Роль торгівлі у задоволенні потреб населення

    У створенні інтер’єру особлива роль відводиться раціональному плановому  рішенню торгового залу. Приймаючи рішення щодо розстановки торгового обладнання, необхідно враховувати імідж магазину, товарну спеціалізацію магазину та економічну доцільність. Загалом, вибраний варіант повинен забезпечити досягнення встановлених нормативів ефективності використання площі торговельного залу та сприяти тому, щоб покупці могли побачити якомога більшу частину пропонованих товарів. На це саме потрібно орієнтуватися при розміщенні товарів в торговому залі та їх викладці на торговельному обладнанні.

    Декоративне оформлення сучасних магазинів дуже різноманітне  від простого, стриманого стилю до використання найрізноманітніших декоративних матеріалів.

    Важливим  засобом правильного оформлення інтер’єру є використання кольору. Дуже складним процесом є досягнення гармонії кольорів через посилення або зменшення їх насиченості. Тут широко використовуються закономірності сприйняття кольорів.

    Важливе значення для створення привабливого образу магазину має правильне освітлення торговельних залів магазину, спосіб поєднання систем природного і штучного освітлення, що дозволяє вигідно показувати ті ч інші товари та створювати атмосферу, що сприяє здійсненню купівлі.

    У практиці торгівлі в магазинах застосовуються штучні системи загального, кругового та акцентую чого освітлення. Загальне освітлення застосовується для забезпечення видимості і створення певного тону в приміщенні торговельного залу, периметральне освітлення дозволяє привернути увагу до стін, вертикальних поверхонь; акцентуючи освітлення виділяє товар із загальної маси, акцентує увагу на певних деталях цього товару. В магазині «Криничка» використовується лише загальне штучне освітлення.

    Останнім  важливим елементом декоративного  оформлення інтер’єру є засоби внутрішньо магазинної реклами: вивіски, вказівники, графіка тощо. Їх використання сприяє одержанню покупцями додаткової інформації про товари чи місця їх продажу  в торговельному залі  або підштовхує відвідувачів до вибору конкретного товару. 

    3. Формування асортименту  товарів. 

    Під час формування асортименту товарів  в роздрібній торгівлі найважливішою  вимогою є максимальне задоволення  попиту покупців при найменших затратах часу на їх придбання при забезпеченні прибуткової роботи магазину.

    Раціонального розміщення асортименту товарів у магазині «Криничка» намагаються дотримуватись впровадженням таких основних принципів:

• досягнення якнайповнішої відповідності між обсягом товарів народного споживання і розумними потребами населення.
• Забезпечення оптимальної відповідності  матеріальним і духовним запитам населення;
• Досягнення високої економічної та соціальної ефективності виробництва і споживання товарів;
• Створення для місцевого населення стійкого асортименту товарів повсякденного попиту;
• Формування асортименту товарів у даному магазині за споживчими комплексами;
• Включення в асортимент продовольчих магазинів широкого асортименту супутніх непродовольчих товарів;
• Раціональний розподіл торговельної площі під реалізацію різних груп товарів.

    Вихідними даними під час формування асортименту  товарів у с. Тур були: чисельність населення; його густота; особливості попиту; існуюча матеріально-технічна база; наявність підприємств – конкурентів, їх розміщення, розміщення самого магазину тощо. Звичайно, в даному магазині неможливо і економічно невигідно забезпечити наявність усього торговельного асортименту товарів. Тому для магазину «Криничка» був підібраний оптимальний асортимент товарів, який дозволив, з одного боку, створити найкращі умови для покупців для придбання товарів, а з другого – забезпечити рентабельність роботи магазину.

    Процес  формування асортименту товару в магазині «Криничка» складався з трьох етапів.

