Модификация комплекса маркетинга на примере ВАТ "АЗОТ"

1. Концерн Стірол
2. Сєвєродонецьке об’єднання Азот
3. Рівнеазот

      

     Ринок мінеральних добрив характеризується товарно-родовим типом конкуренції.

     Тип конкуренції за галузевою ознакою  – внутрішньогалузева.

     Тип конкуренцію по характеру використання методів боротьби – доброякісна, немарочна, нецінова [2].

     2.4.1. Визначення конкурентоспроможності ВАТ «АЗОТ»

     Оцінку  конкурентоспроможності послуги, що аналізується, проведемо в 3 етапи :

     Етап  І. На основі проведеного аналізу ринку мінеральних добрив зазначимо компанію, як зразок для порівняння - ВАТ «Концерн Стірол», яка є найближчим конкурентом ВАТ «АЗОТ» на вітчизняному ринкові.

     Етап  ІІ. Попередньо визначимо номенклатуру параметрів, яка включає дві узагальнені сукупності технічних (параметри якості) й економічних параметрів двох товарів і проведемо порівняння в табличному вигляді. Всі оцінки виставляються методом експертного оцінювання (наявний один незалежний експерт).

Таблиця 2.3

Визначення конкурентоспроможності мінеральних добрив ВАТ «АЗОТ» за параметрами якості

      Розрахунок групового показника конкурентоспроможності за параметрами якості проведемо за формулою [1]:

     

, де

      — груповий показник за параметрами  якості;

       — одиничний показник  і-го параметру якості;

       — вага і-го параметру в загальній сукупності.

     Відповідно, для ВАТ «АЗОТ»:

      = 9* 0.25 + 9 * 0,15 + 7 * 0,35 + 8 * 0,10 + 7 * 0,05 + 9 * 0,10 = 8,10

     а для ВАТ «Концерн Стирол»:

      = 7 * 0.25 + 7 * 0,15 + 6 * 0,35 + 8 * 0,10 + 7 * 0,05 + 9 * 0,10 = 6,95

     Розрахунок  показника конкурентоспроможності за параметрами якості здійснюється за формулою [1]:

     

,

     Де  — показника конкурентоспроможності за технічними параметрами;

      , — відповідно групові показники параметрів якості послуг, що порівнюються.

           Відповідно, показник конкурентоспроможності за параметрами  якості для мінеральних добрив ВАТ  «АЗОТ» по відношенню до ВАТ «Концерн Стірол» :

     

= 1,16

     Як  видно із розрахованих показників, за параметрами якості рівень конкурентоспроможності мінеральних добрив ВАТ «АЗОТ» є  вищим ніж у  ВАТ «Концерн Стірол» ( > 1).

     Таблиця 2.4

Визначення  конкурентоспроможності мінеральних  добрив ВАТ «АЗОТ» за економічними параметрами 

     Продовження Табл. 2.4

 

     Розрахунок  групового показника конкурентоспроможності за економічними параметрами здійснюємо за формулою [1]:

     

     де  — груповий показника конкурентоспроможності за економічними параметрами;

       — економічний параметр  і-го виду;

       — вага і-го параметру в загальній сукупності.

     Відповідно, для ВАТ «АЗОТ» :

       = 9 * 0,60 + 8 * 0,25 + 7 * 0,15 = 8,45

     а для ВАТ «Концерн Стірол» :

      =9 * 0,60 + 8 * 0,25 + 8 * 0,15 = 8,6

     Розрахунок  показника конкурентоспроможності за економічними параметрами здійснюється за формулою [1]:

     

     де  — показник конкурентоспроможності за економічними параметрами;

      , — відповідно групові показники економічних параметрів послуг, що порівнюються.

           Відповідно, показник конкурентоспроможності за економічними параметрами для мінеральних  добрив ВАТ «АЗОТ» по відношенню до ВАТ «Концерн Стірол» :

     

 =0,98

     Як  видно із розрахованих показників, за економічними параметрами рівень конкурентоспроможності  мінеральних  добрив для ВАТ «АЗОТ» є вищим, ніж у  ВАТ «Концерн Стірол» ( >1).

