Автор работы: Пользователь скрыл имя, 05 Февраля 2011 в 08:29, курсовая работа
Мета курсового проекту - систематизувати та закріпити теоретичні знання, отримані при вивченні даного курсу.
Основні задачі курсового проекту:
- надбання навичок системного аналізу базової та довідкової інформації, необхідної для розробки робочих технологічних процесів складання, монтажу та регулювання РЕА;
- практичне ознайомлення з основними етапами розробки робочих технологічних процесів відповідно до єдиної системи технологічного підготування виробництва;
- отримання практичних навичок самостійного вирішення задач аналізу типового та синтезу робочого технологічного процесу;
- надбання та закріплення навичок оформлення комплекту технологічних документів відповідно до вимог стандартів ЄСТД;
- ознайомлення з методами економічної оцінки й оптимізації прийнятих технологічних рішень.
1. Вступ 4
2. Розрахункова частина 6
2.1 Планово-операційна карта виготовлення виробу 6
2.2 Розрахунок кількості устаткування на дільниці 11
2.3 Розрахунок чисельності працюючих на дільниці по категоріях 14
2.4 Опис розміщення устаткування на дільниці 19
3. Економічна частина. Розрахунок повної собівартості виробу 23
4. Заходи по удосконаленню організації виробництва на дільниці 25
5. Розрахунок економічного ефекту від реалізації заходів по удосконаленню організації виробництва на дільниці 28
6. Основні техніко-економічні показники роботи дільниці 30
Перелік посилань 35
Зміст
ВДП - вузол на друкованій платі
двеж - джерело вторинного електроживлення
ДП - друкована плата
ере - електрорадіоелемент
кд - конструкторська документація
КСС - конструкторська схема складання
пфе - пристрій функціональної електроніки
ТП - технологічний процес
тпв - технологічне підготування виробництва
ТСС - технологічна схема складання
фв - функціональний вузол
Підприємство – це самостійний господарюючий суб’єкт, який має право юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідну і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу).
На підприємстві здійснюється виробництво продукції, відбувається безпосередній зв’язок робітника з засобами виробництва. Підприємство самостійно розпоряджається своєю продукцією, одержаними прибутком, що залишається в його розпорядженні після оплати податків та інших обов’язкових платежів.
Будь-яка
продукція, яку випускає підприємство
пов’язана з витратами. Витрати
на виробництво продукції у
До виробничої собівартості продукції входять:
- прямі матеріальні витрати;
- витрати на оплату праці;
- інші прямі витрати;
- змінні та постійні загальновиробничі витрати.
До складу прямих матеріальних витрат входить вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовлюваної продукції, що виробляється, і які можуть бути безпосередньо віднесенні до конкретного об’єкта витрат.
До складу витрат на оплату праці входять заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим виробництвом продукції (виконанням робіт), які можуть бути безпосередньо віднесенні до конкретного об’єкта витрат.
До складу інших прямих витрат входять всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесенні до конкретного об’єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, соціальне страхування, плата за оренду, амортизація.
Оскільки зниження собівартості продукції можливе при ефективному функціюванні виробництва, то для цього потрібно:
- впровадження у виробництво нових технологій для підвищення рівня його ефективності;
- вдосконалення організації виробництва і праці;
- зміна структури та обсягу продукції.
Мета курсового проекту - систематизувати та закріпити теоретичні знання, отримані при вивченні даного курсу.
Основні задачі курсового проекту:
- надбання навичок системного аналізу базової та довідкової інформації, необхідної для розробки робочих технологічних процесів складання, монтажу та регулювання РЕА;
- практичне ознайомлення з основними етапами розробки робочих технологічних процесів відповідно до єдиної системи технологічного підготування виробництва;
- отримання практичних навичок самостійного вирішення задач аналізу типового та синтезу робочого технологічного процесу;
- надбання та закріплення навичок оформлення комплекту технологічних документів відповідно до вимог стандартів ЄСТД;
- ознайомлення з методами економічної оцінки й оптимізації прийнятих технологічних рішень.
Конструкторська
схема складання, технологічна схема
складання, маршрут складання, технологічне
устаткування, технологічний процес.
Призначення та область використання виробу
Блок живлення БП-9/4 призначений для живлення радіоелектронної апаратури та інших пристроїв стабілізованою постійною напругою.
