Сутність, поняття лідерства та його ситуаційні теорії

Цими підходами являються: підхід з позицій особистісних якостей, поведінковий підхід та ситуаційний  підхід. Підхід з позиції лідерських якостей передбачає наявність у  людини тих якостей , які дадуть змогу  назвати його лідером; поведінковий підхід лежить в основі класифікації стилів лідерства, а ситуаційний  – базується на певній поведінці  лідера в залежності від певної ситуації. Ці три підходи є необхідними  для розуміння сутності лідерства.

Лідерство перш за все пов‘язане  з особистісними якостями. Якщо людина володіє цими якостями, або вони закладені в неї з народження, вона зможе ефективно, а головне, не використовуючи формальну владу  вести послідовників в правильному  напрямку для досягнення спільних цілей.

В сучасних умовах – лідерство  дасть нам змогу підняти людське  бачення на рівень більш широкого світогляду, вивести ефективність діяльності людини на рівень більш високих стандартів, а також сформувати особистість  здатну досягти великих результатів  за допомогою своїх неординарних здібностей. Процес лідерства дасть  змогу вдосконалити управлінські відносини  в середині організації, забезпечити  постійний рух вперед для досягнення найкращих результатів, корисних як для суспільства, так і країни в цілому.

Запропоновані заходи по покращанню лідерських якостей внесли корективи  в стиль керівництва. Так генеральний  директор ТОВ «НА КРИЛАХ» змінив свій стиль керівництва з авторитарного на демократичний, став більше довіряти своїм підлеглим, практично з безапеляційних директив перейшов на елементи пошуку і співпраці. Довіра і повага стали його головним козирем управління.

Показники замісника генерального директора не змінились тому, що вони в нього відповідали вимогам  демократичного управління у фірмі, що відповідало його стилю правління. Тому йому дана програма не потрібна була.

Щодо менеджерів по туризму, особливо менеджери А і Д, то для  них програма зіграла вирішальну роль в тому, що менеджер А значно покращав свої лідерські якості і  з перспективи перерости в  авторитарного керівника в майбутньому, став досить перспективним виконавцем з хорошими показниками на керівництво  і лідерські якості, але все  таки в нього переважають авторитарні  тенденції, що проявляється в системі  прискіпливого контролю екскурсоводів, висліджуванні у них «проколів» та інших недоліків, залишився схильним до дріб’язкових інструкцій, однак  довіряє своїм підлеглим, став користуватись  повагою.

Менеджер по туризму Д  значно покращав свої управлінські якості, що відкриває можливості в майбутньому  стати керівником.

Головний бухгалтер завдяки  програмі покращання лідерських якостей  з автократа стала більш вольова  і набула лідерських якостей, що в  цілому покращало фінансову дисципліну на підприємстві (Додаток Ж).

Взагалі програма спочатку була сприйнята як гра, але потім була сприйнята цілком і виконувалась, місяць пройшов без внутрішніх конфліктів, а непорозуміння з клієнтами вирішувались з малими затратами.

Список використаних джерел

1. Андреев В.И. Саморазвитие  менеджера.- М.: Народное собрание, 1995. – 160 с.

2. Брэддик У. Менеджмент  в организации.- М.: «ИНФРА-М», 1997. –  344 с.

3. Беклешов Д. В. Манеры  и поведение делового человека, Н. Уренгой: Бизнес социальная  психология, 1993 – 113 с.

4. Веснин В. Р. Основы  менеджмента: Учебник. – М:  ИМПЭ. Изд. «Триада, Лтд», 1997. –  384с.

5. Виханский О.С.,Наумов  А. И. Менеджмент: Уч. – М.:Изд-во  МГУ, 1995, - 416 с.

6. Довгань Л. Є., Нємцов  В.Д. Менеджер – підготовка  і перепідготовка. – К.: МП “ОКО”, 1993, - 126 с.

7. Завадський Й. С. Менеджмент: - Т.1 – К.: Українсько-фінський інститут  менеджменту і бізнесу, 1997, - 543 с.

8. Лозниця В. С. Психологія  менеджменту: Навч. Посібник .- К.: КНЕУ. 1997. – 248 с.

9. Максимцов М. М., Игнатьева  А.В. Менеджмент: Учебник для вузов.  – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998, - 343 с.