Автор работы: Пользователь скрыл имя, 12 Декабря 2011 в 15:28, курсовая работа
Методи дослідження – органолептичні, фізико-хімічні методи, методи математичної обробки отриманих результатів.
Новизна одержаних результатів полягає в тому що:
всі зразки, крім зразка «Нова-Боварського», мають маркування;
проведено оцінку якісних органолептичних характеристик досліджуваних зразків і встановлено, що лише зразок «Салтівського» хлібозаводу відповідає вимогам за формою і кольором поверхні, станом м’якуша, смаком і запахом, інші зразки мали відхилення від одного чи іншого показника;
результати фізико-хімічних показників свідчать про те, що лише зразок «Салтівського» хлібозаводу повністю відповідає вимогам Н.Д. за кислотністю, пористістю та вологістю;
результати дослідження показали, що лише одне підприємство з 5 виробляє продукцію відповідної якості.
ПЕРЕЛІК КЛЮЧОВИХ СЛІВ…………………………………………………………..…2
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ……………………………………………………...2
ВСТУП………………………………………………………………………………………4
ВИСНОВКИ ........................................................................................................................36
ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ....................................................................................................37
50 – кількість фільтрату, взятого для титрування, см3;
4 – коефіцієнт перерахунку на 100 г наважки;
1/10 – коефіцієнт перерахунку 0,1 моль/дм3в 1,0 моль/дм3;
V – кількість см3 0,1 моль/дм3 розчину лугу, витраченого на титрування;
250 – об’єм води, взятої для витяжки кислот, см3.
Органолептичні
дослідження проводилися при
денному освітленні. Для оцінки органолептичних
показників дослідних зразків було обрано
п’яти бальну оцінку за максимальну відповідність
з вимогами Н.Д. Результати дослідів представлені
в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Результати досліджень органолептичних показників батону нарізного звичайного
Досліджувані зразки | Зовнішній вигляд | Стан м’якуша | Смак та запах | |
Форма поверхні | Колір скоринки | |||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
ДСТУ-П 4587:2006 | Продовгувато-овальна, має косі надрізи, не розпливчата, без притисків. | Від світло-жовтого до коричневого, без підгорілостей. | Пропечений, еластичний, не вологий на дотик, з розвиненою пористістю, без слідів непромісу. | Характерні для даного виду. Не допускається: гіркий, затхлий, та інш. сторонні присмаки та запахи. |
Зразок № 1 | Продовгувато-овальна, має косі надрізи, не розпливчата, без притисків, має тріщини на поверхні. | Жовтого кольору з припеченим верхом. | Пропечений, не вологий, з розвиненою пористістю, крихкуватий. | Характерний даному виду, без сторонніх присмаків та запахів. |
Продовження табл.2.1
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
Зразок № 2 | Продовгувато-овальна,
з косими надрізами, не |
Світло-жовтий, беє підгорілостей. | Пропечений, не вологий, з добро розвиненою пористістю. | Характерний даному виду без сторонніх присмаків та запахів. |
Зразок № 3 | Продовгувато-овальна з косими надрізами, не розпливчата, з притисками. | Світло-коричневого кольору, без підгорілостей. | Пропечений, не вологий, з розвиненою пористістю. | Характерний даному виду з легкою кислуватістю. |
Зразок № 4 | Невірної форми має нерівну, мучнисту поверхню. | Коричневого кольору, без підгорілостей | Пропечений, не вологий, з добро розвиненою пористістю. | Не дуже виражений, без сторонніх присмаків та запахів |
Зразок № 5 | Продовгувато-овальна з косими надрізами, не розпливчата, з притисками. | Жовтого кольору без підгорілостей | Пропечений, не вологий, з розвиненою пористістю. | Характерний даному виду без сторонніх присмаків та запахів. |
В результаті органолептичних досліджень можна сказати, що лише зразок № 2 і зразок № 5 за формою поверхні, кольором скоринки, станом м’якуша, смаком та запахом відповідають вимогам ДСТУ 4587:2006, тому вони і отримали найвищу оцінка. Зразок № 3 навпаки, набрав найменшу кількість балів. Виробникам слід ретельно дотримуватися вимогам при виготовленні даного продукту, використовувати більш якісну сировину, а й головне дотримуватися умов транспортування та зберігання так, як цей продукт є найбільш популярним у всіх верстах населення [36]
Органолептичні
показники в досліджуваних
Рис.
