Автор работы: Пользователь скрыл имя, 28 Марта 2012 в 19:45, курсовая работа
В роботі також, розглядаємо рішення завдань з оцінки процесів управління виробництвом на залізниці.У це питання входить розгляд структури управління залізниці де розкривається управлінська сходинка залізниці,також розглядаємо оцінку самих показників праці залізниці.Потім розглядаємо управління самим перевізним процесом,розкриваємо суть системи планування вантажних перевезень,складаємо транспортно-єкономічний баланс, на основі котрого ми бачемо скільки мається відправлення та осідання вантажу по місцям видобутку та здавання його та розподіляємо вантаж за пунктами призначення.Після цього можно визначити вантажообіг по окремих дільницях та усієї залізниці взагалі.
2.3 Управління виробництвом колійного господарства залізниці
Колійний комплекс УЗ складається
з залізничної колії і
Колійне господарство – це система, яка забезпечує контроль технічного стану, обслуговування, поточне утримання і ремонт залізничної колії.
Залізнична колія – це система, яка безпосередньо взаємодіє з рухомим складом, направляє колісні пари, сприймає та передає виникаючі при русі поїздів навантаження.
Експлуатаційна (найкоротша, виміряна тільки по одній головній колії) довжина залізничних колій України складає 22,5 тис. км.
Вище управління колійним комплексом забезпечує Головне управління колійного господарства Укрзалізниці (ЦП).
Залізнична колія - це комплексна технічна система, яка безпосередньо взаємодіє з рухомим складом, забезпечує заданий трасою залізниці напрям руху, сприймає і передає на природну основу виникаючі при цьому навантаження.
Залізничну колію або колію поділяють на верхню будову і нижню будову.
До верхньої будови колії відносяться: рейки, кріплення (стикові та проміжні), підрейкові опори (шпали, бруси, плити, рами), баластний шар; крім того: з'єднання і перетини колії (стрілочні переводи), з'єднувальні прилади, зрівнюючі прилади на мостах і мостові бруси.
До нижньої будови колії відносяться: земляне полотно, мости, естакади, труби і спеціальні споруди для пропуску води, тунелі, підпірні стіни, укріплювальні і захисні споруди.
Рейки служать для підтримки та направлення коліс рухомого складу, безпосереднього сприйняття їх тиску і передачі його на шпали.
Експлуатаційна (найкоротша, виміряна тільки по одній головній колії) довжина залізничних колій України складає 22,5 тис. км.
Вище управління колійним комплексом забезпечує Головне управління колійного господарства Укрзалізниці (ЦП).ЦП безпосередньо підпорядковані служби колії залізниць.Укрзалізниця поділена на 6 залізниць: Південно-Західна, Південна, Придніпровська, Одеська, Львівська і Донецька, і кожна має свою службу колії (ЦП). Служби колії залізниць також підпорядковані і начальникам залізниць, як і будь-які інші служби залізниць.Служби колії залізниць мають:
- технічний відділ, який забезпечує
стратегію розвитку залізничної колії;
- ремонтний відділ, що забезпечує організацію
періодичних ремонтів колії;
відділ механізації, що займається організацією
розробки та експлуатації колійної
техніки ,механізмів та інструментів;
- відділ земляного полотна
і штучних споруд, який забезпечує організацію
ремонту і утримання залізничного полотна
і штучних споруд;
планово-економічний відділ (або фінансовий),
що забезпечує організацію фінансових
потоків;
- відділ кадрів, що займається підготовкою, підбором і функціонуванням кадрів;господарський відділ, що забезпечує постачання матеріалів, запчастин, паливаі т.п.
Колійне господарство - одна з основних галузей залізничного транспорту, до якої входять залізничний шлях з усіма спорудами; об'єкти виробничого, службово-технічного та культурно-побутового призначення; лінійно-колійні, промислові підприємства, що забезпечують поточне утримання і ремонт колії; шляхо-і мостообследовательскіе, геофізичні та нормативно-інструкторські станції; засоби механізації ремонтно-колійних та інших робіт. На частку колійного господарства припадає понад 50 відсотків вартості основних фондів залізниць, п'ята частина експлуатаційних витрат. У колійному господарстві зайнята шоста частина працівників залізничного транспорту.
