Управление производством в путевом хозяйстве

Обіг вагону – визначає,за скільки діб вагон обертається  при перевезеннях вантажів;

Статистичне навантаження –  це показник котрий визначає кількість  вантажу ,що завантажується в середньому в кожний вагон,вимірюється в  т/ваг;

Місцеве  сполучення –  це перевезення у межах однієї дороги;

Пряме сполучення – це перевезення  за межі однієїї дороги;

Здача – це операція по передачі вантажу за межі однієї дороги;

Транспортно – економічний  баланс – показує скільки вантажу  потребує райони в межах дороги та скільки вантажу виробляє(то що потребує перевезеню)цей район.

Таким чином,планування перевезень здійснюється у певні терміни  та у визначеному алгоритмі,воно дозволяє повніше і продуктивніше використовувати технічні засоби залізниць та створює умови для рівномірної і ритмічної роботи ,чіткої та узгодженої дії всіх підрозділів і працівників, задіяних в перевізному процесі.

 

3.2   Складання  транспортно-економічного балансу

      Транспортно-економічні баланси розробляються тільки для масових вантажів, які займають значну частку у вантажообігу залізниці. їх складають для визначення розмірів відправлення, прибуття, вивозу та ввозу вантажів по районах тяжіння залізниці. Як і кожний баланс, транспортно-економічний складається з двох частин: наявність ресурсів та розподіл ресурсів.

Вихідні данні для роботи вказані в  таблиці 1,2.

Таблиця 1 - Обсяги видобутку вугілля (тис. тонн)

Найменування шахт
	(к,л,м)
1	5
1 Авдаково	4200(збаг)
2 Голубывка	4300
3 Кальміус	4500(збаг)
4 Лисичанськ	3000
5 Любовські копі	3100
6 Магдалинівка	3200
7 Світланово	3800
8 Ханженково	4000(збаг)

В таблиці 1 показується обсяг  видобутку у районі тяжіння залізниці.

Таблиця 2 – Розмір продукції підприємств, які споживають кам’яне вугілля

Найменування підприємств і  станцій	Вид продукції та одиниці вимірювання	Розмір	Варіант
1	2	3	4
Коксохімічні заводи
Алмазна	-II-	340	7,8,9
Краматорськ	-II-	370	6,7,8
Микитівка	-II-	400	5,6,7
Ханженково	-II-	440	7,8,9
	Металургійні заводи
Горлівка	Чавун, тис. т Сталь, тис. т Прокат, тис. т	720 700 690	6,7,8,9,0
Макіївка	Чавун, тис. т	540	6,7,8,9,0
	Сталь, тис. т	520
	Прокат,тис.т	500
Донецьк	Чавун, тис. т	700	6,7,8,9,0
	Сталь, тис. т	680
	Прокат, тис. т	650
Теплові електростанції (ТЕС)
Донецьк	-II-	80	7,8,9
Луганськ	-II-	100	6,7,8
Красноармійськ	-II-	90	5,6,7

Для того щоб  скласти транспортно-економічний баланс необхідно заповнити таблицю3. 

Найменування  шахт, заводів, електростанцій	Найменування  продукції і одиниці вимірювання	Розмір  продукції	Потреба у вугіллі на одиницю виробленої або на розрахунковий вимірник ( у натур. паливі)		Потреба у вугіллі для виготовлення основної продукції, тис. т.	Потреба у вугіллі на інше споживання, тис. т	Загальна  потреба у вугіллі, тис.т.	Потрібний запас, дн.	Потрібний запас тис. т.
			вимірник	Норма витрат, т.					На початок  планового періоду	На кінець планового періоду
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
Шахти
Авдаково	Вугілля тис.т.	4200	-	0,05	210		210	1	12	13
Голубівка	теж саме	4300	-	0,02	86		86	1	12	13
Кальміус	-II-	4500	-	0,05	225		225	1	12	13
Лисичанськ	-II-	3000	-	0,02	60		60	1	8	9
Любовські-копі	-II-	3100	-	0,02	62		62	1	8	9
Магдалинівка	-II-	3200	-	0,05	64		64	1	9	10
Світлново	-II-	3800	-	0,02	76		76	1	10	11
Ханжонково	-II-	4000	-	0,05	200		200	1	11	12
	-II-		-					1
Коксохімічні  заводи
Авдаклво	Кокс тис.т.	330	1т	1,22	403		403	17	19	21
Єнакієво	теж саме	360	1т	1,22	439		439	17	20	22
Макіївка	-II-	390	1т	1,22	476		476	17	22	24
Донецьк	-II-	430	1т	1,22	525		525	17	24	26
Ясинувата		460			561		561		26	29
Металургійні  заводи:								17
Комунарськ	Чавун, тис. т	570		0,006	-	4	370	17	17	19
	Сталь, тис. т	540		0,33	178	61		17
	Прокат, тис. т	510		0,25	128			17
Краматорськ	Чавун, тис. т	610		0,006	-	4	407	17	19	21
	Сталь, тис. т	590		0,33	195	67		17
	Прокат, тис. т	570		0,25	143			17
Микитівка	Чавун, тис. т	460		0,006	-	3	303	17	14	15
	Сталь, тис. т	440		0,33	145	50		17
	Прокат, тис. т	420		0,25	105			17
Констянтинівка	Чавун, тис. т	670		0,006	-	4	449	17	21	23
	Сталь, тис. т	650		0,33	215	74		17
	Прокат, тис. т	630		0,25	158			17
ТЄС
Орлова Слобода	Ел.енергія, млн. кВт год	83		0,5833	49	10	59	90	14	15
Горлівка	теж саме	105		0,5833	61	12	73	90	18	20
Артемівськ		80		0,5833	47	9	56		14	15
РАЗОМ					4811	298	5104	90	310	340

