Отчет по практике в ПриватБанке

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 14 Февраля 2012 в 14:51, отчет по практике

Краткое описание

Метою практики є поглиблення знань, які були набуті в процесі навчання, оволодіння сучасними формами та методами економічної і контрольної роботи, формування умінь і навичок прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в сучасних економічних умовах, виховання потреби систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності.

Содержимое работы - 1 файл

ПриватБанк.doc

— 335.00 Кб (Скачать файл)

     - горизонтальна (площинна), оскільки  в ній виділено лише 3 рівні управління (1-й рівень - Head-offіce (ГО), 2-й рівень - Mіddle-offіce, 3-й рівень - Front-offіce, що виконують  різні функції);

     - лінійно-функціонально-штабна, тому  що в ОСУ сформовано штаби  при Голові Правління - Head-offіce (ГО), при Директорах ГРУ, РУ та філій - Mіddle-offіces; крім лінійних, широко використаються функціональні вертикальні зв'язки;

     -  дивізіональна клієнто- і функціонально-орієнтована, тому що виділено підтримуючі й бізнесові дивізіони (напрямки), які  зорієнтовані на комплексне обслуговування певних груп клієнтів або виконання комплексу однорідних функцій. Наприклад, бізнес індивідуальних VІP-клієнтів, підтримуючий напрямок Бухгалтерія);

     - дивізіональна продуктова, тому  що в межах окремих бізнесів  виділяються підрозділи, що спеціалізуються на розробці й просуванні до клієнтів однорідних продуктів або послуг (наприклад: напрямки "Карткові продукти" у Бізнесі роздрібного обслуговування фізичних осіб й у Роздрібному корпоративному бізнесі);

     - дивізіональна реґіональна, тому що є велика кількість реґіональних підрозділів (35 ГРУ, РУ, СФ та більше 2000 відділень);

     - мережна - наявність зв'язаних ( дочірніх) банків і компаній;

     - проєктно-матрична, тому що в межах  ОСУ банку часто створюються  тимчасові  проєктні групи для реалізації конкретного проєкту або робочі групи для вирішення важливих завдань. [32]

     У ПриватБанку сформовано три рівні  управління:

     - вищий - Head-offіce , тобто Головний  офіс (ГО);

     - середній - Mіddle-offіce, себто ГРУ, РУ ,СФ (РП) ;

     - нижчий - Front-offіce, тобто відділення. (Таблиця 1.1)      

     Таблиця 1.1    

     Основні функції рівнів управління в ОСУ

     № п/п      Рівень      Основні функції
     1      Head-office (ГО)      1. Планування, організація, мотивація  та контроль діяльності банку  в цілому, окремих його напрямків  й Mіddle-offіce.

     2. Розробка банківських продуктів  і технологій їхнього просування.

     3. Розробка різного роду методик,  рекомендацій та ін.

     4. Розробка програмного забезпечення, необхідного для здійснення нормального  процесу обслуговування клієнтів  і роботи співробітників банку.

     5. Розробка типових ОСУ й штатні  розклади, нормативів завантаження, систем мотивації й ін.

     6. Розробка загальних концепцій  і стратегій розвитку конкретних  напрямків діяльності;

     -підбір  і ротація співробітників ГО  й топ-менеджерів РП 

     7. Навчання й профпідготовка персоналу банку

     2      Middle-office (ГРУ, РУ, самостійні філії)      Функції управління  відносно  Front-offіce (відділень), у т.ч. :

     - управління підрозділами Front-offіce;

     - підбір і ротація співробітників Front-offіce;

     - забезпечення нормальної та ефективної роботи Front-offіce, включаючи забезпечення необхідними ресурсами;

     -навчання  та профпідготовка персоналу 

     3      Front-office (відділення)      Безпосереднє  обслуговування клієнтів.
 

     Основні переваги нової ОСУ:

     - оперативність у прийнятті й  реалізації управлінських рішень за рахунок мінімальної кількості рівнів управління;

     - висока  швидкість реакції на зміни зовнішнього середовища - усунення структурних бар'єрів підсилює здатність швидко реагувати на зміни потреб ринку;

     - підвищення вірогідності інформації при передачі від одного рівня управління до іншого за рахунок їхньої мінімальної кількості - за результатами досліджень, до 30% вірогідності інформації губиться при передачі між рівнями управління;

     - високий ступінь централізації  функцій підтримуючих напрямків на рівні Head-offіce й Mіddle-offіce, повна відмова від підтримуючих функцій на рівні Front-offіce, що дозволяє їм концентрувати свої зусилля, в основному , на процесі обслуговування клієнтів;

