Продукти  оцінили за такими показниками: маркування та упаковка, перевірили в лабораторії  і продегустували. За всіма показниками, найкращим виявився сир "Голландський" ТМ Шостка, що отримав відмінно. 
Висновки та пропозиції

       

      Отже, за результатами проведеної експертизи, можна зробити висновки про те, що найкращим, відповідно до органолептичних та фізико-хімічних показників, є сир "Голландський" ТМ Шостка, що отримав "Відмінно" за всіма показниками якості. Найгіршим же виявився сир "Чедер" ТМ Тульчинка  зі своїми 2,5 балами.

      До  упаковки сирів традиційно зауважень  не було. Нагадаємо, що для тестування сири купували або головками або брусками в упаковці від виробника. Щодо маркування, то зауважень також небагато. Більшість виробників вказують використані харчові добавки без відповідних кодів Е.

      ДСТУ 6003:2008 вимагає від сиру мати рівномірний  від білого до ясно-жовтого колір. Консистенція "правильного" сиру пластична та однорідна. Смак і запах повинні бути вираженими сирними, з наявністю гостроти і легкої кислинки.

      Оцінювати органолептичні властивості сирів  довірили фахівцям, аби визначити  не тільки, чи смачні сири, але й упевнитися, що вони справді є сирами. Треба сказати, сири гідно пройшли цей етап тестування: жодної поганої оцінки, жодного забракованого сиру.

      За  таких обставин слід відзначити, що причиною дефектів смаку, запаху і консистенції сирів поряд з недотриманням умов і термінів зберігання, може бути недоброякісна сировина (молоко, добавки), а також порушення технології виготовлення. Існує одне вирішення проблеми.

     Впровадження  сучасних систем управління якістю і безпекою продукції на підприємстві.

     Для виробника продуктів харчування життєво важливим є впровадження надійної системи управління якістю, яка здатна постійно функціонувати в умовах масового виробництва і терміново реагує на відхилення від заданих параметрів.

     Система управління якістю охоплює всю організацію (відповідальність, методи, процеси) і управління підприємства щодо дієвого й ефективного виконання цілей підприємства, визначених у політиці якості. Прогрес суспільства, особливо в останні десятиліття, супроводжується різким зростанням рівня ризиків для безпечного життя людини, зумовленим подальшим ростом виробництва. Одночасно та пропорційно суспільство збільшує вимоги і гарантії щодо безпечності виробленого продукту для людини. Харчові продукти та умови і засоби їх виробництва зазвичай є основними джерелами ризиків, які в останні десятиліття були об'єктом особливої уваги фахівців. У країнах Європейського Союзу роботи з впровадження систем управління безпечністю харчових продуктів, заснованих на принципах НАССР, інтенсивно розпочались після прийняття в червні 1993 р. Директиви про гігієну харчових продуктів, в якій від підприємства харчової промисловості вимагається впровадження принципів НАССР.

     Глобалізація  світової економіки та формування спільних ринків збуту зумовили необхідність вирішення проблеми взаємного визнання результатів оцінки відповідності, в тому числі і результатів сертифікації систем управління харчових продуктів в різних країнах світу. Яскравим прикладом гармонізації вимог до систем управління харчових продуктів на міжнародному рівні є прийняття у 2005 році міжнародного стандарту ISO 22000 ("Food safety management – Requirements throughout the food chain") , який узагальнив накопичений досвід впровадження принципів НАССР в різних країнах світу в рамках існуючого спектру національних стандартів.

     Серія стандартів ISO 9000 була розроблена для того, щоб допомогти організаціям всіх видів і розмірів впроваджувати і забезпечувати функціонування ефективних систем менеджменту якості : ISO 9000 описує основні положення систем менеджменту якості та словник;

     ISO 9001 установлює вимоги до системи менеджменту якості, що можуть бути використаними для внутрішніх потреб організаціями, в цілях сертифікації чи укладання контрактів. Він зосереджений на результативності системи менеджменту якості при виконанні вимог споживачів ;

     ISO 9004 містить рекомендації по більш широкому спектру цілей системи менеджменту якості, ніж ISO 9001, особливо в питаннях сталого покращення діяльності організації а також її ефективності, як і результативності. ISO 9004 рекомендується як посібник для організацій, що вже виконують вимоги ISO 9001 і вище керівництво котрих переслідує ціль сталого покращення якості діяльності. Щоб відреагувати на зростаючі вимоги до сертифікації у ланцюгу харчових продуктів, міжнародна організація стандартизації розробила ISO 22000. Цей стандарт створили для всього ланцюга переробки харчових продуктів, зокрема для сільськогосподарського виробництва, пакувальної промисловості і навіть виробників технологій для харчових продуктів. Він застосовується як самостійний стандарт, а також у поєднанні з ISO 9000. Перевагами цього стандарту є те, що він охоплює весь ланцюг від виробника до споживача, також містить основи концепції НАССР; охоплює суміжні галузі ( виробники переробної техніки, зберігання і збут) ; може замінити всі існуючі стандарти. До недоліків слід віднести те, що він не має чіткого протоколу сертифікації; є дорожчим за існуючі методи; був створений не торгівлею в тому не сприймається як засіб створення довіри у ланцюгу постачання.

