Конкурентоспроможність продукції

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

З дисципліни «Економіка  підприємства»

на тему: “Конкурентоспроможність продукції”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2008 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП…………………………………………………………………………….3

1. СУТНІСТЬ І ФОРМИ КОНКУРЕНТОЗДАТНОСТІ ПРОДУКЦІЇ…..……..6

           1.1. Поняття конкурентоздатності продукції……………………………6

           1.2. Показники конкурентоздатності продукції…………………………9

2. СУЧАСНІ СИСТЕМИ МЕНЕДЖМЕНТУ ЯКОСТІ……………………….13

          2.1. Принципи TQM менеджменту якості……………………….……... 13

          2.2. Галузеві стандарти менеджменту якості…………………………... 17

          2.3. Методи моніторингу і контролю системи ISO 9000 якості                                                                                                                                      продукції……….…………………………………………………………………20

3. МОДЕЛІ ОЦІНКИ КОНКУРЕНТОЗДАТНОСТІ ТА ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ…………………………………………………………...…………24

         3.1. Диференційний метод……………………………………………...…24

         3.2. Оцінка за обсягами продажу та методика Долинської та                Соловйової……………………………………………………………………….26

         3.3. Інтегральна оцінка…………………………………………………… 26

         3.4. Оцінка конкурентоздатності українських шоколадних виробів….  28

ВИСНОВКИ………………………………………...……………………………34

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ………...………………………………………………..37

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

  Актуальність обраної теми підкреслюється тим, що значний вплив на якість способу життя має матеріальне середовище - якість товарів і послуг. Вона є стратегічною проблемою, від рішення якої залежить стабільність економіки нашої держави. Процес поліпшення якості, що поєднує діяльність багатьох виробництв, колективів конструкторів, сфери послуг, необхідний не тільки підприємствам для одержання прибутку при збуті товарів і послуг, але головне - суспільству в цілому і його інтересах.

   Забезпечення випуску високоякісної й конкурентноздатної продукції в усім світі розглядаються як важлива проблема національної економіки, від якої залежать темпи промислового розвитку країни і її національний престиж.

  У ринковій економіці основним фактором комерційного успіху підприємства з будь-якою формою власності є конкурентноздатність його продукції, тобто наскільки краще вона аналогів, що випускаються конкуруючими підприємствами.

  Незважаючи на практично повну відсутність спеціальних праць по заявленій темі, існує досить широка методологічна база, на яку можна обпертися. Варто виділити роботи й публікації вітчизняних і закордонних економістів, присвячені питанням розвитку систем забезпечення якості. Серед них: Басовський Л.Є., Протас’єв В.Б., Варакута С.А., Варгіна М.К., Дурович А.П., Фатхутдинов Р.А., Харрінгтон Дж.., Магомедов Ш.Л. й ін. У їхніх роботах оцінці якості та конкурентноздатності приділяється досить багато уваги, однак дане питання проробляється в основному із практичної точки зору, у той час як у теорії залишаються досить значні прогалини.

   Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що складаються в області забезпечення якості та конкурентноздатності вітчизняної продукції.

  Предмет дослідження - економічні особливості функціонування механізму забезпечення якості та конкурентноздатності продукції в сучасних умовах.

  Ціль дослідження - комплексний загальнотеоретичний аналіз механізму забезпечення якості та конкурентноздатності продукції та розробка відповідного наукового інструментарію на основі системного підходу.

  Необхідною умовою для досягнення поставленої цілі є рішення наступних завдань:

- дослідити сутність категорії конкурентноздатності продукції;

- виділити існуючі показники конкурентноздатності;

- проаналізувати сучасні системи менеджменту якості;

- розглянути моделі оцінки якості та конкурентноздатності;

- оцінити конкурентноздатність вітчизняних шоколадних виробів.

  Методологічну основу дослідження становить системний підхід. У процесі дослідження застосовувалися загальнонаукові й спеціальні методи, такі як аналіз, синтез, узагальнення, індукція, дедукція, історичний, логічний, порівняльний, функціональний й ін.

  Теоретичну основу дослідження становлять праці вітчизняних і закордонних учених, фахівців в області маркетингу, економіки, економічної теорії, менеджменту. Розширити теоретичну основу дозволив системний підхід до предмета дослідження.

