Рис.3. Структура  світового виробництва твердих  сичужних сирів у 2007 році (%) 

     Важливим  показником ринку сирів є їх обсяг споживання. В Україні як і у світі споживання сичужних сирів постійно зростає (табл. 4).

     Найбільша частка у світовому виробництві  сичужних сирів належить країнам  ЄС – 46,6 %, Північній Америці – 33,5 %, а у споживанні країнам ЄС – 44,8%, Північній Америці – 36,0 % (рис. 3, 4).У світі в середньому на одну особу на споживання припадає трохи більше 2 кг сичужних сирів. Найбільше споживають сирів у країнах ЄС – в середньому 18,3 кг на особу в рік. Серед країн ЄС найвищим рівнем споживання є Франція (25,7 кг), Греція (24,6 кг), Італія (22,3 кг)

Таблиця 4. Світове споживання сичужних сирів  за 2003–2007 рр. (тис. т.)

     Серед інших країн – Ісландія (20,6 кг), Швейцарія (17,8 кг), Ізраїль (15,9 кг), США (15,3 кг), Канада (13,8 кг). Рівень споживання сирів в Україні доволі низький – дещо більше 2 кг. Найбільший приріст споживання сирів за останні роки спостерігається в США і в країнах ЄС.

     Зростання світового споживання, який очікується в найближчі роки, пов’язують насамперед із Центральною і Східною Європою. Відновлення економіки призводить до збільшення виробництва, а також експорту. І хоча рівень економіки в цих країнах відрізняється, тенденція наслідувати «західні звички» в харчуванні спричинить розширення в найближчі роки ринку сичужних сирів.

Рис.4. Структура  світового споживання твердих сичужних сирів у 2007 році 

     Найбільшими виробниками сирів у 2005-2007 рр стали  США, Германія, Франція, Нідерланди. Ці країни виробляють левову частку сирів у світі. Також можна відзначати, що Україна також виготовляє доволі велику кількість сирів і є одним з найбільших виробників.(табл. 5).

     Найбільшими ж компаніями на ринку сирів стали  наступні компанії:

• Dean Foods Co.
• Saputo Inc.
• Agropur Cooperative
• Great Lakes Cheese Co.
• Dairy Farmers of America
• Parmalat Canada
• Michael Foods
• Schreiber Foods Inc.
• Associated Milk Producers Inc.
• Foremost Farms USA
• Darigold

Таблиця 5. Основні країни-виробники сирів(тис  т.)

2.2. Основні сегменти  зовнішнього ринку 

     Виділяючи основні сегменти споживачів даної продукції, важко обійтися без статистичних даних, які визначають ці сегменти споживачів. Тому ми вважаємо, що доречно було б запропонувати своє бачення яким чином ці сегменти визначити, а також свою гіпотезу стосовно сегментів.

     Для того, щоб зібрати первинну інформацію потрібно провести дослідження шляхом анкетування чи іншого виду (панельні, фокус-групи, опитування). Це призведе до збору інформації і отримання первинних даних, які будуть в майбутньому застосовані для визначення сегментів.

     Після збору первинної інформації, можна  провести її обробку і перейти  до наступного кроку, використавши кластерний метод і виділити кластери за психологічними якостями. Можна провести також і  факторний аналіз. Це призведе до більш точних результатів і оцінки реакції споживачів на наш товар, тобто твердий сир.

Тому  за кластерним методом ми б виділили наступні кластери:

     І кластер – «оптимісти» (26 %).

     Соціально активна група молодих людей  віком 18-34 роки, зусилля яких спрямовані на виконання основних соціально-психологічних функцій: освоєння фаху, адаптація до професійної діяльності, виховання дітей. Вони повні сподівань, бо розглядають купівлю продовольчих товарів і як засіб задоволення фізіологічних потреб, і як можливість пізнати щось нове у світі товарів, що їх оточує. Такі соціально-психологічні установки «оптимістів» висувають досить високі вимоги до асортименту продовольчих товарів, якості обслуговування, естетичної привабливості товарів і комунікативної культури та ерудиції продавців. При купівлі можуть проявляти імпульсивність, ірраціоналізм, схильні до навіювання, сприйнятливі до реклами типу «Апеляція до більшості» («Фургон з оркестром»)— хочуть бути серед тих, хто складає більшість. 

     ІІ  кластер — «консерватори» (13%).

       «Консерватори» психологічно не сприймають «новинок» на ринку продовольчих товарів, купують тільки товари знайомої марки, що є традиційними для «українського столу». До зарубіжних виробників ставляться вкрай негативно. Характерно, що навіть зміна форми або кольору упаковки апробованого раніше товару може відштовхнути «консерватора» від покупки.

     ІII кластер — „ вимушені споглядачі" (16%).

     Споживачі даної групи виявилися малозабезпеченими  або незабезпеченими громадянами, які цікавляться ринком продовольчих товарів більшою мірою під кутом зору: «А що з цього я можу собі дозволити?». Вони зорієнтовані передусім на придбання дешевих товарів. Цікавляться новими товарами, акціями розпродажу, акціями апробації нових товарів. Для «вимушених споглядачів» першочергове значення має співвідношення ціни, якості і власних уявлень про продукт. В окремих випадках «вимушені споглядачі» схильні до ірраціональних дій — купівлі надто дорогого або, навпаки, дешевого, до того ж низької якості товару. Цей товар також представлений дуже широким асортиментом.

РОЗДІЛ 3

ВИБІР ЦІЛЬОВИХ РИНКІВ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН (НА ПРИКЛАДІ 5 КРАЇН ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ  КОМПЛЕКСНОГО ПІДХОДУ)

     Обрані  країни: Румунія, Польща, Казахстан, Швеція та Білорусія.

     Обрані  країни було аналізовано на основі:

• Показників офіційного сайту статистики Організації Об’єднаних Націй (United Nations Statistics Division);
• Індикаторів проекту «Doing Business Report», представленого Світовим Банком (World Bank).

     Обидва  джерела висвітлюють ранжування країн за якісними, суто кількісними  та змішаними показниками.

     Сума  валового коефіцієнту дорівнює 1.

     Використані показники:

• Величина ринку – показник наявної ємкості національного ринку;
• Тенденція зростання попиту – показник динаміки зростання попиту на товар ;
• Різноманітність ринку – наявний асортимент товару;
• Споживання сиру на душу населення – суто кількісний показник, що показує обсяг споживання сиру однією людиною на рік;
• Політико-правова стабільність – показує величину політичного ризику;
• Ставлення до товару посередників – наявність зацікавленості контрагентів до розвитку системи постачання товару на внутрішній ринок;
• Вид активності конкурентів – співвідношення зарубіжних і національних контрагентів у народному господарстві та вид конкуренції між собою;
• Величина  тарифних бар`єрів – показник імпортного тарифного регулювання в даній країні.

      Формула розрахунку: для визначення загального балу країн стаття «характеристика показника» помножувалася на статтю «валовий коефіцієнт» по окремих вищезазначених показниках.