     Етап  ІІІ. Розрахуємо інтегральний показник конкурентоспроможності мінеральних добрив за формулою:

     

, де

     J_{інтегральн} — зведений індекс конкурентоспроможності мінеральних добрив

     Для ВАТ «АЗОТ»:

     

= 1,18

     J_{інтегральн} більше за 1, це означає, що товар має переваги щодо конкурентоспроможності проти товару, з яким його порівнюють, тобто мінеральні добрива ВАТ «АЗОТ» більш конкурентоспроможні, ніж ВАТ «Концерн Стірол». Використовуючи шкалу оцінювання перспективності товарів і послуг за інтегральним показником конкурентоспроможності, наведену нижче, можна сказати, що тим не менш добрива, які продає ВАТ «АЗОТ»» є неперспективними.

K= 1,6 і більше  — дуже перспективне; 
К = 1,40-1,59 — перспективне; 
К = 1,20-1,39 — малоперспективне; 
К = 1,00-1,19 — неперспективне [1].

     Висновки  до Розділу II

     ВАТ «АЗОТ» працює на промисловому ринку, де реалізується стандартизована продукція. За типом конкуренції ринок мінеральних добрив відносять олігополістичного. Декілька підприємств володіють великими ринковими частками,а отже, вони здатні впливати на ціну товару, варіюючи його наявність на ринку. Базовий ринок ВАТ «АЗОТ» був сформульований як ринок мінеральних добрив. ВАТ «АЗОТ» охоплює весь ринок аміачної селітри, тобто не проводить подальшу сегментацію. Це спричинено високою однорідністю поведінки споживачів при покупці аміачної селітри. Для підприємств різної форми власності, різної галузевої приналежності, з різним доходом необхідний один і той самий комплекс маркетингу.

     В якості параметрів на основі яких розробляються  схеми позиціонування, виходячи з  потреб споживачів є:

• Термін зберігання;
• Поставки;
• Термін доставки.

     У ВАТ «АЗОТ» відсутні слабкі сторони. Основними перевагами підприємства перед конкурентами є: розвинена мережа залізниць, відносна близькість залізничних станцій - переходів та найбільшого в Україні порту "Южний"; вигідне географічне розташування та можливість відвантажувати продукцію в центральних областях України, які мають кращі в Україні земельні ресурси та розвинену систему складів. Продукція, яка випускається товариством, вiдповiдає вимогам ГОСТiв та вимогам, що пред'являються до аналогічної продукції в промислово розвинених країнах. Головна перевага продукції, яка випускається Черкаським "Азотом", - висока якість.

     РОЗДІЛ  3. Розробка стратегії модифікації комплексу маркетингу для ВАТ «АЗОТ»

     3.1. П’ять рівнів  товару

     1-й  рівень товару – Ключова цінність.

     Функціональна цінність – товар надає сільськогосподарським  виробникам можливість підвищувати  врожайність, забезпечує захист від  сільськогосподарських шкідників.

     Умовна  цінність – може з’явитися у  мінерального добрива, якщо буде низька врожайність товару, через не використання мінеральних добрив або ж шкідники звикнуть до компонентів мінеральних  добрив, а підприємство випустить мінеральні добриво, що мають спеціальні компоненти, які знешкоджують даних шкідників.

     Найголовнішою для мінеральних добрив є функціональна  цінність, як промисловий товар вони повинні задовольняти конкретні  потреби шляхом виконання певних функцій значимих для споживачів.

     2-й  рівень товару – Основний товар.  Товар пакується у мішках різного  літражу та тоннажності. Сам  товар ніякими додатковими матеріалами  не супроводжується

     3-й  рівень товару – Очікуваний  товар. Доставка мінеральних добрив  на територію підприємства –  споживача. Градація мінеральних  добрив для різних сільськогосподарських  культур.

     4-й  рівень товару – Покращений  товар. Створення спеціальних  комплексів мінеральних добрив  для різних типів ґрунтів та  місцевості, специфікація мінеральних  добрив в залежності від типу  висаджувальних культур.

     5-й  рівень товару – Потенційний  товар. Створення універсального  мінерального добрива, що адаптується  до структури ґрунту, не забруднює  навколишнє середовище, підходить  для всіх існуючи сільськогосподарських  культур та значно збільшує  їх врожайність.

     3.2. Життєвий цикл  ринку і товару «мінеральні добрива»

     Ринок мінеральних добрив знаходиться  на етапі зростання, якщо не брати  до уваги період 2008-середина 2010 років. Активний розвиток галузі буде сприяти покращенню економічного положення підприємства.

     

     рис. 3.1 Динаміка продажів азотних добрив

     Товар – аміачна селітра знаходиться  на стадії зрілості. Більшість покупців вже сприйняли товар, прибутки стабілізуються або дещо знижуються, що пов'язано із зростанням витрат на конкурентну боротьбу.