Основним завданням
Класифікація колійних робіт
визначає систему ремонтів і характеристику
робіт при капітальному, середньому і
под'емочном ремонтах колії. Ці три види
ремонтів тісно пов'язані з роботами по
поточному утриманню колії і утворюють
єдину систему планово-попереджувального
ремонту колії.Норми періодичності різних
видів ремонту колії визначаються залежно
від типів його верхньої будови, вантажонапруженості
і інших експлуатаційних факторів[14].
На шляху із залізничними шпалами суцільна
їх заміна новими може здійснюватися не
при кожному капітальному ремонті (в залежності
від їх стану).
Паспортизація ведеться кожної
дистанцією колії шляхом оформлення
технічного паспорта. Технічний паспорт
відображає стан колії та споруд на
кожному кілометрі станом на 1 січня.
Один примірник технічного паспорта
знаходиться в дистанції колії,
а інший в службі шляху.
Система ведення колійного господарства
грунтується на технічних, технологічних
та організаційних заходах.
Технічні основи включають в себе:
-типізацію верхньої будови шляху, що передбачає найбільш доцільні сфери застосування різних конструкцій колії в залежності від експлуатаційних умов
-класифікацію колійних робіт та їх обсягів
-норми періодичності ремонтів колії
-нормативи і вимоги до утримання колії і його споруд, а також до основних елементів верхньої будови
-технічну паспортизацію колійного господарства
Технологічні основи містять:
-типові технологічні процеси ремонту та планово-попереджувальних робіт при поточному утриманні колії, що встановлюють послідовність виконання окремих операцій з використанням машин і механізмів
-проекти організації робіт
-типові технічно обгрунтовані норми часу для обліку робіт з ремонту та поточного утримання колії
-технолого-нормувальні карти на виконання робіт
Організаційні основи включають:
-планування колійних робіт і контроль за їх виконанням
-виробництво ремонтних робіт в «вікнах» заданої тривалості
-прогресивну технологію колійних робіт з використанням «технологічного ланцюжка» машин, що забезпечують високий рівень механізації і максимальну вироблення в «вікні» або в проміжках між поїздами
-систему контролю і оцінки стану колії за допомогою колієвимірювальних дефектоскопних засобів
-диференційовані норми часу на поточне утримання колії та стрілочних переводів.
Технічне обслуговування коліїї включає невідкладні, першо-чергові та планово-попереджувальні роботи. При цьому важливо не тільки усунення несправностей, а й встановлення причин їх появи.
Таким чином, колійне господарство це важлива галузь залізничного транспорту, яка об’єднує залізничні шляхи, споруди, промислові підприємства, що виконують технологічні процеси або операції.
2.4 Напрямки удосконалення
управління виробництвом в колійному
господарстві.
Основні забезпечення
безпеки руху поїздів пов'язане з ефективним
використанням матеріальних, трудових
і фінансових ресурсів (Всі дії повинні
бути обгрунтовані). Як правило, поліпшення
організації робіт пов'язане з впровадженням
ресурсозберігаючих технологій, застосувань
нового покоління колійних машин, що дозволяють
продовжити міжремонтні терміни і знизити
трудомісткість поточного утримання колії.Починається
ця робота з аналізу стану колійного господарства,
який включає розгляд наступних питань:
-стан рейкового господарства. Воно характеризується питомою вагою рейок важкого типу зі сталі підвищеної якості, середньої довжини клітей, інтенсивністю бокового зносу рейок в кривих. Останнє можна знизити за рахунок використання пересувних засобів мастила гребенів і коліс локомотивів і бічній поверхні головки рейок;
-стан підрейкові підстави,
що характеризується питомою вагою
застосування залізобетонних шпал і перевідних
брусів, їх повторним використанням на
менше вантажонапружених ділянках після
капітального ремонту колії, якістю баласту;
-стан стрілочних переводів.