     - підвищення відповідальності й  повноважень лінійних керівників;

     - широке й ефективне використання  функціональних зв'язків в ОСУ  банку;

     - чітке виділення лінійних і  функціональних пірамід управління, що підвищує ефективність управління, як ось: лінійна піраміда "Голова  Правління Банку - Керівники ГРУ, РУ, СФ - керівники відділень -  спеціалісти відділень"; функціональна піраміда  "Керівники бізнесів ГО - керівники бізнесів ГРУ, РУ та CФ - закріплені менеджери та спеціалісти відділень". [32]

     При лінійному зв'язку вищестоящий елемент  ОСУ (суб'єкт управління) здійснює керівництво нижчестоящим (об'єктом управління) за всіма аспектами його діяльності й реалізує стосовно нього всі основні функції управління (планування, організація, мотивація, контроль).

     Лінійні керівники (від Голови Правління  Банку до керівника відділення) несуть персональну відповідальність за стратегічні (12 - керівники напрямків ГО, 6 - керівники ГРУ, РУ, філій, 3 - керівники відділень відповідно до п. 3.1.3 протоколу засідання Стратегічного комітету № 1-страт від 02.02.07р.) і загальні (кінцеві) показники діяльності підлеглих йому підрозділів і виконують по відношенню до них всі загальні функції управління (планування, організація, мотивація, контроль) - див. розділ 2 "Визначення основних термінів".

     До  загальних (кінцевих) результатів належать:  прибуток, частка ринку, капітал, обсяг активів, якість й ефективність використання ресурсів (трудових, фінансових, матеріально- технічних й ін.), місце в рейтинґу, ефективність і дисципліна праці персоналу, безпека, розвиток підрозділів й ін. Перелік цих показників встановлюється Єдиною системою внутрішньобанківських показників (ЄСП).

     Кожен лінійний керівник має свій апарат управління, яким він управляє лінійно. Наприклад, до штабу лінійного керівника - Директора РУ входять його заступники й помічники.

     Функціональні зв'язки вертикально інтеґровані  від керівника Head-оffіce через керівників бізнесів Mіddle-offіce до спеціалістів з  даного бізнесу у відділеннях (Front-offіce).

     Рівнів  управління в структурі  функціонального управління також три - Head-offіce, Mіddle-offіce і Front-offіce. 

     При функціональному зв'язку нижчестоящий елемент ОСУ підпорядковується  вищестоящому лише за одним або декількома аспектами своєї діяльності.

     Ці  зв'язки дозволяють знизити завантаження лінійних керівників, підвищити якість й оперативність управлінських рішень, а також ефективність функціонування ОСУ в цілому.

     Функціональний  керівник  не є керівником конкретних співробітників (Іванова, Петрова, Сидорова), а лише керує реалізацією спеціалізованих банківських програм на закріпленій за ним території, які, у свою чергу, повинні виконувати Іванов, Петров і Сидоров. 

     Аналогічно  лінійним керівникам кожен функціональний керівник також має свій штаб, яким він керує лінійно. Наприклад, до штабу функціонального керівника - Керівника бізнесу "Роздрібне обслуговування фізичних осіб" входять керівники департаментів і закріплених спеціалістів напрямків. [32]

     Штаби лінійних і функціональних керівників функціонують у межах делегованих  їм вищестоящим керівником повноважень  і не є окремим рівнем управління, а лише  інструментом управління, тобто штаби являють собою  той же  рівень  управління, що й основний менеджер. Заступники  керівника бізнесу  і його штаб  належать  до того  ж рівня  управління,  що  й основний  функціональний керівник.

     Укрупнений розподіл повноважень і зон відповідальності керівників Head-offіce, Mіddle-offіce, Front-offіce у лінійній і функціональній пірамідах управління наведено в додатках А і Б.

 

      РОЗДІЛ 2. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ІНФОРМАЦІЙНОЮ  СИСТЕМОЮ “ОПЕРАЦІЙНИЙ ДЕНЬ БАНКУ” 

     Перехід України до ринкової економіки супроводжувався  впровадженням сучасних інформаційних технологій у банківській системі України.

     Комп'ютерно-орієнтовані банківські технології дозволяють автоматизувати  синтетичний і аналітичний бухгалтерський облік у банку, розрахунково-касове обслуговування клієнтів, віддалене обслуговування клієнтів, електронний документообіг,   формування звітності, надання  послуг в області безготівкових електронних платежів і платежів з використанням пластикових карток, та  інші операції.