Таблиця 3- Потреба вугілля в районі тяжіння

 

 

Споживання  вугілля на одиницю продукції  або на розрахунковий вимірник приймається  для усіх варіантів за даними таблиці 4.

 

Таблиця 4 – Споживання вугілля  на одиницю продукції або на розрахунковий  вимірник

Найменування підприємств	Норма витрат вугілля на одиницю  продукції, т
Шахти	0,02
Шахти із збагачувальними фабриками	0,05
Коксохімічні заводи	1,22
Металургійні заводи: Чавун Сталь Прокат	0,006 0,33 0,25
Електростанції	0,5833

 

 

Потреба вугілля для виготовлення основної продукції визначається множенням  норми витрат на обсяг продукції. Потреба у вугіллі для виплавляння  чавуну враховується тільки в частині  інших витрат, тому що виплавка чавуну здійснюється за допомогою коксу.

Споживання  вугілля на інші потреби визначається у розмірі 20 % від потреби вугілля  на всю продукцію тільки для металургійних  заводів.

Загальна  потреба вугілля складається  з потреби на виготовлення основної продукції та споживання вугілля  на інші потреби.

Потрібний запас у вугіллі визначається для шахт - 1 доба, коксохімічних заводів - 17 діб, електростанцій - 90 діб.

Абсолютна величина запасу розраховується в залежності від норм у днях та загального споживання вугілля окремих підприємств. Запас  на кінець планового періоду необхідно  розраховувати на 10 % більше, ніж  на початок цього періоду. При  визначенні розмірів запасу необхідно  мати на увазі, що всі підприємства працюють 365 днів у році. Розрахунки в таблиці З виконуються з  точністю до цілих знаків.

 

Найменування станцій	Ресурси вантажу на місці ві   дправлення, тис. т					Осідання вантажу на місці, тис.т.							Сальдо
	Запас на початок планового періоду			План  видобутку вугілля	Разом	В даному періоді			Запас на кінець планового періоду			Разом	Надлишок (+)	недолік (-)
	шахти	заводи	електростанції			шахти	заводи	електростанції	шахти	заводи	електростанції
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
Авдаково	12			4200	4212	210			13			223	3989
Голубівка	12			4300	4312	86			13			99	4213
Кальміус	12			4500	4512	225			13			238	4274
Лисичанськ	8			3000	3008	60			9			69	2939
Любовські копі	8			3100	3108	62			9			71	3037
Магдалинівка	9			3200	3209	64			10			74	3135
Світланово	10			3800	3810	76			11			87	3723
Ханжонково	11			4000	4011	200			12			212	3799
Авдаково		19			19		403			21		424		405
Єнакієво		20			20		439			22		461		441
Микитівка		22			22		476			24		500		478
Донецьк		24			24		525			26		551		527
Ясинувата		26			26		561			29		590		564
Комунарськ		17			17		370			19		389		372
Краматорськ		19			19		407			21		428		409
Макіївка		14			14		303			15		318		304
Констянтинівка		21			21		449			23		472		451
Орлова слобода			14		14			59			15	74		60
Горлівка			18		18			73			20	93		75
Артемівськ			14		14			56			15	71		77
Разом													29109	4263

Після розрахунку потреби вугілля складається транспортно-економічний баланс -таблиця 5.

 

Перша частина балансу показує ресурси  району для даного вантажу, а друга - потребу району в цьому вантажі. Ресурси району складаються із залишків вугілля на початок планового  періоду та обсягів його видобутку  за цей період.

