країнах СНД, є  дистанційне навчання. Дистанційне  навчання – нова організація освітнього процесу, що ґрунтується на використанні як кращих традиційних методів навчання , так і нових інформаційних та телекомунікаційних технологій, а також на принципах самостійного навчання, призначена для широких верств населення незалежно від матеріального забезпечення, місця проживання, стану здоров’я. Дистанційне навчання дає змогу впроваджувати інтерактивні технології викладення матеріалу, здобувати повноцінну освіту, підвищувати кваліфікацію співробітників у територіально розподілених місцях. Процес навчання може відбуватися будь-де і будь-коли, єдина умова – доступ до мережі Інтернет.

     Також дистанційне навчання визначають як "технологію отримання знань за допомогою телекомунікаційних засобів, коли взаємодія того, кого навчають і викладача проходить на відстані". У дистанційному навчанні змінюється роль і вимоги до викладачів. Лекції складають лише невелику частку, процес навчання орієнтує студентів на творчий  пошук інформації, вміння самостійно набувати необхідні знання і застосовувати  їх у вирішенні практичних завдань  з використанням сучасних технологій. Викладачі дистанційних курсів повинні  мати універсальну підготовку – володіти сучасними педагогічними та інформаційними технологіями, бути психологічно готовим  до роботи зі студентами у новому навчально-пізнавальному  середовищі. Завдяки таким засобам  дистанційного навчання, як дискусійні форуми, електронні обговорення засвоєного матеріалу, списки розсилання, створюється  нове навчальне середовище, в якому  студенти почувають себе невід’ємною  частиною колективу, що посилює мотивацію  до навчання. Викладачі повинні володіти методами створення і підтримки  такого навчального середовища, розробляти стратегії проведення цієї взаємодії  між учасниками навчального процесу, підвищувати творчу активність і  власну кваліфікацію.

     Дистанційне навчання характеризується:

     - гнучкість – можливість викладення  матеріалу курсу з урахуванням  підготовки, здібностей студентів.  Це досягається створенням альтернативних  сайтів для одержання більш детальної або додаткової інформації з незрозумілих тем, а також низки питань – підказок тощо;

     - актуальність – можливість упровадження  новітніх педагогічних, психологічних,  методичних розробок;

     - зручність – можливість навчання  у зручний час, у певному  місці, здобуття освіти без  відриву від основної роботи, відсутність обмежень у часі  для засвоєння матеріалу; 

     - модульність – розбиття матеріалу  на окремі функціонально завершені  теми, які вивчаються у міру  засвоєння і відповідають здібностям  окремого студента або групи  загалом; 

     - економічна ефективність – метод  навчання дешевший, ніж традиційні, завдяки ефективному використанню  навчальних приміщень, полегшеному  коригуванню електронних навчальних  матеріалів та мультидоступу  до них; 

     - можливість одночасного використання  великого обсягу навчальної інформації  будь-якою кількістю студентів; 

     - інтерактивність – активне спілкування  між студентами групи і викладачем, що значно посилює мотивацію  до навчання, поліпшує засвоєння  матеріалу; 

     - більші можливості контролю якості  навчання, які передбачають проведення  дискусій, чатів, використання самоконтролю, відсутність психологічних бар’єрів;

     - відсутність географічних кордонів  для здобуття освіти. Різні курси  можна вивчати в різних навчальних  закладах світу.

 

     1.2. Сучасні методики  дистанційної освіти (зарубіжний  та вітчизняний  досвід)

 

     При дистанційному навчанні важливим аспектом є спілкування між учасниками навчального процесу, обов'язкові консультації викладача.

     При дистанційному навчанні спілкування  між учнем і викладачем відбувається віддалено, за допомогою засобів  телекомунікації. У практиці застосування дистанційного навчання використовуються методики дистанційного навчання - методика синхронного дистанційного  навчання і методика асинхронного дистанційного  навчання.

     Методика  синхронного дистанційного навчання полягає в тому, що умовний клас або група в синхронній взаємодії  з тьютором користуються інформаційною  базою та пристроєм, що виконує тестування. Під час застосування такої моделі слухачі та викладачі спілкуються  в режимі реального часу через  віртуальні аудиторії, використовуючи й поєднуючи різні методи передавання  інформації. Зміст навчальних дисциплін  поділяється на масиви, що містять  основні матеріали та поняття  з підручників, статей, монографій, та будується за гіпертекстовими  технологіями з доданими відео лекціями

     Методика  асинхронного дистанційного навчання застосовується, коли неможливо спілкування  між викладачем і учням у реальному  часі - так зване off-line спілкування.  Сутністю асинхронного навчання є те, що віддалений студент, оснащений пакетом  інформаційних засобів, накопичує  знання, виробляє уміння й навички, а навчальний заклад періодично контролює  кількість та якість засвоєного матеріалу. При такому підході слухач сам  визначає темп і час навчання, може самостійно обирати носії інформації, виконувати завдання відповідно до аудиторної програми або за індивідуальним планом, а потім передавати виконану роботу тьютору для оцінювання.

     З розвитком дистанційного навчання, коли спілкування між учнем і  викладачем відбувається не лицем до лиця в навчальній аудиторії, а переважно  за комп'ютерним терміналом на різних кінцях мережевого кабелю, про синхронних і асинхронних методиках дистанційного навчання заговорили з точки зору застосування тих чи інших методик для підвищення ефективності навчання та здатності до навчання. При цьому різні методики навчання припускають різне навантаження на кожного з учасників навчального процесу дистанційного навчання.