Блок
живлення працює від електричної
мережі загального призначення напругою
220В з допустимими
Область використання даного виробу - широка номенклатура побутової стаціонарної апаратури.
Технічні характеристики виробу
Номінальний струм навантаження - 0,35А
Вихідна постійна напруга при номінальній напрузі мережі та номінальному струмі навантаження - 9 - 0,2В
Амплітудне значення напруги пульсації вихідної напруги,
не більше - 20В
Максимально допустимий струм навантаження, не більше - 0,5K0,008А
Струм короткого замикання, не більше - 0,31А
Потужність, що споживається від мережі при номінальному струмі навантаження, не більше - 12В×А
Маса блоку живлення, не більше - 430г
Габаритні розміри (без шнура) - 50×65,5×115,5мм
Будова та принцип дії блока живлення
Система електроживлення є невід'ємною частиною РЕА різноманітного призначення; вона являє собою комплекс елементів та пристроїв, що виробляють електричну енергію та перетворюють її до виду, необхідного для нормальної роботи РЕА [2].
Джерела вторинного електроживлення (ДВЕЖ) - це пристрої, що використовують електроенергію, отриману від первинних джерел живлення, та формують вторинне електроживлення апаратури. ДВЕЖ складаються з функціональних вузлів, що виконують одну або декілька функцій, наприклад випрямлення, стабілізування, підсилення, регулювання, інвертування та ін. Даний блок живлення БП-9/4 належить до ДВЕЖ, який забезпечує високу стабільність вихідної напруги у порівнянні з мережею живлення.
Коли
для нормальної роботи РЕА необхідно
забезпечити більш високу стабільність
напруги живлення у порівнянні зі
стабільністю мережі змінного струму,
як в даному випадку, схеми випрямлювачів
додаються стабілізуючими пристроями,
що приєднуються на вході чи виході випрямлювача;
в останньому випадку (рис. 1) в якості стабілізатора
(СН) використовуються безперервні (лінійні)
чи імпульсні стабілізатори постійної
напруги.
Рисунок 1 - Структурна схема блока живлення БП-9/4
У даному пристрої випрямлювач виконаний на мостовій схемі з'єднання діодів. Ця схема дозволяє отримати двохнапівперіодне випрямлення. Вона містить трансформатор та 4 діоди, два з яких, з'єднуючись анодами, створюють загальний мінус випрямлювача, а два інших, з'єднуючись катодами, - загальний плюс.
R-C фільтр, застосований у даному блоці живлення, зазвичай використовують у випрямлювачах невеликої потужності при опорі навантаження, що вимірюються десятками кОм. При використанні цієї схеми досягається економія маси, зменшення габаритних розмірів та вартість фільтру.
В
даній схемі використано
Технологічний маршрут виготовлення пристрою складається з наступних операцій:
1) гаряче пресування корпусу;
2) свердлення отворів;
3) гравірування;
4) виготовлення заготовки плати;
5) свердлення отворів;
6) нанесення рисунку схеми;
7) травлення;
8) консервування;
9) складання печатного вузла;
10) складання виробу;
11) монтаж виробу;
12) регулювання;
13) контроль.
Вимоги до виробу як до об'єкта виробництва
Річна програма випуску - 100тис. штук.
Ступінь уніфікації та стандартизації - висока, яку потрібно забезпечити значною кількістю використання стандартних та уніфікованих виробів.
Умови виробництва - радіоприладобудівне підприємство з широкою номенклатурою виробів,що означає наявність значної номенклатури обладнання та устаткування для виготовлення РЕА, а також застосування відпрацьованих типових та робочих ТП виготовлення РЕА.
Аналіз вимог
Масове виробництво характеризується вузькою номенклатурою та великим обсягом випуску виробів, що безперервно виготовляються протягом значного проміжку часу [1].
Коефіцієнт закріплення операцій (ГОСТ 3.1108-74) для масового виробництва дорівнює 1, тобто на кожному робочому місці закріплюється виконання однієї операції, яка постійно повторюється. При цьому використовується спеціальне високопродуктивне обладнання, що розставляється за поточною ознакою (тобто за напрямком ТП) та в багатьох випадках зв'язується транспортувальними пристроями та конвеєрами з постами проміжного автоматичного контролю, а також проміжними складами - збирачами деталей та складальних одиниць, що оснащені роботами-маніпуляторами, широко використовуються автоматичні лінії та автоматизовані виробничі системи, що керуються від ЕОМ.