  У процесі підготовки роботи отримані наступні наукові результати:

- виявлено сутність конкурентноздатності;

- досліджено показники конкурентноздатності;

- розглянуто сучасні моделі менеджменту якості;

- проаналізовано моделі оцінки якості та конкурентноздатності;

- проведена оцінка  конкурентноздатності вітчизняного  шоколаду.

  Наукова новизна дослідження полягає в тому, що комплексному загальнотеоретичному аналізу піддається маловивчене економічною наукою явище.

   Практична значущість роботи полягає в можливості використання результатів дослідження в процесі оптимізації механізмів управління якістю продукції на мікроекономічному рівні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 СУТНІСТЬ І ФОРМИ КОНКУРЕНТНОЗДАТНОСТІ ПРОДУКЦІЇ

 

1.1 Поняття конкурентоздатності товару

 

  В умовах високої насиченості товарних ринків, перевищення на них пропозиції над попитом, кожен товар (і вслід за ним товаровиробник і продавець) змушений вести жорстоку боротьбу за перевагу споживача. Безліч товарів одночасно пропонують однакові або різні способи задоволення однієї й тієї ж потреби покупців на рівних або незначно відрізняючихся цінових умовах. У цій ситуації перевага споживача віддається товару, що визначається як конкурентноздатний [12, c.9].

  Розуміння того, що ховається за словом «конкурентноздатність» ще не встоялося. Оцінка довідкової, нормативно-технічної й методичної літератури показує, що в ній конкурентноздатність розглядається із загальних позицій. Більшість публікацій поєднує підхід до конкурентноздатності як характеристиці можливості збуту товару в умовах конкуренції. Таке визначення не розкриває сутність розглянутої категорії, констатуючи й без того очевидну залежність збуту від конкурентноздатності. При цьому губиться зміст конкурентноздатності конкретного товару, що спричиняє розподіл попиту між ним й іншими виробами аналогічного призначення, що  обертаються на ринку.

   Розповсюдженим є підхід до конкурентноздатності як комплексу споживчих властивостей товару безвідносно до його вартості. При цьому передбачається, що низька конкурентноздатність веде до зниження цін на товари й, навпаки, підвищення конкурентноздатності спричиняється ріст цін. У цьому випадку конкурентноздатність ототожнюється з якістю продукції, хоча якість лише один з факторів конкурентноздатності.

  Можна підійти до визначення конкурентноздатності товарів через їхні ціни (кваліметрична методологія ціноутворення), що виходить із уявлення про ціну як універсальну характеристику товару, де відображаються всі його споживчі й мінові властивості. Розходження таких властивостей у конкуруючих виробів повинне проявлятися в розходженні цін, що, як вважають, і є конкурентноздатність цих товарів.

  Однак не можна робити вибір серед групи товарів-конкурентів винятково на основі зіставлення цін.

  Щоб виявити сутність категорії «конкурентноздатність» продукції насамперед необхідно враховувати, що вона в умовах ринкової економіки повинна розглядатися з погляду споживачів.

  Вивчення теорії й практики маркетингу дає можливість затверджувати, що основним принципом оцінки конкурентноздатності товару є його зіставлення з відповідними потребами покупця.

  Ринок являє собою ту сферу суспільних відносин, де товари, конкуруючи між собою, проходять порівняння й перевірку на відповідність вимогам  споживачів і де виявляється їхнє відхилення від цих вимог. При здійсненні покупки кожен індивідуальний покупець здійснює процес вибору необхідного йому виробу серед цілого ряду аналогів і здобуває саме той виріб, який найбільшою мірою задовольняє його потреба.

  Найбільше визнання серед товарів, призначених для задоволення даної суспільної потреби, одержує той, котрий більш повно їй відповідає в порівнянні з товарами-конкурентами. Це й виділяє його із загальної товарної маси, забезпечує успіх у конкурентній боротьбі, інакше кажучи, дозволяє казати, що  товар був конкурентноздатний [7, c.13-14].

  Прагнучи до споживання товару, який найбільшою мірою відповідний потребам (тобто має найвищий споживчий ефект), споживач не може не думати про витрати, які будуть пов'язані із цим товаром. Природно, що він прагне досягти оптимального співвідношення споживчих властивостей виробу й своїх витрат, тобто одержати максимум споживчого ефекту на одиницю витрат. Тому, для визначення конкурентноздатності істотною, необхідно не тільки порівняти товари по ступені відповідності конкретній потребі, але й врахувати витрати споживача, пов'язані з даними товарами.