Потреба району в продукції складається  з витрат на особисті потреби підприємства, які виробляють цю продукцію, потреби  в ній інших підприємств, які  розташовані в районі тяжіння  залізниці та запасів продукції  на кінець планового періоду.

Споживання  вугілля в районі тяжіння залізниці  розраховатні в таблиці 1 . Для цього в таблицю 1 необхідно занести у відповідні графи усі пункти видобутку вугілля (шахти), споживання вугілля (заводи, електростанції), найменування та розмір продукції згідно із завданням.

 Усі дані для складання транспортно-економічного балансу розраховані у таблиці .

При порівнянні ресурсів та розмірів потреби визначається всячина надміру або нестачі.

Для перевірки  складання транспортно-економічного балансу порівнюються підсумкові дані таблиці 7:

а) підсумок ресурсів (графа 6) повинен дорівнювати сумі їх складових (графи 2-5), загальний підсумок осідання вантажу (графа 13) повинен дорівнювати сумі потреби та запасу вугілля (графи 7-12);

б) загальна сума ресурсів (графа 6) та недоліку ресурсів по стадії або ділянці (графа 15) повинна дорівнювати сумі осідання вантажу на місці (графа 13) та надлишку ресурсів по станції (графа 14).

Таким чином,проаналізувавши таблицю можно зробити висновок,що вивіз вугіля перевищує ввіз або місцеві перевезеня .

 

 

 

 

 

Визначення постанційного  прибуття і відправлення вугілля

 

Таблиця 6 – Постанційне прибуття та відправлення вугілля залізницею

Найменування станцій	Розміри відправлення, тис.т	Розміри прибуття, тис.т.
1	2	3
Авдаково	3989
Голубівка	4213
Кальміус	4274
Лисичанськ	2939
Любовські копі	3037
Магдалинівка	3135
Світланово	3723
Ханжонково	3799
Авдаково		405
Єнакієво		441
Микитівка		478
Донецьк		527
Ясинувата		564
Комунарськ		372
Краматорськ		409
Макіївка		304
Констянтинівка		451
Орлова слобода		60
Горлівка		75
Артемівськ		77
Усього	29109	4163

 

Данні  для розрахунку постанційного  прибуття та відправлення взяти з  таблиці 5.

Таким чином,ми бачемо з таблиці 6 конкретизовану картину на які станціі буде прибуття,а  на які відправлення вантажу та вказан його обсяг.

Визначення розміру перевезень і здавання вугілля.

Загальний обсяг перевезень по залізниці  дорівнює сумі власного навантаження (відправлення) і приймання вантажів від інших залізниць або вивантаження (прибуття) і здавання вантажів на інші залізниці.

Таким чином, для визначення загального обсягу перевезень спочатку необхідно  встановити розміри приймання і  здавання вугілля.

Дані  для визначення розмірів перевезення  узагальнюються в наведеній нижче  формі (таблиця 7).

 

Таблиця 7 - Показники плану перевезень

Навантаження	Приймання	Перевезення	Вивантаженя	Здавання
1	2	3	4	5
29109		29109	4163	24946

 

Розмір  навантаження відповідає підсумку відправлення.За умовами курсової роботи у даному випадку приймання відсутнє.В  окремих випадках може бути транзит  з інших залізниць і ввіз вугілля  потрібних марок, яких не має досліджувана залізниця.Перевезення визначається сумою навантаження і приймання.Вивантаження відповідає підсумку прибуття.Здавання визначається як різниця між перевезенням та вивантаженням.

Далі, визначивши розмір вантажних перевезень, можна зробити аналіз вивозу надлишкового вугілля в інші регіони країн  СНД.

Маючи величину здавання, а також дані про міжрайонну кореспонденцію вугілля, необхідно встановити, через які  передатні пункти і у якій кількості  буде відправлятися вугілля в  інші країни СНД.

З цією метою складається допоміжна  таблиця споживання Донецького вугілля  в різних районах СНД (таблиця  8).

 

 

 

 

 

Таблиця 8– Споживання вугілля Донецького вугільного басейну у економічних районах СНД

Найменування  районів, які споживають вугілля  Донецької залізниці	Питома вага споживання вугілля, у % від вивозу	Розмір вивозу вугілля, тис. т
1	2	3
Північно-Західний	22,2	5538
Центральний	11,9	2968
Центрально-Чорноземний	9,6	2394
Прибалтійський	9,5	2370
Південно-Західний	26,6	6636
Південний	11,9	2968
Білоруський	5,5	1372
Поволзький	1,6	400
Північнокавказький	0,3	75
Молдавський	0,9	225
Разом	100	24946