Первісна економія коштів від закупівлі
звичайних стрілочних переводів в порівнянні
зі стрілочними переводами нового покоління
надалі обертається різким зростанням
витрат при експлуатації самих також віднести;
-укладання на вантажонапружених ділянках термозміцнення рейок важкого типу з стали підвищеної якості. Сталь повинна бути пластичною, придатної для механічної обробки, володіти високою контактно-втомної міцністю;
-збільшення обсягів укладання бессстикового шляху. При цьому стрілочні переводи повинні зварюватися з ходовими рейками головних колій в безперервні блок-ділянки, що вимагає застосування однієї і тієї ж марки сталі;
-зварювання батогів до довжини перегону. Розроблено технологію подовження рейкових батогів безстикової колії методом зварювання у дорозі, в процесі вивантаження рейкових батогів з платформ;
-повторну укладання знімається решітки на залізобетонних шпалах зі збереженням старопридатних батогів. Розроблено технологію вантаження і перевезення старопридатних рейкових батогів на платформах укладальних кранів зі спеціальним знімним обладнанням;
-укладання колії на щебеневий баласт підвищеної якості;
-застосування на переїздах
щодо жорсткого асфальтного підстави
з
використанням двокомпонентної маси (крихти
натуральної пробки і спеціально розробленого
полімеру), якими заливають рейки. При
цьому утворюється довговічне і пружне
підставу для рейок і міцне дорожнє покриття
для автотранспорту.
Підвищення ефективності роботи колійного господарства в значній мірі залежить від його організації. Як зазначалося вище, безпосередньо вмістом верхньої будови колії займаються дистанції колії та колійні машинні станції. І якщо поточне утримання колії покладено на дистанцію шляху, то його ремонтом займаються обидва лінійний підприємства. Було б раціональним провести більш чіткий поділ робіт між ними[20].
Таким чином,основним виконавцем ремонтно-колійних робіт повинні стати спеціалізовані колійні машинні станції - високоіндустріальних підприємства з широкою номенклатурою виконуваних робіт, на яких повинні бути сконцентровані основні шляхові машини, сформовані в комплекси для виправки колії, глибокого очищення баласту, лікування земляного полотна та відновлення водоводів.
Важливе значення має створення відповідної нормативної бази, що регламентує періодичність, види виконуваних робіт, організацію технологічного процесу і здійснення комплексу заходів щодо вдосконалення техніки, технології та організації колійних робіт.
3 ХАРАКТЕРИСТИКА ІСНУЮЧОЇ СИСТЕМИ ПЛАНУВАННЯ ВАНТАЖНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ
3.1 Характеристика існуючої системи планування вантажних перевезень
Перевезення вантажів залізницями
здійснюються на підставі договорів
про організацію перевезень за місячними
планами, за пред'явленням, за окремими
замовленнями відправників (вантажовласників
або за їх дорученням - експедиторських
організацій). Планування військових перевезень
здійснюється за спеціальними інструкціями.
У разі систематичного здійснення перевезень
вантажів між залізницею та відправником
укладається договір про
Місячне планування перевезень вантажів у межах України, на експорт у треті країни та країни СНД, у Латвійську Республіку, Литовську Республіку та Естонську Республіку (далі - країни Балтії) здійснюється на підставі замовлень відправників у порядку встановленому.
Згідно з договором про організацію перевезень не пізніше 12 днів до початку наступного місяця відправник надає залізниці відправлення місячне замовлення на перевезення вантажів за формою ГУ-12 або формою ГУ-12К (додатки 1 і 2) на електронному носії із зазначенням обсягів перевезень у вагонах (контейнерах) і тоннах. Замовлення оформляється окремо для кожної номенклатури вантажу (додаток 3), для кожної станції відправлення[13].
З плануванням перевізного процесу пов’язано декілько показників які впливають на цей процес.Основними показниками є:
Обсяг відправлення - показує скільки тонн було відправлено за той чи інший проміжок часу, розраховується складанням сумарної кількості навантаження(тонн) вантажу;
Навантаження – це операція котра виконується при заповнені вагону вантажем;
Вивантаження – це операція
котра виконується при
Вантажообіг – це добуток
маси перевезення вантажів в тоннах
і відстані перевезення в кілометрах,
Информация о работе Управление производством в путевом хозяйстве