     НАССР – Аналіз небезпечних чинників і критичної контрольної точки – сьогодні є концепцією що ґрунтується на оцінюванні і управлінні небезпечними чинниками будь-якої ланки харчового ланцюга (від вирощування, переробки до кінцевого виробництва та роздрібної торгівлі), застосування якої знижує рівні ризиків виникнення небезпек для життя і здоров'я споживачів харчової продукції.

     В Україні загальнодержавна концепція  впровадження принципів НАССР в  стадії формування. Закон України "Про якість і безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини" регламентує здійснювати заходи щодо поетапного впровадження систем управління харчових продуктів на підприємствах харчової промисловості.

     Принципи  НАССР можуть бути складовою багатьох можливих стандартних вимог щодо систем управління харчових продуктів. Так до 2005 року було сформовано цілу низку національних стандартів щодо систем управління харчових продуктів, які дещо відрізнялися за змістом, але безумовно включали всі сім принципів НАССР. І в Україні в 2003 році вийшов національний стандарт ДСТУ 4161 – 2003 "Системи управління безпечністю харчової промисловості". Система НАССР базується на таких основних принципах: проведення аналізу небезпечних чинників на всіх стадіях виробництва; визначення критичних точок в технологічних процесах; визначення критичних меж, яких необхідно дотримуватись; наявність системи моніторингу (обстеження), яка дає змогу забезпечити контроль в критичних точках; розробка та застосування корегувальних дій, якщо результати моніторингу свідчать про відхилення від критичних меж; наявність процедур перевірки всієї системи НАССР; документація процедур перевірки всієї системи НАССР.

     Першим  етапом в процедурі розроблення  системи НАССР на підприємстві є  створення спеціальної робочої  групи. Створена група займається детальним описом продукції – характеристика продукції, умови зберігання і термін придатності, за якими ТУ вироблена продукція та інше. Після чого складається перелік всіх небезпечних факторів, виникнення яких можна очікувати на кожному етапі виробництва. Слідуючи етапом є аналіз небезпек та встановлення критичних точок контролю. Потім визначаються та встановлюються критичні межі для кожної критичної точки. Для функціонування системи НАССР необхідна система моніторингу в кожній критичній точці - розробка корективних дій в разі відхилення від критичних меж, розробка процедур перевірки даної системи.

     Наявність даної системи на підприємстві дозволить  вирішити проблему розбіжності нормативно–правових актів різних країн, одночасно забезпечить безпеку та якість виробленої продукції.

     Експортування продукції в країни ЄС можливе  лише при наявності даних систем управління харчових продуктів на підприємствах. Але, оскільки ці системи є всеохоплюючі і задіяні на всіх етапах виробництва продукції, їх наявність лише на підприємстві не може гарантувати можливість експорту виробленої продукції. Необхідно, щоб в лабораторіях, які здійснюють контроль якості продукції, були впроваджені дані стандарти також.

     Масло є широковживаним продуктом і  тому необхідно серйозно ставитись  до його безпечності. Високий рівень якості виробленої продукції залежить від належної роботи виробничої лабораторії. Використання нових систем безпеки харчових продуктів НАССР та ISO 22000-25000 забезпечить виготовити продукт високою якістю та безпекою.

 