     Інформаційні  технології, значно підвищили швидкість, якість і надійність виконання платежів, забезпечили IT-заходи безпеки та конфіденційність банківської інформації, відкрили  нові можливості в організації всієї банківської діяльності.

     Одним із значних  досягнень України за роки її незалежності є побудова загальнонаціональної платіжної системи, центральне місце в якій  займає  система електронних платежів - СЕП НБУ  (уведена в  експлуатацію в 1994 р.). 

     Система електронних платежів Національного  банку (СЕП НБУ) є державною банківською системою, що забезпечує міжбанківські розрахунки через кореспондентські рахунки банків (філій), відкриті  в Національному банку, з використанням електронних засобів прийому, обробки та захисту інформації у файловому режимі  або в режимі реального часу. [13]

     СЕП НБУ нового покоління (СЕП -2) підтримує  наступні моделі консолідованого коррахунку:

     3 модель:  Консолідований кореспондентський рахунок комерційного банку без відкриття технічних рахунків філіям.

     Банк  має  консолідований коррахунок у територіальному управлінні НБУ за місцем свого перебування та технічний рахунок у ЦО СЕП.

     При роботі по третій моделі філії банку  не мають кореспондентських рахунків у територіальних управліннях Національного  банку та технічних рахунків у  ЦО СЕП.Філії банку, що працюють по третій моделі, не мають програмно-технічних  комплексів НБУ для виходу в СЕП. 

     Застосовуючи  засоби внутрішньої платіжної системи (ВПС), філії відправляють електронні платіжні повідомлення в головний банк. Платежі, що надійшли від філій, поділяються  на внутрішньобанківські та інші. Внутрішньобанківські розрахунки здійснюються  засобами  ВПС.  Документи, одержувачами яких є інші банки,  направляються в СЕП через НБУ головного банку.     Аналогічно, головний банк одержує від СЕП всі платежі, які надходять на його адресу та на адресу його філій і здійснює транспортування платежів філіям-одержувачам засобами ВПС.

     Головний  банк обліковує платежі філій  на окремих субкоррахунках філій (як міжфілійні  всередині  ВПС, так і міжбанківські платежі, що пройшли через СЕП).

     Головному банку надається програмно-технічний  комплекс НБУ і засоби захисту інформації в СЕП. Результати обробки розрахункових документів банку і його філій відображаються на технічному рахунку банку в ЦО СЕП.  Таким чином, безпосереднім учасником СЕП є головний банк, а його філії є опосередкованими учасниками СЕП.

     Третя модель - єдина модель, що вимагає використання банком ВПС, при цьому головний банк приймає на себе функції організації міжбанківських розрахунків філій.

     Все керівництво розрахунками філій (як загальними сумами оборотів, так і  окремими платежами) виконує головний банк засобами ВПС, тобто, якщо головний банк відправляє платіж від імені філії в СЕП, то вважається, що головний банк схвалив цей платіж і додаткове керівництво роботою окремих філій при цьому не потрібно.

     У підсумковій інформації, що надається  ЦО СЕП,  за результатами обробки платіжних документів у СЕП, головний банк представлено як один абонент із зазначенням реквізитів головного банку. Інформація про роботу філій включається в інформацію про роботу головного банку без розбивки по філіях.  

     ПриватБанк і його філії працюють у СЕП НБУ за третьою моделлю коррахунку.

     4 модель: Консолідований кореспондентський  рахунок комерційного банку з  відкриттям технічних рахунків  філіям.

     7- модель: Консолідований кореспондентський  рахунок комерційного банку з відкриттям технічних рахунків філіям.

     8 модель: Консолідований кореспондентський  рахунок комерційного банку з  відкриттям технічних рахунків  філіям. [13]

     Система автоматизації  банку (САБ) - програмно-апаратне забезпечення, що обслуговує поточну внутрішньобанківську діяльність банківської установи (бухгалтерський облік,  обслуговування рахунків клієнтів й ін.).   Програмні комплекси, призначені  для автоматизації фінансово - кредитної діяльності банку,  робіт з розрахунково-касового обслуговування, обліку операцій пов'язаних з рухом грошових коштів  і формування відповідних вихідних звітних форм звичайно називають «Операційний день банку» (ОДБ).

     Інформаційна система  «Операційний день банку» (ОДБ)  є центральною IT-системою Банку, в яку інтегруються всі інші підсистеми.

Информация о работе Отчет по практике в ПриватБанке