     Так, синхронна методика дистанційного  навчання передбачає активну взаємодію  викладача і учня і, таким чином, велике навантаження і на учня, і  на викладача (тьютора). Викладач виступає свого роду «тягачем», який залучає і «тягне» за собою своїх учнів.

     При асинхронної методикою дистанційного  навчання більше відповідальності за проходження навчання покладається на учня. Тут на перший план висувається  самонавчання, індивідуальний темп навчання, регулювання цього темпу навчання. Викладач (тьютор) при асинхронної  методиці дистанційного навчання виступає консультантом, але в меншому  ступені, ніж при синхронній методиці дистанційного навчання.

     Останнім  часом більшість фахівців прийшли  до висновку, що найбільшої ефективності при дистанційному навчанні можна  досягти при використанні змішаних методик дистанційного навчання. Існує термін змішане дистанційне  навчання.

     Змішане навчання складається із трьох етапів: дистанційне вивчення теоретичного матеріалу, освоєння практичних аспектів у формі денних занять, остання  фаза - здача іспиту або виконання  випускної роботи.

     Змішана модель навчання - це модель використання розподілених інформаційно-освітніх ресурсів в стаціонарному навчанні із застосуванням  елементів асинхронного й синхронного  дистанційного навчання. Практикується  як елемент стаціонарного навчання при проведенні аудиторних занять і  в самостійній роботі студентів. Тобто змішане навчання успадковує переваги дистанційного навчання й  виключає його недоліки.

     Змішане навчання використовує найрізноманітніші  методи, як традиційні, так і інтерактивні: лекційні лабораторні, комп'ютерні презентації, комп'ютерне навчання й навчання через Інтернет. Ці методи використовуються як окремо, так і в поєднанні один з одним.

     Загально  дидактичні методи навчання в системі  дистанційного навчання реалізуються через безліч прийомів навчання, кожний з яких являє собою конкретну  дію, спрямовану на досягнення окремої  мети з допомогою використання різних засобів навчання. Для дистанційного навчання можуть бути рекомендовані такі прийоми навчання: демонстрація, ілюстрація, пояснення, розповідь, бесіда, вправа, рішення задач, завчання навчального матеріалу, письмові роботи, повторення.

     Демонстрація - наочний показ, використовується у  викладанні поряд з поясненням.

     Ілюстрація - візуалізація, така як малюнок, фотографія або інша робота, створювана з метою  виділити суб'єкт, а не форму. Призначення  ілюстрації - пояснити або декорувати текстовий вміст.

     Пояснення - розкриття сутності предметів і явищ об'єктивного світу шляхом з'ясування причин виникнення та існування явищ, знаходження законів їхнього розвитку чи функціонування, виявлення механізму дії тощо.

     Розповідь - мала форма прози, співвідноситься  з повістю як більш розгорнутою  формою оповіді.

     Бесіда - дискусія, розмова. У свою чергу бесіда виступає у формі діалогу. Діалог - тип мовної комунікації, що здійснюється на відміну від монологу у вигляді словесного обміну репліками між двома і більше взаємодіючими співрозмовниками.

     Вправа - це метод навчання, що полягає у повторенні певних дій, під час яких учнями виробляються вміння та навички застосовування вже набутих знань.

     Рішення задач - процес, який є складовою  частиною мислення; виконання дій  чи розумових операцій, спрямоване на досягнення мети, заданої в рамках проблемної ситуації.

     Завчання навчального матеріалу - метод навчання, що полягає в запам'ятовуванні тексту напам'ять. Основою цього методу є повторення («повторення - мати навчання»).

     Письмові роботи – процес перевірки отриманих знань, шляхом задавання певних ситуації, задач тощо.

     Повторення - процес закріплення раніше отриманих  знань.

 

РОЗДІЛ 2

МЕТОДИКА  ОРГАНІЗАЦІЇ ДИСТАНЦІЙНОГО  ЗАНЯТТЯ НА ТЕМУ: “ПОПИТ ТА ПРОПОЗИЦІЯ”

     2.1. Методична розробка  дистанційного заняття  на тему:«Попит  та пропозиція»

 

     Планування  семінарського заняття в режимі on-line на тему: "Попит та пропозиція" повинно бути ретельнішим в порівнянні з складанням плану семінару в традиційній аудиторії. При підготовці до дистанційного заняття викладачу необхідно не лише продумати послідовність і зміст питань для обговорення, вправ і задач, але і наперед ввести план семінару в розділ дистанційного курсу, а всі матеріали до нього заготовити в електронному вигляді. Дуже важливо також проаналізувати, скільки часу зажадає виконання кожного запланованого виду робіт, і позначити тимчасові рамки в плані.

     Якщо  для участі в семінарському занятті  студентам потрібна попередня підготовка, то матеріали для цього викладач розсилає їм наперед. Якщо, навпаки, необхідно внести ефект несподіванки в розбір питань або рішення задач, то можливості дистанційного курсу дозволяють не "показувати" студентам план майбутнього семінару передчасно і тим паче лист із задачею їм може бути висланий миттєво, безпосередньо на семінарі. У таких випадках викладачу все ж таки рекомендується наперед підготувати текст листа і зберегти його, щоб на занятті не витрачати час на комп'ютерний набір.

 

Попит та пропозиція