Лекции по "Коммерческой деятельности"

Неухильне зростання  соціальної ефективності є кінцевою метою багатоаспектної діяльності підприємств та організацій. З огляду на це економічну ефективність відносно соціальної треба вважати проміжною. Рівень економічної результативності діяльності суб'єктів господарювання служить матеріально-фінансовою базою для розв'язання будь-яких соціальних проблем. З урахуванням саме цієї важливої обставини кожному підприємству (підприємцю) треба постійно оцінювати соціальну ефективність своєї діяльності.

Рівень економічної  та соціальної ефективності виробництва (діяльності) залежить від багатьох  чинників. Тому для практичного розв'язання завдань управління ефективністю важливого значення набуває класифікація чинників її зростання за певними ознаками. Класифікацію чинників зростання ефективності (продуктивності) виробничо-економічних та інших систем діяльності доцільно здійснювати за трьома ознаками: 1) видами витрат і ресурсів (джерелами підвищення); 2) напрямами розвитку та вдосконалення виробництва (діяльності); 3) місцем реалізації в системі управління виробництвом (діяльністю).

Під час формування системи  показників ефективності посередницької діяльності бажано дотримуватися єдиних принципів, які повинні використовуватися в кількісному вимірюванні ефективності народного господарства в цілому та інших видів діяльності. До них можна віднести:

• забезпечення взаємозв'язку критерію і системи конкретних показників ефективності;
• відображення ефективності використання всіх видів застосовуваних ресурсів та витрат;
• можливість застосування показників ефективності в управлінні підприємством, прийнятті рішень та виконанні різних операцій;
• використання системи показників для виявлення резервів підвищення результативності всіх видів діяльності.

Систему показників ефективності посередницької діяльності фірми, що побудована на вищезгаданих принципах, можна подати так:

• інтегральний показник ефективності посередницької діяльності — це такий показник, який дає загальну оцінку результативності суб'єкта посередницької діяльності за певний період (сукупних ресурсів);
• узагальнюючі показники вимірюють ефективність виконання окремих видів діяльності: функціональної (суто торговельної), господарської та соціальної;
• специфічні показники використовуються для всебічної оцінки рівня і динаміки ефективності окремих посередницьких операцій, витрат, потужностей, устаткування, видів матеріальних ресурсів. Ці показники є також результативними, оскільки визначаються співвідношенням ефекту до витрат чи ресурсів, що його забезпечують.

Вищезгадані показники  доповнюють техніко-економічні, за допомогою  яких можна більш детально кількісно оцінити ефективність діяльності. Такі показники за своєю суттю не є результативними, але дають кількісне уявлення про діяльність посередницької фірми, наприклад, розмір товарообігу, площу торгового залу тощо.

Використання інтегрального показника ефективності посередницької діяльності дає змогу порівнювати результативність роботи окремих фірм посередників. До його виміру застосовуються різні підходи.

Узагальнюючий показник функціональної діяльності (Е_ф) визначається за формулою:

 

де: Т_Ф — річний обсяг роздрібного товарообороту;

О_С — середньорічна вартість основних фондів;

О_Б — середньорічна вартість оборотних коштів;

Ф_З— фонд заробітної плати торговельних працівників за рік.

У даній формулі за вартісне вираження затрат живої праці в торгівлі прийнято витрати на заробітну плату. Разом з тим, слід мати на увазі, що заробітна плата тільки частково виражає вартість трудових ресурсів фірми і не враховує частку вартості затрат трудових ресурсів на створення додаткового продукту, який працівники фірми одержують у формі винагороди через суспільні фонди споживання. Було б доцільно вартісну оцінку трудових ресурсів дати як величину новоствореної вартості на фірмі. Проте визначення такого показника утруднюється у зв'язку з відсутністю відповідної інформації. Тому затрати трудових ресурсів у вартісній формі слід виражати через витрати на заробітну плату.

Узагальнюючий показник ефективності господарської  діяльності (Е_r) визначається для посередницької фірми співвідношенням

 

де:П — річний прибуток;

В_о — витрати обігу за рік;

Е' — нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень;

К — сума капітальних вкладень за рік.

Показники Е_ф і Е_r дають кількісне уявлення про економічну роботу підприємства. Отже, економічна ефективність (Е_е) може визначатися одним показником:

 

Специфічні показники ефективності вимірюють результативність використання окремих видів ресурсів чи витрат.

Ефективність використання матеріальних ресурсів (Е_м.р. ) вимірюється фондовіддачею:

 

де Т_ф — розмір товарообігу за певний проміжок часу, грн.;

В_о.ф — вартість основних фондів.

Показник ефективності використання фінансових ресурсів (Е_ф.р) вираховується відношенням товарообігу до вартості оборотних коштів:

 

де В_о.к — вартість оборотних коштів, грн.

Специфічні (окремі) показники ефективності посередницької діяльності можуть визначатись для певних елементів результату роботи фірми чи з урахуванням певних елементів ресурсів. З допомогою системи показників ефективності посередницької діяльності можна визначити конкурентоспроможність, інвестиційну привабливість власного підприємства чи інших фірм, вдало приймати комерційні рішення, дати оцінку результатів роботи за певний період час та позицій на ринку.

Для визначення ефективності посередницької діяльності можна використати інший підхід. Наприклад, шляхом виділення результатів і витрат на одну комерційну операцію. Основною операцією в посередницькій діяльності є укладення договору.

Для оцінки виконання комерційних договорів використовується коефіцієнт виконання комерційного договору (К_в ):

 

де Q_д, Q_ф – кількість товару, поставленого за договором і фактично.

 

Розраховують також коефіцієнт виконання комерційного договору  за вартістю(К_вв ):

 

де Р_д, Р_ф – ціна кожного виду товару, поставленого за договором і фактично.

Необхідною умовою для  успішного проведення експортних операцій є аналіз їхньої ефективності з метою  встановлення найбільш оптимальної структури експорту і прийняття обґрунтованих рішень в області керування.

Для оцінки діяльності фірми розраховується показник ефективності її діяльності, що характеризує ступінь вигідності для фірми зовнішньоекономічних операцій.

Показник економічної ефективності реалізації експортних товарів являє собою відношення нетто (чистого виторгу) в іноземній валюті за реалізований товар до його собівартості в гривнях і обчислюється за формулою:

 

 

де: В_нето – нетто (чистий виторг) в іноземній валюті, переведений у гривні за офіційним курсом;

З_екс – повна собівартість реалізованої на експорт продукції, грн.

Цей коефіцієнт показує суму інвалютного  доходу від реалізації експортних товарів, що припадає на кожну витрачену фірмову  гривню. Коефіцієнт ефективності може бути виражений у відсотках.