2.2 Бальна оцінка органолептичних показників
Умовні позначення
ДСТУ-П 4587:2006
Зразок № 1 – ТОВ «Хлібокомбінат «Кулиничівський»;
Зразок № 2 – ЗАТ «Хлібозавод «Салтівський»;
Зразок № 3 – ВАТ «Коровай»;
Зразок № 4 – ВАТ «Люботинський хлібозавод»;
Зразок № 5 – ТОВ «Нова-Боварський».
Для визначення свіжості та дотримання технології виробниками були проведені лабораторні методи за визначенням таких показників, як титруємої кислотність (рис. 2.3), пористість (рис. 2.4), масова частка вологи (рис. 2.5), та рН (рис. 2.6) м’якушки.
Фізико-хімічні показники піддавалися математичній обробці даних, це наведено у дод. А.
2.5.1 Визначення масової долі титруємої кислотності.
Рис.
2.3 Діаграма кислотності Тº у дослідних
зразках
Після проведення дослідження титруємої кислотності, показник якої за ДСТУ 4587:2006 знаходиться в межах від 1,5 до 3,5 ºТ, можна сказати, що показники зразків № 2 і № 3 (2,7 і 2,8 ºТ відповідно) знаходяться в зазначеній Н.Д. межі, а зразки № 1, № 4, № 5 титруєма кислотність яких відповідно становить 1,36 ºТ, 1,12 ºТ та 1,28 ºТ нижче норми. – це може свідчити о використанні виробниками штучних розпушувачів.
2.5.2. Визначення пористості м’якуша.
Рис.2.4
пористість мякуша (%) у дослідних зразках
Після проведення дослідження за визначенням пористості м’якушу, можна сказати, що всі зразки відповідають вимогам ДСТУ.
2.5.3.
Визначення масової частки
Рис.
2.5 Діаграма масової частки вологи (%)
у дослідних зразках
Після проведення цього дослідження було визначено масову частку вологи (%) в м’якушу батону нарізного звичайного. Відповідно ДСТУ-П 4587:2006 цей показник знаходиться в межах від 34 до 45,5%. Всі дослідні зразки за масовою часткою вологи відповідають вимогам Н.Д.
2.5.4. Визначення рН середовища
Рис.
2.6 Діаграма рН середовища
Після
проведення дослідження рН середовища
можемо провести аналогію з показниками
встановленими раніш. Як видно з
рисунків зразки під № 1, 3, 4 мають низький
рівень кислотності, найбільші значення
за показником пористості м’якуша та
їх рН середовище більш наближені до нейтрального
показника – це свідчить о недотриманні
технології батону нарізного звичайного,
а саме скорочення терміну зброджування
за рахунок використання штучних розпушувачів
(наприклад карбонату натрію). В результаті
використання надмірної кількості карбонату
натрію знижується кислотність виробу,
а це призводить до активації розвитку
мікроорганізмів і в подальшому до виникнення
дефектів, наприклад картопляна хвороба.
ВИСНОВКИ
В результаті проведеної роботи можна зробити наступні висновки:
Під
час виготовлення всім виробникам необхідно
більш вимогливо ставитися до сировини
і процесу виготовлення батонів нарізних
звичайних, а якість готової продукції
повинна обов’язково відповідати вимогам
ДСТУ-П 4587:2006.
ПЕРЕЛІК
ЛІТЕРАТУРИ