    На  першому етапі встановлювався груповий асортимент товарів, який визначає асортиментний профіль даного підприємства. Ця робота проводилась на основі досліджень, які є основою вибору цільового ринку. Даний магазин – це магазини з продажу товарів повсякденного попиту – на все населення ( магазинтипу «Госптовари», «Промтовари»). Він орієнтований на свій цільовий ринок – сільське населення з низькими доходами.

    На  другому етапі формування асортименту товарів визначалась структура групового асортименту магазину, тобто встановлювалось кількісне співвідношення окремих груп товарів.

    На  третьому етапі визначався розгорнутий асортимент товарів, тобто здійснювався підбір конкретних різновидів товарів у межах кожної товарної групи, керівництво магазину  приймало рішення про широту асортименту, його глибину, якість і ціни товарів, що пропонуються покупцям, згідно з очікуваннями споживачів вибраного цільового ринку.

    Під час формування асортименту в даному продовольчому магазині враховувалась особливість формування попиту на продовольчі товари. Так, більшість продовольчих товарів – хліб, м’ясо, жири, молоко, цукор, овочі – споживаються населенням щодня, тому, що вони є основою раціону харчування, і для цих товарів характерні висока частота і постійність попиту.

    Для повного задоволення потреб населення досягалась певна стабільність у формуванні асортименту цих товарів. Постійна наявність стійкого і широкого асортименту цих товарів у магазині «Криничка» сприяє успішному та ритмічному виконанню планів товарообігу, поліпшенню показників його діяльності.

    Споживання  інших видів продовольчих товарів, наприклад, кондитерських виробів, гастрономічних товарів, фруктів, вин, має періодичний характер, але вони також постійно наявні в асортименті магазинів. В перспективі поступово частина товарів періодичного попиту може перейти у групу товарів постійного попиту, що може бути пов’язано зі зростанням матеріального добробуту місцевого  населення. Це насамперед характерно для таких товарів як гастрономічні, кондитерські вироби.

    Продовольчі товари, якими в основному торгує даний магазин мають також ряд специфічних особливостей, які виявляються у процесі їх купівлі і споживання та впливають на характер попиту і його формування. Так, важливе значення мають фактори взаємозамінності (наприклад, при відсутності у продажу олії покупець може придбати маргарин чи смалець) і взаємодоповнюваності (наприклад, зі збільшенням споживання м’ясних напівфабрикатів зростає споживання харчових жирів).

    Попит на багато продовольчих товарів піддається коливанням, пов’язаних з сезонністю виробництва чи споживання. Наприклад, у зимовий період збільшується попит на м’ясні продукти, жири, крупи, макаронні вироби, а у весняно-літній період – на молочні продукти, морозиво, безалкогольні напої. Виробництво овочів і фруктів має сезонний характер, тому необхідно створювати запаси цих товарів, бо вони користуються попитом протягом усього року. При формуванні асортименту продовольчих товарів треба вираховувати необхідність задоволення попиту особливих категорій покупців – дітей і людей з різними захворюваннями. Тому в асортимент продовольчих магазинів обов’язково повинні включатися товари дитячого і дієтичного харчування. Нажаль, в магазині «Криничка» їх немає.

    У результаті переходу до ринку у нашій країні утворилася досить велика частка населення з низькими доходами, що призвело до зниження купівельного попиту і стійкості продажу товарів, а особливо це стосується сільського населення. У цьому зв’язку, під час формування асортименту товарів у магазині «Криничка»  забезпечувалась наявність у продажу однойменних товарів з різними цінами. Таким чином, можна задовольняти попит різних груп і верств населення згідно з їх грошовими доходами.

4. Організація роздрібного продажу  товарів.