   Таким чином, витрати споживача на задоволення його потреби за допомогою даного товару складаються (складаються) із двох статей:

- витрат на покупку (продажна  ціна)

- витрат, пов'язаних з витратами  на експлуатацію виробу в період  його служби (ремонт, догляд, технологічне  обслуговування, покупка запасних частин, енергоспоживання й ін.) У цілому ж загальна сума цих витрат виступає для споживача як ціна задоволення потреби (ціни споживання).

   Рівень ціни споживання представляється для покупця складеним елементом конкурентноздатності товару й залежить, насамперед, від споживчих властивостей конкретного виробу.

  Витрати на задоволення потреби визначаються умовами придбання й споживання, які пов'язані із соціально-економічним положенням споживачів, наявністю послуг, їхньою вартістю, відстанню до підприємств сервісу, а також залежать від факторів загальноекономічного характеру. Часто витрати, що виникають у процесі споживання, по багатьом видам виробів істотно перевищують продажну ціну.

  Таким чином, конкурентноздатність можна визначити як комплексну характеристику товару, що визначає його перевагу на ринку в порівнянні з аналогічними виробами-конкурентами як по ступені відповідності конкретній суспільній потребі, так і по витратах на його задоволення, що забезпечує можливість реалізації цього товару в певний момент часу на конкретному ринку. Звідси виходить, що конкурентноздатність обумовлюється якісними й вартісними особливостями товару, які враховуються покупцем відповідно до їх безпосередньої значимості для задоволення потреб [12, c.17].

 

 

 

 

    

     1.2 Показники конкурентоздатності товару

       

   Конкурентоздатність товарів більш повно розкривається через систему її показників. Вони являють собою сукупність критеріїв кількісної  оцінки рівня  конкурентноздатності  виробів. Основою для побудови системи показників конкурентноздатності є аналіз взаємодії потреби й товару, у ході якого здійснюється їхнє порівняння й виявляється ступінь відповідності один одному, тобто сумарний корисний ефект кожного товару представляє похідну декількох факторів, найважливішим з яких є якість виробу. Саме вона є найважливішим критерієм успіху товарів у конкурентній боротьбі на ринку [11, c.26].

  Для оцінки рівня конкурентноздатності застосовують схему одиничних, групових (зведених, узагальнених, комплексних) і інтегральних показників. Одиничний показник (параметричний індекс) визначається як процентне відношення величини параметра оцінюваного виробу до величини параметра базового зразка. Груповий показник розраховується на основі одиничних показників, як зведений параметричний індекс методом середньозваженого.

  В основі розрахунку одиничних, комплексних й інтегральних показників - показники (параметри), що характеризують конкурентноздатність продукції, які підрозділяються на: технічні, економічні й організаційно-комерційні.[3]

  Технічні показники характеризують технічну досконалість продукції, під якою розуміється сукупність найбільш істотних властивостей продукції, що визначають її якість і характеризують науково-технічні досягнення в розвитку даного виду продукції [17, c.20].

  Технічні показники включають класифікаційні й оцінні. Класифікаційні показники характеризують призначення й область застосування даного виду продукції. Значення цих показників дозволяють віднести зразки, наявні на світовому ринку, до групи аналога оцінюваної продукції. Для зіставлення оцінюваного й базового зразків вони не використаються.

  Екологічні показники характеризують рівень шкідливих впливів на  навколишнє середовище, що виникають при експлуатації або споживанні продукції. До них, наприклад, відносяться: зміст шкідливих домішок, що викидають у навколишнє середовище; імовірність викидів у навколишнє середовище шкідливих часток, газів, випромінювань при зберіганні транспортуванні,  експлуатації або споживанні продукції. У більшості країн екологічні показники встановлюється відповідними технічними регламентами й нормами, виконання яких обов'язково.

  Функціональні показники визначають,  яку основну потребу і у який саме спосіб задовольняє товар як предмет споживання на відміну від інших товарів, що обертаються на ринку.  Вони характеризують корисний ефект від експлуатації або споживання продукції й прогресивність технічних рішень, що закладають у неї. Чим вище значення функціональних показників,  тим повніше виріб задовольняє потреби людини. Номенклатура цих показників для різних товарів неоднакова. Вона визначається їхнім призначенням.