       Список використаних джерел

1. Барабанщиков Н.В. Молочное дело. - М.: Колос, 1983. - 414 с.
2. Бредихин С.А., Космодемьянский Ю.В., Юрин В.Н. Технология и техника переработки молока. – М.: Колос, 2001. – 400 с.
3. Власенко В.В., Машкін М.І., Бігун П.П. Технологія виробництва і переробки молока та молочних продуктів. – Вінниця: ГІПАНІС, 2000 – 306 с.
4. Гисин И.Б. Технология молока и молочных продуктов. М.: Пищевая промышленность, 1973. - 374 с.
5. ГОСТ 26781 Молоко та молочні продукти. Метод визначання рН.
6. ГОСТ 3622-68 Молоко та молочні продукти. Відбирання проб і готування їх до випробовування.
7. ГОСТ 3623-73 Молоко та молочні продукти. Методи визначання пастеризації.
8. Диланян З.Х. Молочное дело. - М.: Колос, 1979 с.
9. Дюкарева Г.І. Коротко про сир - http://www.optom.kharkov.com/sir_gol.shtm
10. ДСТУ 3662-97. Молоко коров’яче незбиране. Вимоги при закупівлі.
11. ДСТУ 4421:2005 Сири тверді (український асортимент). Технічні умови (діють з  01.10.2006)
12. Королева Н.С. Основы микробиологии и гигиены молока и молочных продуктов. – М.: Легкая и пищевая пром-сть, 1984,с.168.
13. Кравців Р.Й. та ін. Молочна справа // К.: вища школа, 1998. – 279 с.
14. Крус Г.Н., Тиняков В.Г., Фофанов Ю.Ф. Технология молока и оборудование предприятий молочной промышленности. - М.: Агропромиздат, 1986. - 280 с.
15. Крусь Г.Н., Хромцов А.Г., Волокитима З.В., Карпычев С.В. Технология молока и молочных продуктов / Под редакцией Шалыгиной A.M. - М.: Колос, 2004. - 455 с.
16. Кугенев П.В., Барабанщиков Н.В. Практикум по молочному делу. М.: Агропромиздат, 1988. - 224 с.
17. Машкін M.I. Молоко i молочні продукти. - К.: Урожай, 1996. - 336 с.
18. Машкін M.I. Первинна обробка i переробка молока. - К.: Урожай, 1994. - 237 с.
19. Машкін М.І., Париш Н.М. Технологія виробництва молока і молочних продуктів: Навчальне видання. – К.: Вища освіта,2006. – 351 с.:іл..
20. Ніконенко В.М. Обладнання та технологія молочного виробництва. — К.: Урожай, 1995.-296 с.
21. Оноприйко А.В, Хромцов А.Г. Производство молочных продуктов. Практическое пособие. - М.: ИКЦ "Март", Ростов н/Д: издательский центр "Март", 2004.-384с.
22. Полищук П.К. и др. Микробиология молока и молочних продуктов./ Полищук П.К., Дербинова Э.С., Казанцев Н.Н. – М- Пищевая пром-сть, 1978, с.240.
23. Ростроса Н.К., Мордвинцева П. В. Курсовое и дипломное проектирование предприятий молочной промышленности. 2-е изд. перераб. и допол. - М.: Агропромиздат, 1989. - 303 с.
24. Рудавська Г. Б., Сирохман І. В., Тищенко Є. В. Товарознавство молочних та яєчних товарів: Підручник / Київський держ. торговельно- економічний ун-т. — К., 2000. — 250с.
25. Сім кольорів сиру // Українська правда. - № 54 від 04.12.2001
26. Скорчено Т.А., Поліщук Г.Є., Грек О.В., Кочубей О.В./ Технологія незбираномолочних продуктів/ За ред.. скорчено Т.А. Навч.посібник, - Вінниця: Нова книга, 2005 – 246с.
27. Технология молока и молочных продуктов / Твердохлеб Г.В., Диланян З.Х., Чекулаева Л.В., Шилер Г.Г. -М.: Агропромиздат, 1991. - 463 с.
28. Тихомирова Н.А. Технология и организация производства молока и молочных продуктов. – М.: ДеЛипринт, 2007 – 560с.
29. Товароведение продовольственных товаров / И.Е.Кононенко, С.Е. Пизик, Л.Д. Титаренко, В.Б.Тылкин, Е.А.Хмельницкий.- 2-е изд., перераб. и доп. – К.: Вища шк. Головное изд-во,1987. – 450с.
30. Шидловская В.П. Органолептические свойства молока и молочных продуктов. Справочник. - М.: Колос, 2000. - 280 с., ил.

 

       Додатки

     Додаток А 

     Заявка  на проведення експертизи

 

      ЗАЯВКА

      на  проведення експертизи

      Магазин "Ірина"

      (повна  назва замовника)

просить провести експертизу __твердих сирів "Угліческий" ТМ Шостка, "Голландський" ТМ Шостка,  "Чедер" ТМ Тульчинка та "Російський" ТМ Коляда

      (назва  продукції)

      на  відповідність вимогам/умовам: договору № 874/07 від 01.08.10________________

      (НД  на продукцію, договір, товаросупровідна  документація)

      Місцезнаходження  продукції Магазин "Ірина", м. Київ, вул. Відінська, 10______________

      Країна  походження продукції Україна договір № 874/10 від 01 серпня 2010 року

      Завдання  експертизи (вносять потрібне):

      ð перевірка якості продукції: 

      ð - органолептичним методом;

      ð - вимірювальним методом;   

      ð - лабораторним методом ________________________________________________________

      (зазначити  необхідні показники якості)

      ð перевірка відповідності пакування/маркування продукції;

      ð ідентифікація продукції;