    Магазинна форма продажу товарів має  домінуюче становище в організації торговельного обслуговування населення. У магазинах покупцям може бути наданий найширший асортимент товарів, можливості їх вибору. Застосування сучасного обладнання, правильної організації торгово-технологічного процесу, раціональної спрямованості потоків покупців, застосування гарної викладки товарів значно спрощує процес вибору товарів, підвищує культуру обслуговування. Можливість надання додаткових торговельних і культурно-побутових послуг створюють покупцям комфортні умови перебування на торговельних підприємствах. Однак, магазинна форма продажу товарів також дещо пасивна у частині психологічного впливу на покупця з метою стимулювання його до здійснення купівлі товару, оскільки залежить від того, зайде покупець у магазин чи ні.

    Безпосередній відпуск товарів покупцям у магазинах здійснюється такими методами:

• продаж товарів через прилавок;
• самообслуговування;
• продаж товарів з індивідуальним обслуговуванням;
• продаж товарів за зразками;
• продаж товарів з вільним доступом до них;
• продаж товарів з попередніми замовленнями.

    Найбільш  поширеними методами продажу товарів  у сучасних умовах є продаж через  прилавок, з індивідуальним обслуговуванням.

    Спільною  ознакою всіх магазинних методів  продажу товарів є виконання  операцій безпосереднього обслуговування покупців у торговому залі магазину, в якому створюються найкращі умови для організації торговельного обслуговування населення. Разом з тим при застосуванні різних методів продажу (основними з яких є традиційний метод продажу товарів через прилавок обслуговування і група т.з. прогресивних методів продажу товарів – продаж  товарів через самообслуговування, з індивідуальним обслуговуванням, за зразками, з відкритою викладкою тощо) зміст операцій з продажу суттєва різниця .

    У магазині «Криничка» застосовується традиційний метод продажу товарів через прилавок, тому розглянемо його організацію більш детально.

    Суть  традиційного методу продажу товарів  полягає в тому, що в процесі  вибору товарів обов’язково беруть участь і покупець і продавець, який особисто виконує основні операції з відбору і показу товарів покупцеві, проведення розрахунків та вручення покупки. Товари, відгороджені від покупців прилавком, розташовуються у такий спосіб, що їх основна маса недоступна покупцеві, а інколи – і невидима для нього. Покупці можуть отримати потрібний товар для ознайомлення і вибору тільки безпосередньо через продавця. Закінчивши обслуговування одного покупця, продавець починає обслуговувати наступного і т.д.

    Продаж  товарів через прилавок обслуговування здійснюють продавці. У магазинах, які застосовують цей метод, завершальний етап торгово-технологічного процесу складається з таких операцій:

• зустріч покупця і виявлення його намірів (попиту);
• пропонування і показ товару;
• допомога у виборі товару і консультація;
• пропонування супутніх і нових товарів;
• проведення технологічних операцій, пов’язаних з відмірюванням, нарізанням, зважуванням товарів, тощо;
• розрахункові операції;
• упакування і видавання покупок.

    При цьому розрахункові операції можуть виконуватись на робочому місці як продавця, так і контролера-касира.

    Загальна  принципова схема операцій з продажу  товарів через прилавок обслуговування наведена на мал. 5.1. 
 
 

    Мал. 4.1. Принципова схема продажу товарів через прилавок обслуговування 

     Незважаючи на те, що при організації продажу товарів через прилавок обслуговування населення затрачає значний час на придбання товарів, обмежується самостійність покупців у виборі товарів, традиційний метод продажу товарів все-таки широко розповсюджений у підприємствах вітчизняної торгівлі.

    При продажі товарів через прилавок обслуговування основне навантаження припадає на продавця, від кваліфікації якого залежить швидкість і якість обслуговування покупців. Тому важливо  правильно організовувати працю  продавця та його робоче місце. Так, перед початком продажу товарів у магазині «Криничка» продавець готує необхідний торговельний інвентар, пакувальні матеріали, розміщує їх на робочому місці, перевіряє справність торгово-технологічного обладнання в торговому залі ( вимірювального, холодильного, контрольно-касового обладнання), наявність цінників на товарах, інформаційних вказівників та інших довідкових засобів, а також санітарний стан робочого місця.